Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесіЦивільним позивачем у кримінальній справі визнаються фізичні та юридичні особи, яким злочином заподіяна матеріальна шкода. Вони набувають процесуальний статус цивільного позивача після того, як особа, що проводить дізнання, слідчий, суддя оформлять і підпишуть постанову, а суд — ухвалу про визнання особи цивільним позивачем. Підставою для винесення такої постанови (ухвали) є достатні дані, які підтверджують той факт, що громадянин, підприємство, установа, організація понесли матеріальну шкоду від злочину і факт пред'явлення вимоги про її відшкодування. За наявності цих підстав винесення такої постанови (ухвали) є обов'язком особи, яка веде процес, а не правом. Така постанова може бути винесена тільки після порушення кримінальної справи. Таким чином, згідно зі ст. 28 КПК особа може пред'явити вимогу про відшкодування лише матеріальної шкоди. Але це положення не відповідає реаліям сьогодення. Діючий Цивільний кодекс України передбачає відшкодування (компенсацію) моральної шкоди (ст. 1167 ЦК). Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. (в редакції від 21 березня 2000 р.) також роз'яснив, що потерпілий, як особа, якій злочином заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред'явити цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі. Отже, на сьогоднішній день практика йде по шляху розширення матеріально- правових підстав визнання зазначених осіб цивільними позивачами. Питання про процесуальну форму цивільного позову не регулюється кримінально-процесуальним законом. Проте очевидно, що позовна заява в кримінальному процесі повинна містити ті елементи, які встановлені в цивільному процесі. Так, ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України встановлює вимоги щодо змісту та форми позовної заяви, але якщо які-небудь з елементів у заяві відсутні, цивільний позов повинен бути визнаний законно пред'явленим. Важливим елементом змісту позовної заяви є дані про особи до якої можна пред'явити цей позов. Згідно зі ст. 28 КПК особа, яка понесла матеріальний збиток від злочину, має право пред'являти при провадженні по кримінальній справі вимогу про відшкодування збитку лише до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого. Позовна заява повинна бути складена у письмовій формі, при цьому, якщо особа заявила вимогу про відшкодування збитку усно, то слідчий зобов'язаний надати їй допомогу у написанні даної заяви. У кримінальному процесі не можна відмовити в розгляді цивільного позову, якщо заява складена неправильно. Єдиною законною підставою відмови у визнанні особи цивільним позивачем є відсутність безпосереднього зв'язку між заподіяною шкодою і злочином, що розслідується, а також відмова в позові в порядку цивільного судочинства (ст. 28 КПК). Якщо особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя (суд) відмовить у визнанні особи цивільним позивачем, він має винести відповідну постанову (ухвалу). Таку постанову слід оголошувати під розписку особі, яка заявила вимогу про відшкодування шкоди, і при цьому роз'яснити їй право на оскарження такої постанови (ст.ст. 234-236 КПК). Цивільний позивач може брати участь у кримінальній справі особисто або через свого представника з числа осіб, вказаних в ч.ч. 1, 2 ст. 52 КПК. В цьому випадку представник користується тими ж процесуальними правами, що і цивільний позивач (ч. З ст. 52 КПК). Слід відзначити, що цивільний позивач має у кримінальному процесі свій власний інтерес. Він полягає у встановленні факту заподіяння йому матеріальної чи моральної шкоди злочинною поведінкою обвинуваченого (підсудного) та її відшкодування. Проте обов'язок доказування цивільного позову (характеру і розміру заподіяного злочином збитку) покладається на державні органи і посадові особи, які ведуть провадження у справі. КПК надає цивільному позивачу наступні процесуальні права, які конкретизуються законодавцем стосовно різних стадій процесу і окремих процесуальних дій: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, — після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки (ст. 50). Крім перелічених він має ще й інші права: знати свої права і обов'язки (ст.ст. 53, 123 КПК); робити заяви, давати показання, виступати у суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача (ч.2 ст. 19 КПК); знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього письмові зауваження (ст. 88 КПК); бути повідомленим судом першої інстанції про апеляцію інших учасників процесу, одержати в суді її копію чи ознайомитися з нею та подати свої заперечення у разі, якщо апеляція стосується його інтересів (ст. 351 КПК); відкликати свою апеляцію, змінити її чи доповнити (ст. 355 КПК); та інші права. На цивільного позивача покладені також процесуальні обов'язки. Найважливішим обов'язком цивільного позивача, що є фактично способом збирання доказів, слід назвати пред'явлення на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду всіх необхідних документів, пов'язаних із заявленим позовом (ч. З ст. 50 КПК). Проте йдеться лише про ті документи, які є у розпорядженні цивільного позивача. У разі відмови добровільно пред'явити вказані документи, вони можуть бути вилучені за постановою слідчого. Крім того, цивільний позивач зобов'язаний підкорятися розпорядженням судді; дотримувати порядок судового засідання.
|