Процедура експериментального дослідження

Діагностику типу акцентуацій характеру можна провести за допомогою слідуючих методик: ПДО (патохарактерологічного діагностичного опитувальника) Лічко, тесту “Установлене поле”, кольорового тесту М. Люшера, опитувальника Леонгарда - Шмішека, МПДО та інших.

ПДО - запропонований А.Е. Лічко в 1976 році для визначення типів акцентуації характеру і варіантів конституціональних психопатій в підлітковому і юнацькому віці (14-18 років). Опитувальник складається з 25 наборів фраз - тверджень, які відображають відношення до ряду життєвих проблем (“самопочуття”, “настрій”, “відношення до себе” тощо). В кожному наборі 10-19 тверджень. Дослідження потрібно проводити у два етапи.

Діагностика узагальнених смислових установок за допомогою методики “Установлене поле” дозволяє визначити наявність сфер, в котрих найбільш можливо проявлення девіантної поведінки даного підлітка (це сфери з переважанням негативних стереотипів).

Кольоровий тест М. Люшера оснований на тому, що вибір кольору направлений на певну діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш усталені риси особистості. Ступінь виразності відхиляючої поведінки дозволить спрогнозувати саме цей тест.

МПДО - модифікований патохарактерологічний діагностичний опитувальник. Його призначення - ідентифікація типів акцентуацій характеру у підлітків. Опитувальник включає 143 тверджень, які складають 10 діагностичних і одну контрольну шкалу (шкалу брехні). По кожній шкалі - 13 тверджень (в тексті вони надані у випадковому порядку). Діагностується: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астено-невротичний, сензитивний, тривожно-педантичний, інтровертований, збудливий, демонстративний і нестійкий типии.

В дослідженні ми використали характерологічний питальник К. Леонгарда.

Цей тест призначений для виявлення типу акцентуації характеру. Питальник включає в себе 88 запитань, 10 шкал, які відповідають певним типам акцентуації характеру. Перша шкала характеризує особистість з високою життєвою активністю, друга шкала показує збудливу акцентуацію. Третя шкала говорить про глибину емоційного життя досліджуваного. Четверта шкала показує схильність до педантизму. П’ята шкала виявляє збільшену тривожність, шоста – схильність до перепадів настрою, сьома шкала говорить про демонстративність поведінки досліджуваного, восьма – про неврівноваженість поведінки. Дев’ята шкала показує степінь стомлюваності, десята – силу і вираженість емоційного реагування.

Можливе застосування опитувальника як індивідуально, так і в групі. Найбільш вдалий варіант застосування опитувальника в групі, але кожен випробовуваний повинен мати перед собою текст опитувальника і аркуш для відповідей. Опитувальник застосовується як для психологічної консультації, так і з метою профдобору і профорієнтації.

Максимальний показник по кожному виду акцентуації рівний 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильною виразністю даної властивості, вважається показник, що перевищує 12 балів. Якщо жодна властивість не перевищує показника 12 балів, можна підрахувати середній показник по всіх властивостях і звернути увагу на ті властивості, показники яких вище цього середнього.

В експерименті взяли участь учні сьомих класів навчально-виховного комплексу “Великобірківська ЗОШ 1-3 ступенів – гімназія імені Степана Балея”, віком 13-14 років. Загальна вибірка склала 30 респондентів, з них 16 – це дівчата, а 14 – хлопці. Час проведення - ранок 8.00.

Перед проведенням діти були ознайомлені з інструкцією оптувальника, і кожному був розданий бланк відповідей, який вони мали заповнити. Час, на протязі якого тривав “експеримент” був необмежений.

На основі зібраного матеріалу була підрахована сума балів з кожного типу акцентуації, і виведені певні результати.