Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Облік товарних втрат





 

Втрати, що виникають у процесі руху товарів, являють собою ту їхню частину, що була зроблена, але з різних причин загублена. Одні втрати обумовлені фізико-хімічними властивостями товару, в результаті чого відбувається зменшення їхньої кількості або псування, зміна якості. Інші – виникають у результаті порушення технології збереження, переробки або внаслідок розкрадань і т.п.

Класифікацію втрат можна провести за окремими ознаками, що характеризують їхню галузеву приналежність, місця виникнення, види й інші моменти, що мають безпосереднє відношення до відхилень.

Так, за приналежністю до видів торгівлі, можна виділити втрати оптової, роздрібної торгівлі і втрати в ресторанному господарстві. В оптовій торгівлі втрати утворюються, в основному, в процесі транспортування і збереження; у роздрібній торгівлі – у процесі реалізації; у підприємствах ресторанного господарства – при приготуванні, тобто переробці сировини та товарів, реалізації власної продукції і покупних товарів.

Норми природного збитку й інструкції з їхнього застосування встановлені для продовольчих товарів:

- на дрібнооптових базах продовольчих товарів при збереженні та відпустці;

- при збереженні на розподільних холодильниках торгівлі сирів;

- при транспортуванні продовольчих товарів.

Передбачено норми втрат: від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні, а також порожньої склотари на складах оптової, навантаженню на транспорт; на вагові товари на складах оптової торгівлі, що відпускаються за фактичною масою; у фасувальних цехах оптових торговельних підприємств.

Класифікація втрат у торгівлі та ресторанному господарстві наведена на рисунку 2.4.

        А.1. Втрати в оптовій торгівлі
А. За приналежністю     А.2. Втрати в роздрібній торгівлі
          А.3. Втрати в ресторанному господарствіі
                 
                 
        Б.1. На стадії транспортування  
        Б.2. На стадії збереження
Б. За стадіями загального циклу        
          Б.3. На стадії переробки
        Б.4. На стадії реалізації
                 
                 
        В.1. На транспорті
        В.2. На складах, базах
В. За центрами виникнення            
          В.3. На кухні в ресторані, кафе, барі
          В.4. В магазині
                 
                 
        Г.1. Нормовані втрати
Г. По відношенню до норм            
          Г.2. Ненормовані втрати
                 
                 
        Д.1. Кількісні втрати    
Д. За кількісно - речовинною ознакою   Д.2. Втрати від зниження якості
           
          Д.3. Бракована сировина
          Д.4. Бракований товар
                 
                 
        Е.1. Фізико-хімічні властивості  
        Е.2. Відсутність тари
Е. З причин виникнення   Е. 3. Нераціональне транспортування
          Е.4.Порушення технології виробництва, реалізації, збереження продукції
         
          Е.5. Відсутність ємностей збереження  
                 
                 
          Ж.1. Витрати віднесені за рахунок підприємства
       
Ж. За джерелами відшкодування          
          Ж.2. Витрати віднесені за рахунок винуватих осіб
         
                 
                 
                 
                 
Рис.2.4. Класифікація втрат у торгівлі та у ресторанному господарстві

 

Розмір норм залежить від періоду року, терміну збереження, групи товару, температурного режиму збереження, відстані транспортування й упакування товару. Норми встановлені на товари, що відпускаються за фактичною масою товару на відшкодування витрат цих товарів, що утворюються внаслідок: усушки і вивітрювання; розпилу; витоку і розливу при відпустці рідких товарів. Розмір природного збитку визначається по кожному товару окремо. У норми природного збитку не включені: втрати, що утворюються внаслідок псування товарів, ушкодження тари, завіса тари.

Норми природного збитку не застосовуються: по товарах, що приймали і відпускали без розфасовки, пов'язані з транзитними операціями; списаними внаслідок бою, псування, зниження якості, ушкодження тари. Наприклад, на складі яловичина морожена зберігалася 12 діб.

Норма природного збитку товару при трьохдобовому терміну збереження встановлена у розмірі 0.08%. За кожну наступну добу збереження - до 10 діб, норма збільшується на 0.01%, після 10 діб – за кожну добу норма збільшується ще на 0.005%. Отже, у нашому прикладі, норма складає: 0.08+ 0.07 (з 4-10добу) +0.1(з11-12 добу) = 0.16%.

Затверджені норми є граничними і застосовуються тільки в тих випадках, якщо при перевірці фактичної наявності товарів виявиться нестача в порівнянні з даними бухгалтерського обліку. Природний збиток списується з матеріально-відповідальних осіб тільки після проведеної інвентаризації за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм і за тими цінами, за якими оприбутковані товари. Ненормовані втрати – це нестача товарів та інші втрати понад установлені норми.

За кількісно-речовинною ознакою варто розрізняти кількісні та якісні втрати. Як одні, так і інші мають загальний вартісний показник. Кількісні втрати нормуються, втрати від зниження якості товару відносяться до ненормованих втрат. Кількісні втрати визначаються при зіставленні даних по документах із фактичною наявністю товару, шляхом підрахунку, зважування, виміру і т.д. При надходженні товару від постачальника, покупець в обов'язковому порядку визначає й фіксує в документах показники якості.

У процесі транспортування, збереження, переробки й реалізації, наприклад, фруктів утворюється брак. Браком вважаються товари, що за своєю якістю не відповідають установленим стандартам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть бути використані лише після додаткових витрат на їхнє виправлення й переробку. Брак у виробництві, як відомо, класифікують у залежності від дефектів на виправний і не виправний (остаточний), за місцем виникнення: на зовнішній і внутрішній. Існує поняття «технічний» брак, тобто товар за своїми якісними параметрами непридатний для реалізації через роздрібну мережу, але може бути перероблений, наприклад, підприємствами ресторанного господарства.

Причини виникнення втрат різні, вони можуть бути, насамперед, пов'язані з фізико-хімічними властивостями товару, на що суб'єкти господарської діяльності не в змозі, або майже не в змозі впливати, тому такі втрати називають природними. Інші причини виникнення втрат, як правило, пов'язані з нераціональним вибором транспорту або схемою доставки товару на бази; з відсутністю необхідної тари, що забезпечує збереження товару; з недостатністю складських приміщень, холодильного устаткування; із порушенням технології переробки й збереження.

За джерелами відшкодування розрізняють втрати, які відносять за рахунок діяльності підприємства чи або ті, що відшкодовують винні особи. До першої групи відносяться як втрати, які не виходять за межі природного збитку, так і наднормативні втрати, що приймаються за рахунок діяльності підприємства через відсутність винних осіб. Втрати другої групи утворюються в результаті неправильних дій матеріально-відповідальних осіб і тому стягуються з них у встановленому порядку, незалежно від місця виникнення. Між втратами, виділеними за окремими класифікаційними ознаками на рисунку 2.4, існує тісний взаємозв'язок.

Так, втрати оптової торгівлі, роздрібу і підприємств ресторанного господарства (класифікація А) являють собою втрати товару при транспортуванні, збереженні, переробці та реалізації, виділені в Б-класифікації. У тойже час, втрати класифікації Б підрозділяються на нормовані та ненормовані, втрати кількісні та втрати, пов'язані зі зниженням якості, що відшкодовуються винними особами й прийнятими за рахунок підприємства, що виникають на базах і складах. Модель взаємозв'язку за окремими ознаками втрат наведена на рис. 2.5. Літерне позначення рядків і стовпців матриці вказує на зміст класифікаційних ознак і груп втрат, наведених на рис. 2.4.

 

      А     Б       В     Г   Д           Е     Ж  
    А1 А2 А3 Б1 Б2 Б3 Б4 В1 В2 В3 В4 Г1 Г2 Д1 Д2 Д3 Д4 Е1 Е2 Е3 Е4 Е5 Ж1 Ж2
  А1       * * * * * * ! ! * * * * * * * * * * * * *
А А2       * * ! * * ! ! * * * * * ! * * * * * * * *
  А3       * * * * * ! * * * * * * * * * * * * * * *
  Б1 * * *         * ! ! ! * * * * * * * * * ! ! * *
Б Б2 * * *         ! * ! ! * * * * * * * * ! * * * *
  Б3 * ! *         ! * * ! * * * * * * * ! ! * ! * *
  Б4 * * *         ! * * * * * * * * * * * ! * * * *
  В1 * * * * ! ! !         * * * * * * * * * ! ! * *
В В2 * ! * ! * * !         * * * * * * * * ! * * * *
  В3 ! ! * ! ! * *         * * * * * * * * ! * * * *
  В4 * * * ! ! * *         * * * * * * * * ! * * * *
Г Г1 * * * * * * * * * * *     * * ! ! * * * * * * !
  Г2 * * * * * * * * * * *     * * ! ! ! * * * * * *
  Д1 * * * * * * * * + * * * *         * * * * * * *
Д Д2 * * * * * * * * * * * * *         ! * * * * * *
  Д3 * ! * * * * ! * * * * * *         * * * * * * *
  Д4 * * * * * * * * * * * * *         * * * * * * *
  Е1 * * * * * * * * * * * * ! * * * *           * !
  Е2 * * * * * ! * * * * * ! * * * * *           * *
Е Е3 * * * * ! ! ! * ! ! * ! * * * * *           * *
  Е4 * * * ! * * * ! * * * ! * * * * *           * *
  Е5 * ! * ! * ! ! ! * ! ! ! * * * * *           *  
Ж Ж1 * * * * * * * * * * * * ! * * * * * * * * *    
  Ж2 * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *    
                                                   
Рис. 2. 5. Матриця взаємозв'язку окремих класифікаційних ознак втрат
                                                   
              * - присутній взаємозв'язок                    
              ! - відсутній взаємозв'язок                      

У випадку, якщо за данними акту при прийманні товару була виявлена нестача у бухгалтерському обліку, різницю між вартістю фактично оприбуткованого товару і вартістю, зазначеної в документах постачальника, враховують як суму пред'явленої претензії, як нестачу в межах норм природного збитку або нестачу понад норми природного збитку.

У першому випадку, на суму претензії варто зробити запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» та кредиту 371 «Розрахунки за виданими авансами», якщо одержання товару відбулося після попередньої оплати. Якщо втрати відбулися з вини постачальника, або транспортної контори, до оплати то сума претензії буде кореспондувати з кредитом рахунків 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” або 68 „Розрахунки за іншими операціями”.

У випадку, якщо постачальник, замість грошової компенсації, яка відображається проводкою: Дебет 311”Поточні рахунки в національній валюті”, Кредит 374 „Розрахунки за претензіями” має намір або за домовленістю проводить додаткове постачання товару, то сума претензії відображається проводкою: Дебет 281”Товари на складі”, Кредит 374 „Розрахунки за претензіями”. У податковому обліку при додатковому надходженю товару ніяких записів не роблять, тому що за правилом першої події, вартість товару і ПДВ вже знайшли відображення. У випадку, якщо претензія задоволена грошовою компенсацією, у податковому обліку варто провести коригування валових витрат і податкового кредиту за податковою накладною, отриманої від постачальника.

Нестачі в межах норм природного збитку, виявлені при прийманні товару, варто включати в первісну вартість оприбуткованого товару як інші витрати, пов'язані з придбанням, згідно з ПБО 9 «Запаси». У податковому обліку така нестача буде брати участь у розрахунку приросту (збитку) балансової вартості товарів. Існує думка, що такі втрати варто відносити на інші витрати операційної діяльності. Ми ж дотримуємося першого варіанта, тому що ці втрати не можна вважати операційними витратами підприємства, бо вони виникли не з вини підприємства і поза межами підприємства. У торговельній діяльності підприємств, як показує практика, при постачанні або реалізації товару можливе виявлення бракованого товару. У цьому випадку складають дефектний акт, що відсилається разом із претензією постачальнику товару. В бухгалтерському обліку, на суму заактованого браку, роблять ті ж записи, що і при пред'явленні претензії за нестачою.

У податковому обліку повернення бракованого товару, з метою заміни на якісний, розглядають як бартерну операцію. При цьому одержувач виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що дає можливість зменшити ПДВ на суму податкового кредиту. При постачанні якісного товару постачальник випише такий же розрахунок, що буде основою для відображення податкового кредиту у покупця. Але, якщо ці операції відбуваються в одному податковому періоді, коригування не обов'язкові. При поверненні товару варто зменшити валові витрати за умов надходження товару з наступною оплатою. Сума валових витрат не зміниться при поверненні відбракованого товару, отриманого за умов попередньої оплати. Нестачі та втрати товарів у межах установлених норм природних втрат під час зберігання, а також нестачі і втрати понад норми природних втрат є витратами звітного періоду, їх варто відображати за фактичною собівартістю (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947„Нестачі та втрати від псування цінностей” та кредитом рахунків 28 «Товари», 289 «ТЗВ».

Якщо на підприємстві облік товарів ведеться за цінами реалізації, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що розраховується до вартості товарів, виявлених в нестачі або зіпсованими таким записом: Дебет 285 «Торгова націнка», Кредит 28 «Товари».

Водночас суми нестачі і втрат від псування товарів понад норми природних втрат до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються за дебетом позабалансового субрахунку 072 „Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”.

Date: 2015-07-24; view: 519; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию