Джерела. Хоча книжки, інтерв'ю та інші тексти, опубліковані скандинав­ськими мовами, використовувалися непрямим чином при підготовці цієї книжки

Хоча книжки, інтерв'ю та інші тексти, опубліковані скандинав­ськими мовами, використовувалися непрямим чином при підготовці цієї книжки, я в цілому не подаю їх нижче, оскільки вони недоступні для більшості читачів. Я, проте, вкажу тут на деякі найважливіші для мене джерела натхнення. Йон Бінґ, професор права і автор науково-фантастичних творів з Осло, був найбільш далекоглядним у Норвегії коментатором інформаційної доби протягом трьох десятиліть; не меншою мірою він несе відповідальність за підігрівання моєї первісної зацікавленості комп'ютерами. Тронд Берґ Ериксен (історик ідей, не родич) та Андерс Йогансен (антрополог/дослідник медіа) обидва у дуже різний спосіб просвітили мене щодо часу в цілому. Тор Ньорретрандерс, впливовий датський науковий журналіст, допоміг зрозуміти дуже важливі речі за допомогою свого новаторського протиставлення «інформація/ексформація», а погляди шведського професора фізики Боділь Єнсен у її невеличкій книжечці 1999 року «Тio tankarom tid» («Десять думок про час») та датського соціолога Ларса-Генрика Шмідта збігаються дуже різним чином з моїми головними думками стосовно важливих проблем.

2. ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА, ІНФОРМАЦІЙНИЙ КУЛЬТ

Книжки Елвіна Тофлера (Alvin Toffler) «Future Shock» та «The Third Wave", в яких розглядається зростаюча економічна роль інформації — у першій з огляду на тодішній стан, у другій з огляду на найближче майбутнє, — були видані, відповідно, видавницт­вами «Bantam» (Toronto 1970) та «William Morrow» (New York 1980). Книжка Дуґласа Адамса (Douglas Adams. Dirk Gently's Holistic Detective Agency) була опублікована видавництвом «Pan» у 1988 році. Книжка Гобсбаума (Hobsbawm) «Age of Extremes: The Short Twentieth Century 1914-1991» опублікована видавницт­вом «Oxford University Press» у 1994 році. Твердження Бодріяра (Baudrillard) звучить: «The Gulf War Did Not Take Place» (London: Power Books 1995). Статистичні дані про кількість людей в режимі

«онлайн», безумовно, вже оновлені на час, коли читаються ці рядки, узято з: www.nua.ie. Оповідання Брінгсверда «The Man Who Collected the First of September 1973» опубліковане в: Jorge Luis Borges, Silvina Ocampo and A.Bioy Casares, eds. The Book of Fantasy (London: Black Swan 1990). Норвезькою мовою його твір опублікований в Осло видавництвом «Gyldendal». Подробиці про друкарську машинку Малінґа та про зв'язок Ніцше з технологією для писання узято з каталогу до виставки «Hastighet: Det nittende erhundre» («Швидкість: XIX сторіччя») у Норвезькій національ­ній бібліотеці навесні 2000 року. Глобальне зростання, пов'язане з різними інформаційними технологіями, добре задокументоване в «UNESCO Statistical Yearbook»; оновлену інформацію з деяких питань можна взяти з: www.unesco.org. Цитата з Маркса узята зі «Злиденності філософії» («La Misere de la philosophie», 1847 — єдина книжка, яку він написав французькою мовою), його полеміки з французьким анархістом Прудоном та його книжкою «Філософія злиденності». Порівняння користувачів Мас та PC подається Едвардом Мендельсоном (Edward Mendelson. How computers can destroy prose.// New York Review of Books 1990), який посилається на дослідження, проведене в Делаварі, опубліковане в «Academic Computing» у 1990 році. «Held et al.» з Рис. 2.2 — це: David Held et al. Global Transformations: Politics, Economics and Culture (Cambridge: Polity 1999). Кастелз цитується за: Manuel Castells. End of Millennium (Oxford: Blackwell 1997), p.336.

3. ЧАС КНИЖКИ, ГОДИННИКА І ГРОШЕЙ

Кількість джерел, використаних у цьому розділі, може бути точно підрахована як щось між нулем і кількома сотнями томів. Загальні огляди культурної історії рідко коли не бувають спірними. Сама думка, що людську історію можна періодизувати згідно з головними великими «вододілами», сильно оспорюється. Проте я особисто черпаю натхнення з таких розвідок, як книжки Джека Ґуді про державу та письменність, найдоступнішою з яких є: Jack Goody. The Domestication of the Savage Mind (Cambridge: Cambridge University Press 1977), та: Ernest Gellner. Plough, Sword and Book: The Structure of Human History (London: Collins 1988). Marshall McLuhan. Understanding Media (1964) була уважно прочитана у

виданні «Routledge» 1994 року, і це чудова, блискуча книжка про письмо та інші «доповнення до відчуттів». Антропологом на Яві був Олаф Смедал з університету в Бергені. Докторська дисертація Анрі Берґсона «Sur les donnees immediates de la conscience» була недавно видана англійською мовою під назвою: «Time and Free Will: An Essay on the Immediate Data of Consciousness» (Minneola, NY: Dover Press). Georg Simmel. «Philosophic des Geldes» вперше була опублікована в 1907 році (сучасне видання — Frankfurt: Suhrkamp 1989), англійською мовою існує під назвою «Philosophy of Money» (London: Routledge 1978) і залишається однією з найкращих праць про комунікативне значення грошей. Мій колега Генрик Сіндінґ-Ларсен був першим, хто привернув мою увагу до важливості музичного нотного письма. Друкарський верстат був названий найважливішим винаходом за останні 2.000 років групою відомих вчених у різних галузях, див.: www.edge.com або: John Brockman, ed. The Greatest Inventions of the Past 2000 Years (New York: Simon & Schuster 2000). Benedict Anderson. «Imagined Communities» була опублікована в Лондоні видавництвом «Verso» (2nd edn., 1991). Дані про письменність в єлизаветинські часи наводяться за: R.S.Schofield. The Measurement of Literacy in Pre-Industrial England. // Jack Goody, ed. Literacy in Traditional Societies (Cambridge: Cambridge University Press 1968).

4. ШВИДКІСТЬ

Цитата з Бьоретцена узята з компакт-диска «Noen ganger er det all right» («Часом буває добре») (Oslo: Tylden 1995). Згадана театральна примадонна — це Венке Фос, яка входить у п'ятірку найвідоміших, можливо, в Норвегії людей. Milan Kundera. Slowness (La Lenteur) була опублікована видавництвом «Faber» (London) у 1996 році. Про чуму в 530-і роки див.: David Keys. Catastrophe: An Investigation into the Origins of the Modern World (London: Arrow 2000). Віріліо цитується за книжкою його інтерв'ю: «Cybermonde:la politique du pire» (Paris: Textuel 1996). Практично всі його книжки можна читати як приклади (якщо не вступи до) дромології. Особливо важливою для наших проблем є його «The Information Bomb» (London: Verso 2000) (французький оригінал — 1998). Загальних вступів до праць Тьоніса, Зімеля та інших класичних соціологів є багато; популярним підручником

є: Anthony Giddens. Sociology (Cambridge: Polity 1989/1997). Журналіст зі «Scotsman» цитується за: «The Economist», Millennium Issue, December 1999. James Gleick. Faster: The Acceleration of Just About Everything (New York: Pantheon 1999) — це джерело, звідки узяте гасло «Coca-Cola» (ст. 49). Гамсун цитується за: «От det moderne Americas Aandsliv» (1889, Eng. ed. «The Cultural Life of Modern America», Cambridge, MA: Harvard University Press 1969), а есе Кіплінґа «Американські нотатки» вперше було опубліковане в 1891 році (цитується з інтернету). Поль Віріліо пише про фотографію, фільм і час у декількох книжках, див., наприклад: «The Vision Machine» (Bloomington: Indiana University Press 1994, orig. edn. 1988). Випадок з Ерландером розповів політолог Ульф Б'єрельд в: «Tiden och denfria viljan» («Час і свобідна воля»). // Moderne Tider («Нові часи», шведський журнал), April 2000. Пряця Рамоне (Ramonet) «La Tyrannie de la communication» була опублікована в Парижі видавництвом «Galilee» в 1999 році; він пише про втрату довіри до журналістів на ст.ст.60-61, а про швидкість зростання у сфері інформації на ст.184. Політологом, який звернув увагу на прискорення в політичних виступах, був Ульф Торґерсен. Стаття у «New Scientist» про відеофони та інші електронні засоби зв'язку сучасності та найближчого майбутнього була надрукована у випуску за 21 жовтня 2000 року.

5. ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ

T.R.Malthus. Essay on the Principle of Population існує в багатьох виданнях і публікувалася шістьма виправленими виданнями ще за життя Мальтуса. Я користувався виданням «Oxford University Press» 1993 року. Шварц цитується за: Gleick. Faster, p.188, a приклад із хмарочосами далі у цьому розділі узятий з тієї ж книжки, ст.24. Енгельс звернувся до діалектики природи у незавершеній праці, опублікованій через багато років після його смерті під назвою: «Dialektik der Natur» (1927, Eng. edn. «The Dialectics of Nature», New York: International Publishers 1940). Тсембага чудово описані в: Roy Rappaport. Pigs for the Ancestors (New Haven, CT: Yale University Press 1967), а історія про поліплоїдного коня розказана в: G.Bateson. Mind and Nature: A Necessary Unity (London: Wildwood 1979), pp.66-67. Дані про книговидання і споживання паперу узяті з: UNESCO Statistical

Yearbook, 1999. Цифри про «Amazon.com» узяті зі щорічного звіту компанії і доступні на www.amazon.com. Зростання міжконтинен­тальних телефонних ліній описане в: David Held et al. Global Transformations, p.343, і в цій же книжці говориться про зниження цін на трансатлантичні телефонні переговори на ст.170. Загальна кількість хвилин, затрачених на глобальні телекомунікації, подається за: Ramonet. La Tyrannic de la communication, pp. 176-177. Статистичні дані щодо мобільних телефонів у Норвегії походять від «Telenor», головної національної телефонної компанії. Динаміка міжнародних авіаперевезень представлена на web-сторінці ІАТА, www.iata.com. Статистичні дані щодо розвитку туризму в Середземномор'ї узяті з: Orvar Lofgren. On Holiday: A History of Vacationing (Berkeley: University of California Press 1999),p.251.

6. НАГРОМАДЖЕННЯ

Класичним аналізом «Династії» є: Jostein Gripsrud. The Dynasty Years: Hollywood Television and Critical Media Studies (London: Routledge 1995). Байка Борхеса про вавилонську бібліотеку надрукована в: Ficciones (Madrid: Alianza Editorial 1971); англійською мовою в: Labyrinths (London: Penguin 1970). Книжка Маклюена «The Gutenberg Galaxy» була опублікована у 1962 році (Toronto: Toronto University Press), але найзначнішою його книжкою є: Understanding Media (New York: New American Library 1964). Серед тих, хто вважає, що його оптимізм важко зрозуміти, ми повинні назвати деяких найважливіших критичних аналітиків медіа, включаючи Артура і Марілуїзу Крокер, Жана Бодріяра та Поля Віріліо. Книжка Біла Мартіна — це: Listening to the Future: The Time of Progressive Rock 1968-1978 (Chicago: Feedback 1997), а цитати узяті зі ст.ст. 290 та 292. Книжка Ено — це: A Year with Swollen Appendices (London: Faber 1996), а Кастелз цитується за: The Rise of the Network Society (Oxford: Blackwell 1996), p.463. Щодо праці Бурдьє «Sur la television», то я використовував англійське видання («On Television, London: Pluto Press 1998). Ґальтунґ цитується за рукописом його книжки «Johan uten land» («Юхан без землі»), Oslo: Aschehoug 2000.

7. СИНДРОМ КУБИКІВ «ЛЕҐО»

Рекомендовані тексти згадуваних теоретиків — це: Jean Baudrillard. The Illusion of the End (Cambridge: Polity 1994); Anthony Giddens. The Constitution of Society (Cambridge: Polity 1984) та The Consequences of Modernity (Cambridge: Polity 1990); Paul Virilio. From Modrnism to Hypermodernism and Beyond, ed. John Armitage (London: Sage 2000); Manuel Castells. The Rise of the Network Society (Oxford: Blackwell 1996). Повна назва книжки Сенета — Richard Sennett. The Corrosion of Character: The Personal Consequences of Work in the New Capitalism (New York: Norton 1998). Див. також: Ulrich Beck. The Brave New World of Work (Cambridge: Polity Press 2000). Повідомлення «Guardian» про роботу й стрес цитується з: Guardian Weekly 26 October — 1 November 2000. Стаття про психо-активні ліки — це: Randolf Nesse. Is the Market on Prozac? www.edge.org/3rd_culture/story/lOO.html. Бейтсон писав про гнучкість у ряді статей, більшість з яких містяться в: Steps to an Ecology of Mind (New York: Bantam 1972). Christopher Lash. The Culture of Narcissism: American Life in Age of Diminishing Expectations вперше була надрукована видавництвом «W.W.Norton» y 1978 році та продовжувала широко читатися й обговорюватися протягом більшої частини 1980-х років. Американське видання книжки Ліндера — The Harried Leisure Class (New York Columbia University Press 1970). Книжка Деніела Бела— Daniel Bell. The Cultural Contradictions of Capitalism (New York: Basic Books 1978), а книжка Баумена (Bauman) «Life in Fragments» була надрукована видавництвом «Blackwell» у 1995 році. Дані про швидкість і повільність в американській автомобільній культурі взяті з: Gleick. Faster, p.124f.

8. ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ПОВІЛЬНОГО ЧАСУ

Роман Міхаеля Енде «Момо» був опублікований в Німеччині у 1973 році, англійською мовою під назвою «Сірий джентль­мен» — у 1974 році, пізніше назва була змінена на «Момо» для видання у паперовій обкладинці у видавництві «Puffin» у 1984 році. Anthony Giddens. A Runaway World (фактично, шість радіолекцій) була опублікована в Лондоні видавництвом «Profile» у 1999 році, а надзвичайно роздратована критика на його

оптимістичну ідеологію «третього шляху» — це: Pierre Bourdieu and Loi's Wacquant. La Nouvelle Vulgate planetaire. // Le Monde Diplomatique, May 2000. Книжка Габермаса «The Structural Transformation of the Public Sphere»-, перекладена англійською мовою лише у 1989 році, була видана в паперовій обкладинці видавництвом «Роlity» в 1992 році. Пітер Кокрейн і двоє дітей цитуються за: Little Book of the Millennium (London: Headline 1999). Книжка Леві-Строса — це: Les Structures elementaires de laparente (Paris: PUF 1949; англійський переклад — 1969).