Спір, полеміка, дискусія

Досить часто ці способи обґрунтування думок розглядаються як синоніми. Але існує принципова різниця між ними. Початковою формою обґрунтування потрібно розглядати заяву. Це висловлювання або декілька висловлювань одного із учасників комунікації при обговоренні якогось питання. Система заяв, об’єднаних однією темою, яка характеризується єдиною структурно&компонентною природою, є повідомленням. Повідомлення – аналог доповіді, виступу або промови.

Спір як вираз ділового спілкування широко застосовується при обговоренні спірного положення. У вивченні спору існує багато думок про його характеристику й природу.

Часто спір кваліфікують як процедуру, в якій один доводить, що певна думка правильна, а другий – що вона помилкова.

На думку дослідників, родовим поняттям спору може бути поняття обміну думками. В спорі обмін думками найчастіше носить конфліктний характер.

Основні концептуальні та композиційні характеристики спору як різновиду ділового спілкування такі:

• суб’єктивна структура спору характеризується наявністю принаймні двох суб’єктів, одного із яких називають пропонентом, а другого – опонентом;

• суб’єкти спору рівнозначні в своїй ролі в процесі обміну думками за ступенем активності, видами та формами прямого та зворотного зв’язку один з одним;

• предметом спору є суперечливе положення, про яке кожна сторона має власну думку, яка називається позицією або тезою;

• для будь - якого спору достатньо поверхневого обговорення суперечливого положення;

• позиції сторін суперечать одна одній і найчастіше мають відкрито негативний характер;

• процедура обміну думками виявляється в боротьбі думок;

• боротьба думок у спорі досягає вищої форми – конфлікту або війни думок особливістю чого служить доведення кожною стороною істинності

своєї тези та помилковості тези опонента;

• предметне поле обговорення спірного питання ніколи не буває чітковизначеним. У спорі боротьба ведеться не основою, а думками;

• спір як вид ділового спілкування не регламентується ні в процедурному, ні в просторовому, ні в часовому відношеннях.

Дискусію як вид ділового спілкування нерідко ототожнюють з полемікою та спором. Однак, на відміну від спору, дискусія не веде до конфронтації, не роз’єднує, а з’єднує. Дискусія пов’язана з організованістю, упорядкованістю, колективною

діяльністю з’ясування істини. Засобами дискусії виступають не думки, а обґрунтовані позиції.

Основні риси дискусії як виду комунікації:

1. Суб’єктна структура дискусії така ж, як і в спорі, але її суб’єкти представлені партнерами, співавторами в колективному обговоренні спірного положення.

2. Позиції сторін можуть бути не тільки взаємовиключними, але й взаємодоповнюючими одна одну.

3. Метою обговорення виступає не спростування тези опонента, а встановлення міри істинності та помилковості кожної тези.

4. Дискусія характеризується як форма обговорення предмету на рівні сутності.

5. Обговорення спірного положення пов’язане із всебічним аналізом, колективною діяльністю, формуванням спільної думки.

6. В процедурному відношенні дискусія організована та регламентована.

7. Предметне поле обговорення в дискусії розвивається під дією процесу обміну думками по мірі з’ясування предмету розбіжності.

8. Дискусія може бути визначена як форма науково&пізнавальної діяльності.

9. На відміну від спору з його конфліктністю і протилежністю думок

дискусія веде до компромісу, підведення тез під спільну основу, формулювання спільних позицій.

Полеміка виражає такий вид обговорення, який характеризується непримиренністю основ.

Основні риси полеміки:

1. Полеміка – боротьба, конфлікт думок, які зростають до протиріч.

2. В полеміці боротьба думок обґрунтовується причинами.

3. Полеміка – це сутнісний спір основ, які суперечать одна одній.

4. Полеміка – це збереження позитивних моментів протилежної сторони, а не поверхневе голе спростування й відкидання.

5. Безкомпромісність у полеміці обумовлена: рішучістю, протилежністю основ, їх антагоністичним характером.

6. Полеміка регламентується узгодженнями типу «круглого столу», політичного діалогу в передвиборній компанії, «відкритої трибуни».

7. Полеміка є найбільш адекватною формою обговорення питань, які мають соціально&політичне значення.