Загальні принципи захисту прав дитини

ЗМІСТ

Вступ ......................................................................................................... 1

1. Загальні принципи захисту прав дитини ............................................. 4

1.1. Історичний розвиток прав дитини ........................................... 4

1.2.Діяльнисть ООН у сфері захисту прав дитини ................... 22

1.3. Право дитини на сім’ю та освіту …...................................... 23

2. Забезпечення прав дитини в Україні ……………………................35

2.1. Сучасна ситуація в Україні. Шляхи виходу ....................... 35

2.2. Правова інформованість дітей та дорослих. ...................... 38

3. Механізми реалізації прав дитини в Україні .................................... 43

3.1.Діяльність служб у справах неповнолітніх ......................... 43

3.2.Права дитини у висвітленні ЗМІ ............................................. 50

Висновок .................................................................................................. 53

Список літератури .................................................................................. 55

Вступ

В людській історії настало третє тисячоліття. Яким буде для нас 21-ше століття? Особливо це хвилює нас тому, що в цьому столітті будемо жити ми, сьогоднішні діти. Наскільки ми готові до майбутнього життя?

Для того, щоб ми вміли збудувати щасливе майбутнє, ми повинні знати змалечку, що всі народи і всі люди рівні між собою й мають однакові права на нашій Землі.

Актуальність теми. Сучасне українське суспільство є досить складним середовищем для підростаючого покоління. Права дитини, визначені в Конвенції ООН, визнаються нашою державою, але за відсутності досконалих механізмів їх реалізації політичні, економічні й суспільні перетворення стають причиною виникнення гострих питань, що стосуються прав дітей, на національному та регіональному рівнях. Особливо негативно трансформаційні зміни позначаються на дітях як найуразливішій категорії громадян. Залишаються невирішеними багато завдань у сфері навчання, виховання, охорони здоров’я, соціального і правового захисту дітей, що потребує від органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування нових форм і методів роботи. Необхідна також розробка досконалих нормативно-законодавчих актів стосовно забезпечення прав дитини і дієвих механізмів їх запровадження. Сучасні умови потребують пошуку та апробації нових форм роботи з дітьми. Важливим у цьому сенсі є створення та організація роботи спеціалізованих установ (центрів, служб, інших інституцій), вивчення й узагальнення досвіду діючих структур, опрацювання відповідних нормативних положень, методичних рекомендацій.

Поряд з позитивними досягненнями щодо формування нормативно-правової основи забезпечення прав дитини в Україні, визначення на законодавчому рівні суб’єктів реалізації державної політики та формування засад їх діяльності ще не повною мірою забезпечуються проголошені положення стосовно сприяння процесу становлення дитини. Оцінка стану дотримання її прав, захисту та управління виходить на рівень головних питань національної безпеки країни. Формування правового суспільства та інтеграція нашої країни до європейської спільноти неможливі без виваженої державної політики захисту прав дитини. Тому для України особливо актуальним є розвиток міжнародного співробітництва в зазначеній галузі, оскільки подолання дитячої бездоглядності і безпритульності, усиновлення дітей, запобігання їх залученню до секс-індустрії можна забезпечити лише у тісній співпраці з іншими державами та з використанням їх досвіду. Нова якість життя вимагає від науки державного управління вивчення практики, опрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо розв’язання існуючих суперечностей в організаційному та правовому забезпеченні захисту прав дитини, запровадження такого механізму державного управління, який би відповідав сучасним умовам. Вищеназвані обставини зумовлюють актуальність теми дослідження в умовах розбудови України як соціальної, демократичної й правової держави.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень і практичних заходів щодо удосконалення механізмів державної політики забезпечення захисту прав дитини в Україні.

Відповідно до мети, визначено такі завдання:

-з’ясувати специфіку історичного розвитку системи забезпечення прав дитини;

-уточнити зміст поняття „державна політика забезпечення захисту прав дитини” з позицій системного підходу в управлінні;

-узагальнити зарубіжний досвід організації забезпечення прав дитини;

-визначити суперечності у сфері забезпечення прав дитини в трансформаційний період розвитку українського суспільства;

-обґрунтувати підходи щодо вдосконалення діяльності органів державної виконавчої влади, що опікуються захистом прав людини;

-виявити особливості української законодавчої бази, яка регламентує розвиток системи захисту прав дитини;

-запропонувати нові принципи державного управління сферою захисту прав дитини;

-розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації державної політики забезпечення прав дитини в Україні.

Об’єкт дослідження – процес реалізації державної політики щодо забезпечення прав дитини в Україні.

Предмет дослідження – механізми державного управління у сфері забезпечення захисту прав дитини.

Звичайно, я маю надто мало життєвого досвіду й спеціальних знань. Тому я вирішила вивчити цю проблему докладніше, щоб мати змогу цивілізовано вміти вирішувати свої проблеми і відстоювати права. Я сподіваюсь, що моя робота допоможе дітям нашого регіону підвищити свою правову обізнаність і гідність, а дорослим – переглянути своє ставлення до дитини як до особистості.

Знаючи свої права з дитинства, людина зможе плідно й ефективно брати участь у розбудові правового суспільства нашої держави.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ