Розрахунок оцінки обладнання за методом витратного підходу

При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується, в основному, під час оцінки спеціальних об'єктів, що не мають близьких аналогів.

Базою розрахунків у цьому випадку, так само як і під час оцінки будівель і споруд, є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім коректується на величину сукупного зносу.

Під вартістю відновлення машин і обладнання розуміють вартість відтворення їх повної копії в поточних цінах на дату оцінки або вартість придбання нового об'єкта, цілком іден­тичного (функціонально, конструктивно та параметрично) об'єкту оцінки в поточних цінах.

Вартість заміщення машин і обладнання - мінімальна вартість придбання аналогічного нового об'єкта в поточних ціпах.

Витратний підхід до оцінки вартості (відновлення або заміщення) машин і обладнання реалізується в методах:

• розрахунку за ціною однорідного об'єкта;

• поелементного (поагрегатного) розрахунку;

• індексному (трендовому);

• розрахунку вартості за укрупненими нормативами.

Метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта за­снований па коректуванні собівартості конструктивно подіб­ного об'єкта виходячи з припущення, що величини собівартості виготовлення об'єкта оцінки й однорідного об'єкта формуються під впливом загальних виробничо-технологічних факторів.

Розрахунки за даним методом здійснюються в такій послі­довності:

1. вибір об'єкта, однорідного з об'єктом оцінки за техно­логією виготовлення, використовуваними матеріалами, конструкції. Ринкова ціна такого об'єкта повинна бути відомою;

2. визначення рентабельності однорідного об'єкта. Для спрощення розрахунків припустимо приймати коефіцієнт рентабельності (Крент) для продукції, що користується підви­щеним попитом, в інтервалі 0,25 - 0,35; для продукції, що має середній попит - 0,1 - 0,25; для низькорентабельної продукції - 0,05 - 0,1. Якщо ж об'єкт не користується попитом на ринку, то Крент = 0, а вартість такого об'єкта знаходитися на рівні його собівартості;

3. розрахунок повної собівартості однорідного об'єкта за формулою:

, (4.1)

де Cпод - повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

ПДВ - ставка податку па додану вартість;

ПП - ставка податку на прибуток;

Крент - показник рентабельності продукції;

Цод - ціна однорідного об'єкта.

3. розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки. Для цього в собівартість однорідного об'єкта вносяться коректування, що враховують розходження в конструктивних параметрах об'єктів.

, (4.2)

де Сп - повна собівартість виробництва оцінюваного об'єкта;

Коц, Код - конструктивний параметр об'єкта оцінки й однорідного об'єкта відповідно;

4. розрахунок повної відновлювальної вартості об'єкта оцінки (без ПДВ):

(4.3)

де Воц - повна відбудовна вартість об'єкта оцінки;

Приклад. Визначити відновлювальну вартість спеціальної шафи для збереження продукції в знепиленому середовищі. Шафа виготовлена за індивідуальним замовленням і на ринку обладнання аналогів не має. Габаритні розміри шафи 800 х 800 х 450 мм.

Як однорідний об'єкт обрано медичну шафу, габаритні розміри якої дорівнюють 600 х 1100 х 2200 мм. Ціна медичної шафи 2000 грн. Коефіцієнт рентабельності для даної продукції, що користується попитом, 0,25. Ставка податку на прибуток -25 %, ставка податку на додану вартість - 20 %.

Розв'язок.

1. Повна собівартість однорідного об'єкта за формулою (7.1) складає:

(грн.)

2. Повна собівартість об'єкта оцінки за формулою (7.2) дорівнює:

(грн.)

3. Повна відновлювальна вартість об'єкта оцінки без ПДВ за формулою (7.3) дорівнює:

(грн.)

Метод поелементного (поагрегатного) розрахунку («оцінка на основі ресурсно-технологічної моделі») використовується у випадках, коли гіпотетично оцінюваний об'єкт можна зібрати власними силами з наявних на ринку складових частин, ціни на які відомі. Застосування даного методу здійснюється в декілька етапів:

1. Складання переліку основних складових частин об'єкта оцінки (комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв).

2. Збір цінової інформації за кожною складовою частиною та ЇЇ приведення до дати оцінки (шляхом індексації).

3. Розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки за формулою:

, (4.4)

де Сп - повна собівартість об'єкта оцінки;

Ві - ринкова вартість і-го комплектуючого вузла, агрегату, блоку, пристрою;

Кі - кількість і-х комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв;

Ві - вартість збирання.

4. Розраховується відновлювальна вартість об'єкта оцінки за формулою 7.3.

Індексний (трендовий) метод оцінки. Застосування даного методу засновано на актуалізації базової вартості об’єкта оцінки (первісної балансової або відновлю вальної вартості за попе­редньою переоцінкою) на дату оцінки за допомогою індексу зміни цін або динамічних рядів індексів цін для відповідної групи машин або обладнання за відповідний період.

, (4.5)

де Вбаз - базова вартість об'єкта;

I - індекс (динамічний ряд індексів) зміни цін.

Як індекси цін, що використовуються для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки, можуть засто­совуватися: зведений індекс цін виробників промислової продукції, індекси інфляції, застосовувані для індексації вартості основних фондів, середні індекси цін по галузях і товарних групах, що розробляються Держкомстатом України, індекси загальної інфляції та валютні курси.

Метод розрахунку вартості за укрупненими нормативами дозволяє за наявності технологічної спільності серед різно­типних машин і обладнання розраховувати собівартість за єдиною методикою та єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Під нормативами витрат розуміють відносні або питомі показники, що характеризують витрати будь-якого ресурсу на одиницю фактора, що впливає на ці витрати. Такі фактори вибираються залежно від специфіки об'єкта та його виробництва. Нормативи, що поєднують кілька статей витрат, вважаються укрупненими.

Після розрахунку відновлювальної вартості машин і обладнання на дату оцінки розраховується величина сукупного зносу: фізичного, функціонального та зовнішнього.

Для оцінки фізичного зносу використовуються методи строку життя або укрупненої оцінки технічного стану.

Процент фізичного зносу при застосуванні методу строку життя, як і при розрахунку зносу будівель і споруд, розра­ховується як відношення ефективного віку машин і обладнання до строку їх економічного життя.

Використання методу укрупненої оцінки технічного стану засновано на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою (табл. 4.2).

Функціональний знос - втрата вартості об'єкта, викликана або появою більш дешевих машин і обладнання, або вироб­ництвом більш економічних і продуктивних аналогів; ви­значається, як правило, експертно.

Зовнішній знос пов'язаний із втратою вартості об'єкта в результаті зміни стану зовнішнього середовища і визначається методом парних продажів як різниця в цінах продажів двох об'єктів, один з яких має ознаки зовнішнього зносу.

Таблиця 4.2.

Оціночна шкала для визначення фізичного зносу машин і обладнання