Макулатура

Усе більш важливого значення в паперовому виробництві як сировина набуває макулатура — відходи, що утворюються при переробці паперу та картону, різні види використаного паперу та паперових виробів. Серед населення поняття макулатури майже цілком зводиться до книг, застарілих і тих, що стали непридатними, до старих газет і значно рідше до використаних пакувальних матеріалів.

Переробка макулатури на білий папір, типографський або для письма, потребує значних затрат, що пов'язано зі знебарвленням типографських фарб, видаленням проклеюючих речовин і наповнювачів. Тому на практиці з макулатури в основному виготовляють пакувальний папір та внутрішні шари багатошарового картону. У цих випадках переробка макулатури зводиться в основному до механічних операцій: її у воді при високій температурі розбивають (розпускають) до необхідного ступеня подрібнення і відправляють на виготовлення картону.

Мала економічна рентабельність переробки макулатури на білий папір ні в якому разі не знижує значення її збирання. Використання вторинної паперової сировини зберігає багато гектарів лісових масивів, адже зі зростанням виробництва целюлозні заводи споживають усе більше деревини, значно вичерпуючи лісові ресурси. Збір і переробка макулатури — важливе громадське і навіть державне завдання.

Олівці

Віддавна як пишучий інструмент разом із крейдою використовувалися шматочки м'якого мінералу — графіту, що є одним із різновидів вуглецю. Графіт має шарувату, лускату будову. Під час тертя об який-небудь предмет лусочки цього матеріалу відшаровуються й залишають слід на предметі. Слово «графіт» походить від грецького графо — «пишу». Згодом зі шматків графіту стали виготовляти палички, а длятого, щоб незабруднювати руки, їх обгортали різними матеріалами (тканиною, папером тощо). Еволюція графітового пишучого інструмента зрештою призвела до створення дерев'яного олівця, що є відомим кожній людині.

Як же виробляють сучасний олівець?

Дня виготовлення робочої частини графітового олівця готують суміш графіту і глини з додаванням невеликої кількості гідрованої олії. Залежно від співвідношення графіту та глини отримують грифель різної м'якості: чим більше графіту, тим більш м'яким виявиться грифель. Суміш перемішують протягом 100 год. Приготовану масу пропускають через фільтрпреси, у результаті чого одержують плити, які підсушують, а потім Із них видавлюють стрижень, що ріжуть на частини певної довжини. У спеціальних пристосуваннях стрижні висушують і виправляють кривизну, що виникла. Потім їх обпалюють при температурі 1000—1100 °С у шахтних тиглях.

Для виготовлення дерев»яної частини олівця в різнихкраїнах використовуютьрізні породи деревини (липу, сибірський кедр тощо). Певного розміру (у 5—7 олівців) дощечки з деревини пропарюють в автоклаві з водним розчином калієвого мила та із додаванням турецького червоного мила при 100 атм без нагрівання, тобто при кімнатній температурі. Після обробки в автоклаві дощечки висушують у струмені теплого повітря. Потім у них роблять канали точно на половину стержня олівця. Ці дощечки промазують клеєм (полівінілацетатом), у канали вкладають грифелі й накривають іншими такими ж промазаними клеєм дощечками, але вже без грифеля. Склеювання проводять під пресом при кімнатній температурі. Потім склеєні дощечки ріжуть на відповідну кількість олівців і обробляють їх зовні, надаючи круглої або шестигранної форми, краї обрізають, а поверхню шліфують та фарбують. Після цього на поверхні під пресом видавлюють марку заводу-виробника та назву олівця.

До складу грифелів кольорових олівців входять:

•каолін;

•тальк;

•стеарин (широкому колу людей він відомий як матеріал для виготовлення свічок);

•кальцій стеарат (кальцієве мило).

Стеарин і кальцій стеарат є пластифікаторами. Як сполучний матеріал використовують карбоксиметилцелюлозу, яка слугує і для клеєння шпалер: її попередньо заливають водою для набрякання. Крім того, до складу грифелів уводять відповідні барвники — це, як правило, органічні речовини. Таку суміш перемішують (вальцюють на спеціальних машинах) і одержують її у вигляді тонкої фольги. Її подрібнюють і одержаним порошком набивають пістолет, з якого і шприцюють суміш для стрижнів, які ріжуть на шматки певної довжини, а потім сушать.

Для фарбування поверхні кольорових олівців використовують ті ж пігменти та лаки, якими звичайно фарбують дитячі іграшки. Підготовку дерев'яного оснащення та його обробку проводять так само, як і для графітових олівців.

Скло