Контроль якості роботи агрегату

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ШКІДЛИВИМИ ВИКИДАМИ МАШИН ТА ЇХ ДІЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

Серед джерел забруднення атмосфери основне місце посідає автотехногенний вплив, при цьому 80-90% належать мобільній сільськогосподарській техніці. Атмосферне повітря забруднюють мобільні сільськогосподарські агрегати і автотранспорт. При цьому викиди відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) відбуваються на рівні дихальних шляхів людини. Важкі фракції високотоксичних викидів акумулюються на поверхні ґрун­ту, листках та плодах, а легкі фракції, створюючи аерозолі, розпов­сюджуються разом з повітрям на великі відстані. Крім цього, еко­логічний стан ускладнюється через погіршення технічного стану мобільної сільськогосподарської техніки, недостатній контроль за її експлуатацією та використанням неякісного палива.

У літературних джерелах ще недостатньо даних про шкідливий вплив відпрацьованих газів (ВГ) автотракторних і комбайнових двигунів на сільськогосподарські культури, особливо на продук­цію овочівництва та садівництва, яка часто потрапляє в організм людини без спеціального технологічного обробітку. В недостатній мірі проводяться дослідження по виявленню негативного впливу ВГ мобільної техніки на врожайність і якість сільськогосподарської продукції. Соціально-економічні наслідки забруднення природного середовища змушують детально виявляти причини підвищення токсичності і димності відпрацьованих газів автотракторних і комбайнових двигунів та шукати шляхи для їх нейтралізації чи зменшення.

Сучасні високоефективні овочеві і садові фітоценози потребують ретельного догляду протягом вегетаційного періоду з метою отри­мання плодів високої якості. Сьогодні основні виробничі затрати в овочівництві та садівництві пов'язані лише з обробітком ґрунту та захистом рослин від шкідників та хвороб. Викиди продуктів згоран­ня автомобільних, тракторних та інших мобільних агрегатів в овочевих і яблуневих фітоценозах поки що нас не турбують.

Але дослідження наші та інших авторів показали, що сукупна дія агресивних домішок у повітрі при підвищеній вологості і темпе­ратурних коливаннях сприяє утворенню токсичних сполук, що нагромаджуються в атмосфері і акумулюються в ґрунті. Тому еко­логічна шкідливість двигунів мобільної сільськогосподарської техніки має оцінюватись не лише впливом на атмосферу, а й дією на грунт і рослини, а через вирощувані плоди — на організм людини.

Зменшення забруднення довкілля шкідливими викидами авто­мобілів, тракторних агрегатів і самохідних комбайнів та їх дія на продукцію сільськогосподарського виробництва залежить від еко­логічної культури і дисципліни водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів та наявність ефективної системи екологічної підготов­ки і підвищення кваліфікації інженерно-технічного та інших працівників аграрного сектору економіки різних форм власності.

Мобільні сільськогосподарські машини являються джерелом забруднення атмосфери що негативно впливає на здоров'я люди­ни. Внаслідок недосконалості процесу сумішоутворювання, що є наслідком неправильного регулювання паливної апаратури, під час роботи ДВЗ виділяється сажа, яка складається, в основному, з частинок вуглецю. Особливо небезпечна сажа як переносник кан­церогенних поліциклічних ароматичних вуглеводів. Сажа — це завислі в повітрі найдрібніші часточки розміром до 0,15 мкм, на по­верхні яких адсорбується найсильніша канцерогенна речовина бензапірен (С20Н12), який за звичайних умов має вигляд твердих кристалів жовтого кольору з температурою плавлення 179°С. По­трапляючи в організм людини чи тварини, канцероген, як правило, не виводиться з нього. Вібувається поступове нагромадження його до концентрацій, шкідливих для організму. Дослідженнями вста­новлено, що при роботі тракторів ЮМЗ-6Л та МТЗ-80 концентрація бензапірену, що потрапляє у відкритий ґрунт становить 59 мкг/кг (гранична норма 20 мкг/кг). При роботі тракторного дизеля в повітря надходить в середньому до 17 кг сажі на одну тонну спалю­ваного пального, що становить 30-90% загальної токсичності агре­гату, залежно від технічного стану і режиму роботи двигуна.

В умовах ринкових відносин екологічно чиста сільськогоспо­дарська продукція є показником її конкурентоспроможності, а тому кожен працівник сільського господарства, механізатор, фермер повинен турбуватися про посилення режиму екологічної безпечності, зокрема щодо роботи тракторних агрегатів і само­хідних комбайнів.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ

При проведенні ремонтних робіт здійснюються механічна об­робка металів, зварювання, фарбування, заміна відпрацьованого машинного масла тощо. Кожен з цих видів ремонтних робіт з пору­шенням відповідних технологій наносить шкоду довкіллю.

Зварювальні роботи. При проведенні зварювальних робіт в атмосферу потрапляють токсичні гази і пил. Ручне електродугове зварювання електродами з покриттями і зварювання в середовищі захисних газів електродом, що плавиться, супроводжується виділен­ням дрібнодисперсного пилу. Зварювальний пил на 99% склада­ється з часток розміром від однієї тисячної частки мікрона до 1 мкм. Хімічний склад забруднень, що виділяються при зварюванні, в основному залежить від зварювальних матеріалів і меншою мірою від хімічного складу зварюваних металів.

При зварюванні під прошарком флюсу виділяється відносно невелика кількість пилу. Проте цей показник набагато зростає при засипанні флюсу в бункер і при складанні його залишків після зва­рювання cупроводжується виділенням шкідливих речовин і процес газо­вого зварювання. Для скорочення викидів у атмосферу шкідливих газів, пилу і випарів необхідно регулярно перевіряти справність зварювального устаткування і пристосувань, інструменту і ма­теріалів, звертаючи особливу увагу на справність місцевої та загаль-нообмінної вентиляції.

Слюсарні роботи. Механічна обробка металів на верстаках су­проводжується виділенням пилу і стружки, мастил і емульсій. Тому перед початком роботи на металообробних верстаках слід перевіри­ти справність устаткування і витяжної вентиляції; регулярно здійснювати прибирання робочого місця від пилу, стружки, мастил, емульсії й обтирального матеріалу. Відходи від металообробки не­обхідно збирати в металеві ящики.

УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТУ ХОДОВИМИ СИСТЕМАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

Для нормального розвитку рослин серед головних кількісних показників фізичного стану ґрунту важливе значення має його щільність.

Енергонасичені потужні трактори, комбайни та інші мобільні і причіпні сільськогосподарські машини своєю ходовою системою впливають на щільність ґрунту. Для тракторів питомий тиск стано­вить 100-200 кПа, причепів і машин для внесення добрив 140-420, автомобілів КАМАЗ-5320 досягає 450-700 кПа, що в 3-6 разів пе­ревищує агротехнічні нормативи: 40-60 кПа весняних робіт, 70-100 — для основного обробітку та підготовки ґрунту під озимі і 100-150 кПа — для транспортних робіт. За сезон поле піддається механічному ущільненню різними ме­ханізмами в середньому 3-5, а на площах просапних культур — 8-12 разів. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний, по­живний режими, фізичні властивості ґрунту, що негативно позна­чається на умовах розвитку культур.