II. Конкретні цілі

Знати:

— основні поняття філософії сестринської справи; "^н.¹

— етичні та деонтологічні принципи, представлені в кЛнтвш
ф. Найтінгейл і в Етичному кодексі Міжнародної щайу
сестер; .'іп

— рівні спілкування;

— терапевтичні і нетерапевтичні способи спілкування;,

— чинники, що сприяють і перешкоджають спілкуванню; ]

— типи спілкування: словесний і безсловесний; ^;

— розрахунок часу;;

— майстерність письма як форми словесного спілкування з!
пацієнтами, що страждають на зниження слуху; *

— самоконтроль медичної сестри в разі безсловесного спіл­
кування (вираз обличчя, міміка, жести).

Уміти:

— правильно використовувати відкриті й закриті запитання;

— вибирати канал передачі повідомлень;

— оцінювати потребу пацієнта в навчанні;

— оцінювати початковий рівень знань і вмінь пацієнта;

— мотивувати навчання;

— оцінювати здібність до навчання;,,

— визначати зміст навчання; ' ■ "

— організовувати навчання; млжЦ а ■■■ -«ШІ

— складати індивідуальний план навчання; ї

— реалізовувати його; |

— оцінювати якість та ефективність навчання.. ^^.!.

іл* 211

 

Термін/поняття

Спілкування

невербальне (безсловесне) спілкування вербальне (словес­не, мовне) спілку­вання Сестринська справа

:фери навчання

Здібність до навчання

Щоденна діяльність

212