Конституціоналізм - політико-правова теорія, що обґрунтовує необхідність встановлення конституційного ладу

ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ

Термін “конституціоналізм”, на думку Г. Дж. Бермана, був введений у науковий обіг наприкінці ХVІІІ – початку XIX ст. для позначення головним чином американської доктрини верховенства писаної конституції над звичайними законами. \ї

В характеристиці конституціоналізму, як і попереднього терміну, можна визначити три іпостасі – практичну, теоретичну та історичну.

А)Практична:

Конституціоналізм - правління, обмежене конституцією, політична система, що спирається на конституцію і конституційні методи правління [український правознавець В.Шаповал].Тобто згідно цієї точки зору конституціоналізм полягає в тому, що норми кон­ституції мають найвищу в державі юридичну, соціальну і політичну силу.

Б) Теоретична:

Конституціоналізм - політико-правова теорія, що обґрунтовує необхідність встановлення конституційного ладу.

Інше визначення – подібне до попереднього:

Конституціоналізм - теорія, доктрина, згідно з якою здійснюється конституційне будівництво, формуються найважливіші суспільні й державні інститути, а саме: розподіл влад, парламентаризм, права і свободи громадян.

В) Історична:

Конституціоналізм - теорія і практика конституційного будівництва та втілення в життя правових доктрин, що є надбанням цивілізації, а семе: розподіл влад, парламентаризм, права і свободи громадян.

Конституціоналізм явище безумовно історичне, як і всі інші. Однак, вважається, що вперше він виник все ж в головах людей – тобто як теорія, концепція і ідеологія. Виникає ця ідея будівництва держави та суспільства відповідно до певних всезагальних норм у період буржуазних революцій XVIII ст.

Тобто, сама ідея конституціоналізму, закріплення основ організації держави та правового статусу осо­би в ній зародилася у Новий час, в епоху становлення капіталізму.

У генезі конституціоналізму як соціального феномену доцільно виділяти такі періоди:

- передісторію – це період від появи перших конституційних зразків до появи перших справжніх конституцій

- формування – період від появи перших конституцій і кристалізації початкових теоретичних вчень про конституцію і конституціоналізм до формування теорії і науки конституціоналізму.

- розвиток – ґенеза і тенденції розвитку вчень про конституцію до сього дня.

Теоретичні витоки сучасного конституціоналізму закладено в правових, філософських, історичних і культурологічних поглядах мислителів минулого. Історично вони продовжують збагачуватись, наповнюватись новим змістом, розвиватись, відбиваючи реалії сучасності.

Ідейні витоки конституціоналізму простежуються, починаючи з античних часів. З утворенням перших державних форм суспільство прагнуло створити нормативну базу своєї державності, впорядкувати суспільні відносини. При цьому, в якості духовно-моральних постулатів використовувалися тогочасні культурні надбання. Серед найголовніших з них – біблія. 10 біблейських заповідей і сьогодні розглядаються правниками в якості прямої предтечі всіх правових приписів. Багато сучасних конституційних текстів і досі розпочинаються біблійними цитатами.

Основні правові здобутки цього періоду:

- закріплення принципу природної рівності людей перед законом і судом зокрема

- закріплення верховенства закону (категорія «законності»

- поява категорії «справедливості»

- поява категорії «свободи» (щоправда лише по відношенню до обмеженої категорії осіб)

- утвердження принципу гуманності в тлумаченні і застосуванні закону

- афінська демократія народила принцип «приналежності влади народу»

Давноьогрецька демократія загинула, проте форми прямої демократії, права людини і громадянина, система їх гарантій, механізм законотворчості та інші досягнення увійшли до інтелектуального багажу світового конституціоналізму і слугують теоретичною базою для існування громадянського суспільства в чусасних умовах.

Середньовіччя вважається «темним» періодом в історії людства, проте воно також дало багато ідей для сучасного конституціоналізму.

Основні правові здобутки цього періоду:

- закріплено категорію «влада», інститут «публічної влади» та її верховенство (спочатку у формі верховної влади короля)

- вдосконалюються принципи правосуддя

- формуються елементи громадянського суспільства та інститут самоврядування у міському праві (Магдебурське право)

- шліфуються поняття прав і свобод громадян (Велика Хартія Вольностей – закріплення системи гарантій прав особи)

- поява поняття недоторканості особи (Велика Хартія Вольностей)

- знаходять закріплення елементи політичного устрою держави

- зародження поняття «представництво» - спочатку у формі станових представницьких органів

- у працях СВ-мислителів зявляютьсяя ідеі обмеження влади правом та народного суверенітету