Київська держава і деревляни за князя Ігоря

Постать князя Ігоря менш помітна в історії, ніж Олегова, оскільки він не виявив здібностей сильного володаря. Перші роки його князювання були нелегкими. Знову взялися за зброю деревляни, відмовилися визнати його владу уличі. В 914 р. Великий князь зламав спротив деревлян. Діяв він жорстоко і водночас відвертіше у зміцненні центральної влади. Так, подолавши деревлян, він наклав на них більшу данину, ніж вони виплачували її за Олега. Помітно ослабла роль місцевих князів. Політичний розвиток держави потребував розв’язання питання з розміром та порядком данини. Утримання великої дружини, здійснення походів потребувало чималих коштів. Їх нестача спонукала центральну владу постійно збільшувати данину. Подібна ситуація виникла для Ігоря восени 945 р.

Згадайте з попереднього уроку, що ж сталося в деревлянській землі в 945 р.

Нам про ці події нагадає літописець Нестор.

Літописець:

945 рік:

Сказала дружина Ігореві: “Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми – голі. Піди – но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми.”

І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город.

Та коли він повернувся назад, він роздумав і сказав дружині своїй: “ Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще.” І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: “ Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.” І послали вони до нього, кажучи: “Чого ти ідеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав іх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо іх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеня – города в Деревлянах і до сьогодні.

Ольга ж перебувала в Києві з сином своїм, малим Святославом.

Таким чином, це був перший організований місцевою знаттю виступ на захист прав Деревлянського князівства. Деревлянський князь та знать зробили спробу усунути від влади династію Рюриковичів і утвердити в Києві князя Мала.

Деревляни: “Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, як ото схочем.”

Саме тому велика княгиня Ольга вчинила люту розправу не над селянами Деревлянського князівства, а над його знаттю та столицею.

2. Деревляни за часів княгині Ольги. (945-964 р.р.)

Потрапивши у скрутну політичну ситуацію, княгиня не лише не розгубилася, а виявила дивовижну холоднокровність, тонкий розум, підступність і жорстокість.

Літописець: І послали деревляни ліпших мужів своїх, числом двадцять, у човні до Ольги, і пристали вони під Боричевим узвозом у човні. І розповіли Ользі, що деревляни прийшли і позвала їх Ольга до себе, і мовила їм:

Ольга: “Добрі гості прийшли.”

Літописець: І сказали деревляни:

Деревляни: “Прийшли, княгине.”

Літописець: І мовила їм Ольга:

Ольга: “Говоріть-но, заради чого ви прийшли сюди?”

Літописець: І сказали деревляни:

Деревляни: “ Послала нас Деревлянська земля, кажучи так: “Мужа ми твого вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пидьно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя Мала.”

Ольга: “ Люба мені є річ ваша, мужа свойого мені вже не воскресити, а вас хочу я завтра вшанувати перед людьми своїми. Тож нині ідіть в човен свій і ляжте в човні, величаючись. Завтра я пошлю на вас, а ви скажіте: “Не поїдемо ми не на конях, ні пішки не підемо, а понесете нас у човні.” І вознесуть вас у човні.”

Літописець: І відпустила вона їх у човен.

Ольга тим часом звеліла викопати яму велику й глибоку на дворі тюремному, поза городом. І назавтра Ольга, сидячи в теремі, послала по гостей. І понесли їх у човні. І принесли їх на двір до Ольг, і, нісши їх, вкинули з човном у яму.

Але на цьому помста Ольги не скінчилася.

Згадайте про події під Іскоростенем в 945 р.

Літописець: Ольга провела реформу, за якою встановлювалися норми податків, так звані “устави” та “уроки”. Були чітко встановлені землі, з яких через певні проміжки часу мала збиратися означена кількість данини. Саму данину з деревлян було поділено на три частини: дві йшло на Київ, а третя на Вишгород, де знаходилося господарство княгині. Об’їхавши Древлянську землю, а потім усю державу, вона встановила “ловища”, визначаючи таким чином території, які мали поставляти державі хутра. За часів Ольги податки сплачувалися хутрами.

Таким чином, Ольга зрозуміла сутність задумів деревлянської знаті й уперше в історії Руської держави пішла по суті на ліквідацію місцевого княжіння: у 946 р. було винищено деревлянську знать, дощенту спалено столицю, скасовано правління династії Мала, а Деревлянську землю підпорядковано безпосередньо княгині. Мал загину чи був страчений.