Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки

Підозрюваним визнається особа, яку затримано за підозрою у вчи­ненні злочину або щодо якої застосовано запобіжний захід до вине­сення постанови про притягнення її як обвинуваченого (ч. 1 ст. 43-1 КПК). Підстави для затримання особи за підозрою у вчиненні злочину встановлені в ст. 106 КПК, а підстави для застосування запобіжних заходів — у ст. 148 КПК. Ніякі інші обставини не можуть бути підста­вою для визнання особи підозрюваним.

Якщо особа затримана за підозрою в скоєнні злочину, то протягом 72 годин після затримання повинно бути прийняте одне з наступних рішень: особу повинно бути звільнено (якщо не підтвердилася підозра в скоєнні злочину, закінчився встановлений законом термін затриман­ня або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених ч.ч1, 2 ст. 106 КПК); звільнено з подальшим обранням відносно неї за­побіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою; або достав­лено до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у ви­гляді взяття під варту. При цьому незалежно від того, яке рішення буде прийнято, затриманий має право оскаржити факт затримання до суду.

Якщо в цей період до установи для попереднього ув'язнення не на­дійде постанова судді про застосування до затриманої особи запобіж­ного заходу у вигляді взяття під варту або постанову про звільнення затриманого, то начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу. В цьому випадку необхідно скласти протокол і направити повідомлення про це посадовій особі або органу, що здійснював затри­мання.

Якщо особа набуває статусу підозрюваного на підставі обрання щодо нього запобіжного заходу, то згідно з ч. 4 ст. 148 КПК йому по­винно бути пред'явлено обвинувачення не пізніше 10 діб з моменту за­стосування запобіжного заходу. Якщо ж в цей термін обвинувачення не буде пред'явлено, запобіжний захід повинен бути скасований. У цьому випадку особа перестає бути підозрюваним як процесуальною фігурою і може допитуватися при необхідності лише як свідок.

Термін перебування особи в процесуальному статусі підозрюва­ного може бути збільшено суддею при розгляді подання про обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до 10, а за клопотанням підозрюваного —- до 15 діб (ч. 8 ст. 165-2 КПК). Таке продовження можливе за наявності певних умов, а саме: якщо для об­рання затриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, якщо про це є кло­потання підозрюваного.

Слід сказати, що затримання та взяття під варту як запобіжний за­хід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових ви­падках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. В цьому випадку, необхідно обов'язково повідомити батьків неповнолітнього або осіб, що їх замінюють (ч. 2 ст. 434 КПК).

Підозрюваний має право; знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запи­тання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подава­ти докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора; заявити відвід особі, що проводить дізнання, слідчому, прокуророві, перекладачеві, експертові і спеціалісту; а за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки.

Окрім того, підозрюваний має ті ж самі права при призначенні та пред'явленні матеріалів експертизи, що й обвинувачений, передбаче­ні ст.ст. 197, 202 КПК.

Захисник надається підозрюваному або допускається до участі в справі з моменту оголошення протоколу про затримання або постано­ви про обрання запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання.

Якщо підозрюваний був затриманий або щодо нього був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, він допитується негай­но, а при неможливості негайного допиту — не пізніше за 24 години з моменту затримання. Присутність захисника при допиті такого пі­дозрюваного є обов'язковою, крім випадків, коли підозрюваний від­мовляється від захисника і його відмова прийнята (ч.2 ст. 107, ч.ч.1, 3,4 ст. 46 КПК).

Реалізація підозрюваним своїх прав здійснюється в тому ж поряд­ку, що і реалізація прав обвинуваченим. Право підозрюваного знати, в чому він підозрюється, забезпечується тим, що в підписаному ним протоколі затримання обов'язково вказуються підстави і мотиви за­тримання, приводяться пояснення затриманого (ч. З ст. 106 КПК); у постанові слідчого про затримання підозрюваного (ст. 115 КПК) і в постанові про обрання запобіжного (ст. 165-1 КПК) заходу вказується злочин (і відповідна стаття Кримінального кодексу), в якому підозрю­ється особа. Крім того, перед допитом підозрюваному повинно бути повідомлено, у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що ро­биться відмітка в протоколі його допиту (ч. З ст. 107 КПК). Ще однією гарантією прав підозрюваного є передбачений ст. 106 КПК обов'язок роз'яснення йому прав та обов'язків та негайного вручення затрима­ному копії протоколу з переліком цих прав та обов'язків.

Підозрюваний зобов'язаний: з'явитися за викликом органу дізнан­ня і досудового слідства, не відлучатися з місця постійного прожи­вання або тимчасового знаходження без дозволу цих органів, якщо щодо нього обраний запобіжний захід — підписка про невиїзд. У разі нез'явлення без поважних причин до нього може бути застосований привід і відносно нього може бути обраний більш суворий запобіж­ний захід. Якщо підозрюваний знаходиться в місцях попереднього ув'язнення затриманих, він повинен дотримувати відповідні правила внутрішнього розпорядку.