Хід п’ятий: грай − або гроші віддай

Часто можна почути: “ Що за ідіотська реклама! Який тлумак її придумав?”. Однак погану рекламу люди запам’ятовують набагато краще, ніж бездоганну. Для піарщиків важливо не перегнути палку, аби роздратування не перекинулося на кандидата. Особливо витончено з цією технологією бавилися фахівці Януковича. Вони знали, що їхній кандидат має шлейф негативу як у біографії, так і в зовнішності, відтак творили ролики “Тому що” у стилі закулісних зйомок: показували, як агітаторів (Кравчука, Клочкову чи якогось агронома) гримують і причісують перед зйомками. Цим створювався бар’єр між кандидатом і екраном − мовляв, це все награно. Але саме ця награність була органічною в іміджі кандидата − починаючи від ламаної української і закінчуючи теледебатами з заготованим текстом на моніторі. Когось це дратувало, але при цьому всі визнавали, що демонстрація награності − це принаймні чесно. Піарщики Ющенка пішли іншим шляхом − шляхом голої і навіть моторошної правди. Тому без жодних комплексів показали понівечене обличчя кандидата і постійно наголошували на неможливості далі жити „по понятіях”.

Хід шостий: “так” проти “тому що”

Мозок − це орган, яким ми думаємо, ніби ми думаємо. Для мозку українців дані були дві діаметральні ідеї: Так і Тому що. Так − це констатація і дещо нескромне ствердження, а Тому що − це аргументованість і докази. Помаранчевий колір упадає у вічі зразу, а синій колір треба помітити. Звідси − абсолютно різні піар-кампанії. “Разом нас багато” під скандування “Так!” − це потужний об’єднавчий порив за законами стереотипу: поряд − значить разом. Натомість теза ’Тому що”, віддамо належне, розрахована на логіку. Поразку цієї хорошої тези можна списати тільки на те, що уряд мало чим міг аргументувати своє “тому що”. Однак із Януковича вміло зробили людину дії, а не слова.

А на цих виборах новинкою серед виборчих технологій стали „ каруселі ”.

Суть технології така: один з виборців виносить з дільниці свій незаповнений бюлетень і віддає його старшому виконавцеві групи. Далі на цьому бюлетені ставиться позначка “за” потрібного кандидата і в такому вигляді бюлетень видається наступному з учасників “каруселі”. Цей учасник прийшовши на дільницю ховає до кишені виданий чистий бюлетень, а в урну кидає бюлетень із відповідною позначкою. Незаповнений бюлетень після виходу з дільниці видається старшому по групі, і далі “карусель” прокручувалася необмежену кількість разів.