Поняття принтер

м. Біла Церква - 2015

Зміст

Вступ…..…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Поняття принтер………………………….…………………………………4-5

1.1.1 Техніко-економічний аналіз сучасних технологій цифрового друку………...……………………………………………………….…...……..5-9

1.1.2 Сучасні технічні вимоги для принтерів початкового рівня...….9-10

1.1.3 Способи з'єднання принтера з носієм цифрової інформації.....10-11

1.2 Види принтерів……………………………………………………………....11

1.2.1Матречний принтер………………..……………..…...…..……..11-13

1.2.1.1Конструкція……………………………………...…………..13

1.2.2 Струменевий принтер………………………………………………14

1.2.2.1 Принцип дії……………………………..………...……..14-15

1.2.2.2 Конструкція……………………………………..……….…16

1.2.3 Лазерний принтер………………………………..…………..….17-18

1.2.3.1 Принцип дії…………………………..………………..……18

1.2.3.1.1 Зарядка фото вала……………………..……….18-19

1.2.3.1.2 Лазерне сканування…………...……..…………….20

1.2.3.1.3 Накладення тонера…………………..….……...20-21

1.2.3.1.4 Перенос тонеру…………………………..………...21

1.2.3.1.5 Закріплення тонера…………………………....…..22

Вступ

Мета:

Поняття принтер

Комп'ютерний принтер (англ. printer — друкар) — периферійний друкувальний пристрій, що підключається до комп'ютера і має змогу друкувати текстову та іншу графічну інформацію на папері.

Процес друку називається «виведенням до друку», а отриманий документ — роздруківкою або твердою копією. Принтер має перетворювач цифрової інформації (текст, фото, графіка), що зберігається в запам'ятовувальних пристроях комп'ютера, фотоапарата та цифрової пам'яті особливою машинною мовою.

За технологією друку принтери поділяють на матричні, струменеві, лазерні й сублімаційні, а за кольоровістю друку — на кольорові й монохромні.

Монохромні принтери можуть друкувати зображення, що має кілька градацій одного кольору, зазвичай, чорного (хоча зрідка застосовують інші кольори: синій, червоний чи зелений).

Із розвитком комп'ютерних технологій крім монохромних набули поширення принтери, що можуть друкувати майже весь спектр кольорів, видимий людським оком. Такі принтери називають «кольоровими».

Матричні принтери застосовують як спеціалізовані для друку на рулонах паперу в лабораторіях, банках, бухгалтеріях, для друку на багатошарових бланках (наприклад, паспорти, авіаквитки), а також, коли важливий саме факт друку ударом. Вважається, що факт удару ускладнює несанкціоновані зміни фінансового документа.

Набули поширення багатофункціональні пристрої, в яких об'єднано принтер і сканер. Здебільшого вони мають функції копіювального апарата, а іноді — також і факса. Таке поєднання зручне в роботі.

1.1.1 Техніко-економічний аналіз сучасних технологій цифрового друку

За поширеністю лідером є струменевий друк, другим — лазерний, третім — термосублімаційний, четвертим — матричний. При струменевому, лазерному і матричному способах друку лінеатура становить 300-80-30 lpi, і залежить від роздільної здатності пристрою. При сублімаційному друці лінеатура отримуваних півтонів більше 300 lpi, тому наймасовіше застосування монохромні лазерна і матрична технології отримали для друку текстів і графіки, а повнокольороватермосублімациійна технологія використовується у фотопринтерах. Кольоровий струменевий друк дає добрі результати при друці текстів, графіки і фотографій.

За кольороутворенням до повнокольорових (англ. continuoustone — безперервний тон кольору) належать тільки принтери термосублімаційної технології. Струменева, лазерна і матрична технології — растрові (англ. bi-level — два рівні), тобто, для отримання однієї повнокольорової точки растру потрібен мікрорастр — по 16х16=256 «службових» мікропікселів кожного кольору. Головний конструктивний недолік лазерних технологій — труднощі досягнення допуску більше 1200dpi, крапок на дюйм. В наш час межа для лазерного друку кожного кольору при раструванні 2400dpi /16=150 lpi, що на порядок гірше за характеристики аналогового кольорового фотопаперу.

Нові модифікації лазерних, струменевих і термосублімаційних технологій друку дають добрі результати і належать до комбінованих (англ. contone — напівтоновий колір). Contone = bi-level + continuoustone. Таке півтонове зображення місцями друкується крапками, а місцями — безперервною заливкою, барвником. Струменева й лазерна технології друкують крапки з «чіткими» межами, без перекриття, але якщо роздільна здатність менша 4800dpi, то на остаточному зображенні видно растр, в аналоговій фотографії кажуть про зернистість зображення. На аналоговому кольоровому фотопапері зображення створюється теж крапками (зернами) з «чіткими» межами, але роздільна здатність фотопаперу більша і зображення виходить дрібнозернистим. У термосублімаційній технології сусідні пікселі частково перекриваються. Це знижує роздільну здатність до 300 lpi (300 lpi для растру — 300х16=4800dpi), але створює ефект безперервності зображення, як на аналоговому кольоровому фотопапері. Візуально, фото, видруковане на термосублімаційному принтері, виглядає відмінно.

До переваг лазерного друку належить постійна готовність до роботи. У лазерного принтера тонер не сохне, ніщо не засмічується. Щоправда, тонер і папір дряпають світлочутливий шар на барабані, що обмежує термін служби барабана 4-5 заправками картриджа. Ресурс фото-барабана зазвичай розраховано на 10—15 тис. сторінок. Ресурс картриджа розраховано на 2.000 — 5.000 сторінок (при 5% заповненні аркуша, яке є характерним для друку переважно тексту з незначними вставками графіки).

Картриджі лазерних принтерів у більшості фірм продаються в комплекті зі світлочутливим барабаном, тому одноразове їх використання виходить досить дорогим. Заради економії споживачі іноді повторно заправляють картриджі тонером (до 4-5 разів) як самостійно, так і користуючись послугами невеликих спеціалізованих підприємств.

Лазерні принтери друкують швидше від струменевих та інших принтерів. Лазерні принтери можуть використовувати різний папір (наприклад, текстуру) і плівки. Відбитки з лазерного принтера стійкіші до вологи, агресивних середовищ, проте, оскільки зображення лазерного принтера закріплюється на носіях шляхом нагрівання, то з часом, може відбуватися обсипання зображення, особливо коли папір піддається механічному впливу.

Витратні матеріали для лазерних принтерів у перерахунку на 1 стандартну сторінку дешевші, ніж для струменевих принтерів. Найдешевші витратні матеріали для матричних принтерів. Однак повно-колірні лазерні принтери мають фактично 4 окремих вузли для нанесення зображення, тому таке обладнання дорожче в порівнянні зі струменевими, термосублімаційними й матричними принтерами. Комплект картриджів для повно-колірного лазерного принтера з світлочутливими барабанами вартує приблизно в 5 разів дорожче за монохромний картридж.

Головні конструктивні недоліки струменевих технологій: проблеми із засиханням чорнила і засміченням сопел та дефекти відтворення слабо забарвлених фрагментів зображення. Причин засмічення сопел багато. Наприклад:

1.на поверхні чорнила утворюється плівка оксиду, яка при повній витраті чорнила картриджа потрапляє в сопла,

2.випаровування води з чорнильної суспензії і загустіння чорнила,

3.злипання зерен у пігментному чорнилі,

4.чорнило пригоряє на термоелементах і ця луска летить у фільтр і сопла.

Фільтри картриджа з поролону не достатньо ефективні і накопичують «сміття» при неодноразовому використанні картриджа після перезаправки. При допуску 4800dpi краплі повинні падати на папір з кроком 25,4\4800=0,0053 мм. При кожному роз-друку термічні або п'єзоелектричні насоси виштовхують з кожного сопла мільйони крапель чорнила ємкістю 2 піко літри. При зустрічі з папером крапля розбризкується, чорнило вбирається й розпливається. Пляма чорнила за діаметром виходить, приблизно, в 2 рази більшою від сопла, що викинуло краплю. Сопло має діаметр близько 0,0053\2=2,6 мікрон. Природно, що засмітитись соплу діаметром менше 3 мікрон дуже просто. Хоча б якесь (із більш ніж 400 сопел друкуючої головки) обов'язково засмітиться.

Для відтворення світлої ділянки зображення будь-якого кольору потрібно мало забарвлених «службових» мікропікселів, в результаті виходять рідкісні крапки на «великій» площі зображення — просто незабарвлений папір. А людина судить про якість зображення, в першу чергу, виходячи з достовірності відтворення саме світлих відтінків зображення. Щоб пом'якшити цей недолік, до чотирьох базових кольорів (CMYK) додаються по одному або по два світлі (hell) варіанти блакитного (C-hell), пурпурового (M-hell), жовтого (Y-hell) і чорного (К-hell) чорнила. Зазвичай буває не більше 8 чорнильниць. Комплект фірмових картриджів для струменевого принтера ємкістю по 5-10 мл коштує достатньо дорого, а витрачається чорнило не тільки на друк, але і на прочищення сопел. Оптимальніше, коли чорнильниці нерухомі на корпусі принтера, вони більші за об'ємом, можна використовувати більше світлих кольорів, вони не знижують швидкості друку за рахунок інерції і створюються умови для зниження ефекту засихання чорнила за рахунок продування повітрям сопел друкувальної головки після закінчення роботи. Інші недоліки струменевих технологій: невисока швидкість повно колірного друку, обумовлена в основному раструванням і кількістю додаткових світлих кольорів, вицвітанням кольорів зображення, «водобоязнь» відбитків при використанні водорозчинного чорнила і обсипання зображення, при використанні пігментного чорнила, чутливість до сорту паперу.

До переваг сублімаційного друку відноситься можливість змішувати на носієві зображення кольору в достатньо широкому діапазоні (до 6 біт кожного з базових кольорів). Найсвітліші тони формуються в хмарці барвника так само природно, як і темніші. В струменевих принтерів це завдання частково вирішується, на жаль, за рахунок додавання чорнильниць світлих тонів, тобто — ускладнення апаратури і подорожчання друку. Не менш складні шляхи рішення цієї задачі для лазерних технологій, де використовують попереднє змішування кольорів на барабані за допомогою магнітних добавок до тонера або змішуванням кольорів на проміжному носієві з подальшим друком на папір.

До серйозних проблем сублімаційного друку можна віднести вкрай повільне виведення фотографій і чутливість чорнила до ультрафіолету. Комплекти для сублімаційного друку поки щодорогі. Зараз найпопулярніший, якнайкращий за якістю і найдешевший спосіб друку повно кольорових фотографій з цифрових носіїв — це друк на аналоговий кольоровий фотопапір у фотосалонах. Друк на аналоговий кольоровий фотопапір у фотосалонах проводиться на цифрових друкувальних автоматичних машинах. Папір рухається в друкувальній машині, цифрова інформація порядково перетворюється в світловий потік, світловий потік порядково експонує кольоровий аналоговий фотопапір, потім фотопапір проявляють «мокрим» хімічним способом. Швидкість друку близько 1000 фотографій в годину, тобто в 5-15 разів швидше за цифровий друк. На кольоровому аналоговому фотопапері в кожному з 3 субтрактивних шарів допуск більше 2000 lpi, фотографічна широта до 6,7 біт, тобто фотографія, зроблена на кольоровому аналоговому фотопапері, може містити до 1 123 836 (20,1 Bit) кольорів з плавними, реальними півтонами.

1.1.2 Сучасні технічні вимоги для принтерів початкового рівня

Цифровий фотоапарат початкового рівня з матрицею 5,25 мегапікселів дає зображення з роздільною здатністю 2560х1920. Якщо друкувати фото розміром 10х15 см, то принтер повинен мати роздільну здатність не менше 2560:10см*2,54 см=650 dpi (точок на дюйм). Стосовно градацій чорного і кольорів, то — матриці і просвітлені об'єктиви цифрових фотоапаратів мають динамічний діапазон «близький» до можливостей людського ока. Людина неозброєним оком може оцінити поліпшення зображення фотографії з роздільною здатністю до 750 dpi і фотографічною широтою до 24 біт за 3 базовими кольорами, TrueColor, і 8 біт сірого, тобто фотографії що містить до 16..777 216 кольорів з плавними, реальними півтонами і до 256 градацій сірого. До цих характеристик «близькі» результати друку на аналоговий кольоровий фотопапір, друк сублімації «схожий» на якісний, струменевий і лазерний друк перебувають на початку шляху до цих можливостей.

1.1.3 Способи з'єднання принтера з носієм цифрової інформації

З'єднання принтера з комп'ютером через послідовний порт зі швидкістю до 50 кб/с не задовольняє сучасним вимогам. З'єднання через паралельний порт забезпечує значно більшу швидкість і тривалий час було основним інтерфейсом для підключення принтерів. Після того, як набув поширення USB-інтерфейс, принтери здебільшого комплектують саме ним. Крім більшої швидкості передачі він забезпечує ширші можливості для двосторонньої взаємодії: зокрема, принтер може надавати більше інформації про свій стан (наявність паперу та інших матеріалів для друку, помилки, що сталися під час друку), повідомляти про потребу у втручанні людини для технічного обслуговування чи ремонту тощо. Принтери, що мають мережевий інтерфейс, підключаються до локальної мережі безпосередньо, що надає змогу користуватися принтером з усіх підключених до мережі пристроїв.

Застосовують також бездротові підключення принтерів за допомогою Інфрачервоних портів, Bluetooth, Wi-Fi.

Інфрачервоний порт забезпечує друк із комп'ютерів, КПК, телефонів та інших пристроїв, які мають можливість друку і забезпечені інфрачервоним портом. Зона застосування обмежена декількома сантиметрами прямої видимості між портами пристроїв. ІЧ-порт поступився місцем радіоінтерфейсамBluetooth і Wi-Fi. Bluetooth і Wi-Fi — дозволяють встановити принтер в будь-якому зручному місці на відстані до 10-100 метрів.

Сучасні принтери читають флеш-пам'ять, мають відеоекран і дозволяють друкувати фотографії без комп'ютера.

1.2 Види принтерів

Принтери можна класифікувати за кількома основними позиціях: принципом роботи друкуючого механізму, максимальним форматом аркуша папери, використання кольорового друку, наявності або відсутності апаратної підтримки мови PostScript та іншим.

За принципом друку розрізняються матричні, струнні та лазерні принтери.