Сутність та значення двох основних поглядів на змагальність в судовій практиці

На сьогодні в судовій практиці існують два різні погляди на змагальність: 1) змагальність у значенні встановлення об’єктивної істини у справі; 2) змагальність в утилітарному та у прагматичному сенсі, в значенні «виграти справу», тобто встановити «юридичну (вірогідну, формальну) істину».

Змагальність в об’єктивному розумінні означає таке: її істинне значення полягає у дослідницькому процесі як діалектична категорія руху від незнання до знання. Змагальність сприяє дійсно повному та об’єктивному дослідженню обставин справи. І в такому істинному сенсі змагальність притаманна діяльності учасників судового провадження.

В утилітарному (прагматичному) розумінні змагальності суд не вирішує питання, яка із сторін займає об’єктивно істинну позицію, а тільки встановлює, яка із сторін перемагає у двобої. Тобто, відбувається відхід від об’єктивної істини на користь істини формальної, вірогідної, юридичної.

Ми відстоюємо таку позицію: принцип змагальності належить до гарантій правосуддя і є інструментом забезпечення прав людини. Із такого розуміння судової змагальності слідує вимога щодо активної позиції суду, всіх учасників судового процесу у дослідженні обставинсправи з метою встановлення об’єктивної істини. Змагальність, якінструмент судового пізнання, залежить від волі, ініціативності, активності суду, а також прокурора, захисника, інших учасників судового процесу. Отже, принцип змагальності у судовому процесі реалізується завдяки ефективній взаємодії учасників судового процесу. Тому теорія взаємодії учасників судового процесу набуває прикладного значення в судовій практиці.

Отже, практичні рекомендації теорії взаємодії процесуальних суб'єктів стануть на пригоді не тільки прокурорам, слідчим, адвокатам і суддям, а й юристам інших спеціальностей, які ведуть переговори з опонентами чи спілкуються з клієнтами в умовах конфлікту інтересів.

7. Сутність принципу детермінізму та принципу об’єктивності (їх співвідношення)

Головне: детермінізм – виявлення причин та закономірностей, у тому числі таких, що обумовлені соціальними, політичними та іншими процесами; об’єктивність –виявлення причин та закономірностей на підставі дослідження об’єктів з використанням спеціальних знань, незалежно від соціальних, політичних та інших процесів, що відбуваються у суспільстві. (с) Анастасія Поліщук.

Принцип детермінізму полягає у розгляді предмета теорії взаємодії учасників судового процесу з точки зору діалектичних закономірностей взаємозв’язку та взаємообумовленості процесів, що виникають під час взаємодії учасників судового процесу.

Этот принцип побуждает нас не толькофиксироватьопределенноеявление (поступок), но и обнаруживатьпричины, факторы, обусловившиееговозникновение. Различныеформыасоциальногоповедениямогутбытьдетерминированы комплексом природныхпсихофизиологических, индивидуально-психологическихсвойствличности, а такжеобъективныхусловийееформирования в определеннойсоциальнойсреде (семья, социальныевзаимосвязи, школа, социально-экономическиепроблемы и т.д.).

Принцип детерминизмапозволяет не толькоискатьфакторы, обусловившиепротивоправноеповедениечеловека, но и прогнозироватьегодальнейшееразвитие в зависимости от методоввоздействия на него в процессеследствия, отбытиянаказания, егоготовности к ресоциализации и социальнойреабилитации.

Принцип об’єктивності полягає у встановленні закономірностей взаємодії учасників судового процесу виключно на підставі дослідження об’єктів з використанням спеціальних знань, незалежно від соціальних, політичних та інших процесів, що відбуваються у суспільстві. Данныйподходнацеливаетследователя, суд на установлениеобъективныхпризнаковдеяния и уже на ихоснове - на переход к выявлениюпсихическихсвойств и состоянийсубъекта, т.е. к исследованиюсубъективнойсторонысодеянного.