Характеристика рахунків бухгалтерського обліку товарів

Облік товарів у торговельних підприємствах регламентується Положенням про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з продажем товарів, затверджених Міністерства фінансів та Міністерства юстиції України від 5 червня 1993р. № 414/401.

За Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією до його застосування для обліку руху товарів, які надійшли на підприємство торгівлі чи громадського харчування з метою продажу, використовують синтетичний рахунок першого порядку 28 „Товари”. На промислових підприємствах теж використовують цей рахунок, якщо обліковують матеріали, продукти, комплектуючі, вартість яких не може включатися до собівартості готової продукції, а реалізується покупцеві окремо.

На рахунку 28 „Товари” торгові підприємства також ведуть облік покупної тари під товаром чи порожньої, крім тари інвентарної для якої Планом рахунків призначений субрахунок 115 „ Інші необоротні матеріальні активи”, субрахунок „Інвентарна тара” та тари і тарних матеріалів на субрахунку 20”Виробничі запаси”, субрахунок 204 „Тара і тарні матеріали”.

До рахунку 28 „Товари” Планом рахунку передбачені такі субрахунки:

281 „Товари на складі” – для обліку руху товарних запасів на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

282 „Товари в торгівлі” – для обліку надходження та реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування (магазинах, кіосках, буфетах та ін.).

283 „Товари на комісії” – ведеться облік товарів, переданих на комісію за договором комісії чи за іншим цивільно-правовим договором, які не передбачають переходу права власності на цей товар до їх продажу. Аналітичний облік ведеться за видами товарів та підприємства (особи) – комісіонера.

284 „Тара під товарами” – на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху тари як під товарами так і порожньої. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середньообліковими цінами, які встановлює керівник підприємства за видами (групами) тари і ціни на тару. Різниця між цінами придбання і середньообліковими цінами на тару відноситься на субрахунку 285 „Торгова націнка”.

285 „Торгова націнка” – рахунок використовують, в основному, підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами. На ньому відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів.

По кредиту субрахунку 285 „Торгова націнка” відображається збільшення суми торговельної націнки, по дебету – зменшення (списання).

286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримані для продажу".

289 „Транспортно-заготівельні витрати” – ведеться облік транспортно-заготівельних витрат, які не включені до собівартості оприбуткованих товарів.

Зазначимо, що за П(с)БО 9 визначено два методи обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ):

- перший – сума ТЗВ включається до собівартості товару;

- другий – сума ТЗВ рахується на окремому субрахунку загальною сумою.

Сума транспортно-заготівельних витрат відбитих на цьому субрахунку за місяць, розподіляється між сумою залишку товарів на кінець місяця та сумою товарів, які були реалізовані чи вибули за іншими причинами у звітному місяці. До звітності (Баланс ф. №1) включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28 „Товари”.

Для обліку товару, прийнятого на умовах комісії продажу застосовують забалансовий рахунок 024 „Товари, прийняті на комісію”.

Якщо оптове підприємство за договором „комісії на покупку” виступає „комісіонером”, а інше підприємство „комітентом”, тоді товар, який надійшов від постачальника в комору комісіонера, обліковують на забалансовому рахунку 025 „Майно в довірчому управлінні”.

Узагальнення інформації про собівартість реалізованих товарів ведеться на рахунку 90 „Собівартість реалізації”, субрахунок 2 „Собівартість реалізованих товарів”. Собівартість реалізованих товарів – це первинна вартість товарів, що вибули.

Незалежно від прийнятого методу оцінки, про якій зазначено у обліковій політиці підприємства, списання реалізованих товарів за собівартістю на підприємствах оптової торгівлі відображають записами:

по дебету субрахунку 902 „Собівартість реалізованих товарів”

з кредиту рахунка 281 «Товарі на складі».

Кредитується субрахунок 902 у кінці місяця (звітного періоду) на суму списаної собівартості реалізованих товарів за дебетом субрахунку 791 „Результат основної діяльності”.

Таким чином, сальдо на субрахунку 902 відсутнє.

Усі інші витрати, не пов’язані з собівартістю реалізованого товару, узагальнюються на таких рахунках поточних витрат:

92 „Адміністративні витрати”,

93 „Витрати на збут”,

94 „Інші витрати операційної діяльності”.

Питання для контролю знань

1. Що таке торгова діяльність?

2. Скільки видів торговельної діяльності? Чим вони різняться?

3. Які види цін в оптовій торгівлі, їх складові?

4. За якими цінами ведуть розрахунки з експортно-імпортних операцій?

5. Що таке «звичайна» ціна товару?

6. Яка різниця між знижками, націнками та цінами реалізації?

7. З яких причин покупцеві надають знижки?

8. Чим відрізняються ціна покупки від ціни продажу?

9. На якому рахунку обліковують собівартість реалізованих товарів?

10. Назвіть рахунки бухгалтерського обліку, на яких узагальнюються інші витрати, не пов’язані з собівартістю реалізованого товару.

11. Наведіть характеристику рахунку бухгалтерського обліку «Товари»

12. Для чого призначено рахунок 024?

13. Які витрати відносять до транспортно-заготівельних?

14. Назвіть основні елементи рахунка 285 „Торгова націнка”

15. Поясніть, коли до первинної вартості товару відносять суму ПДВ

16. Які втрати не відносять до первинної вартості товарів?

17. На якому субрахунку ведеться облік товарів, переданих на комісію?