Проблематика розуміння кримінально-процесуального права і кримінального процесу

Хмельницький інститут

Імені Митрополита Київського і Всієї України, Предстоятеля Української Православної церкви Блаженнійшого Володимира

Кафедра комерційного

Та трудового права

Реферат

З

Кримінального процесу

за темою:

«Поняття кримінально-процесуального права і його співвідношення з поняттям кримінального процесу. Місце кримінально-процесуального права в системі національного права»

Виконала:

Студентка гр. БП-32

Королюк Ю.О.

Науковий керівник:

Літвін Ю.І.

Хмельницький – 2014 р.

Зміст

Вступ........... 3

1. Проблематика розуміння кримінально-процесуального права і кримінального процесу........... 4

2. Місце кримінально-процесуального права у кримінальних наук та галузей права............ 7

3. Кримінально-процесуальна діяльність як особлива діяльність суду. 14

Висновки........... 15

Список використаної літератури....... 17

Вступ

Новітній підхід до сутності кримінально-процесуального права заснований на розумінні методу правового регулювання. Разом з тим, проблеми методу правового регулювання недостатньо розроблені.

Залишається невирішеною проблема про межі судової влади, яка реалізується в процесуальній формі. Іншими словами, немає ясності в питанні про те, чи вважати в повному обсязі процесуальне законодавство, включаючи кримінально-процесуальне, правовим джерелом реалізації судової влади, або утримання форми реалізації судової влади доцільно обмежувати лише судовими стадіями, в яких безпосередньо здійснюється судочинство у вузькому (спеціальному) сенсі слова. Від вирішення цього питання залежать підходи дорозуміння меж і системи відповідних гарантій, що забезпечують функціонування такої гілки влади, як судова.

Кримінальний процес - це одна з форм реалізації судової влади, а також регламентована законом і спрямована на виконання завдань щодо попередження, припинення, розслідування злочинів і вирішенню по сутікримінальної справи система діяльності органів кримінального переслідування і суду, що здійснюється також за участю інших суб'єктів (громадян), а одно система правовідносин, що виникають у сфері даної діяльності.

Кримінальний процес спрямований на вирішення особливих, специфічних завдань, сприяє досягненню комплексу цілей, що носять як загальний, так і спеціальний характер. Рішення цілей і завдань правосуддя передбачає наявність системи державних органів, які мають владою і наділених повноваженнями. У цю систему входять органи дізнання, слідства, прокуратури і суду. Їх основне призначення - здійснення кримінального судочинства.

Проблематика розуміння кримінально-процесуального права і кримінального процесу

Для виявлення та глибокого розгляду сутності поняття "кримінально-процесуальне право" з методичних міркувань звернемося до чинників зовнішнього властивості, з яких найбільш ілюстративними є наступні.

Видання як навчального, так і наукового характеру рідко містять у своїх назвах термінологічне словосполучення "кримінально-процесуальне право", що відповідним чином відбивається і на змістовній стороні цих праць. Особливо показові в цьому відношенні роботи, видані в радянський період розвитку права. Більш того, сучасні видання також не містять будь-яких відомостей, що вказують на подібність або розходження в поняттях "кримінально-процесуальне право" і "кримінальний процес".

Елементарний екскурс по академічним виданням як в Україні, так і інших країн СНД, свідчить про те, що практично спостерігається ототожнення цих двох понять. Нерідко відбувається підміна поняття "кримінально-процесуальне право" поняттям "кримінальний процес", що є наслідком помилкових підходів до розуміння цих категорій і відсутності цілісного порівняльного аналізу з метою виявлення їх співвідношення.

Кримінально-процесуальне право - це самостійна фундаментальна галузь права, має свою систему і структуру, інститути і категорії, що обслуговують потреби і інтереси цієї галузі. Кримінальний процес при цьому відіграє роль складового елемента в цілісній структурі кримінально-процесуального права. Одного цього вже досить, щоб побачити, що цілі і завдання кримінального процесу взаємопов'язані і генетично обумовлені цілями та завданнями кримінально-процесуального права. Іншими словами, цілі та завдання кримінального процесу носять похідний характер від цілей і завдань кримінально-процесуального права.

Реалізація державної програми правової реформи в Україні, прийнятої в об'єктивно висвітлила вади і недоліки кримінально-процесуального права СРСР. Багато інститутів даної галузі втратили свою значимість, почався процес формування нових підходів до методології юридичної науки, селекції наукових методів галузей права. Ці та інші процеси до початку XXI століття привели до того, що колись цілісна теорія кримінально-процесуального права соціалістичного спрямування в основних своїх постулатах була зруйнована, а нова теорія ще не сформована. Розрізнені дослідження окремих аспектів теорії кримінально-процесуального права, засновані на модернізованих ідеях і принципах, соціальних орієнтирах, що визначають пріоритети процесу капіталізації суспільних відносин, ще не складаються в цілісну систему, що має єдиний стрижень.

Викладене означає, що кримінально-процесуальне право - поняття складне, ємне, неоднозначне, що включає в себе безліч різних сторін, аспектів. Цим пояснюється неоднозначний підхід до визначення його сутності. Традиційний підхід полягає в розумінні кримінально-процесуального права як соціально-зумовленої системи виражених у законі правил (норм), що регулюють діяльність з розслідування, розгляду і вирішенню кримінальних справ з метою досягнення цілей і вирішення завдань кримінального процесу [1].

Енциклопедичне визначення радянського періоду розвитку права зводиться до того, що кримінально-процесуальне право - це галузь права, норми якої регулюють діяльність, пов'язану з порушенням, попереднім розслідуванням, судовим розглядом кримінальних справ; її порядок і зміст; правовідносини, що виникають при цьому [2]. У свою чергу, галузь права - відособлена група правових норм та інститутів, об'єднаних спільністю регульованих ними однорідних суспільних відносин. Серед інших галузей кримінально-процесуальне право належить до фундаментальних [2, с. 381].

Енциклопедія періоду правової реформи визначає, що кримінально-процесуальне право - це система правових норм, які визначають порядок провадження у кримінальних справах і регулюючих діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду з порушення, розслідування, судового розгляду кримінальних справ і вирішенню процесуальних питань виконання вироку [3].

Всі ці визначення не суперечать один одному. Вони розкривають досить глибоко яку-небудь одну сторону і лише позитивно відзначають інші аспекти. Вибір акценту обумовлений позицією конкретної правової школи.

Дані обставини ставлять розробників академічних курсів перед вибором: обмежити виклад програмного матеріалу традиційною структурою кримінального процесу або здійснити спробу самостійного осмислення і заповнення прогалин у теорії кримінально-процесуального права з наступною їх інтерпретацією в рамках потреб і запитів кримінально-процесуального права як самостійної галузі. Як показала практика, другий шлях виявився більш складним, що стало підставою для вибору вітчизняними процесуалістами першого шляху.

Безумовно, викладені вище фактори не є вичерпними, більше того, як було зазначено раніше, вони носять зовнішній характер і, лише опосередковано відображають більш складні глибинні процеси, що супроводжують діяльність з формування кримінально-процесуального права України.

Ще одним непрямим фактором, так чи інакше пояснює відсутність академічних видань, що охоплюють і висвітлюють питання аналізованої галузі права, є те, що в концепції розвитку правової системи України вказується на необхідність вдосконалення кримінально-процесуального законодавства без згадки галузі права. Беручи до уваги прикладний характер названої концепції, все ж вважаємо, що акцент на законодавство і судочинство зіграли свою роль у подальшому визначенні пріоритетів вченими-процесуалістами при підготовці академічних та інших видань з кримінально-процесуального права.

Таким чином, сутність кримінально-процесуального права складається з наступних рівнозначних елементів:

- Це самостійна галузь права;

- Є фундаментальною галуззю, тобто однією з основних, головних в системі національного права;

- Поєднує в собі цілісну наукову теорію (доктрину) з конкретними процесуально правовими приписами у вигляді норм, застосування яких дозволяє вирішувати загальні та спеціальні завдання кримінального судочинства.