Регулювання та контроль бухгалтерського обліку і фінансової звітності

Функціонування бюджетний установ в Україні вимагає збалансованого, цільового та максимально ефективного використання фінансових ресурсів. З цією метою здійснюється постійне вдосконалення форм і методів контрольно-ревізійної роботи, про що свідчить виникнення таких нових видів контролю, як аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та аудит ефективності виконання бюджетних програм [40, с. 15].

Регламентація бухгалтерського обліку бюджетних установ належить до прямих функцій Державного казначейства України, яке було створено як одне з управлінь Міністерства фінансів України. Так, з-поміж багатьох функцій і завдань Державного казначейства Указом Президента України від 15.01.99 № 173/98 «Про Державне казначейство України» зазначено таке: «Розробка нормативно-методичних документів із питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів». По суті декларовано методологічне керівництво Державного казначейства у сфері не тільки бухгалтерського обліку виконання бюджетів, а й бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків. За час існування Державного казначейства було відчутно реформовано бюджетний облік, передусім згідно з такими нормативними документами:

Фінансовий контроль за виконанням бюджету. Є два види фінансового контролю:

· внутрішній;

· зовнішній [35, с. 162].

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи (розпорядник бюджетних коштів) як у своїх закладах, так і у підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішній фінансовий контроль повинен забезпечувати:

· постійну оцінку фінансової діяльності установи;

· перевірку результатів від здійснення діяльності, чи відповідають вони тим завданням та планам, які передбачені паспортом бюджетної установи;

· інформування безпосереднього керівника бюджетної установи про результати перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю [40, с. 16].

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою – в частині контролю за використанням коштів Держбюджету України, Головним контрольно-ревізійним Управлінням України – відповідно до його повноважень, визначених законом. Дані вимоги визначені статтею 26 Бюджетного кодексу.

Мета ревізії – дати загальну оцінку облікового процес, визначити, чи забезпечує облік системний контроль за ФГД, збереженням і використанням матеріальних ресурсів, станом розрахунків.

Ревізія бюджетної установи починається з обстеження у бухгалтерії стану організації облікового процесу.

Послідовність і напрямки контролю:

· перевірити обґрунтованість планів роботи бухгалтерії і стану їх виконання;

· перевірити обґрунтованість обсягів роботи визначається за методом аналізу даних по виявленню порушень попередніх перевірок та плану роботи бюджетної установи з удосконалення обліку;

· проводиться обстеження обсягів застосування комп’ютерної техніки в обліковому процесі;

· перевірка планування та організації праці працівників бюджетної установи, при цьому ревізор перевіряє наявність і вивчає зміст посадових інструкцій на кожного працівника бюджетної установи;

· наявність графіків документообігу, графіків здачі звітності структурними підрозділами, та здачі виконаної роботи працівниками бюджетної установи головному бухгалтеру для контролю та узагальнення;

· перевірка наявності норм-правової інформації, забезпечення бланками типових форм первинної інформації, регістрів, технічних інструкцій;

· перевірка організації архіву [32, с. 67].

На початку перевірки ревізор вивчає особливості технології облікового процесу, враховуючи специфіку діяльності установи.

Послідовність перевірки бюджетної установи:

· перевірка правильності застосування діючого плану рахунків бюджетної установи, наявності та складу облікових регістрів;

· контроль дотримання методики ведення контрольних записів у поточному синтетичному та аналітичному обліках, що здійснюються за методом нормативної перевірки на відповідність чинному законодавству щодо систематизації і узагальнення інформації на поточний місяць.

· відповідність даних синтетичному та аналітичному обліках [32, с. 69].

Проводиться поглиблене вивчання стану обліку по окремих розділах облікового процесу. При цьому основна увага звертається на своєчасність відображення в обліку первинних документів. Ревізор повинен перевірити, наскільки стан бюджетної організації забезпечує контроль витрачання бюджетних коштів, збереження грошових коштів і матеріальних цінностей.

Контроль достовірності звітності починається з визначення складу звітності бюджетної організації

1. Наявність документів про реєстрацію бюджетної організацію як платника податків, враховуючи специфіку діяльності. Здійснюється перевірка дотримання термінів здачі звітності податковим органам, управлінням.

2. Перевірка достовірності звітності за формами бухгалтерських стандартів і податкової звітності на підставі даних обліку

3. Дані систематизуються в накопичувальних відомостях для визначення обсягів у розрізі окремих показників за звітному квартал та на початок року.

4. Дані балансу перевіряються за методом порівняння окремих показників з даними КЖГ по залишкам на балансових рахунках станом на кінець звітного періоду. На початок звітного періоду вони додатково звіряються з балансом за минулий рік станом на кінець. Слід перевірити достовірність та реальність залишків по рахунках розрахунків. Перевіряється за методом перевірки даних та інвентаризації цих рахунків. При підозрі на недостовірність даних проводиться зустрічна перевірка.

5. Правильність відображення у поточному обліку та внесення змін до звітності зроблених на підставі попередніх актів перевірки, постанов органів державному контролю. При встановлені запущеності обліку ревізор складає акт, встановлює термін для оновлення даних [32, с. 75].

Керівник бюджетної установи несе відповідальність за достовірність даних які подаються до централізованої бухгалтерії і це необхідно враховувати ревізору під час відображення результатів ревізії в акті ревізії.