Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку в сім'ї

Фізичне виховання - діяльність батьків, спрямована на зміцнення здоров'я, сили та досягнення правильного фізичного розвитку дітей. Мета фізичного виховання диктується реальними потребами кожної людний бути здоровою, сильною, загартованою, спритною та витривалою для повноцінного власного життя, праці, переборення різних труднощів, оборони рідної землі. Реалізації цього напрямку виховання сприяє організація батьками здорових умов життя дитини в родині - забезпечення раціонального режиму дня, організація посильної праці, активного дозвілля і відпочинку, рухливих дитячих ігор, виховання навичок особистої гігієни. Родинна педагогіка виділяє дві групи засобів фізичного виховання дитини в родині: 1 - природні - сонце, повітря, вода, харчування, рух і відпочинок, одяг, чистота й охайність; 2 - штучні (спеціальні) - гімнастика, фізкультура та спорт, гартування тіла. Система фізичного виховання передбачає також знання і неухильне дотримання основ домашньої санітарії та особистої гігієни. Застосування народної медицини, зокрема народної педіатрії [23]

Розкриваючи роль сім'ї у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку на основі досвіду сім'ї Сідлецьких, насамперед, хочу відмітити, що для реалізації змісту фізичного виховання Марина та Віктор Сідлецькі підбирають відповідні методи, прийоми, які вміло застосовуються ними у вихованні. Вони виховують донечку, дівчинку Софійку, якій зараз 8 років. Вони міняють умови і уклад своєї сім'ї так, щоб не тільки максимально задовільнити потребу в русі, але й розвинути цю потребу. Вони говорять, що цьому надзвичайно допомогло те, що вони не побоялися зробити спортивний куточок в однокімнатній квартирі.

Вперше батьки купили дитячий спортивний набір, коли дитині було два роки. Коли вдома є спортивні знаряддя, то їхня дитина почне використовувати їх як можна раніше - як тільки буде до цього готовою, а це говорить про те, що і раніше почне не тільки фізично, а й розумово розвиватися. Коли Сідлецькі переїхали жити у новий будинок, то насамперед, вони обладнали велику кімнату як спортивну. Вони розмістили на полицях цієї кімнати іграшки, книжки, ляльки, конструктори, але головними в кімнаті стали спортивні знаряддя. Вони встановили дві різні по товщині перекладини, висоту встановлення яких можна змінювати по бажанню, в залежності від росту дитини. Також сходинки з перекладинами встановили. Вони можуть стояти і вертикально, і можуть зніматися, і перетворюватися в міст, бар’єр, качалку, і навіть «літак» (якщо її підвішувати на канатах), «ліани»- зроблені з кабелю і канату. Також у спортивній кімнаті є гімнастичні кільця- найулюбленіші дитячі знаряддя. Вони підвішені на канатах до балки стелі. Спортивну кімнату займають і м’які матраци, на яких займаються «акробати», виконують вправи з йоги і просто так роблять різні перекиди.

Їхня дитина не покидає кімнату для спорту з ранку до вечора, батьки вчать її вчать обов’язково чергувати різні рухи, вправи. Сідлецькі не тільки приклали свої зусилля, обладнуючи кімнату спортивну, але й проводили, так би мовити, коротку бесіду про те, як правильно користуватися цими спортивними знаряддями, адже потрібно знати, як правильно поводити себе, займаючись на перекладині, виконувати будь - які вправи із спортивними знаряддями.

На мій погляд, батьки Софійки, Марина та Віктор досить - таки правильно реалізують завдання фізичного виховання. Вони виховують потребу у регулярних заняттях фізичною культурою і спортом, здоровому способі життя, формування правильної постави, охайності, вмінь і навичок збереження власного здоров'я. Сідлецькі створили сприятливі умови для народження здорової дитини, а тепер продовжують їх створювати для розвитку дитини, збереження її здоров'я та життя: слідкують за режимом харчування, праці і відпочинку, заняття фізичною культурою, спортом, адже все це сприяє психофізичному розвиткові дитини.

Батьки зі своєю донечкою стараються проводити більше часу разом, радіти життю. Дуже часто вони організовують відпочинок на свіжому повітрі, особливо полюбляють прогулюватися біля озера та слухати спів пташок, що так подобається їхній Софійці, на вихідних кожного ранку та увечері вони здійснюють прогулянку на велосипедах. Марина та Віктор Сідлецькі використовують ігровий метод у фізичному вихованні їхньої доньки, вони використовують такі ігри як: теніс, бадмінтон, грають у баскетбол на спортивному майданчику, неподалік двору. Батьки вчать свою дитину поєднувати спортивні заняття з всіма другими видами діяльності. Адже, як вони стверджують, фізичне здоров'я є основою можливостей виконання всіх інших видів діяльності. Найчастіше керуються методом прикладу. Вони вважають, що всі батьки, які виховують дітей повинні керуватися саме цим методом, тобто те, чого вони навчають дітей, повинні самі показувати на своїй практиці. [13; 16]