Аналіз вибірки журналістських матеріалів

За 2013 рік у журналі «Кореспондент» було надруковано понад п’ять сотень матеріалів, більшу частину яких складають кореспонденції.

Для аналізу кореспонденцій ми обрали найхарактерніші на наш погляд види матеріалів цього жанру, які зустрічалися в тижневику за 2013 рік. Всього було опрацьовано дев’ять публікацій.

Прикладами аналітичної кореспонденції в журналі є:

Олег Шанковський. Війна з дзеркалами. №51

Кореспонденція розміщена в розділі «Бізнес» та має в основі економічну тематику, а саме аналізує тему боротьбу з офшорами та її засоби. Ця проблема розглядається на певному життєвому матеріалі. Текст написаний дедуктивним методом, коли всі наступні положення виходять від спільного, що подано на початку. У вступній частині розповідається передісторія цього рішення. У першій частині говориться про причини, що передували початку офшорної боротьби та імовірні наслідки цього процесу. У другій частині експерти в економічній сфері припускають про неможливість позбавлення від банківських рахунків за кордоном через корумпованість банківської системи. Наприклад, директор банківського інституту Вищої школи економіки Росії Василь Солодков говорить: «у нас настільки влада і держапарат загрузли в офшорах, що ці проголошення (про боротьбу з офшорами) не мають під собою жодної підстави. Інтереси влади дуже сильно зав'язані на офшорах. І рубати той сук, на якому вони сидять, - я не думаю, що вони будуть це робити» [10]. Слова експерта побічно підтверджує і заява міністра фінансів РФ Антона Сілуанова про те, що країна не має наміру виходити з угоди про уникнення подвійного оподаткування - одного з основних інструментів, що використовуються компаніями для приховування грошей в офшорах. У третій частині кореспонденції автор також словами різних експертів говорить про виникнення майбутніх проблем, якщо таки боротьбу з офшорами буде розпочато.

Автор тексту спочатку розповідає певну ситуацію, що стала приводом для написання кореспонденції, потім подає думку чому це погано для країни та за допомогою експертів доводить її до свідомості читача. Журналіст повною мірою розкриває ситуацію та дає відповіді на поставленні питання

Ця кореспонденція є аналітичною оскільки має в наявності повні відомості про ситуацію, коментарі фахівців та глибокий аналіз проблеми.

Максим Бутченко. Покращене планування. №37. Розділ: Життя

Фактом, що ліг в основу кореспонденції став новий Генплан Києва, що повинен через десятиріччя перетворити столицю в провідне місто. Велику частину тексту займає опис цього самого плану перестройки міста. Але журналіст подає думку, що автори плану не поміркували про фінансову частину, бо «…Кошторис перетворень становить 500 млрд грн., і це навіть для багатої столиці дуже великі гроші – для порівняння: річний бюджет міста складає 18 млрд грн»[4]. Власну думку щодо недоробленості плану автор доводить словами експертів, що вказують на його мінуси, такі як застаріла концепція забудови, загроза екологічній ситуації та «нарешті, найслабша ланка міської перспективи, на думку фахівців, є в тому, що проект робить ставку на зростання економіки країни, збільшення інвестиційної привабливості Києва і широке використання іпотеки. Це поки що здається фантастикою». Журналіст також подає прогнози на що може перетворитися Київ, якщо план втілити у життя.

Автор кореспонденції відповідає у матеріалі на такі питання: Що в собі містить новий генплан міста? Що планується змінити та построїти в Києві? Як ставляться до нового плану влади та архітекторів забудовники? Що про це думають кияни? Скільки коштів піде на перебудову міста? Які «слабкі місця» є в новому генплані? Які перспективи очікують на Київ, якщо план буде реалізовано?

Кореспонденція має в собі аналіз проблеми, її всебічне висвітлення, перелік проблем та прогнози на майбутнє.

Прикладами описової кореспонденції є:

Катерина Іванова. Альма-ненька. №48. Розділ: Життя

Автор має за основу певний факт, що кількість іноземних студентів в українських ВНЗ щороку зростає та приводить причини цього за думками студентів, міністру освіти, декількох бізнес експертів, що працювали з іноземними випускниками та директору державного центру міжнародної освіти. З головних питань, на які журналіст повинен відповісти в кореспонденції, головним тут є питання «чому". Наприкінці тексту автор висловлює прогноз: «…чиновники від освіти прогнозують збільшення кількості охочих навчатися в Україні. За підрахунками Божкова, наступного року число студентів-іноземців досягне рекордних 65 тис.» [5].

Ця кореспонденція має в собі окремий факт, що є предметом матеріалу та на основі якого розглядаються спільні ситуації, коментарі діючих осіб, аналіз причин, що призводять до зросту кількості студентів та прогнози. Ця кореспонденція є саме описовою бо не містить такий глибокий аналіз, як чисто аналітична кореспонденція, в ній не постає важлива проблема, що потребує вирішення, як в проблемній. В ній лише описують причини, що призвели до факту, зазначеного спочатку тексту.

Наталія Мечетна. Не гей, слов’яни. №34. Розділ: Світ

Поштовхом до написання кореспонденції став новий закон Російської Федерації, що заборонив пропаганду гомосексуалізму та викликані цим акції протесту. Автор описує в матеріалі численні незадоволення цим законом у світі та акції на підтримку секс-меншин. У приклад журналіст приводить спортивний переполох на національному чемпіонаті світу в Лужниках, коли шведки розмалювали нігті кольорами ЛГБТ-спільноти, а російські спортсменки привітали одна одну публічним поцілунком в губи. Також у приклад приводяться акції на Заході: розмальований веселкою пішохідний перехід біля російського посольства в Стокгольмі та знищення традиційної російської горілки барменами з США. Також журналіст окреслює межі нового закону та подає коментарі глав комітету думи про причини його прийняття. Але діячі суспільні діячі вважають, що закон був прийнятий, щоб відволікти людей від нагальних проблем. «Всі заходи влади спрямовані на відволікання людей від одного – критики влади і думок про зміну уряду», - впевнений лідер суспільної організації «Рівноправність»[8]. Його слова підтримує провідний експерт російського Центру політичної кон'юнктури Павло Салін, кажучи, що по-справжньому громадян хвилює лише підвищення тарифів ЖКГ, питання охорони здоров'я, освіти, а влада намагається підмінити реальний порядок денний штучно сформованим та називає новий закон класичним маневром на відволікання. Прогнозів в кореспонденції нема, бо описова кореспонденція не зобов’язує наявність їх, а спрямована лише на опис та аналіз суспільно-політичних явищ.

Катерина Іванова. «Вершники на двох колесах» №32. Розділ: Життя

Основою для написання кореспонденції стала заява інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, що «з початку 2013 року співвітчизники придбали 9,2 тис. мотоциклів – втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року» [6]. Автор матеріалу досліджує цю тему, розбираючись за допомогою байкерів та людей, що обрали «залізного коня» чому цей вид пересування набуває такої шаленої популярності. Катерина Іванова у висвітленні ситуації використовує також коментарі фахівців та автолюбителів, що висловлюють різні точки зору, щодо використання цього виду транспорту. Також журналіст приводить рейтинг найпопулярніших серед українських водіїв марок мотоциклів, що також ілюструє динаміку їх продажу від 2012 до 2013 року. Журналіст ставить перед собою мету в висвітленні таких питань, як: чому мототранспорт набуває популярності? Які переваги мотоциклів над авто? Які недоліки щодо безпеки можуть виникнути у водіїв? Як відносяться до збільшення кількості байків на дорогах автоводії та звичайні люди? Я вважаю, що автор матеріалу відповів на всі поставленні питання. Прогнозів щодо можливих змін ситуації автор не робить.

Максим Бутченко. Додали в кошик. №25. Розділ: Бізнес

Предметом розглядання в кореспонденції є Інтернет-торгівля та її збільшене розповсюдження.

Журналіст для освітлення цієї теми бере коментарі у керуючого директора «Le Boutique», аналітика компанії маркетингових досліджень «Gemios Україна», керівника інтернет-магазину «Rozetka», генерального директора мережі магазинів побутової техніки та електроніки Comfy та декількох активних інтернет-покупців. Також автор спирається на підрахунки фінансової компанії Fintime щодо обороту вітчизняного ринку інтернет-торгівлі.

Журналіст ставить перед собою мету не просто описати інтернет-торгівлю, а й розказати про причини зрісту популярності цього явища, в чому й полягає особливість аналітичної кореспонденції. У матеріалі розглядаються такі питання: Чому інтернет-торгівля є популярною? Які в неї переваги перед звичайною торгівлею? Чи є якість недоліки? Які інтернет-магазини користуються більшою популярність серед користувачів Інтернету? Що очікує на сетевий маркетинг у майбутньому? Автор також подає прогноз зі слов Олександра Ольшанського, президенту компанії Інтернет Інвест, котрий каже: "Ринок е-commerce відвойовуватиме покупців у традиційної торгівлі ще як мінімум десять років, і захопить левову частку всієї торгівлі в Україні" [3].

Прикладом проблемної кореспонденції є:

Олексей Бондарев. Сурогат форте. №45. Розділ: Життя

Фактом, що є основним в цьому матеріалі є велика кількість підроблених лікарських препаратів. Журналіст наводить у приклад декілька життєвих історій, що ілюструють проблему продажу підроблених пігулок та викликана ними шкода для організму. Як приклад, коментарі простих жителів, які користувалися підробленими ліками, а деякі з них потрапили до лікарні від цього. В кореспонденції подається також перелік препаратів за даними Державної лікарської служби, що підроблялись найчастіше у 2013 році.

Коли проблема визначена, автор подає слова голови Державної лікарської служби України, медичних експертів та депутатів Верховної Ради, що пропонують шляхи вирішення цього питання. Автор подає також і певні труднощі у втіленні планів по боротьбі з підробкою лікарських препаратів, наприклад, «у законі є лазівки, що дозволяють уникнути кримінального переслідування. Немає чіткого розмежування між фальсифікованою продукцією та неякісною, за поширення якої передбачена лише адміністративна відповідальність» [1]. Крім цього є пропозиції чиновників позичати фармакологічну практику європейських колег, але прогнозуються великі трудності, якщо зовсім не неможливість її втілення у життя.

Ця кореспонденція є проблемною, бо аналізує важливу для суспільства проблему, пропонує шляхи її вирішення та надає прогнози на майбутнє.

Катерина Панова. До панів на заробітки. №29.

Поштовхом до написання стали данні Державної служби статистики, про те, що «в останні роки в Польщі працюють 168 тис. українців» [9]. Ці підрахунки підтверджує Олексій Позняк з Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України: «Польща стала найпопулярнішим напрямком для українських трудових мігрантів, обігнавши інші європейські країни. Попереду лише Росія». На початку тексту журналіст подає головну думку про те, що збільшення кількості трудових емігрантів серед українців виникає через економічні проблеми в країні, а потім вже доводить це думками експертів та робітників, що розповідають про свою працю закордоном. Катерина Панова у своєму матеріалі розглядає такі питання, як причини виїзду українців до Польщі, умови працевлаштування, особливості роботи та плани на майбутнє цих людей. Прогнози автор не робить та шляхи змінення ситуації не подає.

Олексій Бондарєв. Третім будеш? №27

Фактом, що послугував написанню кореспонденції став прийнятий Великобританією закон про можливість використовувати третє ДНК при штучному заплідненні. Автор будує матеріал за дедуктивним методом. У кореспонденції дотримується баланс думок. Журналіст умовно розділяє текст на тих, хто підтримує цю наукову інновацію та тих, хто категорично проти, та почергово наводить їх коментарі. У матеріалі розглядаються такі питання: Чим прилучення додаткової ДНК може допомогти при розвитку плода? До яких негативних наслідків може призвести таке втручання? Як суспільство сприймає цей закон? На основі коментарів автор робить припущення, що третє ДНК зможе допомогти парам з дефектним геном, але робить прогноз, що, можливо, в майбутньому це призведе до генетичних мутацій [2].