Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Маркування формувальних пісків





 

Основною частиною формувальних пісків, які найбільш часто використовуються для виготовлення форм i стержнів, є зерна кварцу. Крім їх до складу багатьох пісків входять глиняні мінерали в кількості, не більше 50%.

Формувальні піски в залежності від масової частки глиняної складової діляться на кварцові (К), тощі (Т), жирні (Ж).

Кварцові та тощi формувальні піски діляться на групи в залежності від масової частки глиняної складової, діоксиду кремнію, коефіцієнта однорідності та середнього розміру зерна, жирні - від межі міцності при стисканні у вологому станi i середнього розміру зерна.

 

Кварцові піски містять до 2,0% глиняної складової. Групи кварцових пісків приведені в табл.4.1.

 

Тощi піски містять вiд 2,0 до 12,0% глинястої складової. Групи тощих пісків приведені в табл.4.2.

 

Маркування кварцових i тощих пісків складається iз позначення груп за масовою часткою глинястої складової, масовою часткою дiоксида кремнію, коефіцієнту однорідності та середнього розміру зерна.

 

ПРИКЛАД: 1О2 016 ГОСТ2138-91

Таблиця 4.1.

 

  Група   Характеристика кварцових пісків
масова частка глинястої складової % (не більше) масова частка діоксиду кремнію, % (не більше) коефіцієнт однорідності, % середній розмір зерна, мм
  0,2 0,5 1,0 1,5 2,0      
К1 К2 К3 К4 К5   99,0 98,0 97,0 95,0 93,0      
О1 О2 О3 О4 О5       більше 80,0 70,0 - 80,0 60,0 - 70,0 50,0 - 60,0 до 50,0  
        до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28

 

Жирні піски містять від 12,0 до 50,0 % глиняної складової. Групи жирних пісків приведені в табл. 4.3.

 

Маркування жирних пісків складається із груп за межею міцності під час стискання у вологому стану i середнього розміру зерна.

 

ПРИКЛАД: Ж2 016 ГОСТ 2138-91

 

 

Таблиця 4.2.

  Група   Характеристика тощих пісків
масова частка глинястої складової, % (не більше) масова частка діоксиду кремнію, % (не більше) коефіцієнт однорідності, % середній розмір зерна, мм
  4,0 8,0 12,0 .        
Т1 Т2 Т3     96,0 93,0 90,0        
О1 О2 О3 О4 О5         більше 80,0 70,0 - 80,0 60,0 - 70,0 50,0 - 60,0 до 50,0    
              до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28

 

Таблиця 4.3.

Група Характеристика жирних пісків
межа міцності під час стискання у вологому стані, МПа середній розмір зерна, мм
Ж1 Ж2 Ж3 більше 0,08 0,05 - 0,03 до 0,05    
    до 0,14 0,15 - 0,18 0,19 - 0,23 0,24 - 0,28 більше 0,28

 

 

Визначення вмісту глиняної складової у піску

Визначення глинястих частинок виконується за ГОСТ292341-91. Спосіб оснований на відокремленні глинястих часток від піщаної основи з врахуванням масової частки органічних включень у пісках.

Від проби піску відбирають дві проби по 50 г. В кварцову чашу поміщають першу пробу i висушують при t = 105-110оC, потім поміщають у ексикатор для охолодження.

Другу пробу поміщають у посудину, додають 475 см3 води i 25см3 розчину пірофосфату натрію. Посудину щільно закривають кришкою, поміщають на установці для збовтування i збовтують на протязі 1 години. Після цього посудину знімають з установки, відкривають корок, ретельно змивають глину із корка в посудину. Суміш кількісно переносять у стакан апарату для визначення гли­нястих часток або просто "відмучують" глину способом доливання води, перемішуючи з послідуючим зливанням води за допомогою сифонної трубки діаметром 6-9 мм, яка введена у посудину. Нижній кінець трубки повинен знаходитися на відстані 12-13 мм від поверхні піску, який осів. Ці операції проводяться доки вода не стане прозорою.

Осад із посудини кількісно переносять у кварцову чашу, відстоюють 5 хв., воду зливають, осад висушують при t=105-110оC. Далі обидві проби переносять у муфельну піч та прокалюють при t=1000оC протягом 1 години. Потім важать.

Масу першої проби, що залишилась, у відсотках визначають за формулою:

[ m - (m1 - m2)] 100

Х'=, %

m

де m - маса проби суміші, г

m1 - маса чашечки з пробою до прокалювання, г

m2 - маса чашечки з пробою після прокалювання, г

Масу другої проби X", що залишилася, у відсотках визначають за формулою:

m3 100

X"=, %

m

де m - маса проби суміші, г

m3 - маса суміші після видалення глинястих частинок та прокалювання, г

Масову частку глинястих частинок Xг у відсотках визначають за формулою

Хг = Х' - X"

 

Date: 2015-07-25; view: 431; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию