РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні основи педагогіки

....... вищої школи.......................................................................... 8

1.1. Роль вищої освіти в сучасній цивілізації.

Предмет та основні категорії педагогіки вищої школи............ 8

Методи та методика сучасного науково-педагогічного дослідження 14

1.3. Вища педагогічна освіта в Україні: історія і сучасність............. 42

1.4. Сучасні напрями вдосконалення вищої освіти України як

країни Чорноморського регіону та Болонський процес............ 59

1.5. Основні документи Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS)........................................................... 68

1.6. Впровадження європейських освітніх стандартів у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України та способи їх адаптації 81

1.7. Системи вищої освіти та особливості підготовки

....... спеціалістів у країнах Чорноморського регіону.......................... 87

РОЗДІЛ 2. Навчання та розвиток особистості студента у вищому навчальному закладі....................................................... 113

2.1. Мета та завдання підготовки фахівців у вітчизняній вищій школі. Зміст освіти.................................................................................................. 113

2.2. Людина: індивід, особистість, індивідуальність......................... 122

2.3. Психологічні особливості студентського віку............................. 134

2.4. Сутність процесу навчання у структурі цілісного педагогічного процесу вищого навчального закладу........................................................ 140

2.5. Принципи та закономірності навчання у вищій школі.............. 152

2.6. Сучасні технології та методи навчання у вищому

....... навчальному закладі...................................................................... 159

2.7. Форми організації навчально-виховного процесу у вищій

школі................................................................................................... 184

2.8. Контроль та оцінка результатів навчання студентів................ 208

РОЗДІЛ 3. Викладач вищого навчального закладу: професія та особистість.......................................................................... 237

3.1. Педагог і суспільство........................................................................ 237

3.2. Особистість викладача вищого навчального закладу............. 239

3.3. Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу 244

3.4. Педагогічне спілкування.................................................................. 249

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................... 273

КОРОТКИЙ АНОТОВАНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК....... 276

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................ 283

ДОДАТКИ.................................................................................................... 289

Передмова

Людина за визначенням є особистість як втілення високих моральних та інтелектуальних якостей. У процесі розвитку природного світу розвивалася і виокремлювалася людина. Пізнання, осмислення світу, самої себе, а отже, і свого буття в ньому, передача набутих знань молодшому поколінню, до того ж усвідомлення значущості цієї діяльності – невід’ємні складники постійного збагачення і розвитку людини як особистості. Педагогічний процес є тим видом людської діяльності, без якого апріорі неможлива спадкоємність поколінь, а отже, існування й розвиток цивілізації. Науковці довели і, як наслідок, суспільство визнало той факт, що майбутнє будь-якої країни і людської цивілізації в цілому визначається системою її освіти. Сьогодні вже не викликає сумніву провідна роль вищої освіти у становленні, формуванні й посиленні інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу держави. На жаль, жодний із українських вчених чи громадських діячів не був удостоєний Нобелівської премії, а втім, саме Україна була батьківщиною шести лауреатів Нобелівської премії (Ілля Мечніков (1908), Зельман Ваксман (1952), Шмуель Агнон (1966), Саймон Кузнєц (1971), Роальд Гофман (1981), Георгій Шарпак (1992).

Формування культурних цінностей, наукового та інтелектуального потенціалу суспільства є прерогативою вищих навчальних закладів, основу яких становить сфера науково-педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу – педагогів вищої школи, покликаних керувати процесами навчання, виховання та розвитку особистості у вищому навчальному закладі, її професійним становленням.

Теоретична база вищої школи постійно, і це природно, зазнає певних змін, коригується. Цей процес зумовлений багатьма важливими факторами, як-от: всезростаючий обсяг знань, умінь і навичок студентів, результати досліджень природи розвитку особистості, досвід роботи системи освіти в цілому.

Основна мета навчального курсу ״Педагогіка вищої школи України та Болонський процес״ безпосередньо спрямована на виконання завдань, невід’ємно пов’язаних зі становленням у студентів і магістрантів вищих навчальних закладів гуманного світосприйняття, формування в них педагогічних знань, умінь та навичок, конче необхідних як для професійної викладацької діяльності, так і для підвищення загальної компетентності у міжособистісних відносинах.