Структура дидактичної гри

Якщо розглянути структуру дидактичної гри, можна виділити такі структурні складові [5, с. 12-16]:

· дидактичне завдання;

· ігрове завдання;

· ігрові дії;

· правила гри.

Дидактичне завдання визначається метою навчального та виховного впливу. Воно формується педагогом та відображає його навчальну діяльність. Дидактичне завдання гри визначають відповідно до тих вимог, що передбачено програмою, з урахуванням вікових особливостей дітей.

Дидактичне завдання реалізується протягом всієї гри через здійснення ігрового завдання, ігрових дій, а підсумок її вирішення знаходиться в фіналі. Тільки при цій умові дидактична гра може виконати функцію навчання, і разом з тим буде розвиватися як ігрова діяльність.

Наявність дидактичного завдання або декількох завдань підкреслює навчальний характер гри, направленість навчального змісту на процеси пізнавальної діяльності учнів.

Ігрове завдання відтворюється гравцями. Дидактичне завдання у дидактичній грі реалізується через ігрове завдання. Воно визначає ігрові дії. Головне те, що дидактичне завдання у грі замасковане та з’являється перед гравцями у вигляді ігрового завдання.

Ігрове завдання виконується учнями в ігровій діяльності. Цих два завдання відображають взаємозв’язок навчання та гри.

У різних іграх ігрові дії різнять напрямом та ставленням до гравців. Ігрові дії є засобом реалізації ігрового задуму, але містять і дії, які спрямовані на виконання дидактичного завдання.

Ігрові дії є основою дидактичної гри – без них неможлива сама гра. В ігрових діях проявляється мотив ігрової діяльності, активне бажання вирішити поставлене ігрове завдання. По своїй складності вони різні та обумовлені складністю пізнавального змісту та ігрового завдання.

Ігрові дії – це не завжди практичні зовнішні дії, коли треба щось ретельно роздивитись, порівняти, розібрати та ін. Це також важкі розумові дії, виражені в процесах цілеспрямованого сприйняття, спостереження, порівняння, згадування раніше засвоєного, – розумові дії, виражені в процесах мислення. Дидактична гра – це різновид гри за правилами, які спеціально створює педагог з метою навчання та виховання дітей. Їх зміст та спрямованість обумовлені загальними задачами формування особистості і колективу, пізнавальним змістом, ігровими задачами та діями в їх розвитку та збагаченні. В дидактичній грі правила є заданими.

Учні часто порушують правила не тому, що роблять це свідомо, а тому, що не знають, як виконувати, а іноді забувають про них. Треба пояснити як виконувати правила і навіщо вони потрібні, створити таку ситуацію, щоб виконування правил стало бажанням самих дітей.

Дотримування правил в ході гри викликає необхідність прояву зусиль, оволодіння способами спілкування в грі і формуванню не тільки знань, а й різноманітних почуттів, накопичення добрих емоцій та засвоєння традицій.

Педагог повинен використовувати слова, які відображають ступені оволодіння ігровими діями та правилами: ще не дуже, майже добре, добре, дуже добре. Це сприяє розвитку самооцінки, перспективності в досягненні мети. Однак треба враховувати необхідність і осудження, якщо деякі діти використовують правила з метою отримання для себе вигоди.

Якщо розглянути структуру розгорнутої ігрової діяльності, то можна визначити такі основні компоненти:

· спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

· орієнтувальний, що визначає вибір засобів і способів ігрової діяльності;

· виконавський – дії, операції, що дають можливість реалізувати ігрову мету;

· контрольно-оцінний – коригування і стимулювання активності ігрової діяльності [18, с. 3].

Отже, можна зробити висновок, що правильно організована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.