Документальне оформлення та облік інших товарних операцій

Відображення в обліку операцій повернення товарів. Відносини між продавцем і кінцевим споживачем регулюють Законом України про захист споживачів, згідно якого споживач має право повернути товар.

У випадку виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших строків, встановлених відповідно до діючого законодавства, покупець має право зам власним бажання вимагати від підприємства торгівлі його заміни або відшкодування.

Здійснення того чи іншого заходу щодо виконання гарантійних зобов'язань залежить від того, які права споживача визначено в договорі та передбачено чинним законодавством.

Вимоги споживача, які він може пред’являти продавцю на свій вибір наведено в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Вимоги, що пред’являються споживачами продавцям

Якщо ж покупець придбав продовольчі товари невідповідної якості, продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повернути сплачені покупцем гроші, за умови, що вказані недоліки виявлені в межах строку придатності придбаного товару.

При цьому необхідно враховувати, що окремі товари належної якості не підлягають обміну (поверненню). Серед них продовольчі товари; лікарські препарати та засоби; предмети сангігієни і непродовольчі товари: світлочутливі товари; парфюмерно-косметичні вироби; пір’яно-пухові вироби; м’які, гумові, надувні дитячі іграшки; зубні щітки; апарати для гоління; гребінці та щітки масажні; рукавички; ювелірні вироби з дорогоцінних металів; з бурштину; тканини; килимові вироби метражні; білизна натільна, постільна; панчішно-шкарпеткові вироби; товари в аерозольній упаковці; друковані видання; лінійний та листковий металопрокат; трубна продукція; пиломатеріали; нарізані або розкроєні за розмірами плитні матеріали і скло; визначений покупцем (замовником); некондиційні товари тощо.

У випадку, коли покупець не задоволений якістю придбаного товару, можливі наступні варіанти взаємовідносин продавця і покупця, які впливають на вартість на вартість товару (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Варіанти взаємовідносин продавця і покупця

Вимоги споживача розглядаються лише після пред’явлення ним квитанції, товарного чи касового чеку або іншого письмового документу, що засвідчує факт купівлі, а відносно товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічного паспорту чи іншого документу, що його замінює.

У випадках придбання товарів на пересувних торгових точках покупцю можуть бути видані наступні документи, що засвідчують одержання грошей за товар. В таблиці 3.13 узагальнено інформацією щодо взаємовідносин між продавцем у випадках проведення товару.

Так як взаємовідносини покупця і продавця залежать від правильності оформлення документів, а також від інформованості покупця відносно його прав, то торговельному підприємству доцільно розмістити максимальний обсяг інформації про це в доступному для кожного покупця місці. в магазинах роздрібної торговельної мережі – це так званий “Куточок покупця”.

Для чисельної групи товарів, що реалізуються через мережу роздрібної торгівлі, встановлюються гарантійні строки обслуговування, тобто строки; протягом яких виробником гарантується функціональне використання товарів за їх призначенням і дотримуються гарантійні зобов’язання.

Таблиця 13.3

Відносини між продавцем і кінцевим споживачем щодо повернення товару

*Примітка: Акт про повернення товару повинен містити: 1) паспортні дані покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); 2) відомості про повернений товар (послуг); 3) суму, яку необхідно повернути покупцеві. Акт підписує матеріально відповідальна особа об’єкта торгівлі, громадського харчування послуг

Якщо на товар не встановлено гарантійних строків, то споживач може пред’явити продавцю відповідні вимоги протягом 6-ти місяців, а по нерухомому майну – протягом 3-х років.

Для продовольчих товарів, медикаментів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, які з часом псуються і стають непридатними для споживання, встановлюється строк придатності, який по суті, є різновидом гарантійного строку зберігання (вказується на етикетках чи упаковці).

Якщо торговельне підприємство продає товари, на які встановлене гарантійне обслуговування, то при купівлі-продажу оформлюються наступні документи: гарантійний талон, талони на гарантійне обслуговування і гарантійний ремонт.

Якщо сума грошей, яку треба повернути покупцю за повернений товар, більша 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то продавець, який безпосередньо здійснює розрахунки зобов’язаний скласти акт про повернення готівки. Акт при цьому містить: дані документу, що засвідчує особу покупця, відомості про товар, суму грошей, що видаються, а також реквізити розрахункового документу, що підтверджує купівлю товару (номер, дату і час видачі).

Складнощі виникають у випадку, якщо покупка була зроблена на солідну суму (при купівлі відеоапаратури, побутової техніки тощо), і денної виручки магазину (готівка у грошовому ящику касового апарата0 виявляється недостатньо для її повернення покупцю.

Розрахункова операція в таких випадках пов’язана з видачею грошових коштів покупцеві за повернений товар. При цьому продавець зобов’язаний:

1) роздрукувати на РРО відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції. У разі виходу з ладу РРО і його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії – виписати розрахункову квитанцію;

2) видати покупцеві, який повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковим документом при проведенні розрахункових операцій, пов’язаних з поверненням товару покупцем, є фіскальний касовий чек видачі грошових коштів (форма ФКЧ-2).

В бухгалтерському обліку повернення товару і виплата покупцеві грошових коштів відображається методом “червоного сторно”. Повернений товар оприбутковується на підставі акта.

Вартість повернутих покупцем товарів відображається по дебету субрахунку 704 “вирахування з доходу”.

При поверненні бракованого товару протягом гарантійного строку, а також при поверненні товару належної якості покупцям, зареєстрованим як платник ПДВ, продавець має право зменшити податкові зобов'язання на суму податку, нарахованого при продажу товарів.

Існує різниця в обчисленні податкових зобов'язань при поверненні товарів платниками і неплатниками ПДВ.

Порядок відображення в обліку операцій з повернення товарів, що здійснюються між підприємством роздрібної торгівлі та фізичною особою розглянемо у таблиці 3.14 (цифри умовні).

Таблиця 3.14

Відображення в обліку операцій з повернення товарів

Облік переоцінки товарів. В умовах ринкової економіки для успішного ведення господарської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку товарів. Одним з основних механізмів, за допомогою якого підприємство може впливати на ситуацію, є формування ціни товару, в процесі якого не останню роль відіграє переоцінка товарів. Переоцінка товарних цінностей – це збільшення (дооцінка) або зменшення (уцінка) вартості товару.

Оцінка товарів на дату балансу регламентована П(С)БО 9 “Запаси”, відповідно до якого товари (як складова запасів) відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Дооцінка первісної вартості товарів П(С)БО не передбачена. Вона можлива лише у разі збільшення чистої вартості реалізації товарів на суму, що не перевищує суму раніше проведеної уцінки (тобто переоцінена вартість не може перевищувати первісну вартість товарів).

Підприємства, які ведуть облік товарів за продажними цінами, можуть збільшувати облікову (продажну) вартість товарів за рахунок збільшення торгової націнки. Якщо на дату балансу товари втратили первісно очікувану вигоду, у результаті чого можлива ціна їх реалізації знизилась, вони переоцінюються (уціняються) і відображаються в звітності за чистою вартістю реалізації.
Розрахунок чистої вартості реалізації здійснюється на підставі більш надійного джерела інформації (прайс-листів, тарифів, економічних оглядів тощо), що є в наявності на момент такого розрахунку.

При цьому слід брати до уваги події після дати балансу, що надають додаткову інформацію щодо умов, які існували на кінець звітного періоду (рис. 3.3).

Чиста вартість реалізації розраховується за формулою:

ЧВР = Ц_очік. – В_очік,

де: ЧВР – чиста вартість реалізації товарів;

Ц_очік – очікувана ціна продажу товарів;

В_очік – очікувані витрати на збут товарів.

Не підлягають уцінці товари та продукція, оформленні під заставу, що перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.

Уцінка товарів проводиться за даними інвентаризації. Порядок проведення уцінки наведений на рис. 3.4.

Результати уцінки товарів відображаються в опис-акті уцінки товарів і продукції, що залежалися, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей.

Розміри уцінки визначаються комісією на підставі експертних оцінок з врахуванням ступеню втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку такими товарами. Раніше уцінені, але не реалізовані товари, можуть уцінюватись повторно до чистої вартості реалізації. Технічно складні товари що мають виробничі паспорти, підлягають уцінці тільки за наявності паспорту і повинні бути справними та придатними до експлуатації.

Після уцінки об’єкт господарювання повинен перемаркувати товари, закресливши попередню ціну і позначивши нову ціну на ярликах, етикетах підприємств-виробників, упаковці тощо кожної одиниці товару, і засвідчити їх підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.

Рис.3.4. Порядок проведення уцінки

Контроль за правильністю проведення уцінки товарів і своєчасною їх реалізацією здійснюється керівниками (власниками) підприємств. Результати проведеної дооцінки запасів відображаються у розрахунку встановленої форми з подальшим перенесенням підсумків до акту переоцінки, який підписується членами комісії і передається до бухгалтерії для перевірки.

Результати роботи комісії розглядаються і затверджуються керівником підприємства у дводенний термін для відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку. В бухгалтерському обліку сума уцінки первісної вартості товарів відображається у складі витрат звітного періоду на рахунку 946 “Втрати від знецінення запасів”.

Відображення суми уцінки в бухгалтерському обліку підприємств роздрібної торгівлі має деякі особливості, пов’язані з тим, що облік товарів на них ведеться за продажними цінами. у зв’язку з цим, уцінюючи товари, підприємству роздрібної торгівлі необхідно суму, на яку знижується продажна вартість, поділити на дві складові: в межах торгової надбавки і ціни придбання. Зниження продажної вартості в межах торгової надбавки відображається проводкою:

Д-т рах. 285 “Торгова націнка”,

К-т рах. 282 “Товари в торгівлі”.

Зменшення продажної вартості в межах ціни придбання є уцінкою товару, відноситься на витрати звітного періоду і відображається записом:

Д-т рах. 946 “Втрати від знецінення запасів”,

К-т рах. 282 “Товари в торгівлі”.

Приклад 5.

За даними проведеної на роздрібному підприємстві ТОВ “Промінь” інвентаризації в кінці звітного періоду встановлено,що товар, облікова (продажна) вартість якого 3000 грн., втратив свої первісні якості та підлягає уцінці до 2000 грн.

Вихідні дані наведені у таблиці 3.15.

Таблиця 3.15

Вихідні дані щодо руху товарів

1. Визначення середнього відсотку торгової надбавки за звітний період: ^{215300 х 24,454} _{Х 100 = 24,454 %}

^{100000 + 120000}

2. Визначення суми реалізованої торгової надбавки за звітний період:

^{215300 х 24,454} _{= 52649,4 грн.}

¹⁰⁰

3. Визначення суми торгової надбавки, що припадає на залишок товару:

_{25000+28800 – 52649,4 = 1150,6 грн.}

4. Первісна вартість залишку товару, що уцінюється:

_{3000-1150,6 = 1849, 4 грн.}

6.Сума уцінки за рахунок торгової надбавки – 1150, 6 грн.

7. Сума уцінки первісної вартості товару:

1849,4 – 1666, 7 = 182,7 грн.

Отримані результати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку у таблиці 3.16.

Таблиця 3.16

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ “Промінь”

Якщо підприємство при придбанні товарів несе транспортно-заготівельні витрати, які обліковує на окремому субрахунку 289 “Транспортно-заготівельні витрати”, то при визначенні собівартості товару, який уцінюється, необхідно ще розрахувати ТЗВ, які припадають на такий товар. В обліку ця частина ТЗВ відображається проводкою:

Д-т рах. 946 К-т рах. 289.

Дооцінка товарів в обліку відображається по-різному залежно від періоду, в якому вона здійснюється:

1) якщо збільшення чистої вартості реалізації товарів відбувається в тому є звітному періоді, якому здійснювалась їх уцінка, то в обліку відображається сторнування відповідних сум;

2) якщо збільшення чистої вартості реалізації товарів відбувається в іншому звітному періоді, ніж здійснювалась їх уцінка, то сума дооцінки відображається у складі доходів звітного періоду, в якому було проведено таку дооцінку (табл.3.17).

Таблиця 3.17

Відображення в обліку операцій із дооцінки товарів

На відміну від оптових підприємств, роздрібні можуть збільшувати продажні ціни (як по товарах, раніше уцінених, так і по товарах, які не підлягали уцінці) за рахунок збільшення торгової націнки, що відображається проводкою: Д-т рах. 282 “Товари в торгівлі”, К-т рах. 285 “Торгова націнка”.

Якщо по товарах проводилась уцінка, то спочатку відновлюється первісна вартість товару, а потім проводиться збільшення цін за рахунок збільшення торгової націнки:

1) на суму раніше проведеної уцінки: Д-т рах. 946, К-т рах. 282 “Товари в торгівлі” (сторно);

2) на суму збільшення торгової надбавки: Д-т рах. 285 «Торгова націнка», К-т рах 282 “Товари в торгівлі”.

Товари,строк придатності яких минув, повинні бути вилучені з обігу. За необхідності вони можуть бути передані на відповідну експертизу для визначення шляхів їх подальшого використання.

Для цього слід надіслати до лабораторії санепідемстанції зразок товару і супровідний лист з проханням дати висновок щодо якості товару, а також надати дозвіл для подальшої його реалізації.

Зразок направляється на експертизу згідно з актом, складеним на підприємстві і підписаним керівником. На підставі цього документа кількість відібраного товару списують з матеріально відповідальної особи.

В бухгалтерському обліку послуги з проведення експертизи (вартість зразків або проб для аналізу, оплата послуг лабораторії) відносяться до витрат на збут,які відображаються на рахунку 93 “Витрати на збут”.

Якщо дозвіл санепідемстанції на подальшу реалізацію одержано, товар можна продавати. строк такого продовження не повинен перевищувати половини строку придатності, встановленого виробником продукції. Не реалізований по його закінченні товар повинен бути вилучений з продажу, при чому складається акт про вилучення зіпсованої (простроченої) продукції.

На підставі акту в бухгалтерському обліку списують зіпсований товар та витрати на оплату послуг з переробки (утилізації) зіпсованого товару на рахунку 946 “Втрати від знецінення запасів”.

Суму ПДВ, яка припадає на вартість таких матеріальних цінностей, необхідно виключити з податкового кредиту.

Приклад 6. В магазині роздрібної торгівлі ТОВ “Темп” знаходиться товар, який не реалізований протягом строку реалізації, зазначеного виробником. Його продажна вартість складає 1500 грн., торгова надбавка – 600 грн. Було прийнято рішення провести експертну оцінку якості продовольчих товарів. Для цього до санепідемстанції передано зразок товарів вартістю 30 грн., у тому числі ПДВ. Вартість послуг з експертизи – 78 грн., у тому числі ПДВ.

1-й варіант: строк придатності товару продовжений

2-й варіант: строк придатності товару не продовжений.

Вартість послуг з переробки (утилізації) вилучених товарів склала 108 грн., у тому числі ПДВ (таблиця 3.18).

Т

Таблиця 3.18

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ “Темп”

Продаж товарів по безготівковому розрахунку. В роздрібній торгівлі при реалізації товарів крім розрахунків готівкою практикують розрахунки банківськими платіжними картками (БПК).

Отримання БПК від покупця для магазина є момент реалізації. Сума проданих товарів з розрахунками за посередництвом БПК у бухгалтерському обліку відображається по дебету субрахунку 331 “Грошові документи в національній валюті”. Зарахування грошових коштів на поточний рахунок потверджується виписками з рахунку.

Комісійні винагороди банку відносять на дебет рахунку 93 “Витрати на збут”.

Продаж товарів через роздрібну торговельну мережу з розрахунками платіжними картками за умовами П(С)БО 16 “Витрати” розглянемо на прикладі ТОВ “Люкс”. Таблиця 3.19.

Таблиця 3.19

Журнал реєстрації господарських операцій

Облік продажу товарів зі знижками. У випадку надання покупцям цінових знижок їх розмір фіксується на підприємствах роздрібної торгівлі окремими позиціями в касових чеках, а також у щоденному звіті. При цьому в касовому чеку окремо виділяється вартість проданих товарів за роздрібними цінами, які введені в пам’ять РРО (без урахування наданих знижок). Виправлення в цінниках товарів, що продаються, не робиться і продажні (роздрібні) ціни на реалізовані товари не змінюються.

Від правильності обчислення реалізованих торгових знижок та надбавок багато в чому залежить розмір фінансового результату.

У зв’язку з тим, що існують різні методи обліку товарів та форми розрахунків суми наданих знижок по-різному відображаються в обліку роздрібних підприємств.

На підприємствах роздрібної торгівлі на момент реалізації товару вже відома сума знижки. До найбільш поширених з них належать знижки, надані в передсвяткові та святкові дні, у разі придбання великої кількості товарів або товарів на значну суму. До операційної каси надходить виручка з урахуванням наданої знижки.

Оскільки роздрібна ціна товару не змінюється, суми знижок не впливають на середній відсоток торгових націнок і собівартість реалізованих товарів. Тому всі розрахунки здійснюються без урахування наданої знижки.

Для підприємства роздрібної торгівлі надання такого роду знижок спричиняє зменшення торгової надбавки, розрахованої за середнім відсотком на всю суму реалізованого за звітний період товару без урахування наданих знижок. Інформацію для цього беруть із товарних звітів.

У бухгалтерському обліку продавець відображає реалізацію товару з урахуванням наданої знижки. Продавець оприбутковує товар, що надійшов, за вартістю з урахуванням наданої знижки.

Розглянемо приклад (цифри умовні).

Вихідні дані наведено у таблиці 3.20.

Таблиця 3.20

Реалізація товару з урахуванням наданої знижки

1. Визначення суми торгові надбавки, що припадає на реалізований товар:

^{4800 + 3750} = ⁸⁵⁵⁰ х 100 =30, 866 %

^{15600 + 12100 27700}

^{30,866 х 10290} = 3176,1

¹⁰⁰

2. Визначення первісної вартості реалізованих товарів:

15600 – 3176,1 = 12423, 9

3. Визначення суми торгової надбавки з урахуванням знижок:

3176,1 – 514,0 = 2662,1

4. Визначення чистого доходу від реалізації товару:

9776,0 – 1629,3 = 8166,7

5. Визначення первісної вартості товарів від фактичної суми реалізації:

9776,0 – 2662,1 = 7113,.9

Відображається надання знижок у бухгалтерському обліку так, як це показано в таблиці 3.21.

Таблиця 3.21

Журнал реєстрації господарських операцій

Крім основних торгових знижок роздрібним підприємствам надаються також додаткові знижки, призначені для відшкодування додаткових витрат, викликаних специфічними властивостями товару або умовами постачання. Додаткові знижки надаються на завіс тари, на відшкодування відходів при роздрібному продажу товарів (ковбасні вироби, рибні товари, вершкове масло та ін.), на імпортне взуття для відшкодування витрат по поверненню і уцінці прийнятого від населення взуття з виробничими дефектами та інші можливі витрати. Додаткові торгові знижки обліковуються в окремій графі накопичувальної відомості.

В обліку додаткова торгова знижка, як і основна, відображається записом по дебету рахунку 282 “Товари в торгівлі” в кореспонденції з кредитом рахунку 285 “Торгова націнка” (сторно).

У випадку завісу тари понад суми наданої торгової знижки на підставі складеного комісією акту виставляється претензія постачальнику. При цьому робиться запис:

Д-т рах. 374 “Розрахунки за претензіями” – на недоотриману вартість товарів за купівельними цінами;

Д-т рах. 285 “Торгова націнка” – на суму торгової знижки по товарах, яких не вистачає;

К-т рах. 282 “Товари в торгівлі” – на вартість товарів, яких не вистачає, за продажними (роздрібними) цінами.