Поняття та особливості адміністративного процесу

адміністративний процес (звертаємо увагу:

процес, а не адміністративне процесуальне право) — це вид юридичного процесу, який регламентує порядок і умови визнання та

забезпечення реалізації прав, обов’язків, свобод та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, їх захисту, розгляду і вирішення конкретних справ у публічній сфері органами владних повноважень, їх посадовими особами та адміністративними судами відповідно до чинного законодавства.

Вузьке розуміння адміністративного процесу зводиться до діяльності органів влади щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу.

Вони пов’язували широке розуміння (значення) адміністративного процесу з визначенням того, що адміністративним процесом охоплюється різноманітна управлінська діяльність з реалізації матеріальних норм адміністративного права. Головним змістом цієї діяльності є система дій компетентних органів управління, спрямованих на вирішення поставлених завдань і досягнення управлінських цілей. Адміністративний процес у широкому розумінні визначається не тільки як адміністративно-юрисдикційна діяльність, а й будь-яка

інша діяльність у сфері державного управління: розгляд і вирішення конкретних індивідуальних справ: адміністративна юстиція; прийняття нормативних актів управління; дисциплінарні провадження; діловодство тощо.

У структурі традиційного розуміння адміністративного процесу у «широкому» значенні вчені-адміністративісти виділяють значну кількість адміністративних проваджень, що включаються до сфери адміністративного процесу. Виходячи з регламентації правовими актами різноманітної галузевої спрямованості, сфери діяльності органів виконавчої влади, їх компетенції розрізняють такі види впроваджень, як нормотворчі, установчі, правозастосовні, контрольно-наглядові, адміністративно-деліктні, адміністративно-юрисдикційні, неюрисдикційного характеру тощо, не розділяючи ані внутрішньої (провадження щодо створення, організації, ліквідації організаційних структур, дисциплінарне провадження, діловодство тощо), ані зовнішньої сфери діяльності (нормотворчі, правозастосовні, контрольно-наглядові, адміністративно-деліктні тощо).