Облік витрат та доходів торговельних підприємств

У процесі реалізації споживчих товарів торговельне підприємство здійснює витрати, які отримали назву витрат на збут. Методологічні основи формування інформації про витрати на збут у бухгалтерському обліку регламентуються П(С)БО 16 «Витрати». Витрати на збут згруповані за статтями. Склад статей, передбачений П(С)БО 16 «Витрати», наведено у розділі «Облік доходів та витрат». Розглянемо детальніший перелік витрат, що входять до складу витрат на збут:

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання товарів;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що займаються збутом;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов’язаних зі збутом товарів (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги пов’язані з транспортуванням товарів відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- витрати на зберігання, завантаження, розвантаження та упаковку товарів;

- інші витрати, пов’язані зі збутом товарів.

У складі витрат на рекламу та дослідження ринку виділяються витрати на організацію заходів, презентацій і свят, придбання та розповсюдження подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів у рекламних цілях. При організації обліку цих витрат варто враховувати особливості їх віднесення до валових витрат. Згідно з п. 5.4.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат дозволено включати суму таких витрат у розмірі не більше двох відсотків оподаткованого прибутку платника за попередній звітний (податковий) рік. Тому в аналітичному обліку в складі витрат на збут можна виділити статтю «витрати на організацію безоплатну роздачу товарів у рекламних цілях. Це дає можливість окремо контролювати дані витрати, правило включати їх до складу валових витрат.

Для синтетичного обліку витрат на збут Планом рахунків виділено активний рахунок 93 «Витрати на збут». За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат на збут, а за кредитом – їхнє списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Суми оплати за розрахунково-касове обслуговування, інкасування торгової виручки та інші послуги банків обліковуються на дебеті рахунка 92 «Адміністративні витрати»

Аналітичний та синтетичний облік витрат Методичними рекомендаціями щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку передбачено вести в журналі 5 або 5А.

Однак у цих журналах для обліку витрат на збут виділено тільки п’ять рядків, що не дозволяє групувати витрати за статтями, які пропонуються П(С)БО 16 «Витрати». Тому підприємствам торгівлі необхідно попередньо узагальнювати витрати на збут за статтями в окремій відомості, де їх спів ставлять з кошторисом витрат обігу та інформацією про фактичні витрати. З метою подальшого контролювання фактичних витрачань ці відомості варто накопичувати з початку року. Така інформація може бути використана при складанні звіту про фінансові результати.

У процесі реалізації товарів виникає доход. У бухгалтерському обліку доход відображається в сумі справедливої вартості активів, отриманих або тих що підлягають одержанню.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від сплати грошових коштів.

При визнанні доходу від реалізації товарів згідно з п. (С)БО 15 «Доход» необхідно врахувати такі умови:

- передача покупцю ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності на товар;

- втрата підприємством подальшого контролю та управління реалізованими товарами;

- існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства;

- можливість визначення витрат, пов’язаних з даною операцією.

Для підприємств роздрібної торгівлі у бухгалтерському обліку доход визначається при передачі товару покупцю, незалежно від форми оплати готівкою або по безготівкових розрахунках. Таким чином, згідно з п. 11.3. ст.. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається реалізація (продаж) товару. ПДВ з податкових зобов’язань розраховується з усієї суми товарообороту.

Для узагальнення інформації про доходи від реалізації товарів, про суму знижок, наданих покупцям, та про інші нарахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації», субрахунки: 702 «Доход від реалізації товарів»; 704 «Вирахування з доходу».

Записи по кредиту та дебету субрахунку 702 розглянути у параграфі 3.5.2. «Облік реалізації товарів».

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображається сума знижок, наданих покупцям, вартість повернутих покупцями товарів та інші вирахування з доходу. За кредитом – списання обороту за дебетом на рахунок 79 «Фінансові результати». Загальна схема записів на бухгалтерських рахунках обліку товароруху у роздрібній торгівлі наведена у таблиці 3.22 (цифрові дані умовні). Таблиця 3.22

Відображення обліку товароруху у роздрібній торгівлі

Питання для контролю знань

1. Що відноситься до торгового товару?

2. Які методи використовуються для оцінки товарів у роздрібній торгівлі?

3. Які господарські операції відносяться до іншого вибуття товарів?

4. Якими документами оформлюють операції по торгівлі на замовлення?

5. Як ведеться бухгалтерський облік реалізації товарів за зразками?

6. Якими первинними документами оформлюється списання товарів на власні потреби?

7. Якими проводками відображають в бухгалтерському обліку списання товарів на власні потреби?

8. Який порядок розрахунку та відображення у бухгалтерському обліку транспортно-заготівельних витрат застосовують у роздрібній торгівлі?

9. Якими первинними документами оформлюється продаж товарів у роздрібній торгівлі.

10. Якщо винна особа не встановлена, як списати нестачу товарів?