Ключові поняття

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

Ключові поняття

Вимога про вміст місцевих компонентів.

Внутрішні податки та збори.

Демпінг: спорадичний, взаємний, зворотний, постійний, нав­мисний.

Державні закупки.

"Добровільне" обмеження експорту.

Експортне кредитування.

Ефект: захисту, переділу, доходів, споживання.

Індекс: частотності, дії на ціни, покриття.

Квота.

Квота: глобальна, індивідуальна, групова.

Кількісні обмеження.

Контингент.

Лібералізація зовнішньої торгівлі.

Ліцензії: автоматичні, глобальні, генеральні, разові.

Ліцензування.

Мита: автономні, адвалорні, антидемпінгові, імпортні, комбі­новані, компенсаційні, конвенційні, змінні, постійні, преференційні, номінальні, сезонні, специфічні, транзитні, експортні.

Митна вартість товару.

Митний тариф: номінальний оптимальний, ефективний.

Митні збори.

Мито.

Надлишок: споживача, виробника.

Національний режим.

Парадокс Метцлера.

Протекціонізм: галузевий, колективний, прихований, селек­тивний.

Режими та принципи: режим найбільшого сприяння (нації), принцип національного режиму; принцип нотифікації; принцип преференційного режиму; принцип свободи транзиту, принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньоторговельно­го законодавства.

Субсидії: внутрішні, експортні, непрямі, прямі.

Тарифна екскалація.

Технічні бар'єри.

Торговий договір.

Вимога про вміст місцевих компонентів (local content require­ment) — прихований метод торгової політики держав, який за­конодавчо встановлює частку кінцевого продукту, яку мають про­дукувати національні виробники, якщо такий продукт призна­чається для продажу на внутрішньому ринку.

Внутрішні податки та збори (domestic taxes and charges) — приховані методи торгової політики, спрямовані на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Демпінг:

взаємний (reciprocal dumping) — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами;

зворотний (reverse dumping) — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих самих товарів на внутрішньому ринку;

навмисний (predatory dumping) — тимчасове навмисне зни­ження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

постійний (persistent dumping) — постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

спорадичний (sporadic dumping) — епізодичний продаж над­лишкових запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами.

Державні закупки — прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підприємств купувати певні товари тільки у національних фірм, навіть незважаючи на те, що ці товари можуть бути дорожче імпортних.

"Добровільне" обмеження експорту (voluntary export rest­raint) — кількісне обмеження експорту, яке базується на зобо­в'язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розши­рювати обсяг експорту, прийнятий у рамках офіційної міжуря­дової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Експортне кредитування (export credit) — метод фінансової нетарифної! зовнішньоторгової політики, який передбачає фінан­сове стимулювання державою розвитку експорту національни­ми фірмами.

Ефекти:

доходів (revenue effect) — обсяг збільшення доходів держав­ного бюджету в результаті обкладання імпорту митом;

захисту (protective effect) — економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів за більш ви­соких витрат;

переділу (redistribution effect) — перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом;

споживання (consumption effect) — виникає в результаті того, що скорочується споживання товару в результаті зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Ефективний митний тариф (effective tariff rate) — реальний рівень мита на кінцеві товари, розрахований з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

Індекс:

дії на ціни (price impact index) — співвідношення ціни світо­вого ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт яко­го підпадає під нетарифні обмеження;

покриття (trade coverage ratio) — показує вартісну частку екс­порту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями;

частотності (frequency index) — індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями.

Квота (quota) — кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на пев­ний проміжок часу:

глобальна — встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу і не залежить від того, з якої краї­ни він імпортується або в яку країну він експортується;

групова — квота певної групи країн, які експортують або імпортують товар, встановлена в межах глобальної квоти;

індивідуальна — квота, встановлена в рамках глобальної квоти кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Кількісні обмеження (quantative restrictions) — адміністра­тивна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які до­зволені до експорту або імпорту.

Контингент — кількісний нетарифний захід обмеження екс­порту або імпорту товару, який визначається кількістю або су­мою і має сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (free trade) — політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропо­зиції.

Ліцензії — дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний про­міжок часу:

автоматичні — дозволи, які видаються негайно після отри­мання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган;

генеральні — дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод;

глобальні — дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кіль­кості або вартості;

разові — письмові дозволи строком на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди.

Ліцензування (licensing) — регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності шляхом дозволів, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за пев­ний проміжок часу.

Мита:

автономні — мита, які вводяться на основі односторонніх

рішень органів державної влади країн;

адвалорні — мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

антидемпінгові — мита, які застосовуються у випадку ввезен­ня на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нор­мальна ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню національного виробництва таких товарів;

експортні — мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;

змінні — мита, ставки яких можуть змінюватись у встановле­них органами державної влади випадках;

імпортні — мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни; комбіновані — поєднують у собі адвалорні й специфічні мита; компенсаційні — мита, які накладаються на імпорт тих то­варів, при виробництві яких прямо або непрямо використовува­лися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним вироб­никам таких товарів;

конвенційні — мита, які встановлюються на базі двосторон­ньої або багатосторонньої угоди;

номінальні — ставки, вказані в митному тарифі; постійні — мита, ставки яких одночасно встановлені орга­нами державної влади і не можуть змінюватися залежно від

обставин;

преференційні — мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багато­сторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

сезонні — мита, які застосовуються для оперативного регулю­вання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської;

специфічні — мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару;

транзитні — мита, які накладаються на товари, що перево­зяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару (customs value) — ціна товару, яка нормально встановлюється на відкритому ринку між незалеж­ним продавцем і покупцем, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент пред'явлення митної декларації.

Митні збори — додаткові збори, що стягуються під час уве­зення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито (customs duty) — обов'язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Надлишок:

виробника (priducer surplus) — різниця між поточною рин­ковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар;

споживача (consumer surplus) — різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, яку він готовий заплатити за даний товар.

Оптимальний митний тариф (optimal tariff rate) — рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного еконо­мічного добробуту.

Парадокс Метцлера (Metzler paradox) — імпортний тариф може призвести до падіння, а не до збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку значного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм (protectionism) — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом викори­стання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики:

галузевий — захищає певні галузі, передусім сільське госпо­дарство в межах аграрного протекціонізму;

колективний — здійснюється угрупованнями країн відносно країн, які в це угруповання не входять;

прихований — здійснюється заходами внутрішньої економіч­ної політики;

селективний — спрямований проти окремих країн або окре­мих товарів.

Режими та принципи:

режим найбільшого сприяння (нації) (РНС) — це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплав­ства, правового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій стороні;

принцип національного режиму — надання іноземним това­рам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам право­вого режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

принцип нотифікації — інформування про систему регулюван­ня зацікавленими сторонами в рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод;

принцип преференційного режиму. Суть ЗСП полягає в на­данні СРК переваг із доступу їх товарів на ринки ПРК. Основ­ною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у ви­гляді понижених ставок імпортних мит. Назва "загальна" пояс­нюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економіч­них переговорів;

принцип свободи транзиту. Значення принципу свободи тран­зиту полягає в забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географіч­ного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб'єктів міжнародного торгового обігу;

принцип транспарентності, або принцип гласності зовніш­ньоторговельного законодавства — забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і пра­вил їх застосування. Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б утруднило застосування акта зовнішньоторговельного за­конодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

Субсидії (subsidy) — грошова виплата, направлена на підтрим­ку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту:

внутрішні (domestic subsidy) — найбільш прихований фінан­совий метод торгової політики і дискримінація імпорту, яка перед­бачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни това­рів, які конкурують з імпортом;

експортні (export subsidy) — фінансовий нетарифний метод торгової політики, який передбачає бюджетні виплати національ­ним експортерам, що дає змогу продавати товар іноземним по­купцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшу­вати тим самим експорт;

непрямі — приховане дотування експортерів шляхом надан­ня пільг зі сплати податків, пільгових умов страхування, позик за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо;

прямі — безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отрима­ного ним доходу.

Тарифна ескалація (tariff escalation) — збільшення рівня мит­ного оподаткування товарів за ступенем зростання їх обробки.

Технічні бар'єри — приховані методи торгової політики, які виникають у зв'язку з тим, що національні технічні, адміністра­тивні та інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджа­ти ввозу товарів з-за кордону.

Торговий договір (trade agreement) — вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.