Пол Хайне

Кейс 15

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ. ВИТРАТИ, ВИРУЧКА, ПРИБУТОК

Джерело: Інформаційна програма «Час» / / ОРТ. 2005. 15 вересня

15 вересня 2005 у програмі «Час» диктором телеканалу ОРТ о 15.10 повідомлялася така інформація про фінансове становище виробників зерна: «Прибуток від продажу зерна не покриває витрати на пальне»; о 21.00 то саме повідомлення пропонувалося слухачам в одній із редакції під заголовком: «Прибуток не встигає за витратами на пальне».

Питання

Чому в програмі ОРТ використовуються невірні формулювання? Як взаємопов'язані виручка, витрати і прибуток виробників? Яке висловлювання про фінансове становище виробників зерна було б коректним? Який висновок про прибуток виробників можна зробити на основі коректно наведених даних про фінансовий стан виробників зерна?

Кейс 16

ЕКОНОМІЧНІ І БУХГАЛТЕРСЬКІ ВИТРАТИ,

ЕКОНОМІЧНИЙ І БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ПРИБУТОК

Джерело: Моєм С. Місяць і гріш. Театр / Розповіді. М.: Правда, 1983. С. 259-261.

Кейси можуть бути побудовані як на реальних ситуаціях, так і на гіпотетичних. Такими, зокрема, можна вважати ситуації, які іноді можна виявити в художній літературі.

Тим, хто читав «Театр» Сомерсета Моєма, запам'яталися головні дійові особи - подружня пара акторів - Джулія Ламберт і Майкл Госселін. У них власний театр. У порівнянні з дружиною Майкл - посередній актор. Але він - «стихійний» економіст. Ось відповідні витяги з роману.

Майкл вів театр тим же методом і з тією ж ощадливістю, що і будинок,

витягуючи кожне пенні з тих вистав, які мали успіх, коли ж спектакль провалювався, що, природно, часом траплялося, втрати їх бували порівняно невеликі. Майкл тішив себе думкою, що у всьому Лондоні не знайдеться театру, де б так мало витрачали на постановки. Він виявляв велику винахідливість, перетворюючи старі декорації в нові, меблі, які зібрав на складі, тобто він не витрачався на прокат... Він вишукував акторів, які не мали випадку створити собі ім'я і не претендували тому на високу оплату. І зробив кілька вдалих знахідок.

Мало-помалу Майкл все рідше став з'являтися на сцені. Його куди більше приваблювала адміністративна діяльність.

-Я хочу поставити наш театр на такі ж ділові рейки, на яких стоїть будь - яка фірма в Сіті, - говорив він.

Майкл вважав, що з більшою користю витратить вечір, якщо, в той час

як Джулія виступає, він буде відвідувати периферійні театри в пошуках талантів. У нього була записна книжка, куди він вносив імена всіх акторів, які, як йому здавалося, подавали надії. Потім Майкл взявся за режисуру. Його завжди обурювало, що режисери вимагають такі великі гроші за постановку спектаклю, а останнім часом дещо - хто з них навіть претендував на частку зі зборів. Джулії Майкл поклав дуже великий оклад і з гордістю заявляв, що вона-найбільш високооплачувана актриса в Англії, але, коли грав сам, ніколи не призначав собі більше того, що, на його думку, коштувала його роль, а ставлячи п'єсу, записував до своїх витрат гонорар, який вони дали б другорозрядною режисерові.

«Ти - найкраща актриса в Англії. У трупі є лише три людини, які приносять гроші в касу незалежно від п'єси, і ти - одна з них.

Ти отримуєш більше мене тому, що стоїш дорожче, - говорив Джулії Майкл. - Я призначаю тобі таку плату тому, що ти заробляєш її».

Питання

1. Якщо розглядати театр Майкла і Джулії як фірму, то для постановки спектаклів потрібні фактори виробництва. Які з них купуються у зовнішніх постачальників і є покупними? Які ресурси є власними? Яка з відкинутих альтернатив є кращою для Майкла Госселіна?

2. Як співвідносяться економічні та бухгалтерські витрати, економічний і бухгалтерський прибуток в театрі Джулії Ламберт і Майкла Госселіна?

Кейс 17

АМЕРИКАНСЬКА АВІАЦІЯ НА ГРАНІ БАНКРОТСТВА

Джерело: Кокшаров А. Американська авіація на грані банкрутства / / Експерт.

Грудня

В кінці жовтня три з чотирьох найбільших авіакомпаній США оголосили про збитки за третій квартал. Так, Delta Airlines завершила липень-вересень 2004 року з збитками в розмірі 646 млн дол, American Airlines - 214 млн дол і Northwestern Airlines - 46 млн дол У минулому році третій квартал зі збитками (164 млн дол) завершила лише Delta, решта працювали хоч і з невеликим, але прибутком.

Причин такого сумного становища американської авіації декілька. По - перше, це різке зростання цін на нафту - на 92% з вересня минулого року. Настільки серйозне зростання цін змусив багато компаній ввести «Надбавки за паливо». Але вони були невеликі - 10-30 дол на квиток в залежності від маршруту і не покривали зростаючі витрати. По - друге, ряд компаній, що застосували ст. 11 американського закону про банкротство 2, продовжували розширювати мережу маршрутів, пропонуючи пасажирам штучно низькі тарифи. По - третє, найбільші авіакомпанії відчули на собі зростання діяльності компаній - дискаунтерів, які пропонують недорогі квитки на місцевих рейсах усередині США. На трансатлантичних же рейсах конкуренцію американцям склали європейські авіакомпанії. Нарешті, по - четверте, свою роль зіграли п'ять сильних ураганів, що прокотилися протягом трьох місяців по східним штатам. В результаті сотні рейсів були скасовані, а американці бажали користуватися наземними видами транспорту.

Зазвичай авіакомпанії в країнах північної півкулі заробляють значну частину свого прибутку саме влітку, під час відпусток і шкільних канікул. Збитки в третьому кварталі означають, що за результатами року Delta, American і Northwestern також опиняться в мінусі.

[2]

Всі три компанії збираються зайнятися реструктуризацією, відмовившись від невигідних маршрутів і скоротивши число зайнятих. Delta не виключає, що найближчим часом компанія звернеться до ст. 11 закону про банкрутство.

Питання

1. Дайте визначення понять «виручка», «прибуток», «збитки».

2. Поясніть логіку отримання збитків трьома великими американськими авіакомпаніями в результаті впливу тих факторів, які названі в статті.

3. У координатах «послуги наземного транспорту - послуги авіакомпаній» покажіть схематично криві байдужості американців до сильних ураганів і після них. Поясніть, як нахил кривої байдужості відображає уподобання покупця щодо одного з товарів.

4. Проаналізуйте заходи, які хочуть зробити авіакомпанії для виправлення становища.

Кейс 18

«ЗРОБЛЕНО» В ІТАЛІІ

Джерело: Матвієнко В. «Зроблено» в Італії / / Експерт.1999. №6. 15 лютого.

За деякими оцінками, Росія до 17 серпня 1998 споживала близько
85% всього українського швейного псевдоімпорту. Несподіваним результатом російської кризи стало повне знищення підпільного
швейного бізнесу на Україну.

Столицею підпільного українського швейного бізнесу був Харків. Тут було зосереджено близько трьох десятків промислових швейних
підприємств, на яких працювали дешеві і добре підготовлені
кадри, вистачало тут і «човників», загартованих в польсько - турецьких рейдах і готових підтримати пристойні обсяги збуту. До того ж від Харкова рукою подати до російського кордону.

Щоб відкрити в Харкові «швейку» на початку 1990 - х років, було потрібно всього 10-15 тис. дол. Ця сума включала в себе не тільки початкові витрати на оренду приміщення, закупівлю техніки, сировини, зарплату, реєстрацію фірми, а й витрати на хабара для представників виконавчої влади різного рангу. Техніка закуповувалася на державних швейних фабриках, тому на дев'ять десятих технічний арсенал більшості приватних цехів складався із білоруських підприємства «Орша». Цеховики майже не використовували неякісну місцеву сировину. Основна частина матеріалів привозилась з Туреччини, проте що стосується якості та відповідності моді, харківські цехові «кутюр'є» випереджали своїх зарубіжних колег. По - перше, халтура в рядах цеховиків не практикувалася, так як реалізатори вмить могли перекинутися до конкурента. По-друге, харківські королі «Швейк» перебували в безпосередній близькості до ринків збути і з легкістю підлаштовували своє виробництво під поточний попит, а турки і китайці можуть оперативно змінювати асортимент і фасон лише безпосередньо в сезон пошиття.

Легальним виробникам було важко конкурувати з цеховиками, зокрема, з тієї причини, що в більшості випадків у цеховиків не було необхідності турбуватися з приводу реалізації своєї продукції і вони мали можливість зосередитися виключно на виробництві. Велика частина псевдоімпортної продукції потрапляла через налагоджену мережу реалізаторів у всі регіони європейської частини Росії. Товар завозився переважно приватними особами в обсягах від 15-30 до 4000 шт. Невеликі партії везли залізницею або автомобілями. Для транспортування тисячних партій курток і дублянок реалізатори наймали спеціальні автобуси. У цьому випадку товар, як правило, доставлявся прямо на оптові ринки Москви, де здавався російським колегам середнім і великим оптом. Вже звідти він надходив в російську глибинку. Відпускна ціна виробника в Харкові і роздрібна на якому-небудь тамбовському речовому ринку могли відрізнятися

в три рази. Реалізатори, яким товар віддавався зазвичай на консигнацію, грали роль ще й своєрідними цеховими агентурами, яка вивчала попит в різних регіонах України і Росії і визначала, які моделі і з яких матеріалів виявляться ходовими в цьому сезоні.

Основною перешкодою для реалізаторів на шляху до російської столиці та регіони був російсько-український кордон. Тут доводилося інвестувати хороший відсоток ще не отриманої виручки. При вивезенні товару за межі України мито не стягувалася, проте сплачувався збір за митне оформлення, а товар декларувався. А попереду реалізатора очікувала російська митниця, яка для такого виду українського імпорту передбачала сплату 5 екю за кожний кілограм вантажу понад 50 кг. Але це було дрібницею в порівнянні з введенням на початку 1997 20% - ним ПДВ на український імпорт у Росію.

Сплачувати всі мита і збори в обох країнах було невигідно і вельми клопітно, так що майже всі реалізатори користувалися послугами третіх осіб, які, як правило, були представниками правоохоронних або митних органів. За перетин кордону без декларування стягувалося 2-3 дол. з одиницю товару (дубленки, куртки). Приблизно такою ж була винагорода за легалізацію товару для продажу на території Росії.

Сезон пошиття 1998/99 став повним провалом для тіньових швейних

магнатів. Майже весь товар залишився на складах. Заздалегідь закуплену і невикористану сировину намагалися збути за малими цінами. Дуже сильно

подешевшало обладнання для пошиття одягу: якщо до 17 серпня швейна машина 1022 М виробництва АТ «Орша» продавалася за 390 доларів, то до кінця року її можна було купити вже за сотню.

Швачки залишилися без заробітку, спроби цеховиків реалізувати свою

продукцію в роздріб на місцевих ринках були практично безуспішні.

Оскільки харківські цеховики працювали переважно на імпортній сировині і виплачували всі накладні витрати (у тому числі хабарі міським чиновникам і прикордонникам) в доларовому еквіваленті, то після девальвації рубля вони миттєво опинилися за межею рентабельності. Як сказав один з підприємців (власник цеху середньої величини), «російський ринок відпав як такий. Якщо дев'ять десятих всієї нашої продукції вивозилося в Росію, то зараз все залишається на Україні. Україна ж є компактним обмеженим ринком, і тому очікувати тут таких обсягів реалізації, як у Росії, не варто, альтернативних же ринків збуту для своєї продукції ми поки не бачимо».

Питання

1. Проаналізуйте перелік витрат на відкриття швейного виробництва та визначте, які з них відносяться до постійних, а які до змінних.

2. У чому полягали конкурентні переваги харківських нелегальних виробників псевдоімпортного верхнього одягу?

3. У серпні 1998 р. Російська Федерація скасувала ставку ПДВ на український імпорт. Однак на переважну більшість реалізаторів це не справило жодного враження. Чому?

4. Чому після серпневих подій 1998 р. реалізація псевдоімпортного верхнього одягу в Росії стала недоцільною?

5. Наскільки мають рацію тіньові швейні магнати, які вирішили продавати закуплену і невикористану сировину за малими цінами? Чи мала

значення ціна закупівлі при прийнятті цього рішення? Чому?

6. Що таке незворотні витрати? Які незворотні витрати цеховиків у зв'язку із закупівлею сировини, що опинився згодом непотрібним?

7. Як криза українського підпільного швейного бізнесу позначився на ринку праці? Ринку швейного обладнання? Ринку транспортних послуг? Роздуми проілюструйте графіками.

8. Які економічні наслідки торгівлі контрафактною продукцією 1 для фірм, які виробляють оригінальну продукцію?

¹ Контрафактна продукція - це продукція, випущена з неправомочним використанням товарних фірмових знаків з метою введення споживачів в оману.

РИНКОВІ СТРУКТУРИ

Більшість цін складаються в результаті

спільної дії як монополістичних

так і конкурентних сил

Е. Чемберлін

Кейс 19

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КОРПОРАЦІЇ ROSHEN

Джерело: www.roshen.com

Кондитерська корпорація Рошен - один з найбільших українських виробників кондитерських виробів. Головний офіс компанії знаходиться в Києві. Назва компанії утворене з прізвища її засновника - Петра Порошенка відкиданням першого і останнього складів. Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє 2000 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти) Загальний обсяг виробництва продукції досягає 410 тисяч тонн на рік.

До складу Корпорації входять 4-и українські фабрики (Київська, Вінницька, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), а також масло молочний комбінат «Бершадьмолоко» та «Літенськийплемзавод», які забезпечують фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною. Постійно поліпшується і вдосконалюється рецептура, впроваджуються сучасні інноваційні технології. Для покращення умов зберігання сировини та готової продукції, для оптимізації поставок продукції та мінімізації затрат продукції на складі – Корпорація ввела в експлуатацію власний логістичний центр.

Виробничі об’єкти Кондитерської Корпорації «ROSHEN» сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування. На підприємствах працює система управління якістю, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик «Сертифікатів відповідності».

Roshen є виробником карамелі нового рівня і займає 40% карамельного ринку. Шоколадні цукерки в коробках від Roshen займають 50% ринку, багато хто з них не мають аналогів на українському ринку. Взагалі частка кондитерської фабрики «ROSHEN» на кондитерському ринку України складає 28%.

Всі кондитерські фабрики корпорації «ROSHEN» забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах. Що стосується співробітників, то до 2010 р. чисельність досягла 9000 осіб. Також на підприємстві збережені всі соціальні традиції підтримки співробітників: премії, путівки в оздоровчі центри за пільговою вартістю. Корпорація організовує безкоштовні, пізнавальні екскурсії для дітей віком від 8 до 14 років на одну з чотирьох кондитерських фабрик, на яких виробляється солодка продукція Roshen – Київську, Вінницьку, Кременчуцьку або Маріупольську. Під час цієї захоплюючої екскурсії діти мають можливість на власні очі побачити процес виготовлення солодощів – роботу новітніх обладнань, та професійну працю майстрів – кондитерів. А після екскурсії приймають участь в дегустації найсмачніших солодощів і отримують цікавий подарунок від «ROSHEN».

А на Вінницькій кондитерській фабриці діти мають змогу, в інтерактивній ігровій формі, поспілкуватися з «живим» роботом та стати глядачами 4D кінотеатру. Турбота про людей була і залишається пріоритетним завданням адміністрації підприємства.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції корпорації.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції

Roshen.

Продукція представлена в Україні, Росії, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччини, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах.

Питання

1. Чи є аналізована одиниця фірмою (за формальними ознаками)?

2. Чи є фірма одно - або багато продуктовою, одно - або багатофабричною, вертикально інтегровано? Що визначають горизонтальні і вертикальні межі фірми?

3. Чи відноситься фірма принципово до U або М форми? Проаналізуйте величини трансакційних витрат і витрат контролю.

4. Які параметри діяльності фірма використовує в якості стратегічних змінних?

Кейс 20

ДІЯЛЬНІСТЬ ОПЕК

Джерело: Урядовий кур’єр. 2005р.

ОПЕК (Організація країн - експортерів нафти) є міжнародним картелем основних нафтовидобувних країн, який сформувався в 1960 р. У 1973 р. він вперше використав свою силу, щоб накласти ембарго на поставки нафти.

Складена з 13 країн, ОПЕК діяла надзвичайно ефективно в 70-і роки в обмеженні пропозиції нафти та підвищенні цін. Картель був здатний підвищити світові ціни на нафту з 2,5 дол до 11 дол за барель протягом шестимісячного періоду в 1973 - 1974 рр. До початку 1980 р. різкий підйом цін довів ціну за барель до 32-34 дол. Результатом були величезні прибутки для членів картелю, значний імпульс світовій інфляції і вселяющі побоювання дефіцитів зовнішньоторгового балансу країн - імпортерів нафти. Багато вважали в 80-і роки, що ОПЕК буде продовжувати контролювати ціни на нафту. «Пророки другого пришестя» передбачали, що ціна нафти зросте до 100 дол. за барель, що вона надасть руйнівний вплив на економіку промислових країн. Однак до середини 80-х років, навпаки, для продажу за існуючими цінами, виник надлишок нафти. Рівноважна ціна різко впала менше ніж 10 дол. за барель через надлишок нафти на ринку. До кінця 1986 р. ціна нафти дещо зросла, а ОПЕК боролася, використовуючи свою монопольну владу, щоб утримати ціну в 23 дол. за барель. Деякі економісти доводять, що ОПЕК ніколи насправді не здатна контролювати ціни на нафту. Попит на нафту в 70-х роках збільшився (придбання палива про запас і панічні закупівлі в очікуванні майбутнього зростання цін). ОПЕК, як доводять деякі фахівці, просто відреагувала на цей приріст попиту підняттям ціни. Короткостроковий попит на нафтопродукти був дуже нееластичні. З плином часу цінова еластичність попиту на ці продукти стала більшою. Запаси палива, зрушення в паливно-енергетичному балансі та інших заходів, включаючи поліпшену теплоізоляцію будинків і менш енергоємні транспортні засоби та обладнання, різко зменшили попит на нафту в 80-і роки. Далі ОПЕК не змогла контролювати вхід в нафтовидобувну галузь. У відповідь на більш високі ціни країни - не члени ОПЕК збільшили видобуток нафти. Поставки нафти з Північного моря, з Мексики, Латинської Америки та інших місць істотно зросли до 1980 р., надаючи понижувальний вплив на ціни. Погане фінансове становище багатьох експортуючих нафту країн, зокрема Ірану, Іраку і Мексики, ймовірно, продовжує чинити тиск на членів ОПЕК в сторону збільшення експорту нафти. Квоти, встановлені на 1987 р., були сплановані так, щоб знизити випуск нафти на 7% і надати тим самим підвищуючий вплив на ціни. Оскільки денні потужності з видобутку нафти країн-членів, за оцінкою, приблизно вдвічі більше суми квот, то спокуса перевищити квоти дуже велика. Країни - члени ОПЕК: Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар, Венесуела, Нігерія, Індонезія, Лівія, Еквадор, Алжир, Габон.

Питання

1) Використовуючи запропоновану вашій увазі інформацію про ОПЕК і знання, отримані в процесі вивчення економіки, поясніть, чому ОПЕК діяла так ефективно в 70-і роки.

1) Таємна угода, або змова, має місце в тих випадках, коли незалежні виробники домовляються про координацію своїх рішень таким чином, що це веде до обмеження конкуренції?

2) Чому попит на нафту в 70-і роки був нееластичним?

3) Використовуючи запропоновану вашій увазі інформацію про ОПЕК, поясніть, чому процвітаючий в 70-х роках картель прийшов до розладу у 80-і роки.

Кейс 21

ЧИ БУЛА КОМПАНІЯ «ДЮПОН»

МОНОПОЛІСТОМ НА РИНКУ ЦЕЛОФАНА?

Джерело: Корпоративний сайт компанії «Дюпон» / / www.dupont.com

«Дюпон» - американська фірма, яка існує майже 200 років.. Перші 100 років свого існування (з 1802 р.) фірма виробляла вибухові речовини, потім почала займатися виробництвом широкого спектру хімічної продукції. Компанія «Дюпон» використовує наукові досягнення з метою створення продуктів, які допомагають поліпшити якість життя, зробити її більш здоровою і безпечною для людей в усьому світі. Працюючи в більш ніж 70 країнах, «Дюпон» пропонує ринку широкий спектр інноваційних продуктів і послуг, включаючи сільське господарство, продукти харчування, електроніку, комунікації, безпека і захист, предмети домашнього побуту і будівництво, транспортування і предмети одягу.

Сьогодні дохід компанії складає близько 26,6 млрд. дол., наукові дослідження та розробки ведуться на 45 заводах і в 22 лабораторіях, розташованих в 14 країнах світу. Більшості споживачам «Дюпон» відома як виробник тефлону і лайкри, що використовуються у виробництві товарів народного споживання.

Щорічно Дюпон інвестує в наукові розробки більше 1 мільярда доларів. Продукція Дюпон стала законодавцем світових стандартів практично у всіх галузях промисловості.

Компанія здійснює свою діяльність в Україні протягом 17 років. Вперше продукти компанії Дюпон були представлені на українському ринку в 1993 році. На сьогоднішній день компанія працює більш ніж зі 100 українськими партнерами в галузі будівництва, сільського господарства, харчової, транспортної промисловості, поліграфії, лакофарбової промисловості та інших ключових секторах економіки. В українській команді працює понад 110 співробітників у Київському офісі та по регіонах України.

До торговим маркам компанії відносяться: DuPont Oval і DuPont ™; Pioneer ® - марка насіння, Teflon ® - фторполімери, плівки, чохли для тканин, волокна і емульсійні фарби; Corian ®-тверді поверхні; Kevlar ® - високоміцний матеріал і Tyvek ® - захисний матеріал.

На початку XX століття «Дюпон» здійснила справжню революцію на ринку еластичних пакувальних матеріалів, провідні ролі на якому до того займали папір, пергамент, фольга та інші види упаковок.

У 1927 р. один з учених компанії - Вільям Хейл Чарч – розробив вологонепроникающий матеріал, який дозволяв виробникам красиво і надійно упаковувати свою продукцію і при цьому демонструвати покупцям її зовнішній вигляд. Незабаром целофан став одним з основних продуктів компанії. До 1938 р. продажі унікального продукту приносили компанії «Дюпон» 25% річного прибутку.

У 1950- і роки XX в. Федеральна торгова комісія і Міністерство юстиції США звинуватили компанію «Дюпон» в монополізації ринку целофану. Дійсно, в цей період дана фірма контролювала практично все виробництво целофану в Сполучених Штатах Америки. Природно, що адвокати компанії «Дюпон» спробували зробити все можливе, щоб спростувати твердження про те, що їхній клієнт є монополістом. І це їм вдалося. В ході судового розгляду з приводу порушення антитрестівського законодавства в 1956 р. Верховний суд США прийшов до висновку, що, незважаючи на те, що компанія «Дюпон» контролювала практично все виробництво целофану, вона не була монополістом.

Питання

1. Як ви думаєте, який основний аргумент адвокатів компанії «Дюпон» змусив Верховний суд США зняти звинувачення в монополізації ринку з їхнього клієнта?

2. Чому одним з аргументів в дискусії стала та обставина, що попит на целофан був дуже еластичний щодо ціни цього товару?

Кейс 22

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЛИТТЯ

Джерела: LENTA. RU, C - NEWS; Відомості за 2000-2006 рр..

Vodafone AirTouch і Mannesmann домовилися про злиття

(3 лютого 2000р.)

Британська компанія Vodafone поглинає німецький концерн Mannesmann AG за 190,68 млрд дол, повідомляє агенство РосБизнесКонсалтинг. В результаті операції Mannesmann отримає 49,5% акцій об'єднаної компанії. Довгий час обидві компанії працювали в сфері сотової телефонії на ринках Німеччини, Франції та Італії.

За оцінками європейських фахівців, у новій компанії, яка стане найбільшою в світі, буде 30 мільйонів клієнтів на телекомунікаційних ринках 15 країн.

Виконавчий директор Mannesmann Клаус Ессер, відповідно з новим договором, залишить свій пост в компанії. Керувати новоствореною компанією буде Кріс Гент, нинішній шеф Vodafone.

Як повідомляє BBC News, Vodafone і французький конгломерат Vivendi планують створити потужний європейський Інтернет - портал і побудувати розгалужену межконентальну телефонну мережу. За деякими даними, Mannesmann виставляє призупинення альянсу Vodafone і Vivendi як умова для продовження дружнього об'єднання.

Vodafone організовує злиття чотирьох компаній J-Phone

(8 серпня 2001 р.)

У понеділок президент компанії Vodafone Group Крістофер Гент заявив, що з метою підвищення конкурентоспроможності його компанія, як основний власник акцій чотирьох телекомунікаційних груп організовує їх злиття, яке, можливо, відбудеться восени.

На прес-конференції в Токіо Гент повідомив, що має частку в Japan Telecom, що володіє трьома регіональними дочірніми фірмами J - Phone Vodafone буде прагнути до того, щоб всі чотири групи - J - Phone Communications, J - Phone East, J - Phone West і J - Phone Central - стягували ідентичну абонентську плату до кінця року. Vodafone також сподівається, що вона зможе підняти свій відсоток акцій в Japan Telecom до 45% до кінця серпня, в результаті чого британський постачальник послуг сотового зв'язку стане найбільшим акціонером Japan Telecom. J – Phone Communications є компанією - засновником трьох інших фірм J - Phone. Вона володіє більш ніж 50% акцій кожної з цих трьох фірм.

Судячи з усього, Vodafone і Japan Telecom вважають, що злиття допоможе J - Phone надати більш серйозну конкуренцію NTT DoCoMo, яка є лідируючим провайдером послуг мобільного зв'язку в Японії. Vodafone не збирається міняти корпоративну назву J - Phone, а скоріше навпаки, хоче ще більше розкрутити існуючу корпоративну марку, і, як сказав Гент, «стратегічне злиття відділень J - Phone на сьогоднішній день є пріоритетним напрямком робіт».

Vodafone поглинула двох східноєвропейських операторів

(31 травня 2005 р.)

Британська телекомунікаційна компанія Vodafone Group після одержання схвалення Європейської комісії купила двох операторів - чеський Oskar Mobil і румунський MobiFon. Купівля 79% акцій MobiFon дозволила Vodafone консолідувати 99% статутного капіталу оператора. Кількість куплених акцій Oskar Mobil - 100%. Загальна сума операції складає 3,5 млрд. дол.. Також покупець приймає на себе борги у розмірі 950 млн. дол. Обидва куплених оператора були головними активами канадської Telesystem International Wireless (TIW).

Сумний рекорд Vodafone. Її збиток перевищив 41 млрд. дол.

(31 травня 2006 р.)

Вчора Vodafone, найбільший в світі оператор мобільного зв'язку за розміром виручки, представила результати фінансового року, що завершився 31 березня. Чистий збиток склав 21,9 млрд. фунтів стерлінгів (41 млрд. дол.) Роком раніше Vodafone отримала чистий прибуток 6,4 млрд. фунтів (12 млрд. дол.) Виручка компанії від поточних операцій (без урахування 16 млрд. дол.. від продажу в березні японського підрозділу) виросла в порівнянні з минулим роком на 10% до 29,35 млрд. фунтів стерлінгів.

Гігантський збиток викликаний списанням вартості активів на 23,5 фунтів. Без цього Vodafone опинилася б у прибутку. Активи ці Vodafone придбала в ході серії поглинань на хвилі технологічного буму в 1999-2000 рр.. Колишній гендиректор Крістофер Гент перетворив компанію на світового лідера, провівши за шість років поглинання на 300 млрд. дол. У їх числі покупка німецької Mannesmann за 186 млрд. дол., проведена на піку буму в 2000 р. За цю «купівельну лихоманку» Vodafone доводиться розплачуватися роками - починаючи з 2001-го лише минулий рік виявився для неї прибутковим. Всі ці роки збиток компанії обчислювався десятками мільярдів доларів, а всього компанія втратила 109,4 млрд. дол. Нинішнє списання включає в себе і переоцінку активів Mannesmann.

Збиток Vodafone не дуже засмутив інвесторів: акції зросли на 3,6%. Цифри багато в чому відповідають тому, чого чекав ринок, - написав у звіті Джонатан Грукок, аналітик Oriel Securities.- Позначилися такі фактори, як погіршення ринкової ситуації у Великобританії та Італії, а також посилення конкуренції в Німеччині. - Незважаючи на ряд стратегічних проблем, положення Vodafone дає приводи для оптимізму, вважає Саймон Уіден, аналітик Goldman Sachs. - Компанія ставить чіткі цілі в області витрат, дивіденди ростуть,- говорить Уіден. Vodafone пообіцяла збільшити дивіденди на 49%.

Арун Сарін, що змінив Гента в липні 2003 р., витратив на поглинання близько 20 млрд дол Але інвестори все частіше висловлюють невдоволення стратегією Vodafone. Частково це викликано уповільненням зростанням бізнесу в розвинених країнах. Багато хто також вважають, що Vodafone істотно переплачує, купуючи активи в країнах, що розвиваються. Одна з останніх таких угод - придбання другого за величиною турецького оператора Telsim за 4,55 млрд. дол.

Напередодні Сарін окреслив основні напрямки стратегії Vodafone. У розвинених країнах він покладає всі великі надії на впровадження нових мереж, що дозволяють збільшити швидкість обміну даними більш ніж в 100 разів і розширити асортимент комплексних послуг, в які крім сотової телефонії входить доступ в Internet та інтеграція бездротової і фіксованого зв'язку. Очікується, що нові послуги через три – чотири роки будуть забезпечувати близько 10% продажу Vodafone.

Крах Vodafone: 32 млрд. євро збитків (30 травня 2006 р.)

Найбільший в світі оператор сотового зв'язку, британська компанія Vodafone Group, оголосила про чисті збитки у розмірі 32 млрд. євро в підсумками 2005-2006 фінансового року, що завершився 31 березня 2006р.

Компанія пов'язує погані фінансові показники за звітний період з переоцінкою вартості деяких активів, переважно в Німеччині.

Нагадаємо, що Vodafone Group оголошувала в лютому про списання балансової вартості зарубіжних активів на загальну суму 40-49 млрд. дол. Даний крок обумовлений зниженням темпів зростання виручки, яке прогнозується в 2006-2007 фінансовому році, що закінчився 31 березня 2007 року.

У повідомленні Vodafone наголошується, що зниження балансової вартості торкнеться головним чином німецький підрозділ Vodafone Germany,

а також італійське Vodafone Italy і, можливо, японське Vodafone Japan.

У повідомленні Vodafone також зазначалося, що прогнози фінансових

показників на 2006-2007 фінансовий рік відповідають поточним оцінкам ринку. Разом з тим, за прогнозами аналітиків Vodafone, наступного року темпи зростання виручки сповільняться з 6,5% до 5% з - за того, що підсилюється конкуренція змушує знижувати ціни.

Питання

1. Охарактеризуйте типи і мотиви злиттів компанії Vodafone.

2. Чи можна вважати злиття Vodafone ефективними? У чому, на вашу думку, причини невдач Vodafone?

3. Які основні причини неефективності злиттів і поглинань?

4. Який вплив, на вашу думку, надали злиття Vodafone на суспільну ефективність?

5. Які питання розглядаються антимонопольними органами при аналізі майбутнього ефекту заявленого злиття на добробут суспільства?

Кейс 23

ЗЛИТТЯ І РИНКОВА ВЛАДА

Джерело: Відомості. 2005. № 191 (1472). 12 жовтня

Два останніх десятиліття виробники нікелю не здійснювали угод по злиттю. У поточному році цей процес стартував. Найбільший в Канаді виробник нікелю - компанія Inco заявила, що за 10 млрд. дол.. набуває іншу канадську компанію - компанію Falcombridge.

У 2005 р. це вже друга найбільша операція на ринку нікелю: у серпні в Австралії компанія BHP Billiton придбала інше австралійське виробництво нікелю - компанію WMC.

В даний час на частку п'яти найбільших компаній з виробництва нікелю припадає понад 60% світового виробництва. У табл.1 наводяться дані, що характеризують їх частки у світовому виробництві.

Таблиця 1

Найкрупніші виробники нікелю

Що стосується ціни на нікель, то, як вважають експерти, вона на піку -

15 тис. дол. за тонну. В подальшому - зниження: в 2006 р. в середньому до 13 тис. дол., а в 2007 р. - до 11 тис. дол. за тонну.

Злиття канадських компаній перетворює Inco в найбільшого в світі виробника нікелю і відсуває «Норільський нікель» на другу позицію. Проте інформацію про покупку компанії Falcombridge компанією Inco в «Норильському нікелі» оцінили як позитивне явище.

Джерело: Експерт. 2007. № 40. 29 грудня

Російська мідна компанія (далі-РМК), третій найбільший виробник рафінованої міді в Росії, планує випускати нікель. В умовах високих цін на цей метал (порядку 31 тис. дол. за тонну) і досить низької собівартості виробництва (в залежності від технології вона може скласти 5-10 тис. дол. за тонну) вихід в непрофільний для РМК бізнес цілком виправданий.

Будівництво нікелевого заводу обговорювалося в ході робочої зустрічі

заступника голови адміністрації Алтайського краю Віталія Рябополова з представником ТОВ «Технокомплекс» (входить в РМК). Компанія займається на Алтаї розвідкою і видобутком кобальт - нікелевих руд Белінінского родовища. Розвідані запаси-30, 5 млн. т руди, у тому числі 273 тис. т нікелю.

Питання

1. Чому в компанії «Норильський нікель» злиття канадських виробників нікелю (Inco і Falcombridge) оцінили як позитивне явище? Чим зумовлена ​​така оцінка? Як злиття двох канадських виробників нікелю відіб'ється на ступені концентрації продавців на ринку нікелю? Як це вплине на ринкову владу продавців?

2. Чи виправдалися очікування експертів щодо динаміки світових цін на нікель? Чи є фактична динаміка світової ціни на нікель результатом злиття канадських виробників нікелю?

3. Як в Росії за розглянутий період - 2005-2007 рр. - змінилася рентабельність у виробництві нікелю?

Кейс 24

ЛОГІКА АЛЮМІНІЄВОЇ МОНОПОЛІЇ

Джерело: Експерт. 2003. №43. 17-23 грудня

Алюміній - один з основних конструкційних матеріалів. З
сплавів алюмінію з металами можна виготовляти безліч виробів - від несучих конструкцій будівель і споруд до машин і побутових приладів. Сплави на основі алюмінію, на відміну від сталі, не схильні до корозії. В принципі людство вже давно замінило б сталь на алюміній, якби не його ціна. Незважаючи на те що алюмінію в земній корі набагато більше, ніж заліза, тонна чистого алюмінію на світовому ринку в 5-10 разів дорожче тонни сталі.

Причина високої вартості-трудність отримання чистого алюмінію
з його оксидів. Виплавка алюмінію - в десятки разів більше енергоємний
процес, ніж виплавка заліза: для отримання тонни алюмінію витрачається
13-14 мегават-годин електроенергії, частка якої в собівартості металу становить 20-35%. У подібних умовах алюмінієві корпорації всіма засобами намагаються домогтися зниження вартості електроенергії,
а також шукають інші способи зниження собівартості виробництва алюмінію. Лідируючі на ринку транснаціональні компанії намагаються зміцнити своє становище за рахунок перенесення потужностей в райони видобутку алюмінієвої сировини і в країни з низькою вартістю електроенергії.

Таблиця 1

Найбільші виробники алюмінію (корпорації)

¹Значна або основна частина потужностей знаходиться за межами країни, де розташована штаб – квартира.

Прагнення до зниження витрат на енергію і необхідність забезпечення сировинної безпеки стимулюють галузь до вертикальної інтеграції. Дії, що робляться для скорочення витрат за рахунок контролю над ринком, призводять до інтеграції горизонтальною. Концентрація виробництва в галузі вже дуже висока - вісім найбільших компаній контролюють майже дві третини ринку (див. табл. 1).

Глобального поліпшення не буде

У 1988 р. ціни на алюміній на Лондонській біржі металів досягли локального історичного максимуму - 2560 дол. за тонну. Експерти провідних світових аналітичних агентств в один голос тоді прогнозували подальше зростання цін і збільшення обсягів виробництва протягом як мінімум п'ятнадцяти років.

Які - то підстави для цього прогнозу, звичайно, були. Наприклад, в 1980 - х роках спостерігався швидкий ріст виробництва в одній з головних

споживають алюміній галузей - автомобільної промисловості.

Одночасно збільшувалася і маса використовуваного в автомобілях алюмінію: якщо в 1978 р. на виготовлення автомобіля витрачалося в середньому 60 кг цього металу, то на початку 1990 - х років - уже 90 кг.

Надії на швидке відродження галузі померли в 2001 р. Криза світової економіки і спад в авіабудуванні привели до зменшення споживання алюмінію. Закупівлі металу в 2002 р. скоротилися на 2,8%, а виробники виявилися не здатні вчасно відреагувати на скорочення попиту. За даними Brook Hunt, в 2002 р. обсяг перевиробництва склав більше 680 тис. т, а в 2003 р.-962 тис. т. Запаси металу на складах досягли максимальних з 1994 р. значень і продовжують зростати.

Незважаючи на скорочення попиту, загальне виробництво алюмінію не зменшилася. З одного боку, продовжували будуватися нові заводи біля дешевої електроенергії. З іншого боку, темпи зростання виробництва підтримувалися виходом на ринок нових гравців. Особливо неприємним для транснаціональних алюмінієвих компаній виявився швидке зростання виробництва алюмінію в Китаї. Усього за кілька років ця країна перетворилася з великого імпортера алюмінію в його нетто - експортера. Нарощують виробництво і країни Перської затоки, що володіють дешевою електроенергією. За прогнозами АМЕ Minerals Economic, пропозиція алюмінію буде перевищувати попит ще три - чотири роки, а в 2003-2004 рр.. цей дисбаланс буде тільки зростати.

Питання

1. Якими товарами є алюміній і сталь? Як впливає зниження цін за тонну алюмінію на обсяги споживання заліза? Запишіть формулу розрахунку перехресної еластичності попиту на залізо за ціною алюмінію. Що показує і який знак має коефіцієнт перехресної еластичності?

2. Як зниження вартості електроенергії позначається на пропозиції алюмінію? Які ще способи зниження вартості виробництва алюмінію названі у статті?

3. На підставі даних табл. 1 розрахуйте індекс концентрації для 3, 4, 8 найбільших виробників алюмінію. Яку ринкову структуру має світовий ринок алюмінію? В чому особливості цієї ринкової структури?

4. Відомо, що автомобілі - і авіабудування відносяться до числа головних споживачів алюмінію. Поясніть, як зростання / спад виробництва в цих галузях позначається на алюмінієвій галузі.

5. Поясніть і приведіть графічну ілюстрацію ситуації, що склалася на світовому ринку алюмінію, в 2002-2003 рр..

6. «За прогнозами АМЕ Minerals Economic, пропозиція алюмінію буде перевищувати попит ще три-чотири роки, а в 2003-2004 роках цей дисбаланс буде тільки зростати». Чи в цьому припущенні вжиті економічні терміни «попит» і «пропозиція»?

Кейс 25

ДІЯЛЬНІСТЬ MICROSOFT

Джерело: dt.ua (офіційний сайт газети «Дзеркало тижня Україна»)

Скандали з Microsoft почалися в 1990 році. Тоді у Федеральної комісії з торгівлі виникли підозри про існування «антиконкурентної угоди» між Microsoft і фірмою IBM. Ці підозри швидко розвіялися, зігравши лише роль «першого дзвоника».

Пізніше, в 1991 році, конкуренти Microsoft подали в комісію скаргу на те, що компанія Гейтса намагається монополізувати ринок операційних систем і прикладного програмного забезпечення. Ще в одному з «сигналів» стверджувалося, що фірма надає знижки виробникам комп'ютерів, які виплачують цієї компанії деяку суму з кожного проданого комп'ютера, в тому числі і з тих, на яких не встановлена ​​операційна система MS-DOS. Це спонукає виробників комп'ютерів встановлювати на своїй техніці саме MS-DOS, що боляче б'є по виробниках конкурентних операційних систем.

У результаті виникла судова справа про порушення антимонопольного законодавства, яка була закрита лише рік тому, після досягнення деяких компромісів. Однак багатьом спостерігачам компроміс видався надто на користь Microsoft. Після серії публікацій в пресі в лютому цього року федеральний суддя Стенлі Споркін оскаржив рішення. «Суду ясно, - заявив він, - що затвердження представленого суду документа буде означати, що ні ринок, ні уряд не в силах впоратися з монополістичною діяльністю Microsoft».

В кінці квітня антимонопольне підрозділ міністерства юстиції США «зарубав» плани з придбання компанії Intuit і її популярного пакета Quicken, призначеного для ведення фінансів. Захоплення Intuit став би не тільки найбільшою угодою в історії ринку програмного забезпечення (покупка була оцінена в $ 2 млрд.), а й послужив би амбіційним планам Microsoft отримувати гроші практично за всі фінансові операції, що здійснюються в «кіберпросторі». Справа повинна була вирішуватися в суді, однак Гейтс, не чекаючи початку слухань, оголосив про свою відмову від придбання Intuit.

На тлі численних скарг і розглядів циркулюють і не дійшли до суду історії про негідну поведінку. Наприклад, Джеррі Каплан, засновник GO Corp., розказав, як в 1989 році його компанія, сподіваючись переконати Microsoft написати частину програмного забезпечення для створення компанією пір'яного комп'ютера, продемонструвала Гейтсу і його розробникам, як цей комп'ютер працює. Microsoft нібито не проявила до новинки інтересу, проте двома роками пізніше виступила з конкуруючою системою Pen Windows, дуже нагадуючу розробку GO Corp. Компанія Microsoft називає це обвинувачення «дуже неточним».

А фірма Apple оголосила, що в минулому лютому Гейтс особисто погрожував припинити розробку прикладних програм для комп'ютерів Macintosh, якщо Apple не відмовиться від роботи над конкуруючими з Microsoft засобами програмування. Як повідомив генеральний адвокат Apple Едвард Стед, компанія порахувала загрозу серйозною, оскільки Microsoft є найбільшим постачальником прикладних програм для Macintosh. Гейтс відкидає звинувачення у погрозах. «Що б ми в цьому випадку отримали? - Запитує він. - Адже Apple для нас - вигідне джерело доходу!»Схожа історія спливла і в ході суперечок з приводу покупки компанії Intuit. Один з віце-президентів Microsoft зізнався, яким чином він чинив тиск на Intuit, - натякав на можливість використання грошей, призначених для покупки, для конкурентної атаки на Intuit: «Я намагався пояснити їм, як багато речей можна зробити з мільярдом доларів. Я намагався не погрожувати, а просто повідомити їм, що ми можемо піти на якісь агресивні дії».

Втім, поведінка Microsoft не настільки вже сильно відрізняється від методів ведення бізнесу, прийнятих у Силіконовій долині. Гордон Юбенкс, голова правління компанії Symantec: «Не думаю, що Microsoft здійснює вчинки, які ми чи ті, хто найбільше скаржиться на Microsoft, не зробили б самі».

Наскільки велика компанія Microsoft? Якщо міряти за стандартами виробників комп'ютерів («заліза»), вона здається відносно невеликою. Річний оборот Microsoft складає лише половину річного обороту Apple і чотирнадцяту частину обороту IBM. Але не будемо забувати, що виробництво software незмірно прибутковіше. Apple, наприклад, на кожен долар продажів отримує 3,3% прибутку, а Microsoft має близько 25%. У деяких аспектах міць Microsoft простягається над всієї комп'ютерної індустрією сильніше, ніж влада IBM в період її розквіту.

Вісім з кожних десяти комп'ютерів в світі оснащені операційними системами Microsoft - MS-DOS, Windows і Windows NT. Компанія також домінує в багатьох секторах ринку прикладних програм: в обробці тексту (Microsoft Word), електронних таблицях (Excel), картотеках (Access), системах планування (Project), не кажучи вже про новий продукт, що поєднує ці пакети (Office). Гра Flight Simulator - один з бестселерів серед комп'ютерних ігор всіх часів. Електронна енциклопедія Encarta перевершує по числу продажів знамениту Британську. Фінансове становище Microsoft залишається чудовим. В минулому році її оборот склав майже $ 5 млрд. - більше, ніж у всіх її конкурентів разом узятих.

Ринкова вартість Microsoft досягає $ 40 млрд. - більше, ніж у фірм, які в 10 разів більшими.

Гейтс завдає ударів в галузі технології. Мільйони користувачів звикли працювати з операційною системою MS-DOS. Згодом компанії вдалося переорієнтувати їх на Windows і на всі продукти Microsoft, які працюють в цій системі.

Те, що інші компанії сприймають як слабкий вітер, Microsoft розглядає як бурю від насуваються конкурентів. Легка форма манії переслідування - не настільки вже шкідлива властивість в бізнесі, пов'язаному з програмним забезпеченням, де стрімкі технологічні зміни й складні взаємозалежності роблять планування довгострокових стратегій вкрай ризикованим. Ніхто, мабуть, не здатний орієнтуватися в цьому хаосі краще Гейтса, який не тільки розбирається у всій технології (він власноручно написав перший продукт компанії, Microsoft Basic), але і регулярно зустрічається з керівниками провідних компаній комп'ютерної індустрії.

Це дозволяє йому гранично ясно визначати назріваючі тенденції і передбачати майбутнє. Пол Грейсон з фірми Micrografx, який більше десяти років працював разом з Гейтсом, каже: «Якщо Білл зайде в кімнату з людьми, рівними йому по рівню, все одно якийсь час опісля виявляється, що він і знає більше, і бачить далі».

«Microsoft, подібно ракової пухлини, душить все навколо себе... Мене нудить від новоявленого Великого Брата... Microsoft насправді не є джерелом передових технологій... Всі ми винні в цьому торжестві посередності... Наш обов'язок - не купувати продукти Microsoft... Викиньте Microsoft Word... Зажадаємо від міністерства юстиції продовжити розслідування відносно Microsoft... Прийшла пора зупинити Microsoft...»Це пише якийсь Марвін Прайс, член«Фронту звільнення від Microsoft»(Anti-Microsoft Liberation Front). Десятки подібного роду відзивів поширюються сьогодні по Internet, як колись по вітчизняних ЕОМ типу СМ-4 і БЕСМ-6 гуляли тексти про антиросійську змову.

Питання

Якби це була просто ненависть професіоналів до щасливого конкурента, то її можна було б зрозуміти. Але чим же не догодив Біл Гейтс американським студентам і домогосподаркам.

Кейс 26

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІСТІВ

Джерело: Фінансові новини. 2000р.

Залізничники вважають, що нині чинне державне регулювання і обмеження граничного зростання тарифів у галузі не враховує реальних темпів збільшення цін у промисловості на продукцію, яка споживається транспортом. Після 1990 р. бюджетне фінансування галузі постійно скорочувалося, і сьогодні тарифи залишилися практично єдиним джерелом життєзабезпечення галузі.

Фахівці МПС вважають, що регулювати тарифи слід не по окремим видам транспорту, а по сегментам транспортного ринку в залежності від розвитку на ньому конкуренції. Перший сегмент - з розвиненою конкуренцією між різними видами транспорту і з надлишковою пропозицією, другий - з переважанням перевізників - немонополістов і третій - де перевезення знаходяться виключно у сфері діяльності природної монополії - залізниць.

Питання

1.Охарактеризуйте думку фахівців МПС щодо регулювання тарифів на окремі види транспорту.

2.Чи слід враховувати особливості ринкової структури, яка характерна для того чи іншого виду транспорту?

РИНКИ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА

Ціна людини - це її зарплата

Англійське прислів'я

Кейс 27

ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ ПРАЦІ

В результаті дослідження параметрів індивідуального пропозиції

праці (ІПТ) представників різних категорій українських домогосподарств були виявлені такі типи ліній ІПТ (лінії будуються в координатах: по вертикалі - W - ставка заробітної плати (грн. / ч); по горизонталі - L - пропозиція праці (ч / раб. тиждень) (рис. 1).

y ZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAAAPoFAAAAAA== " path="m152400,nsc236568,,304800,266531,304800,595313r-152400,l152400,xem152400,nfc236568,,304800,266531,304800,595313e" filled="f" strokecolor="black [3213]" strokeweight="1pt"> W W ІПТ

ІПТ

L

L

Тип 1 Тип 2

W W ІПТ

ІПТ

L

L

Тип 3 Тип 4

W ІПТ

L

Тип 5

Рис. 1. Індивідуальна пропозиція праці за типами працівників:

Тип 1 - умовно «первинні» працівники «бідних» домогосподарств; Тип 2 - умовно «вторинні» працівники; Тип 3 - «Вільні художники»; Тип 4 - «Інституційні» працівники; Тип 5 - «Класичні» працівники.

Була також доведена гіпотеза, що для пояснення поведінки працівників необхідно враховувати економічний стан домогосподарств: зокрема, чи є воно «бідним», тобто, чи веде «боротьбу за виживання», або «небідним». Слід враховувати, що у визначенні стратегії працівників, особливо домогосподарства другого типу, грають важливу роль і неекономічні чинники.

Питання

1. Визначте, до яких категорій домогосподарств належать працівники п'яти запропонованих типів: до «бідних» або «небідних».

2. Поясніть мотиви поведінки працівників «бідних» домогосподарств, виходячи з припущення, що значущими для них є тільки економічні чинники: зарплата і загальний дохід домогосподарства.

3. Визначте механізм дії ефектів доходу та ефектів заміщення у пропозиції праці таких працівників.

4. Якими, на вашу думку, можуть бути лінії пропозиції праці інших учасників взаємодій на ринках праці, наприклад, лінії ІПТ підприємців?

ЗОВНІШНІ ЕФЕКТИ. СУСПІЛЬНІ БЛАГА

«…Ми не можемо більше просити

«невидиму руку» робити

за нас нашу брудну роботу.»