ВИСНОВКИ. Доведено, що у філософії історії ХХ ст

Доведено, що у філософії історії ХХ ст. сформувався новий концепт, який відображав настрої вичерпання евристичного характеру історії, неможливості створення нового масштабного філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Можна провести паралель із ситуацію в науковій думці кінця ХІХ століття, коли були популярними думки, що винаходити більше нічого, всі природні явища уже пізнано. У випадку із концептом «кінця історії» відбулося це ж саме, але в суспільствознавчій царині. Проте з огляду на потужні зміни, які відбуваються в нинішньому світі, та причетність і залученість до цих змін нашої держави й українського суспільства, переоцінки потребує і концепт «кінця історії». Зокрема, до цієї переоцінки вдався і сам автор концепції «кінця історії», американський філософ Ф.Фукуяма.

Нова концепція Ф.Фукуями використала концепт «кінець історії» для позначення остаточної перемоги однієї із ідеологій, системи ліберальної демократії.

Попри те, що заяву стосовно «кінця історії» Фукуями вважали претензійною даний концепт є цікавим з точки зору вивчення суспільствознавчими науками, адже у його контексті відображається відповідний сценарій прогнозування.

Станом на початок ХХ ст. в жодній країні світу не було того, що сьогодні прийнято вважати демократією, тобто влади, що сформована за результатами волевиявлення в яких може взяти участь будь-який повнолітній громадянин. На сьогодні така система діє в 119 державах, тобто більше ніж в 60% відсотках всіх країн світу. Монархічна форма правління в абсолютистській версії застаріла, фашизм і комунізм повністю дискредитовані. У більшості держав демократія стала єдиним джерелом політичної легітимності. Тепер і противники демократії вдаються до її риторики та ритуалів.

Попри це виявилося, що в структурі ліберальної демократії іноді демократія і лібералізм не відповідають один одному. В 1990 році більше ніж 20% країн світу можна було б класифікувати як неліберальні демократії. А в 1997 році вона досягла 50%, потім дещо знизившись. Отже, шлях до ліберальної демократії для багатьох країн є значно складнішим, ніж припускав Фукуяма [12].

Підсумовуючи, хотілося б вирізнити, що проблему кінця історії завжди матиме актуальний характер. Про це свідчить те, що до неї зверталися філософи різних історичних епох.