Кришталь, кришталеве скло

Кришталь — це силікатне скло, що містить різну кількість плюмбум оксиду РЬО. Часто на маркуванні виробу вказується вміст РЬ. Чим більше його, тим вищою буде якість кришталю.

Таке скло характеризується високою прозорістю, гарним блиском і великою щільністю. Вироби з нього в руці відчуваються за масою. Якщо у ньому частину К₂0 замінити на Na₂0, а частину РЬО — на СаО, MgO, ВаО або ZnO, то утвориться напівкришталь.

Вважають, що кришталь було відкрито в Англії у XVII ст.

Кварцеве скло

Кварцеве скло одержують плавленням чистого кварцевого піску або гірського кришталю, що мають склад SіО₂.Виготовлення такого скла потребує дуже високої температури (вище 1700 °С).

Розплавлений кварц має високу в'язкість, з нього важко видаляються пухирці повітря. Тому таке скло часто легко можна впізнати за включеними у ньому пухирцями. Найважливішою його властивістю є здатність витримувати будь-які різкі зміни температури. Наприклад, кварцеві труби діаметром 10—30 мм витримують багаторазове нагрівання до 800—900 °С і охолодження у воді. Бруси із кварцевого скла, охолоджувані з одного боку, зберігають на протилежному боці температуру 1500 °С, і тому використовуються як вогнетривкі. Тонкостінні вироби із кварцевого скла витримують різке охолодження на повітрі від температури вище 1300 °С, і тому успішно використовуються для високоінтенсивних джерел світла. Кварцеве скло є найбільш прозорим для ультрафіолетових променів.

Сітали

Сітали — склокристалічні матеріали, одержувані регульованою кристалізацією скла.

Скло, як відомо, — це твердий аморфний матеріал. Його мимовільна кристалізація в минулому приносила збитки на виробництві. Як правило, скломаса є досить стабільною й не кристалізується. Однак при повторному нагріванні виробу зі скла до певної температури стабільність скломаси знижується і вона переходить у тонкозернистий кристалічний матеріал. Технологи навчилися здійснювати процес кристалізації скла, запобігаючи його розтріскуванню.

При виготовленні виробів зі склокристалічних матеріалів спочатку формують скляні вироби, які повторним нагріванням піддають спрямованій кристалізації.

Сітали мають високу механічну міцність І термостійкість, водостійкі й газонепроникні, характеризуються низьким коефіцієнтом розширення, високою діелектричною проникністю та низькими діелектричними втратами. Вони застосовуються для виготовлення трубопроводів, хімічних реакторів, деталей насосів, фільєр для формування синтетичних волокон, матеріалу для інфрачервоної оптики, в електротехнічній і електронній промисловостях.