Поняття та значення аргументації оцінкою

В аргументації істинність визначається як логічними, так іоціннимикритеріями.

Оцінка об'єктів дослідження процесуальний суб’єкт проводитьдля установлення їх конкретних властивостей та ознак, відповідно доуявлень, які сформувались у нього раніше в результаті участі усудовому провадженні. Комплекс таких уявлень складає визначений еталон, з яким зіставляється об’єкт оцінки. У перебігу дослідження учасник судового провадження встановлює цінність об’єкта, спираючись на вивчення певних його ознак та властивостей, які усукупності відповідають чи не відповідають еталону.

З погляду вчених оцінка має як об'єктивну, так і суб’єктивнускладові. Оцінка означає ставлення особи до об’єкта оцінки, якомупритаманні позитивні чи негативні якості за поглядами суб’єкта. Надання оцінки в судовому провадженні має за мету встановленняцінності об’єкта (доказу, обставини, факту), у певній системіцінностей та репрезентацію результатів оцінки мовленнєвимизасобами у висловленнях.

До структури оцінки входять:

1) суб’єкт(учасник судового провадження);

2) об'єкт (докази, конкретні факти, обставини, явища,матеріальні об'єкти);

3) предмет (підсистема ознак об'єкта, щодо якої встановлюєтьсяїї значущість);

4) підстава (презумпції, норми, почуття, переконання, знаннятощо, з огляду на які суб'єкт надає оцінку);

5) характер (визначає якісну орієнтованість процедуризіставлення об'єкта з еталоном та показує, чи кваліфікує оцінка свійоб'єкт як такий, що відповідає / не відповідає еталону);

6) аксіологічна шкала (містить зони позитивних, негативнихі нейтральних ознак).

Проведеним вивченням архівних судових проваджень намивстановлено, що окремі елементи структури оцінки, такі як «предметоцінки», «підстава оцінки», «аксіологічна шкала» в деяких випадкахвиключаються процесуальними суб'єктами із оцінних висловлень у процесуальних документах. Для пояснення цього факту можна навестиспостереження, що таке відбувається, коли процесуальний суб’єкт небере до уваги відсутність спільних фонових знань у тих, комуадресується певне висловлення. У випадках, коли окремі елементиоцінки не роз’яснюються процесуальним суб'єктом, його висловленняне можна вважати аргументованим достатньою мірою. Томусправедливою буде рекомендація представникам сторін завждипояснювати елементи структури оцінки, з метою посиленняаргументованості висловлень.