Виховання як суспільне явище

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 1

СУТЬ ПРОЦЕСІВ ВИХОВАННЯ, САМОВИХОВАННЯ, ПЕРЕВИХОВАННЯ

План лекції.

1. Виховання як суспільне явище.

2. Суть процесу виховання.

3. Особливості виховного процесу.

4. Етапи виховання (структура процесу виховання). Управління процесом виховання.

5. Рушійні сили процесу виховання.

6. Мета і завдання процесу виховання в сучасній школі.

7. Результати процесу виховання. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання.

8. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми.

9. Перевиховання: суть, функції, етапи, принципи.

Виховання як суспільне явище.

Виховання як суспільне явище (виховання в широкому соціальному значені – процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу) – складний і неоднозначний процес. Це процес входження підростаючого покоління в життя суспільства, іншими словами, процес соціалізації особистості (соціалізація – це процес і результат засвоєння і подальшого активного відтворення соціального досвіду). Складність цього процесу визначається його багатофункціональністю. Це й засвоєння особистістю культури суспільства, й розвиток себе, й подальше вдосконалення соціального досвіду. Виховання забезпечує суспільний прогрес.

Характеристики виховання як суспільного явища:

1. Поява виховання зумовлена потребою суспільства – як необхідна умова передачі суспільного досвіду.
2. Виховання на кожному етапі суспільно-історичного розвитку змінюється, постільки змінюється, удосконалюється соціальний досвід. І на кожному етапі розвитку суспільства виховання має конкретні характеристики – уточнюється його мета, зміст, методи і форми, які відповідають рівню розвитку суспільства, його досвіду.
3. Виховання здійснюється шляхом засвоєння соціального досвіду. А його можна засвоїти тільки в суспільній діяльності й в соціальній взаємодії. Значний вплив на виховання здійснюють соціальні відносини людей. Доросле покоління тільки в процесі спілкування й діяльності передає досвід підростаючому поколінню.

Розуміння виховання як суспільного явища дозволяє зрозуміти той факт, що:

- виховання здійснюється як цілеспрямований процес засвоєння й розвитку соціального досвіду;

- виховання забезпечує життя людини в суспільстві;

- виховання можливе, лише за умови свідомого спілкування дорослих і дітей з метою засвоєння підростаючим поколінням соціального досвіду;

- основний критерій виховання – ступінь відповідності розвитку особистості вимогам життя.

Людина не може бути вільною від суспільства. Вільна вона лише в тому розумінні, що в процесі соціалізації вибирає конкретні напрямки культури суспільства, які близькі їй близькі по суті, засвоює цей досвід й розвиває його. В цьому й проявляється взаємозв’язок культури суспільства й особистості.