Основа влади

Основа влади - це те звідки вона походить, а те, через що вона використовується, називається-джерела влади. Основою виникнення влади може бути посади або безпосередньо особистість.

Влада посади виникає не з самої посади, а делегується тому хто її займає тими, кому він підпорядкований. Її об'єм залежить від рівня довіри, яку він може отримати від свого керівництва. При чому, делегування влади може бути в будь-який час припинено. Джерелом влади в цьому випадку може бути: примус, традиції та соціальні норми, винагорода, володіння ресурсами, особисті зв'язки.

Особиста влада -це міра поваги, доброго і граничного відношення до її власнику з боку підлеглих, заснована на близькості його і їхніх цілей. Основою такої влади є добровільне підпорядкування одних людей іншим. Особиста влада так само може бути припинена через втрату довіри, поваги, авторитету. Джерелом особистої влади можуть бути знання, досвід (експертна влада), особистий приклад, право на владу.

Влада так само буває формальною і реальною.

Формальна влада-це влада посади, обумовлена ​​офіціальним місцем особи, що її займає в структурі управління організацією, і вимірюється або числом підлеглих, які прямо чи побічно зобов'язані підкоряться його розпорядженням, або об'ємом матеріальних ресурсів, якими керівник може розпоряджатися без згоди з іншими.

У цьому випадку влада і управління, представлені у вигляді службової ієрархії, пронизує всю систему управління будь-якої організації. Але, крім формальної структури, існує неформальна: розподіл влади і впливу в колективі, який іноді призводить до розбіжностей в межах формальної і реальної влади.

Реальна влада-це влада як посади, так і особистого впливу -авторитету. Вона обумовлена ​​місцем людини не тільки в офіційній, але і в неофіційній системі відносин і вимірюється або числом людей, які добровільно готові цій особі підкориться, або ступенем залежності його від оточуючих. Для успіху формальної а часто і неформальної організації, влада необхідна як інструмент координування зусиль членів колективу і підтримки органнізаціонної дисципліни.

Через розбіжність меж формальної і реальної влади часто їх власники є різними особами, які навіть можуть протистояти один одному, що послаблює взаємне прагнення до монополізації влади. Це є позитивним моментом, тому що чим більше влади зосереджено в руках однієї людини, тим вища ціна помилок і зловживань.