Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Для дітей дошкільного віку





Тематика екскурсій

№ з/п Тема та зміст роботи Мета екскурсії
1. Екскурсія до зимового саду Ознайомити учнів з особливостями зимової пори та її впливу на рослинний світ, поглибити знання дошкільників про зимові явища в природі, виховувати бережливе ставлення до природи.
2. «Всі дерева в інеї». Спостереження за рослинами та впливом на них явищ природи. Узагальнити знання вихованців про основні складові частини дерева, пояснити важливість снігового покриву для розвитку рослин взимку, ознайомити з поняттям «іній», виховувати почуття прекрасного у спостереженні за природними явищами.
3. «Їде, їде снігохід...» Спостереження за працею людей взимку. Праця на зимовій альтанці. Розкидання снігу та посипання доріжки піском. Дати уявлення дітям про спеціальну снігоприбиральну техніку; ознайомити з професіями людей, які працюють в суворих умовах, пояснити важливість їхньої праці для забезпечення комфорту та безпеки руху водіїв та пішоходів;Практична робота: прокласти з вихованцями зимову стежину, посипати її піском; виховувати любов до праці, бажання допомагати старшим.
4. «Ой, чиї ж то сліди?» Спостереження за тваринами взимку. Розпізнавання слідів тварин на снігу. Ознайомити учнів з особливостями життя тварин взимку, вчити розрізняти сліди тварин, характерних для місцевості, в якій проживає дитина, розвивати інтерес до вивчення природи рідного краю, виховувати бережливе ставлення до «братів наших менших», бажання допомагати їм.
5. «А до нас у годівничку прилітала знов синичка...» Спостереження за зимуючими птахами. Формувати поняття «перелітні» та «зимуючі птахи», вчити розрізняти зимуючих птахів за їх зовнішніми ознаками, пояснити особливості поведінки птахів під час суворих морозів; закріпити уявлення дітей про особливості харчування птахів у зимовий період; Практична робота: обладнати годівничку та систематично поновлювати запаси в ній.
6. «Де поділася водичка?» Лід. Правила поведінки на слизькій дорозі. Ознайомити дітей з особливостями твердого стану рідини, пояснити умови утворення льоду; повторити правила поведінки на слизькій дорозі, пригадати правила безпеки руху побіля будівель, на яких є бурульки. Практична робота: залишити в формочках воду. Перевірити стан води через певний час. Ознайомити з поняттям «замерзання».

 

7. Екскурсія до зимового парку. Поповнити знання дошкільників про зимові природні явища, пригадати особливості життя тварин і птахів у зимовий період; розвивати уявлення про красу природи; виховувати інтерес до вивчення зимових природних змін.
8. «Осіння подорож» Виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав'яному покриві; установити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров'я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.
9. «Подорож до осіннього лісу» Розвивати дрібну моторику рук, формувати рухові вміння, виховати любов до природи, пізнавальний інтерес, викликати позитивні емоції, вчити дітей помічати красу навколо себе, прищеплювати любов до неї, учити вживати слова ознаки у словниковому запасі, уточнити та розширити знання дітей про назви диких тварин, спосіб життя, де живуть. Закріпити знання про ознаки осені. Закріпити знання про просторові поняття: зліва, справа, попереду, позаду.
10. «Екскурсія до магазину»   · Уточнитизнання дітей про навколишній світ в осінній період, закріпити знання про овочі і фрукти; · Продовжувати вчити дітей орієнтуватися у просторі; · Закріплювати вміння дітей користуватися математичними знаками більше, менше, дорівнює; · Закріпити вміння доречно використовувати в мові ввічливі форми, спонукати до використання цих слів самостійно; · Вправляти в умінні утворювати якісні прикметники; · Спонукати до бажання вживати корисні продукти; · Розвивати вміння дітей обводити штрих пунктирні лінії , підготовка руки до письму; · Виховувати естетичне почуття, культуру поведінки, бажання допомагати один одному.  

 


§ Екскурсія в оранжерею

§ Екскурсія до проїжджої частини

§ Екскурсія до краєзнавчого музею «Стежинами минулого»

§ Екскурсія на залізницю

§ Екскурсія на швацьку фабрику

§ Екскурсія до бібліотеки

§ Екскурсія до хлібозаводу

§ Екскурсія на фабрику ялинкових іграшок

§ Екскурсія дітей до школи

§ Екскурсія містом

§ Екскурсія до весняного лісу

§ Екскурсія до аптеки

§ Екскурсія до магазину

§ Екскурсія на пошту

§ Екскурсія до салону краси

§ Екскурсія до пожежної частини

§ Екскурсія до птахофабрики

§ Екскурсія на будівельний майданчик

§ Екскурсія до водойми взимку

§ Екскурсія до зимового лісу

§ Екскурсія до водойми


3.

 

Екологічні екскурсії визначаються в педагогіці як форма і метод нав-чально-виховної роботи, що дозволяють організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Під час екскурсії діти ознайомлюються з явищами природи в їх природних взаємозв'язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з руйнівним впливом людини на природу. Змістом таких екскурсій можуть стати: обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф місцевості, наявність рослин і тварин. Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять із флористики, праці, малювання. На екскурсіях дитина збагачує свої екологічні знання, розкриває своє серце красі довкілля, привчається до культури поведінки.

Під час екскурсій ми намагаємось сприяти активізації пізнавальної діяльності дітей, прагненню берегти і захищати природу. Будь-яку екскурсію, навіть буденну прогулянку, можливо перетворити на захоплюючу подію.Для цього потрібно привнести елемент таємниці, казки, гри.

Йдучи на прогулянку чи екскурсію, заздалегідь знайомлю своїх вихованців з правилами та нормами поведінки, що є елементами екологічної культури кожної цивілізованої людини.

Таким чином, екологічні екскурсії та всі інші засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття - „екологічна культура", „екологічна свідомість", зрозуміти їх сутність.

Етапи підготовки екскурсії

Підготовка екскурсії починається з визначення й розробки її теми. На цьому етапі робота проходить у двох напрямках:

1) вивчення джерел і літератури;

2) вивчення експозиції музею, у першу чергу, музейних предметів.

Наступний етап підготовки - складання плану екскурсії. У ньому розкриваються мета екскурсії, основні завдання, структура екскурсії (маршрут, тематичні, організаційні блоки), зміст тексту, склад експонатів, що демонструють, склад додаткових матеріалів, методи й прийоми проведення екскурсії.

У ході проведення екскурсій використовуються й сполучаються різні прийоми, наприклад:

1. демонстраційний; це основний прийом проведення екскурсії, коли розповідь екскурсовода сполучається з показом; екскурсовод звертає увагу відвідувачів на окремі об'єкти експозиції, направляє на розглядання конкретних деталей; таким чином, знання, отримані з розповіді екскурсовода, і вже наявні у відвідувачів, доповнюються й зміцнюють за допомогою зорового сприйняття;

2. питально-відповідний; сприяє розвитку самостійного логічного мислення;

3. ігровий; у ході екскурсії обіграються окремі експонати й сюжети, з ними зв'язані; застосовується в роботі з дітьми, використовуючи особливості дитячої фантазії.

Підготовка нової екскурсії проходить три основних щаблі:

- Попередня робота - підбор матеріалів для майбутньої екскурсії, їхнє вивчення (тобто процес нагромадження знань по даній темі, визначення мети й завдань екскурсії). Одночасно із цим відбувається відбір об'єктів, на яких буде побудована екскурсія.

- Безпосередня розробка самої екскурсії містить у собі: складання екскурсійного маршруту; обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною, що складається з декількох основних питань; написання контрольного тексту; роботу над методикою проведення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу й розповіді під час проведення екскурсії; підготовку методичної розробки нової екскурсії; написання екскурсоводами індивідуальних текстів.

- Заключний щабель - прийом (захист) екскурсії на маршруті. Твердження нової екскурсії керівником екскурсійної установи, допуск екскурсоводів, що захистили свою тему, до роботи на маршруті.

Вступ, як правило, складається із двох частин:

- організаційної (знайомство з екскурсійною групою й інструктаж екскурсантів про правила безпеки в шляху й поводження на маршруті);

- інформаційної. (коротке повідомлення про тему, довжину й тривалість маршруту, часу відправлення й прибуття назад, санітарних зупинках і місці закінчення екскурсії).

Основна частина будується на конкретних екскурсійних об'єктах, сполученні показу й розповіді. Її зміст складається з декількох підтем, які повинні бути розкриті на об'єктах і об'єднані темою.

Висновок, як і вступ, не пов'язаний з екскурсійними об'єктами. Воно повинне займати за часом 5-7 хвилин і складатися із двох частин. Перша - підсумок основного змісту екскурсії, висновок по темі, що реалізує ціль екскурсії. Друга - інформація про інші екскурсії, які можуть розширити й поглибити дану тему. Висновок так само важливо, як і вступ, і основна частина.

Дуже важливо, щоб екскурсія була досить цікава. Але не менш істотно, щоб вона не була перевантажена потоком непотрібної туристам інформації, щоб спосіб подачі матеріалу не був стомлюючим, а сприяв би найкращому сприйняттю її тією або іншою категорією екскурсантів. У зв'язку із цим тематика екскурсії неодмінно повинна бути зорієнтована на певну категорію екскурсантів (дорослих або дітей, молодь, міських або сільських жителів, працівників гуманітарних професій, іноземців і т.д.). У процесі підготовки нової екскурсії можна виділити ряд основних етапів, які розташовуються в певному порядку. Розглянемо їх у тій послідовності, що зложилася в практиці роботи екскурсійної установи.

Методика проведення екскурсії

Методика проведення екскурсій спрямована на те, щоб допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій.

Всі методичні прийоми, правильне використання яких становить одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені в такий спосіб:

- прийоми безпосереднього ведення екскурсії (показ і розповідь);

- прийоми, спрямовані на створення умов для ефективного проведення екскурсії.

- методичні прийоми показу

§ Прийоми показу, куди входять: прийоми, що організують спостереження (вивчення, дослідження) об'єктів і що дозволяють виділити об'єкт із навколишнього середовища, із цілого;

§ Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти перебувають на місці розташування пам'ятника. Він являє собою перший щабель спостереження об'єкта. Існують два варіанти використання прийому. Перший починається зі слів екскурсовода: "А це такий-то пам'ятник, ознайомтеся з ним". Тим самим він запрошує екскурсантів самим провести первісне спостереження об'єкта, познайомитися з його зовнішнім виглядом, побачити якісь деталі. Після цього екскурсовод націлює увагу групи на визначення сутності об'єкта, що дає екскурсантам можливість: а) скласти уявлення про історичну місцевість, де відбувалися розглянуті події; б) представити даний об'єкт у природній обстановці; в) дати певну оцінку об'єкту; г) одержати подання про його природне оточення.

Другий варіант використання прийому попереднього огляду полягає в тому, що початком служить коротке вступне слово екскурсовода, у якому він орієнтує групу на те, що саме варто побачити в ході спостереження об'єкта, які його якості й конкретні особливості рекомендується виявити в ході спостереження.

§ Прийом зорової реконструкції (відтворення). Сутність цього прийому полягає в тім, що словесним шляхом відновлюється первісний вигляд історичного будинку. Робить це екскурсовод, опираючись на зорові враження екскурсантів. Цей прийом широко використовують при показі пам'ятних місць, де проходили військові бої, народні повстання, страйки, революційні маївки, мітинги й інші події. Сюди ж відносять місця, пов'язані з життям і діяльністю державних діячів, відомих письменників, учених, композиторів, художників. Завдання зазначеного прийому дати екскурсантам можливість "зорово" відновити пам'ятне місце, будинок, спорудження в їхньому первісному виді, історична подія, що відбулося на даному місці.

Успіх використання прийому зорової реконструкції залежить від ступеня підготовленості екскурсовода. Компетентність його дозволяє не тільки переконливо розповісти екскурсантам про подію, але й дати зорове подання про нього.

§ Прийом локалізації подій. Важливу роль у конкретизації подій грає методичний прийом локалізації, тобто зв'язок подій з конкретним місцем. Цей прийом дає можливість обмежити увага учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їхні погляди в даній конкретній території саме до того місця, де відбулася подія.

При викладі матеріалу цей прийом передбачає перехід від загального до частки. (Наприклад, ефективне використання прийому прив'язки подій до певного місця в екскурсіях на виробничі теми: "У цьому цеху був побудований перший у країні трактор").

§ Прийом абстрагування являє собою уявний процес виділення із цілого яких-небудь частин з метою наступного глибокого спостереження. Цей методичний прийом дозволяє екскурсантам розглянути ті ознаки предмета (пам'ятника історії й культури, монументальної скульптури), які є основою для розкриття теми (підтеми). Прийом абстрагування побудований на спостереженні: а) одного з об'єктів за допомогою уявного відволікання від інших об'єктів, розташованих поруч, на тій же площі або вулиці; б) однієї із частин будинку (поверху, балкона, ґанку й ін.) при відволіканні від інших його частин, які менш істотні або не потрібні для розгляду даної теми. Цей прийом одержав свою назву від терміна "абстрагування", що означає уявне виділення, вичленовування окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин конкретного предмета. Використанню цього прийому передує пояснення екскурсовода, які частини предмета, будинки з'являться предметом показу.

§ Прийом зорового порівняння. В екскурсійній методиці використовуються різні види порівняння: зорове, словесне, порівняння зорове сприйманого об'єкта з об'єктом, показаним екскурсантам раніше. Даний прийом побудований на зоровому зіставленні різних предметів або частин одного об'єкта з іншим, що перебуває перед очима екскурсантів.

При цьому порівнюють один з одним як схожі, так і різні по своєму зовнішньому вигляді об'єкти. Використання прийому зорового порівняння дає можливість екскурсантам представити дійсну величину об'єкта (наприклад, висоту пам'ятника, довжину кріпосних стін, ширину вулиці), дозволяє скоротити кількість цифр у розповіді, число використовуваних фактів і прикладів, час затрачуване на пояснення.

Дія методичного прийому інтеграції в екскурсії пов'язане з методом синтезу - з'єднання окремих частин, деталей, узагальнення розірваних фактів у єдине ціле.

Наприклад, прийом інтеграції може бути використаний при показі архітектурного ансамблю. Спочатку показується кожний будинок окремо , потім екскурсовод поєднує (інтегрує) зорові враження, отримані екскурсантами при спостереженні окремих об'єктів. На заключному етапі показу група спостерігає ансамбль як єдність декількох будинків. І екскурсовод формулює висновки, характеризуючи ансамбль у цілому.

§ Прийом перемикання уваги. Після спостереження об'єкта екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт (наприклад, перенос погляду з будинку, побудованого на початку минулого століття, на нинішній багатоповерховий будинок або перехід від спостереження панорами міста до спостереження об'єктів природи). Наявність контрасту збагачує новими враженнями. Порівняння об'єктів дозволяє краще зрозуміти спочатку спостережуваний об'єкт.

§ Методичний прийом руху. Варто розрізняти два поняття: "рух" як ознака екскурсії й "рух" як методичний прийом. Це різні речі.

- методичні прийоми розповіді

§ Прийоми розповіді - це прийоми, побудовані на поясненні об'єкта, описі його внутрішнього виду й зухвалі в екскурсантів зорові асоціації, а також прийоми репортажу, які дають можливість зрозуміти зміни, що відбуваються в спостережуваному об'єкті, і т.д.

Методичні прийоми розповіді є як би пружиною усного мовлення, їхнє основне завдання - піднести факти, приклади, події так, щоб екскурсанти одержали образне подання про те, як це було, побачили більшу частину того, що було їм розказане екскурсоводом.

§ Прийом опису ставить своїм завданням надати допомогу в правильному відображенні об'єкта у свідомості екскурсантів (форма, обсяг, з якого матеріалу виготовлений, розташування щодо навколишніх об'єктів). Для опису об'єкта характерні точність, конкретність. Цей прийом припускає виклад екскурсоводом характерних рис, прикмет, особливостей зовнішнього вигляду об'єкта в певній послідовності.

- особливі методичні прийоми

Крім методичних прийомів показу й розповіді на екскурсії використовуються особливі прийоми, які допомагають краще засвоїти зміст матеріалу. Серед них особливе місце займає прийом, що робить екскурсію більше документальної, доказової. Наприклад, уводиться як додатковий епізод - зустріч екскурсантів з одним з учасників історичних подій і ін. При цьому повинна забезпечуватися документальність виступів учасників подій. Фактичний матеріал, що вони використовують, ретельно звіряється. Для цієї роботи залучаються матеріали музеїв, архівів і наукових установ, друковані джерела.

Іноді в екскурсіях використовується прийом дослідження. Наприклад: глибина колодязя визначається за допомогою палаючого аркуша паперу, що, падаючи, висвітлює спочатку стінки, потім далеке дно; глибина ущелини виміряється кинутим камінчиком.

Прийом дослідження сприяє активізації сприйняття змісту екскурсії її учасниками, частіше він використовується в екскурсіях з дітьми й підлітками.

Екскурсії повинні бути чітко сплановані і старанно готуватися.

Плануються такі складові елементи екскурсій:

· тема екскурсії;

· об'єкт екскурсії;

· час проведення;

· оформлення результатів.

Вибір теми екскурсії і об'єкту екскурсії здійснюється комплексно, взаємопов'язано. В умовах обмеженості часу, який відводиться програмою на проведення екскурсій, учитель повинен вибрати таку тему, яка має практичне значення і втілення в даних умовах. І це втілення повинне бути якомога яскравішим і повнішим, зручним для спостереження.

Іншими словами: знаючи, які можливі об'єкти для екскурсії, потрібно вибрати тему, що узгоджується з місцевими умовами.

Визначена тема обумовлює час проведення екскурсії, який регламентується навчальним планом і розкладом уроків.

Оформлення результатів планується з врахуванням потреб кабінету, школи, всього навчального процесу.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

· детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту або технологічного комплексу, які безпосередньо становлять інтерес стосовно даної;

· визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на промислових об'єктах ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник підприємства, з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості учнів;

· визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення учнів з школи до об'єкта екскурсії;

· проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета екскурсії, повторюється потрібний теоретичний матеріал. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії.


4.

 

План-конспект заняття-екскурсії до бібліотеки для старших дошкільників

Тема: «Де живе книга?»

Мета:Ознайомити дітей з бібліотекою, виховувати любов до книги, вміння її берегти. Викликати бажання стати активними читачами й помічниками бібліотекаря.

Тип заняття: заняття - екскурсія.








Date: 2015-07-24; view: 640; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.016 sec.) - Пожаловаться на публикацию