Державне регулювання маркетингу в Україні

Потреба держави в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції і продовольства визначається Кабінет Міністрів України щорічно.

Розміщення виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції здійснюється із врахуванням потенціалу природноекономічних зон України та кон’юнктури ринку.

Виходячи із обсягів потреби в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції, в Державному бюджеті щороку передбачаються кошти для виплати дотацій на їх виробництво.

Дотації на підтримку виробництва окремих видів тваринницької продукції запроваджуються з метою стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників, стимулювання виробництва молока, вирощування великої рогатої худоби та свиней, стримування цін на продовольчі товари тваринного походження [9].

Кабінет Міністрів України щорічно визначає види тваринницької продукції, на виробництво яких виділяються дотації, та затверджує порядок їх застосування.

Обсяги дотацій на виробництво молока коров'ячого та вирощування худоби в розрахунку на одиницю продукції визначаються Кабінетом Міністрів України виходячи із необхідності відшкодування сільгосптоваровиробникам витрат до рівня середньогалузевих нормативних витрат на їх виробництво.

На вирощування великої рогатої худоби і свиней дотації вводяться поетапно протягом трьох років до рівня повного відшкодування середньогалузевих нормативних витрат для забезпечення рентабельного виробництва м'яса.

Порядок визначення середньогалузевих нормативних витрат на виробництво молока та м'яса встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підтримка сільського господарства у забезпеченні технікою здійснюється шляхом:

а) часткової компенсації вартості (до 70 відсотків облікової ставки Національного банку України) банківських кредитів, що надаються сільгосптоваровиробникам на придбання вітчизняної сільськогосподарської та переробної техніки;

б) часткової (до 40 відсотків) компенсації державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу;

в) закупівлі вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу з наступною реалізацією її сільгосптоваровиробникам на умовах фінансового лізингу;

Підтримка сільськогосподарського виробництва у забезпеченні пально-мастильними матеріалами здійснюється шляхом:

а) компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України частини ставок кредитів, які надаються банками сільськогосподарським товаровиробникам для придбання пально-мастильних матеріалів;

б) компенсації сільгосптоваровиробникам за рахунок коштів Державного бюджету України частини вартості нафтопродуктів, які закуповуються ними для виробництва товарної продукції. Обсяг зазначеної компенсації визначається щорічно у межах передбачених на ці цілі бюджетних коштів та встановлених нормативів витрат нафтопродуктів. При цьому понаднормативне споживання нафтопродуктів не компенсується [9].

Підвищення ефективності функціонування ринку сільськогосподарської продукції та продовольства забезпечується шляхом:

1. створення умов для запровадження сприятливої цінової політики;

2. здійснення заходів по створенню та функціонуванню державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства;

3. розвитку інфраструктури ринку;

4. вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного ринку:

а) створення органів державного управління по регулюванню ринку сільськогосподарської продукції і продовольства та підтримки сільського господарства;

б) створення узгоджувальних комісій по цінах на рівні держави та реґіонів;

5.забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції, гармонізації державних стандартів з міжнародними вимогами.

Регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство здійснюється шляхом запровадження:

а) фінансових та товарних інтервенцій;

б) заставних операцій;

в) дотацій на виробництво окремих видів тваринницької продукціїорення соціально орієнтованого ринкового господарства можливе лише за умови гнучкого поєднання регулюючого впливу держави з дією механізму ринкового саморегулювання. Державне регулювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування всіх суб`єктів ринкових відносин та реалізації державної економічної політики.

Конкретні умови соціально-економічного розвитку, стан кон`юнктури ринку та стратегічні орієнтири держави обумовлюють необхідність використання різноманітних методів регулювання. Теорія державного регулювання економіки класифікує їх за формами впливу та засобами впливу і поділяє за: формами впливу – методи прямого та непрямого впливу; засобами впливу – правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи.

Кожен з названих методів ґрунтується на використанні сукупності певних важелів (інструментів) регулювання.