Умови функціонування ринку монополістичної конкуренції

РИНОК МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

1. Умови ринку монополістичної конкуренції

2. Короткострокова рівновага монополістичної конкуренції

3. Довгострокова рівновага монополістичної конкуренції

4. Нецінова конкуренція і її інструменти

Умови функціонування ринку монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція є найпоширенішою моделлю сучасного ринку. Особливо це стосується товарів народного споживання (харчова, легка промисловість та ін.).

Характерні особливості ринку монополістичної конкуренції:

На ринку діє досить велика кількість продавців. Монополістична конкуренція передбачає таку ринкову ситуацію, при якій існує відносно велика кількість виробників (10, 40 чи 100), які пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Кожна фірма володіє відносно невеликою частиною ринку (від 1% до 10 % продажу), тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Крім того, наявність відносно великої кількості фірм до того ж гарантує, що таємні угоди, погоджені дії окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін, майже неможливі. Нарешті, при великій кількості фірм в галузі немає відчуття взаємної залежності між ними; кожна фірма визначає свою політику, не враховуючи можливу реакцію зі сторони конкурентів.

1. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. В основі цієї диференціації можуть бути такі відмінності:

ü якість товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю роботи тощо;

ü поглиблення післяпродажного обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі тощо;

ü місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці. Наприклад, міні-бакалії або продуктові магазини самообслуговування успішно конкурують з великими супермаркетами, незважаючи на те що останні мають набагато більш широкий асортимент продуктів і встановлюють більш низькі ціни. Власники невеликих магазинів розміщують їх поблизу від покупців, на найбільш людних вулицях, нерідко вони відкриті 24 години в сутки;

ü стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців, проводячи рекламні акції, використовуючи торгові знаки і торгові марки. Коли та чи інша марка джинсів або парфумів пов’язується з іменем якої-небудь відомої людини, то це може вплинути на попит на ці товари зі сторони покупців.

Проте диференціація товару часом ґрунтується на удаваних відмінностях. Найчастіше на них спрямована активна рекламна політика фірми («Наш пральний порошок чистить усе, крім ваших кишень!»).

2. Обмежена можливість впливу на ціну. Вдале розташування, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги над іншими, що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато близьких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

3. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість конкуруючих фірм, створити якісь бар’єри для вступу у галузь нових виробників практично неможливо. Разом з тим, існує певний виняток з цього правила. Наприклад, кількість місць, найзручніших для встановлення кіосків, обмежена, а тому для додаткових конкурентів з’являються бар’єри. Це особливо важливо для розуміння моделі поведінки фірми на ринку з монополістичною конкуренцією у довготерміновому періоді.

Отже, під монополістичною конкуренцією розуміють галузі, які складаються з відносно великої кількості фірм, які діють у виробництві диференційованих товарів, не вступаючи між собою в таємні союзи.