Порядок складання проекту бюджету

Складання проектів Державного і місцевих бюджетів здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідного для функціонування держави і органів місцевого самоврядування.Через Державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями.

У відповідності з статтею 116 Конституції України Кабінет Міністрів розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, розробляє проект закону про Державний бюджет України. У зв’язку з цим Кабінет Міністрів України встановлює порядок і строки складання вищеназваних програм і проекту Державного бюджету України.

Підготовка проекту бюджету передбачає проведення низки дуже серйозних заходів.Після початку поточного року Міністерство економіки починає працювати над збиранням показників з галузевих міністерств і відомств, які фінансуватимуться з бюджету.

Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України викладені в главі Бюджетного кодексу України.Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційнометодичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.

Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Верховна Рада України не пізніше 1 червня або першого наступного за цією датою дня пленарних засідань проводить парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період виступає Прем’єрміністр України або за його дорученням Міністр фінансів України.

Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за чотири робочих дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо:

1) граничного розміру дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту;

2) частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України;

3) граничного обсягу державного боргу та його структури;

4) питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України і коефіцієнта вирівнювання для місцевих бюджетів;

5) питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання;

6) взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;

7) змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;

8) переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету України;

9) захищених статей видатків бюджету;

10) обґрунтування необхідності поділу бюджету на загальний та спеціальний фонди.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період ґрунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих та гуртових цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття.

Національний банк України до 1 квітня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України:

1) проект основних засад грошовокредитної політики на наступний бюджетний період;

2) проект кошторису доходів та видатків Національного банку України на наступний бюджетний період.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.Зазначена постанова може містити пропозиції Верховної Ради України до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період виключно з питань, визначених частиною третьою цієї статті, в тому числі відповідні доручення Кабінету Міністрів України.

Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів можуть запроваджувати організаційні, фінансові та інші обмеження, яких зобов’язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України в період підготовки пропозицій проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів.У разі, коли узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів України додає свій висновок з неузгоджених питань до зазначених пропозицій, які подаються Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України подає проект закону про Державний бюджет України Кабінету Міністрів України для розгляду, а також вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:

1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка повинна містити:

а) інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України;

б) оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету;

в) пояснення до основних положень проекту Державного бюджету України та проекту закону про Державний бюджет України, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків на виконання функцій, програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

г) інформацію щодо врахування пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, якщо вони були прийняті Верховною Радою України;

ґ) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин;

д) інформацію щодо обсягів державного боргу, в тому числі за типом боргового зобов’язання, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень;

е) прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

2) прогнозні показники зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

3) перелік пільг по податках, зборах (інших обов’язкових платежах) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

4) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету України, за умови реалізації цих програм протягом більше одного бюджетного періоду;

5) зведення та структуру фінансових зобов’язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетні періоди до повного погашення боргових зобов’язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

6) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України;

7) доповідь про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;

8) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до закону;

9) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України (подаються до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету);

10) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України.

Законом про Державний бюджет України визначаються:

1) загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсягу цих гарантій;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією;

4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Видатки проекту закону про Державний бюджет України по головних розпорядниках бюджетних коштів повинні бути деталізовані за підрозділами функціональної класифікації (програмної класифікації у разі складання проекту бюджету за програмноцільовим методом)

Розгляд та прийняття Державного бюджету Україys Не пізніше ніж через п' ять днів після подання Кабінетом Міністрів проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради Міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. За результатами обговорення проекту закону Верховна Рада може відхилити його за невідповідності Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період. За відхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів зобов' язаний у тижневий термін подати проект закону на повторне слухання з обґрунтуванням внесених змін. Міністр фінансів України повторно представляє проект цього закону не пізніше трьох днів після його повторного подання. Проект закону про Державний бюджет України може пройти три читання. Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пізніше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України), він розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України. Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту закону про Державний бюджет і передають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та призначають представників для участі у роботі цього бюджету. Після 1 жовтня (6 жовтня) прийняття пропозицій Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету припиняється. Не пізніше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) Комітет Верховної Ради України з питань бюджету спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України розглядає пропозиції до проекту закону про державний бюджет і готує висновки та пропозиції до нього, а також таблиці пропозицій. Вони розповсюджуються серед народних депутатів України не пізніше ніж за два дні до розгляду проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні. Верховна Рада України приймає проект закону про державний бюджет у першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет Міністрів у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) доопрацьований, відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради, проект бюджету України і порівняльну таблицю щодо їх урахування з вмотивованими поясненнями неврахованих пропозицій. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів після внесення проекту закону про Державний бюджет, підготовленого Кабінетом Міністрів до другого читання, готує висновки щодо розгляду цього проекту в другому читанні. При розгляді проекту закону про Державний бюджет у другому читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради, депутатських груп і фракцій щодо його змін не розглядаються, крім висновків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про державний бюджет у другому читанні, в тому числі щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає, передусім, затвердження загального обсягу дефіциту (профіци-ту), доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України, що був поданий Кабінетом Міністрів на друге читання. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків державного бюджету України на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов' язковому порядку і не підлягають розгляду в третьому читанні. Статті проекту закону про Державний бюджет України, не прийняті у другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні не пізніше 25 листопада року, що передує плановому. У третьому читанні Верховна Рада України проводить голосування по пропозиціях Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, що не були прийняті у другому читанні, та по проекту закону загалом. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Якщо до початку нового бюджетного періоду закон про Державний бюджет України не набрав чинності, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати державного бюджету з такими обмеженнями: 1. Витрати державного бюджету можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період. 2. Щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків попереднього державного бюджету. 3. До прийняття закону про Державний бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов' язаних з уведенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу. Також до прийняття цього закону на поточний бюджетний період податки, збори (обов' язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.

4.2. Бюджетний розпиc Бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Статті Кодексу, що визначають порядок складання та затвердження бюджетного розпису: o Пункт 3 статті 78 Кодексу визначає, що місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. o Статтею 49 Кодексу встановлено місячний термін затвердження бюджетного розпису Державного бюджету України. Порядок складання та виконання розпису державного бюджету визначено інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року №57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету". Згідно із зазначеним наказом, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи мають розробити відповідно до цієї Інструкції порядок складання і виконання розпису відповідного бюджету. Нижче наводимо проект інструкції для місцевих бюджетів, розроблений робочою групою: Мовою закону: Проект типової інструкції "Про складання і виконання розпису місцевого бюджету" 1. Загальні положення 1.1. Інструкція про складання і виконання розпису місцевого бюджету (далі - Інструкція) визначає процедури складання і виконання розпису місцевого бюджету. 1.2. Розпис місцевого бюджету на відповідний рік (далі - розпис) включає: - розпис доходів місцевого бюджету (далі - розпис доходів), що поділяється на річний розпис доходів загального і спеціального фондів місцевого бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду місцевого бюджету (Додаток №1); - розпис фінансування місцевого бюджету (далі - розпис фінансування), що поділяється на річний розпис фінансування загального і спеціального фондів місцевого бюджету та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевого бюджету (Додаток № 2); - розпис асигнувань місцевого бюджету (далі - розпис асигнувань), що поділяється на річний розпис асигнувань місцевого бюджету загального і спеціального фондів місцевого бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевого бюджету (Додаток №3). 1.3. Річний розпис асигнувань місцевого бюджету (далі - річний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального і спеціального фондів місцевого бюджету на рік у розрізі головних розпорядників коштів (далі - головних розпорядників) за повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року. 1.4. Помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевого бюджету (далі - помісячний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального фонду місцевого бюджету на рік за місяцями в розрізі головних розпорядників за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету. Скорочена економічна класифікація видатків бюджету включає: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), поточні трансферти населенню (код 1340). Всі інші економічні категорії видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 - "Інші видатки". 1.5. Розпис складається відповідно до бюджетних призначень, установлених у рішенні про місцевий бюджет, та затверджується керівником місцевого фінансового органу в місячний термін після набрання чинності цим рішенням. Якщо розпис не затверджено у визначений термін, то в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис на відповідний період. 2. Складання розпису 2.1. Складання розпису починається із складання розпису доходів і розпису фінансування. 2.2. Розпис доходів складається управлінням/відділом доходів бюджету місцевого фінансового органу за участю податкової інспекції. 2.3. Розпис фінансування складається бюджетним управлінням/відділом за участю інших відповідних структурних підрозділів місцевого фінансового органу з урахуванням необхідності забезпечення своєчасності і повноти платежів з погашення основної суми боргу місцевого бюджету та можливостей щодо обсягів і термінів залучення короткострокових запозичень для покриття помісячних касових розривів загального фонду. Для складання розпису місцевого бюджету головні розпорядники бюджетних коштів в установленому порядку подають фінансовому органу зведені проекти кошторисів та зведені проекти помісячних планів асигнувань. Головний розпорядник коштів несе відповідальність за зведення показників, своєчасність подання та достовірність інформації. 2.4. На основі складених розписів доходів і фінансування структурний підрозділ місцевого фінансового органу з питань бюджету розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань загального фонду місцевого бюджету за відповідними структурними підрозділами фінансового органу і подає їм разом з роз'ясненнями. Керуючись роз'ясненнями, відповідні структурні підрозділи фінансового органу визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асигнувань загального фонду та разом з лімітними довідками про бюджетні асигнування надають їх бюджетному відділу, який зводить отримані помісячні обсяги асигнувань загального фонду, складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпоряднику в цілому та доводить лімітні довідки кожному головному розпоряднику. При необхідності структурні підрозділи фінансового органу надають головним розпорядникам додаткові матеріали разом з необхідними роз'ясненнями. У процесі складання розпису фінансовим органом головні розпорядники коштів мають право брати участь в обговоренні та узгодженні помісячних обсягів. Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам фінансового органу зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. З метою дотримання структури видатків, що забезпечує мінімально необхідний рівень функціонування головного розпорядника коштів, фінансовий орган перевіряє показники на відповідність бюджетному запиту. Структурні підрозділи фінансового органу відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів фінансовому органу, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають структурному підрозділу фінансового органу з питань бюджету свої пропозиції щодо включення їх до розпису. Бюджетний відділ фінансового органу зводить отримані від структурних підрозділів фінансового органу матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження керівнику фінансового органу. 2.5. Копія затвердженого розпису подається в друкованому і електронному вигляді місцевим відділенням Державного казначейства для казначейського обслуговування доходів і міжбюджетних трансфертів місцевих бюджетів, а оригінали залишаються в бюджетному/фінансовому управлінні. 2.6. Місцевий фінансовий орган протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань. 3. Внесення змін до розпису 3.1. Внесення змін до розпису здійснюється у разі: - необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією (приклад у Додатку № 5); - прийняття рішення про передачу повноважень на виконання функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, від одного головного розпорядника іншому; - прийняття рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між головними розпорядниками; - необхідності збільшення асигнувань спеціального фонду місцевого бюджету відповідно до положень пункту 3.8 цієї Інструкції; - внесення змін до рішення про місцевий бюджет. 3.2. Внесення змін до розпису за загальним фондом місцевого бюджету передбачає затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань у порядку, встановленому для затвердження цих документів (Додаток №6). 3.3. Відповідні структурні підрозділи фінансового органу за обґрунтованим поданням головних розпорядників або на підставі прийнятих розпорядчих рішень не пізніше ніж 20 числа поточного місяця подають структурному підрозділу фінансового органу з питань бюджету в одному примірнику пропозиції про внесення змін до розпису для перевірки та візування. При цьому до довідки необхідно подати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності внесення запропонованих головним розпорядником змін, а також інформацію про виділені кошти. 3.4. Зміни до помісячного розпису мають відповідати таким вимогам: - бути збалансованими за місяцями, тобто не порушувати сукупний обсяг асигнувань загального фонду місцевого бюджету на місяць, якого стосуються такі зміни; - не змінювати сукупний обсяг асигнувань загального фонду місцевого бюджету на рік, за винятком внесення змін до рішення про місцевий бюджет; - враховувати фактично виділені кошти за попередній період; - відповідати вимогам рішення про місцевий бюджет та інших розпорядчих рішень; - вноситися на поточний та наступні періоди. 3.5. Після затвердження довідки про внесення змін до розпису відповідні структурні підрозділи фінансового органу подають оригінал та дві його копії бюджетному відділу для реєстрації за номером та датою, яка закінчується за годину до кінця робочого дня. За п'ять робочих днів до закінчення місяця (звітного періоду) довідки про внесення змін не реєструються. Після реєстрації вони заносяться до реєстру, який складається в двох примірниках. 3.6. Зміни до розпису оформляються таким чином: - підписуються начальником бюджетного відділу і начальником відповідного структурного підрозділу фінансового органу або особами, що виконують їхні обов'язки; - затверджуються керівником або заступником начальника фінансового органу; - реєструються за номером та датою. Якщо з об'єктивних обставин виникає необхідність анулювання довідки про внесення змін до розпису, то бюджетний відділ у дводенний термін після отримання копії довідки готує доповідну записку на ім'я керівника або заступника керівника фінансового органу, який затверджував довідку, і візує її в бюджетному відділі. Після погодження із керівником або заступником керівника фінансового органу доповідна записка передається до бюджетного відділу для проведення зазначеного анулювання. У разі виникнення необхідності внесення змін (при казначейському обслуговувані місцевих бюджетів за видатками) до вже затверджених та взятих на облік регіональним управлінням Державного казначейства України довідок у зв'язку з допущеними технічними помилками затверджується нова довідка, де вказуються реквізити тієї довідки, у якій були допущені технічні помилки. 3.7. Відповідні структурні підрозділи фінансового органу надсилають копії довідок щодо змін до розпису головному розпоряднику, що є підставою для затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань. 3.8. Головні розпорядники в триденний термін подають регіональному управлінню Державного казначейства України довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів доводять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять зміни до кошторису та плану асигнувань. 3.9. Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду місцевого бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо рішенням про місцевий бюджет не встановлено інше. Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без внесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства України (фінансові органи, якщо це буде передбачено порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками) ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання місцевого бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням внесених змін до кошторисів. Внесення змін до розпису за спеціальним фондом щодо інших надходжень здійснюється у загальному порядку, за яким після внесення відповідних змін до розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Якщо інші надходження спеціального фонду місцевого бюджету фактично перевищили обсяги, враховані при затвердженні місцевого бюджету, то місцевий фінансовий орган за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати фінансовому органу детальні обґрунтовані розрахунки та належні пояснення необхідності внесення змін до розпису. 4. Тимчасове обмеження асигнувань загального фонду місцевого бюджету 4.1. Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду місцевого бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту, затвердженого рішенням про місцевий бюджет, то керівник фінансового органу приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду місцевого бюджету. 4.2. Управління доходів фінансового органу разом з іншими структурними підрозділами фінансового органу розраховують уточнений помісячний прогноз надходжень доходів загального фонду, запозичень та подають структурному підрозділу фінансового органу з питань бюджету не пізніше ніж 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося недоотримання доходів, запозичень. 4.3. Бюджетний відділ за участю відповідних структурних підрозділів на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень доходів загального фонду, місцевих запозичень розробляє пропозиції щодо тимчасового обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду місцевого бюджету та подає на розгляд керівнику фінансового органу, який видає наказ, що встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду місцевого бюджету. 4.4. Відповідний структурний підрозділ фінансового органу керуючись наказом керівника фінансового органу про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду місцевого бюджету, у триденний термін повідомляє головних розпорядників про таке тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань. 4.5. Розпорядники беруть зобов'язання та приводять їх у відповідність до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань загального фонду місцевого бюджету. 5. Виконання та звітність 5.1. Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року. 5.2. Зведення, складання та подання звітності про виконання місцевого бюджету здійснюється фінансовими органами на основі звітів регіональних органів Державного казначейства України щодо надходження доходів та розрахунків за трансфертами з 1 липня поточного року за умови переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування за видатками регіональними органами Державного казначейства України: - щодо доходів - ураховуючи розпис доходів, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по загальному фонду за відповідний період; - щодо фінансування - враховуючи розпис фінансування, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по загальному фонду за відповідний період; - щодо видатків - ураховуючи розпис асигнувань, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік (за кожним кодом економічної класифікації) та додатково по загальному фонду за відповідний період (за кодами скороченої форми економічної класифікації). 5.3. У звіті про виконання місцевого бюджету за спеціальним фондом відображаються планові показники, враховані при затвердженні рішення про місцевий бюджет, та уточнені планові показники з урахуванням змін, внесених до кошторисів. Звіт про виконання розпису за спеціальним фондом місцевого бюджету складається за бюджетними програмами головних розпорядників у розрізі джерел надходжень (плата за послуги, що надаються бюджетними установами; інші джерела власних надходжень бюджетних установ; інші надходження спеціального фонду). При цьому у квартальній та річній звітності власні надходження бюджетних установ розшифровуються за групами та типами згідно з класифікацією доходів бюджету на підставі звітів розпорядників

РОЗДІЛ 7 КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ
 Основнітермінитапоняття: видаткибюджету, розпорядникибюджетнихкоштів, здійсненнявидатків, розписдоходівтавидатків, мережаустанов, кошторисибюджетнихустанов, лімітнадовідка, обсягиасигнувань, розписвидатків, розпорядженнянаперерахуваннякоштів, платіжнідоручення, оплатавитрат, оплатарахунків

7.4. Розпорядники бюджетних коштів
 Дляздійсненняпрограмтазаходів, якіпроводятьсязарахуноккоштівбюджету, бюджетніасигнуваннянадаютьсярозпорядникамбюджетнихкоштів.
Коштибюджету, якіотримуютьфізичніособитаюридичніособи, щонемаютьстатусубюджетноїустанови (одержувачібюджетнихкоштів), надаютьсяїмлишечерезрозпорядникабюджетнихкоштів.
Розпорядникибюджетнихкоштів - бюджетніустановивособіїхкерівників, уповноваженінаотриманнябюджетнихасигнувань, взяттябюджетнихзобов'язаньтаздійсненнявидатківзбюджету.
Залежновідступеняпідпорядкованостітаобсягунаданихправрозпорядникибюджетнихкоштівподіляютьсянаголовнихрозпорядниківбюджетнихкоштівтарозпорядниківбюджетнихкоштівнижчогорівня (рис. 7.1.).

РОЗДІЛ 7 КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ
 Основнітермінитапоняття: видаткибюджету, розпорядникибюджетнихкоштів, здійсненнявидатків, розписдоходівтавидатків, мережаустанов, кошторисибюджетнихустанов, лімітнадовідка, обсягиасигнувань, розписвидатків, розпорядженнянаперерахуваннякоштів, платіжнідоручення, оплатавитрат, оплатарахунків

7.4. Розпорядники бюджетних коштів
 Дляздійсненняпрограмтазаходів, якіпроводятьсязарахуноккоштівбюджету, бюджетніасигнуваннянадаютьсярозпорядникамбюджетнихкоштів.
Коштибюджету, якіотримуютьфізичніособитаюридичніособи, щонемаютьстатусубюджетноїустанови (одержувачібюджетнихкоштів), надаютьсяїмлишечерезрозпорядникабюджетнихкоштів.
Розпорядникибюджетнихкоштів - бюджетніустановивособіїхкерівників, уповноваженінаотриманнябюджетнихасигнувань, взяттябюджетнихзобов'язаньтаздійсненнявидатківзбюджету.
Залежновідступеняпідпорядкованостітаобсягунаданихправрозпорядникибюджетнихкоштівподіляютьсянаголовнихрозпорядниківбюджетнихкоштівтарозпорядниківбюджетнихкоштівнижчогорівня (рис. 7.1.).
 
Рис. 7.1. Розпорядникибюджетнихкоштів

7.4.1.Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції
 Головнірозпорядникибюджетнихкоштів - бюджетніустановивособіїхкерівників, якіотримуютьповноваженняшляхомвстановленнябюджетнихпризначень.
Головнимирозпорядникамибюджетнихкоштівможутьбутивиключно:
1) забюджетнимипризначеннями, передбаченимизакономпроДержавнийбюджетУкраїни, - органи, уповноваженівідповідноВерховноюРадоюУкраїни, ПрезидентомУкраїни, КабінетомМіністрівУкраїнизабезпечуватиїхдіяльність, вособіїхкерівників, атакожміністерства, іншіцентральніорганивиконавчоївлади, КонституційнийСудУкраїни, ВерховнийСудУкраїнитаіншіспеціалізованісуди; установитаорганізації, яківизначеніКонституцієюУкраїниабовходятьдоскладуКабінетуМіністрівУкраїни, вособіїхкерівників;
2) забюджетнимипризначеннями, передбаченимибюджетомАвтономноїРеспублікиКрим, - уповноваженіюридичніособи (бюджетніустанови), щозабезпечуютьдіяльністьВерховноїРадиАвтономноїРеспублікиКримтаРадиміністрівАвтономноїРеспублікиКрим, атакожміністерстватаіншіорганивладиАвтономноїРеспублікиКримвособіїхкерівників;
3) забюджетнимипризначеннями, передбаченимиіншимимісцевимибюджетами, - керівникимісцевихдержавнихадміністрацій, виконавчихорганів
радтаїхсекретаріатів, керівникиголовнихуправлінь, управлінь, відділівтаіншихсамостійнихструктурнихпідрозділівмісцевихдержавнихадміністрацій, виконавчихорганіврад.
ГоловнірозпорядникикоштівДержавногобюджетуУкраїнизатверджуютьсязакономпроДержавнийбюджетУкраїнишляхомвстановленняїмбюджетнихпризначень.
Головнірозпорядникикоштівмісцевихбюджетіввизначаютьсярішеннямпромісцевийбюджет.
Головнийрозпорядникбюджетнихкоштів:
1) розробляєплансвоєїдіяльностівідповіднодозавданьтафункцій, визначенихнормативно-правовимиактами, виходячизнеобхідностідосягненняконкретнихрезультатівзарахунокбюджетнихкоштів;
2) розробляєнапідставіпланудіяльностіпроекткошторисутабюджетнізапитиіподаєїхМіністерствуфінансівУкраїничимісцевомуфінансовомуоргану;
3) отримуєбюджетніпризначенняшляхомїхзатвердженняузаконіпроДержавнийбюджетУкраїничирішенніпромісцевийбюджет, доводитьувстановленомупорядкудорозпорядниківбюджетнихкоштівнижчогорівня (одержувачівбюджетнихкоштів) відомостіпрообсягиасигнувань, забезпечуєуправліннябюджетнимиасигнуваннями;
4) затверджуєкошторисирозпорядниківбюджетнихкоштівнижчогорівня, якщоіншенепередбаченезаконодавством;
5) здійснюєвнутрішнійконтрользаповнотоюнадходжень, отриманихрозпорядникамибюджетнихкоштівнижчогорівнятаодержувачамибюджетнихкоштів, івитрачаннямнимибюджетнихкоштів;
6) одержуєзвітипровикористаннякоштіввідрозпорядниківбюджетнихкоштівнижчогорівнятаодержувачівбюджетнихкоштівіаналізуєефективністьвикористаннянимибюджетнихкоштів.
Головнимрозпорядникамнаданоправорозподілятибюджетнікоштиміжрозпорядникамибюджетнихкоштівнижчогорівня, атакожвитрачатиїхнацентралізованітаіншізаходи, наутриманняапаратууправління. Прирозподілікоштівіперерахуванніїхпідвідомчимустановамрозпорядникикоштівєголовними, апривитрачаннінаутриманняапаратууправлінняабонацентралізованізаходивониєрозпорядникамикоштівтретьогоступеня.

7.4.2. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня
 Розпорядникибюджетнихкоштівнижчогорівняподіляютьсянарозпорядниківкоштівдругоготатретьогоступенів.
Розпорядникамибюджетнихкоштів II ступеняєбюджетніустановивособіїхкерівників, якіуповноваженінаотриманняасигнувань, прийняттязобов'язаньтаздійсненнявиплатзбюджетунавиконанняфункційсамоїустанови, якувониочолюють, інарозподілкоштівдля
переказурозпорядникамНІступенятабезпосередньопідпорядкованимїмодержувачам.
Головнимчином, це - обласніустановиіорганізації, вякихєпідвідомчіпідрозділи. Вонитакожприрозподілікоштівєрозпорядникамикоштівдругогоступеня, апривитрачаннікоштівбезпосередньонаутриманнясвогоапаратуабовитрачаннікоштівнацентралізованізаходиєрозпорядникамикоштівтретьогоступеня.
Наобласномурівнірозпорядникамикоштівдругогоступеняє: управлінняосвіти; фінансовеуправління, управлінняказначейства; обласнаподатковаадміністрація, контрольно-ревізійнеуправління,
облдержадміністрація; управлінняагропромисловогокомплексутощо.
РозпорядникамикоштівНІступеняєбюджетніустановивособіїхкерівників, якіуповноваженінаотриманняасигнувань, прийняттязобов'язаньтаздійсненнявиплатзбюджетунавиконанняфункційсамоїустанови, якувониочолюють, інарозподілкоштівбезпосередньопідпорядкованимїмодержувачам.
ДлявсіхрозпорядниківкоштівДержавногобюджетуєобов'язковимздійсненняопераційповидаткахчерезорганиДержавногоказначейства. ПриказначейськійформівиконанняДержавногобюджетурозпорядникамкоштіввідкриваютьсяреєстраційнірахункиворганахДержавногоказначейства.Бюджетнікошти, якізнаходятьсянареєстраційнихрахункахвикористовуютьсярозпорядникамикоштіввідповіднодозатвердженихасигнуваньукошторисахдоходівтавидатків, талімітіввидатків.
Одержувачібюджетнихкоштів - цепідприємстваігоспрозрахунковіорганізації, громадськітаіншіорганізації, щонемаютьстатусубюджетноїустанови, якіодержуютькоштизбюджетуякфінансовупідтримкуабоуповноваженіорганамидержавноївладинавиконаннязагальнодержавнихпрограм, наданняпослугбезпосередньочерезрозпорядників.

Тема 8. Звітність про виконання бюджету
 
1.Звітністьрозпорядниківкоштів, якіфінансуютьсяізДержавногоімісцевихбюджетів.
2. ЗвітністьорганівДержавногоказначействапровиконанняДержавногобюджету.
3. Звітністьфінансовихорганівпровиконаннямісцевихбюджетів.
4. Порядокітермінзатвердженнязвітупровиконаннябюджету.

Бюджетназвітністьвідноситьсядоелементівметодубухгалтерськогообліку, являєсобоюзаключнийетапбухгалтерськогоузагальненняінформації.
Бюджетназвітність – цезвітністьголовнихрозпорядниківкоштів, розпорядників 2 і 3 ступенівтавідповіднихфінансовихорганівзаодержаніівикористанікоштиізбюджету, атакожкошти, якінадійшлидобюджету.
Бюджетназвітністьбуває:
А) засвоїмпризначенням – зовнішняівнутрішня;
Б) заобсягомпоказників – первиннаізведена;
В) затерміномскладанняіподання – періодична (місячна, квартальна) ірічна.
ЗмоментуутворенняорганівДержавногоказначействавУкраїніправорозробкиізатвердженнянормативнихіінструктивнихдокументівзпитаннязвітностіпровиконаннябюджетіввсіхрівнівзакріпленозаДержавнимказначействомУкраїни