Завдання. 76. Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 лютого 2013 р

76. Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 лютого 2013 р. Цапліна було визнано винним у тому, що у першій половині листопада 2010 року, будучи службовою особою ДП «Семенівкарайагролісгосп», він, перевищуючи свої службові повноваження, умисно в порушення вимог законодавства після завершення терміну дії лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 173652 організував та провів незаконну порубку дерев на території Машівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області. Внаслідок перевищення Цапліним службових повноважень незаконною порубкою дерев державі спричинено збитки в сумі 350 164, 81 грн, що більш, ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і таким чином є тяжкими наслідками. Зазначеним вироком його було засуджено за ст.ст. 365 ч.3 та 246 КК України на 4 роки з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого на строк 1 рік 2 місяці з конфіскацією незаконно добутого та звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В апеляційному порядку вирок суду не оскаржувався.

2 жовтня 2013 р. Цаплін звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку цього суду. В обґрунтування своїх вимог у заяві Цаплін вказав, що 26 серпня 2012 р. Чернігівським міжрайонним природоохоронним прокурором до господарського суду Чернігівської області було подано позов в інтересах держави про стягнення з ДП «Семенівкарайагролісгосп» збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок порубки лісу на суму 350 164, 81 грн. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 р. в задоволенні позову прокурора відмовлено. Рішення мотивовано тим, що лісорубний квиток серії 02 ЛБК № 173652 анульовано не було, тому мала місце не незаконна рубка без спеціального дозволу, а проведення рубки за наявності неанульованого лісорубного квитка без продовження його дії. Крім того, в рішенні суд вказав на відсутність заподіяних збитків, мотивуючи тим, що розроблена відповідно до лісорубного квитка деревина у повному обсязі взята на облік підприємством, фактів незаконної реалізації або нецільового використання не встановлено. Кошти від реалізації лісопродукції у повній мірі зараховані на рахунок підприємства та до державного бюджету сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до обсягів заготовленої продукції.

З урахуванням того, що зазначені обставини не були відомі Семенівському районному суду на час судового розгляду кримінального провадження і доводять неправильність вироку, Цаплін вимагав скасувати його за відсутністю складу кримінального правопорушення і постановити виправдувальний вирок.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 461 та ч. 3 ст. 464 КПК України, повернув заяву Цапліну, мотивувавши своє рішення тим, що строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пропущено, оскільки з моменту постановлення рішення Господарським судом Чернігівської області пройшло більше трьох місяців. Крім того, суд вказав, що звернутись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами повинен прокурор, підтвердивши заяву матеріалами розслідування.

Вважаючи рішення суду необґрунтованим, Цаплін звернувся до юриста за консультацією.

Від імені юриста підготуйте розгорнуте письмове роз’яснення. Дайте правову оцінку рішенню Семенівського районного суду та сформулюйте рекомендації щодо подальших дій Цапліна.

77. Вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 10 вересня 2012 р. Левицький визнаний винним у тому, що з серпня 2011 по лютий 2012 р. він, діючи умисно для задоволення своїх особистих потреб, використовував приміщення своєї квартири як місце для вживання і виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини – кустарно виготовленого препарату з ефедрину (псевдоефедрину), обіг якої заборонено. Зазначеним вироком, який набрав законної сили, Левицький засуджений за ч. 1 ст. 317 і ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років 2-х місяців позбавлення волі.

25 лютого 2013 р. прокурор міста Севастополя звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами, у якому просив скасувати вирок і виправдати Левицького за відсутністю в його діях складу злочину.

Свої вимоги прокурор обґрунтував результатами призначеного ним розслідування, у ході якого було встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 6 грудня 2012 року були внесені зміни до переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, відповідно до якої зі списку № 1 таблиці 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» і № 2 таблиці 1 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» виключена позиція «Кустарно виготовлені препарати з ефедрину, псевдоефедрину, фенілпропаноламіну (ФПА, норефедрин) або препаратів, які їх містять». Таким чином, кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрин) з 6 грудня 2012 р. не є предметом злочину, передбаченого ст. 209 КК України.

Розглянувши заяву прокурора, суддя залишив її без задоволення, мотивувавши своє рішення тим, що відповідно до ч. 4 ст. 459 КПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.

Дайте правову оцінку рішення судді. Виходячи з умов завдання, складіть відповідне судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Тема 23. Особливі порядки кримінального провадження

Питання для обговорення

1. Поняття та види угод у кримінальному провадженні.

2. Особливості порядку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

3. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.

4. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.

5. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності.

6. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

7. Особливості порядку кримінального провадження, що забезпечують охорону державної таємниці.

8. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

9. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.