Прання та видалення плям

Якщо ви чекаєте

гостей і раптом

помітили на своєму

костюмі пляму,

не засмучуйтеся.

Це можна виправити.

Наприклад, плями

від олії легко

виводяться бензином.

Плями від бензину

знімаються

розчином лугу.

Плями від лугу

зникають від оцтової

есенції.

Сліди від оцтової есенції потрібно потерти олією.

Ну, а як виводити плями від олії, ви вже знаєте.

Анекдот «Замкнуте коло»

Запитання та відповіді

2.1. У 50-х pp. XX ст., коли ще не з'явилися пральні порошки на основі синтетичних миючих засобів, багато жінок кип'ятили білизну в розчині силікатного клею. Як можна пояснити миючі властивості силікатного клею?

Силікатний клей являє собою водяний розчин солі натрій силікату Na₂SiO₃ , яка піддається гідролізу:

2Na⁺ + SiO ₃ +2H₂ 0 = 2Na⁺ + 20Н- + H₂Si0₃.

За рахунок цього розчин має лужну реакцію. Луг, що утвориться в результаті гідролізу, емульгує і частково омилює жири. Отже, дія силікатного клею є аналогічною до дії соди та мила. Тому не поспішайте викидати пляшечки із засохлим силікатним клеєм: його можна розмочити і використати для прання та кип'ятіння дуже забрудненої білизни.

2.2. Вам довелося прати темні речі з милом у твердій воді. Після прання та полоскання на них залишився «сивий» наліт. Як його позбутися що потрібно було зробити, щоб цього не відбулося?

Мило у твердій воді погано милиться та утворює осад кальцій стеарату:

2C₁₇H₃₅COONa + Са(НСО₃)₂ = (С₁₇ H₃₅СОО)₂Са + 2NaHCO₃

Цей осад і проступає на темних тканинах у вигляді «сивого» нальоту.

Щоб цього не сталося, потрібно пом'якшити воду, додавши до неї соду або прокип'ятивши.

Позбутися «сивого» нальоту можна, якщо прополоскати речі в розведеному розчині оцтової кислоти:

(C₁₇H₃₅ СОО)₂Са + 2СН₃С00Н=2C₁₇H₃₅COOH + Ca(CH₃COO)₂ .

2.3. Дві хазяйки готувалися до прання: перша підігріла воду до 60 °С і замочила в ній білизну, а друга нагріла воду до кипіння, прокип'ятила її 5 хв, потім остудила до 60 °С і тільки після цього розпочала прання. У кого білизна краще відпереться? Як це можна пояснити? Яким простим дослідом це можна довести?

Мило та інші миючі засоби значно ефективніше діють у м'якій воді. Твердість води зумовлюється наявністю в ній гідрокарбонатів Кальцію і Магнію, які при кип'ятінні випадають в осад у вигляді карбонатів:

Са(НСО_;)₃ = СаС0₃ + Н₂О + С0₂;

Мg (НСО₃)₂ = MgCO₃ + Н₂0 + СО₂ .

При нагріванні води до температури 60 °С ці реакції не відбуваються, і вона залишається твердою. Отже, білизна краще відпереться в тієї хазяйки, яка прокип'ятила воду

Також це можна довести простим дослідом: опустити по шматочку мила в підігріту воду й у воду тієї ж температури, але прокип'ячену. У прокип'яченій воді мило розчиниться майже без осаду, а в підігрітій з'явиться осад у вигляді пластівців. Утворення осаду стеаратів Кальцію і Магнію відбувається за рахунок взаємодії солей кальцію і магнію, розчинених у воді з милом.

Слід пам'ятати, що кип'ятіння усуває тільки тимчасову (карбонатну), твердість води, а постійну, зумовлену наявністю сульфатів і хлоридів Кальцію та Магнію, можна усунути, наприклад, дією соди:

MeSO₄ + Na₂С0₃ = МеСО₃ + Na₂SO₄,

де Me — це Са чи Mg.

2.4. Ви, прокип'ятивши білизну з пральним порошком та содою в старому баку з оцинкованої жерсті, виявили, що на білизні, яка була на дні, з'явилися жовті плями, а на стінках бака — білий пухкий наліт. Чому це сталося? Напишіть рівняння реакцій. Як можна видалити плями з білизни і наліт зі стінок бака? Що потрібно було б зробити, шоб не зіпсувати білизну?

Розчин у бакові має лужну реакцію внаслідок гідролізу соди:

Na₂С0₃ + 2Н₂0=2NaOH + Н₂СО₃ (Н₂0 + СО₂ ).

Цинк — це хімічно активний метал, який легко розчиняється в кислотах, а при нагріванні й у лугах:

Zn + 2NaOH + 2Н₂0 = Na₂[Zn(OH) ₄)+ H₂.

Крім того, оцинкована поверхня бака вкрита тонкою плівкою цинк оксиду, що також має амфотерні властивості і може розчинятися як у кислотах, так і в лугах. У лужному середовищі при нагріванні відбувається реакція за рівнянням:

ZnO + 2NaOH + H₂0=Na₂(Zn(OH) ₄ ).

Отже, білий пухкий наліт на стінках бака—це натрій цинкат. Можливою є і наявність у нальоті цинк гідроксиду Zn(OH)_2.

Розчинити цей наліт можна в будь-якій слабкій кислоті, наприклад, в оцтовій або в розведеному розчині хлороводню (хлоридній кислоті):

Na_2.Zn(OH)₄ +4HC1 =ZnCl₂ + 4H₂0 + 2NaCl.

При тривалому використанні бака тонкий шар цинку поступово розчиняється, оголюючи ділянки жерсті. Жерсть, як і всі сплави заліза, легко піддасться корозії з утворенням сполуки Fe₂0₃ –nH₂0 чи FeO(OH), що і зумовлює появу іржі. Отже, плями жовтого кольору на білизні — це сліди іржі, або гідратів ферум(Ш) оксиду. Вивести ці плями складно, оскільки всі сполуки Fe³⁺ мають насичений жовтий колір. Знебарвити їх можна, капнувши кілька крапель лимонного соку або розчину лимонної кислоти, тому що лимонна кислота утворює із Fe³⁺ безбарвні комплексні сполуки.

Щоб не зіпсувати білизну, на дно бака потрібно покласти ганчірку. Так більш цінні речі не торкатимуться іржі.

2.5. У вашому будинку є пляшка з рідким відбілювачем, але етикетку з інструкцією загублено. Препарат має запах хлору. Ви вирішили без нагрівання обробити ним білизну. Який посуд виберете: нове відро з оцинкованої жерсті, старий емальований бак із пошкодженою емаллю чи пластмасовий таз?

У якості хлоровмісного відбілюючого засобу найчастіше використовують водяні розчини гіпохлоритів—солей кислоти НСІО, які утворюються при пропусканні хлору через розчин лугу:

Cl₂ + 2Na0H=NaCl + NaCIO + H₂O.

Утворений при цьому водний розчин, що називається «хлорна вода» І містить NaCl і NaCIO, використовують для відбілювання тканин дуже давно. Відбілювання здійснюється за рахунок окиснення забруднюючих речовин гіпохлоритною кислотою, яка витісняється з розчинів гіпохлоритів вугільною кислотою і легко розкладається:

NaCIO + Н₂0 + СО₂ =NaHCO₃ + НCIO;

НCIO=НCI + О.

Отже, до складу відбілюючого розчину входять гіпохлоритна і хлоридна кислоти.

Якщо такий відбілювач налити у відро з оцинкованої жерсті, то кислоти спочатку розчинятимуть оксидну плівку, а потім взаємодіятимуть безпосередньо з цинком.

Якщо ж використовувати емальовану ємність із пошкодженою емаллю, то ці кислоти взаємодіятимуть із залізом (адже емальований посуд виготовлено зі сплавів заліза). Атомарний Оксиген, шо виділяється при розкладанні НCIO, окиснює цинк і залізо.

Крім того, усі відбілюючі засоби на основі сполук Хлору можуть містити і деяку кількість вільного хлору, який також окиснюватиме метали:

Zn + Cl₂=ZnCI₂;

2Fe + 3Cl₂ = 2FeCl₃

Отже, для відбілювання білизни слід вибрати пластмасовий таз. Але потрібно мати на увазі, що, якщо полімерні матеріали тривалий час піддаються впливу сильних окиснювачів, то вони стають крихкими і поступово руйнуються.

2.6. Вам потрібно видалити свіжі плями олії та йоду. Чи можна це зробити фізичним способом, тобто без допомоги хімії?

Так, можна.

І йод, і олія добре розчиняються в органічних розчинниках. Тому варто спробувати обидві плями видалити бензином чи гасом. У цьому випадку відбуватиметься фізичний процес розчинення.

Також пляму з йоду можна видалити за рахунок здатності цієї речовини легко сублімувати. Тому тканину слід злегка підігріти, наприклад, праскою або на батареї опалення, що прискорить процес сублімації.

2.7. Якщо ви за святковим столом «посадили» на одяг жирну пляму і немає можливості одразу ж зайнятися її виведенням, то рекомендується негайно ж засипати її сіллю. Іноді після такої обробки пляма повністю зникає. До яких способів виведення належить цей прийом: до фізичного чи до хімічного?

Це фізичний спосіб, оскільки сіль не вступає в хімічну взаємодію з жирами, а тільки адсорбує їх.

2.8. Пляму від смоли чи садового вару іноді вдається вивести з одягу дуже простим способом; прогладжувати гарячою праскою, проклавши з обох боків від плями щільну тканину або фільтрувальний папір, які потрібно постійно змінювати. Які при цьому відбуваються процеси й до яких явищ вони належать: до фізичних чи до хімічних?

При нагріванні спочатку відбувається плавлення смоли чи вару, а потім їх адсорбція (поглинання) фільтрувальним папером. Обидва процеси належать до фізичних явищ.

2.9. Ви розлили на скатертину олію й відразу ж зайнятися видаленням плями не змогли. Коли через 10 днів ви згадали про скатертину, то пляма вже набула насиченого жовтого кольору. Спроба видалити її за допомогою бензину була безуспішною. Сусідка порадила вам вивісити скатертину на сонце на кілька годин, тому що деякі плями після цього зникають. Чому бензин не видалив пляму зі скатертини? Чи гарну пораду дала вам сусідка?

Рослинні жири складаються переважно з ненасичених сполук, у молекулах яких є подвійні зв'язки, тому вони можуть полімеризуватися. За рахунок таких процесів відбувається, наприклад, висихання олійних фарб із утворенням міцного покриття, оскільки всі оліфи виготовляються на основі олії.

При старінні такої плями, особливо на світлі та при підвищених температурах, не тільки утворяться міцні полімерні молекули, а й за рахунок подвійних зв'язків молекули жиру провзаємодіють із полімерними молекулами тканини. Вивести таку пляму дуже складно.

2.10. 3 погляду хімії, в усіх видах тканин процес прання, тобто видалення забруднень із волокон, відбувається абсолютно однаково. Чи можна те ж саме сказати про процес висихання після прання виробів із бавовняних волокон та натуральної вовни?

Вироби з бавовняних (целюлозних) волокон висихають у результаті такого фізичного процесу, як випаровування води. Підчас прання в молекулі целюлози під дією води не відбувається ніяких хімічних перетворень.

А натуральна вовна, з погляду хімії, — кератин, тобто фібрилярний білок, фізичні властивості якого зумовлюються наявністю різних типів хімічних зв'язків між білковими ланцюгами. Водневі зв'язки та сольові містки між білковими ланцюгами руйнуються під дією води, зменшуючи таким чином їх міцність. Тому всі трикотажні вовняні речі у вологому стані дуже сильно розтягуються. У процесі їх висихання не тільки випаровується вода із проміжків між волокнами, а й відновлюються водневі зв'язки та сольові містки між білковими ланцюгами, тобто відбуваються хімічні процеси.

Отже, якщо висихання бавовняних речей —- це фізичний процес, то висихання вовняних виробів супроводжується зворотними хімічними перетвореннями.

2.11. До складу багатьох сучасних пральних порошків входить безводний натрій сульфат, що сприяє збереженню їх сипучості. За рахунок якого процесу ця сіль запобігає злежуваності порошків?

Натрій сульфат легко утворює дуже міцний кристалогідрат Na₂SO₄* 10Н₂О, зв'язуючи 10 молекул води. Тому безводний Na₂S0₄ добре поглинає вологу, запобігаючи злежуваності порошків.

2.12. На коробці прального порошку «Аріель» наведено таблицю, в одному стовпчику якої перераховано складові компоненти порошку, а в іншому зазначено їхні функції. Підберіть до кожного компонента відповідну йому функцію із наведеного переліку.

Компоненти:

•аніонні поверхнево-активні речовини;

•натрій перборат(NaВO₂* Н₂О* ЗН₂О);

•ензими;

•фосфати;

• карбонати і силікати;

•натрій сульфат;

•ароматизатори.

Функції:

•пом'якшують воду, чим підвищують ефективність порошку;

• установлюють кислотно-лужний баланс миючої рідини, забезпечуючи таким чином крашу якість прання;

•надають приємного запаху миючому розчинові та одягові;

•забезпечують гарну сипучість порошку;

•видаляють плями від кави, чаю та фруктів;

•очищують бруд із тканини;

•біологічно руйнують плями речовин, що містять білок.

- Аніонні поверхнево-активні речовини видаляють бруд із тканини;

*натрій перборат— це оксигеновмісний відбілювач, що видаляє плями від чаю, кави та фруктів;

*ензими руйнують плями, утворені речовинами, що містять білок;

*фосфати пом'якшують воду, чим підвищують ефективність порошку (частково ці функції виконують і карбонати):

ЗМе(НС0₃)₂ + 2Na₃P0₄ = Ме₃(Р0₄)₂ + 6NaHC0₃;

MeS0₄ + Na₂ CO₃ = МеС0₃ + Na₂S0₄, де Me — це Са або Mg;

•карбонати й силікати встановлюють кислотно-лужний баланс миючої рідини, забезпечуючи таким чином кращу якість прання (за рахунок їх гідролізу в розчині підтримується лужне середовище, що є необхідним для прання);

•натрій сульфат забезпечує гарну сипучість порошку;

•ароматизатори надають приємного запаху миючому розчинові та одягові.

2.13. Чому пральні порошки з біологічно активними добавками особливо сильно пошкоджують шкіру рук?

До складу таких порошків входять ферменти, що руйнують білкові забруднення. Ці добавки частково руйнуватимуть і молекули кератину, з якого складається верхній шар шкіри.

Найчастіше в порошки додають протеолітичні ферменти, які каталізують гідроліз білків та пептидів по пептидних зв'язках. Оскільки в молекулах кератину, крім пептидних, є й інші зв'язки, то повністю вони руйнуються тільки під дією кератолітичних ферментів, хоча частково відбуваються руйнування і під впливом протеолітичних ферментів.

Крім того, нерідко порошки містять ферменти, які сприяють емульгуванню та розщепленню жирів, що призводить до знежирення шкіри.

2.14. Кухонні рушники часто бувають забрудненими сажею, особливо якщо їжу готують на плиті, для розпалу якої використовують дрова.

Як вивести плями від сажі? Чи допоможуть сучасні пральні порошки з відбілювачами?

Сажа — це чистий вуглець, що є хімічно інертним за звичайних умов. Відбілювачі знебарвлюють забруднення за рахунок його окиснення. Але окиснити чистий вуглець за допомогою оксигеновмісних відбілювачів неможливо навіть при кип'ятінні! Тому краще спробувати фізичний, точніше механічний, спосіб: кілька разів випрати рушник у пральній машині. Тільки таким чином можна видалити частки вуглецю, адсорбовані волокнами тканини.

2.15. Багато хазяйок знають, що освіжити комір піджака можна, протерши його шматочком поролону, змоченим у нашатирному спиртові, розчині аміаку у воді. При цьому NH₃-H₂0, як і луги, розкладає жири, що в цьому випадку і є основною забруднюючою речовиною. Чому з цією метою не рекомендують використовувати розчин соди?

Після висихання тканини, змоченої розчином нашатирного спирту, якщо тільки обережно протирати один шар тканини, не допускаючи глибокого промокання, на ній не залишається плям, тому NH₃ поступово вивітрюється. Така обробка певною мірою замінює хімчистку.

Якщо ж протирати розчином соди (його потрібно потім ретельно змити водою, бо після висихання залишаться білі плями), то виходить не сухе чищення, а прання, у результаті якого комір може втратити форму.

2.16. Чому взимку білизну рекомендують полоскати в солоній воді, якщо передбачається, шо сушитиметься вона на відкритому повітрі?

Розчин солі замерзає при значно нижчих температурах, ніж чиста вода, тому білизна залишається м'якою.

2.17. Досвідчені хазяйки намагаються не накопичувати брудну білизну, а прати її якомога швидше, і ніколи не прасують несвіжий чи забруднений одяг. Як це можна пояснити з погляду хімії?

Усі об'єкти прання є полімерними матеріалами: природними (наприклад, вовна — білкові сполуки, бавовна — целюлоза) чи синтетичними (наприклад, поліефірні волокна). У цих матеріалах частково зберігаються подвійні зв'язки, тому вони можуть вступати у взаємодію із забруднювачами, які за своєю хімічною природою найчастіше належать до жирів. Забруднювачі до того ж можуть і окиснюватися повітрям. Тривале зберігання забрудненого одягу або його нагрівання під час прасування сприяють перебігу цих реакцій і міцному зв'язуванню забруднень із тканиною, у результаті чого їх видалити буде значно складніше.

2.18. Свіжу пляму від олії чи розтопленого свинячого сала з одягу можна видалити, якщо одразу ж засипати її зубним порошком. З погляду хімії, олія та свиняче сало істотно відрізняються: олія містить тригліцериди ненасичених карбонових кислот, а свиняче сало — твердий жир, утворений із тригліцеридів насичених карбонових кислот. Чи можна сказати, що відрізняються й процеси

видалення цих плям?

Ні, не відрізняються. У цьому випадку обидві плями зникають за рахунок такого фізичного процесу, як адсорбція (поглинання) їх зубним порошком.

2.19. Чому пляму від олії, особливо гарячої, через кілька днів уже неможливо вивести з одягу за допомогою розчинника, а пляму від розтопленого сала чи вершкового масла можна без зусиль видалити за допомогою того ж розчинника навіть через досить тривалий проміжок часу?

Рослинні жири складаються переважно з вищих ненасичених карбонових кислот, що можуть полімеризуватися, як усі сполуки з подвійними зв'язками. За рахунок цих процесів відбувається, наприклад, висихання олійних фарб із утворенням міцного покриття,оскільки оліфи виготовляються на основі олії. При старінні плями від олії, особливо на світлі та при підвищених температурах, не тільки утворюють міцні полімерні молекули, а ще й відбувається взаємодія молекул жиру з полімерними молекулами тканини за рахунок подвійних зв'язків. Тому вивести таку пляму дуже складно.

Тверді тваринні жири складаються переважно із тригліцеридів насичених карбонових кислот, їх молекули не вступають у хімічну взаємодію ні між собою, ні з волокнами тканини, тому такі плями можна вивести і через досить тривалий час.

2.20. Допомагаючи подрузі на кухні готуватися до прийому гостей, ви посадили олійну пляму на вовняну спідницю. Відомо, що її можна видалити, якщо одразу ж засипати дрібною сіллю або зубним порошком. Зубного порошку в будинку не виявилося, сіль була тільки велика, тому подруга запропонувала вам засипати пляму питною содою. Чи варто скористатися цією порадою? До яких наслідків це може призвести?

Ні, краще цього не робити. Кухонна сіль NaCI і зубний порошок, що містить крейду СаС0₃ не вступають у хімічну взаємодію з жирами, а лише адсорбують їх із волокон тканини.

Питна сода, хоча за зовнішнім виглядом і нагадує зубний порошок, може за наявності вологи вступати у хімічну взаємодію з жирами за рахунок реакції гідролізу:

NaHCO₃ +HO = NaOH + H₂C0₃.

Луг, що утвориться внаслідок гідролізу, може вступати у взаємодію з жирами, спричиняючи реакцію омилення.

Крім того, можлива зміна кольору тканини та зменшення міцності волокон вовни у результаті часткового гідролізу білкових молекул під дією NaOH. Тому після обробки плями содою річ може бути зіпсовано остаточно.

2.21. Якщо вам терміново потрібно змазати швейну машинку, а в будинку немає машинного масла, чи можна скористатися рослинним?

Ні, не можна. Усі рослинні масла поступово полімеризуються та утворюють міцну плівку на деталях машини, яку потім доведеться видаляти.

2.22. Уявіть собі, що ви приватний підприємець у сфері торгівлі та збираєтесь закупити оптову партію вершкового масла. Зараз дуже багато нечесних підприємців, які фальсифікують харчові продукти, і вершкове масло особливо часто стає об'єктом фальсифікації. До нього підмішують більш дешеві продукти: маргарин або рослинні олії. Визначити підробку і довести її можна лише за допомогою складних та дорогих аналізів. Але існують і такі ознаки, які можна виявити без усяких аналізів і які повинні насторожити вас при покупці. Які це ознаки?

Слід звернути увагу на твердість масла. Цей продукт зберігається тільки в холодильнику. Якщо масло, яке щойно вийняли з холодильника (але не з морозильної камери), є м'яким настільки, що при легкому натисненні пальцем у ньому залишається вм'ятина, то це— низькосортний або фальсифікований продукт.

Для порівняння можна витримати в холодильнику при однакових умовах два зразки масла: високосортне вершкове і те, яке ви хочете перевірити. При температурі звичайної холодильної камери тваринні жири, з яких не менш ніж на 80 % складається високосортне вершкове масло, мають тверду консистенцію, а багато сортів маргарину або дешевого вершкового масла з домішками рослинних жирів — напівм'яку. Слід зазначити, що наразі випускають багато сортів так званого «легкого» вершкового масла, у яких домішки рослинних жирів передбачено рецептурою, а ціна, як правило, є нижчою, ніж у натурального вершкового масла. Ви повинні бути впевненими, що купуєте саме той продукт, який відповідає заявленому сорту та вартості. Довідайтеся від своїх знайомих, з підробкою яких ще продуктів їм довелося зустрітися і як вони це виявили.

2.23. У побуті для видалення накину застосовують спеціальний засіб— адипінову кислоту (НООС-(СН₂)₂-СООН).

Якщо її немає, то користуються оцтовою кислотою.

Також багато хазяйок знають, що накип добре розчиняється за допомогою перекислих хлібного квасу, чайного гриба, соків червоної смородини та аґрусу і відвару щавлю.

Можна використовувати з цією метою і маринад, що залишився в банці від консервованих томатів. Він значно швидше та ефективніше видалить накип, ніж чиста оцтова кислота, хоча концентрація оцту в маринаді невелика.

Як можна пояснити ефективність цих природних засобів? Яке ще застосування в побуті можна знайти для перелічених рідин?

Ці природні розчинники містять двохосновні органічні кислоти (щавлеву, бурштинову, яблучну), які є слабшими за оцтову кислоту, але завдяки наявності двох карбоксильних груп значно міцніше зв'язують катіони металів. З їхньою допомогою можна вичистити від іржі та накипу ванни і раковини.