Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Природоохоронні заходи





Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією територій, адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особливо цінних ґрунтів. Передбачається введення ґрунтозахисних сівозмін і технологій вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів і забезпечення застосування необхідного комплексу протиерозійних агро- та культурно-технічних заходів.

Передбачаються такі види охорони земель сільськогосподарського призначення:

- захист земель від ерозії, заболочення, вторинного засолення, зсувів, переущільнення, забруднення промисловими, радіоактивними та хімічними речовинами;

- рекультивація порушених земель;

-поліпшення сільськогосподарських земель;

-створення полезахисних лісосмуг та інших ґрунтозахисних лісонасаджень.

Відтворення ресурсів природи, її охорона вимагають суттєвих матеріальних витрат, економічна і соціальна ефективність яких повинна бути достатньо високою для того, щоб суспільство могло їх собі дозволити. В зв'язку з цим виникає проблема економічної та позаекономічної оцінки впливу людини на природу. Проблема ця досить багатогранна, оскільки включає область взаємного проникнення і взаємодії природи і суспільства, а методика оцінки результатів цієї взаємодії ще недостатньо розроблена.

Важливою складовою частиною розробки оцінок впливу на природу є значення системи показників, причому розв'язання різнорідних соціально-економічних завдань вимагає застосування різних видів оцінок.

Економічна оцінка — це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідок порушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистем та вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища частіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністю народногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічних порушень.

Здійснення природоохоронних заходів, як і будь-яких інших соціальних заходів, вимагає витрат, але їх нездійснення також тягне за собою витрати. Ці витрати є двома важливими складовими екологічними втрат. Перша складова — витрати на природоохоронні заходи в місці потенцiйного виникнення екологічних порушень. До них належать витрати на попередження забруднень, ерозійні заходи; тощо. Друга складова — економічні збитки від екологічних порушень, що виникають внаслідок відмови від природоохоронних заходів (або недостатніх масштабів їх здійснення). Вони складаються з витрат на компенсацію сировинних втрат з газами, що відходять, твердими відходами, стічними водами, а також із витрат на попередження і ліквідацію несприятливого впливу на реципієнтів (об'єкти, яким завдаються збитки), і в цілому на природне середовище, що проявляється в зниженні цінності ландшафтів (рекреаційної, середовищезахисної), погіршенні умов роботи людей, підприємств, техніки, втратах робочого часу пов'язаних з підвищеною захворюваністю, погіршення умов життя і умов утримання комунально-побутового господарства.

Основними реципієнтами забруднення навколишнього природного середовища є:

1) населення;

2) об’єкти житлово-комунального господарства;

3) сільськогосродарськi угіддя;

4) лісові ресурси;

5) елементи основних фондів промисловості і транспорту;

6) рентні ресурси;

7) рекреаційні ресурси.

Крім того, можуть виникнути небажанi для суспiльства зміни в структурі і спеціалізації господарств, пiдвищення міграційності населення тощо. Toмy eкономiчна оцiнка екологічних витрат Е обчислюється за формулою:

Е=Вз+Збф,

де Вз—витрати на здiйcнeння пpиpoдooxоpoнниx зaxодiв; Збф — фактичні збитки, що завдаються господарству i населенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходiв у вартiсному вираженнi.

Для того щоб визначити екологічні витрати треба розрахувати коефіцієнти екологічної та дефляційної небезпеки для всіх сівозмін та коефіцієнти екологічної стабільності в господарстві вцілому. Ці розрахунки можна побачити в таблицях 31,32,33,34.

          Таблиця 31  
Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур польової 10-пільної сівозміни
Агрофон Площа культур, Рі Коеф. ерозійної небезпеки, Кі Кі * Рі Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі Кі * Рі
             
  чистий пар 146,89   146,89   146,89
  озима пшениця 146,89 0,3 44,067 0,3 44,067
  кор.корен. на з/к 22,88 0,9 20,592 0,95 21,736
  корм.корен. 28,89 0,9 26,001 0,95 27,4455

 

Продовження таблиці 31

  цукровий буряк 95,12 0,9 85,608 0,95 90,364
  кукурудза на сіно 57,88 0,85 49,198 0,85 49,198
  кукурудза на зерно 89,01 0,85 75,6585 0,85 75,6585
  горох 146,89 0,35 51,4115 0,75 110,1675
  озима пшениця 146,89 0,3 44,067 0,3 44,067
  озима пшениця 146,89 0,3 44,067 0,3 44,067
  кукурудза на зерно 146,89 0,85 124,8565 0,85 124,8565
  овес 76,89 0,35 26,9115 0,75 57,6675
  соя   0,35 24,5 0,75 52,5
  соняшник 146,89 0,8 117,512 0,85 124,8565
  Разом 1468,9   881,34   1013,541
Сер.зважений коеф.   0,6   0,69  

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що польова сівозміна досягає межі екологічної та дефляційної безпеки, вибрані мною культури забезпечують екологічно допустимі норми.

Таблиця 32

Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур кормової 5-пільної сівозміни
Агрофон Площа культур, Рі Коеф. ерозійної небезпеки, Кі Кі * Рі Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі Кі * Рі
             
  багатор.трави на з/к 71,72 0,08 5,7376 0,08 5,7376
  багатор.трави на сіно 27,69 0,08 2,2152 0,08 2,2152
  багатор.трави на силос 35,49 0,08 2,8392 0,08 2,8392
  багатор.трави на з/к 8,54 0,08 0,6832 0,08 0,6832
  озима на з/к 24,77 0,3 7,431 0,3 7,431
  кукур.поук+кук.силос 43,95 0,3 13,185 0,3 13,185
  кукурудза на з/к   0,6 32,4 0,7 37,8
  кукурудза на силос 17,72 0,85 15,062 0,85 15,062
  однор.трави на сіно 34,03 0,5 17,015 0,75 25,5225
  ячмінь з підсівом баг.тр. 37,69 0,4 15,076 0,7 26,383
  Разом 355,6   111,6442   136,8587
Сер.зважений коеф.   0,313960067   0,38486699  

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що кормова сівозміна відноситься до стабільно нестійкою екологічною та дефляційною безпеки.

 

 

Таблиця 33

Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур овочевої 4-пільної сівозміни
Агрофон Площа культур, Рі Коеф. ерозійної небезпеки, Кі Кі * Рі Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі Кі * Рі
             
  овочі 26,61 0,75 19,9575 0,85 22,6185
  овочі 26,61 0,75 19,9575 0,85 22,6185
  овочі 26,61 0,75 19,9575 0,85 22,6185
  однор.трави на з/к 16,19 0,5 8,095 0,75 12,1425
  однор.трави на сіно 10,42 0,5 5,21 0,75 7,815
  Разом 106,44   73,1775   87,813
Сер.зважений коеф.   0,6875   0,825  

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що польова сівозміна досягає межі екологічної та дефляційної безпеки, вибрані мною культури забезпечують екологічно допустимі норми.

Таблиця 34

Розрахунок коефіцієнта екологічної стабільності та антропогенного навантаження території Григорівської сільської ради
Угіддя Площа угідь, Рі Коеф. екологічної стабільності, Кі Кі * Рі Бал антропог. наватаження, Бі Бі * Рі
             
  забудована територія 210,19       1050,95
  дороги 13,06       65,3
  рілля 2014,51 0,14 282,0314   8058,04
  лісосмуги 17,55 0,38 6,669   35,1
  багаторічні насодження 16,68 0,43 7,1724   66,72
  городи   0,5      
  сіножаті   0,62      
  пасовища 140,84 0,68 95,7712   422,52
  ставок і болото 26,1 0,79 20,619   52,2
  ліси природного походж. 6,56   6,56   13,12
  Разом 2445,49   418,823   9763,95
Сер.зважений бал   0,171263428   3,99263542  

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що моє господарство являється екологічно нестабільною.

 

Якщо самі природоохоронні витрати (перша складова екологічних витрат), як правило, функціонально (детерміновано) залежать від масштабів і характеру попереджувальних екологічних порушень i тому визначаються з найбільшим ступенем достовiрностi, то економічні збитки не піддаються однозначному визначенню і розглядаються у вигляді діапазону можливих значень для різних комбінацій параметрів, що характеризують об'єкти, на які діють екологічні порушення (чисельність і віковий склад населення, характер його зайнятості, забезпеченностi харчуванням, вартість основних фондів тощо). Цi витрати можуть не збігатися за місцем і часом, їх виникнення з екологiчними порушеннями, що їх викликали. Тому економічні збитки є за своєю природою стохастичною величиною, яка піддається обчисленню лише з тим чи іншим ступенем ймовірності. В цьому полягає головна трудність визначення вказаної компоненти екологічних витрат. Складові економічної оцінки перебувають між собою у функціональній залежності (при збільшенні витрат за однією з цих складових можна добитися зниження витрат за іншою) і взаємно доповнюють одна одну.

При цьому залежно від специфіки регіональних умов, наявності трудових, матеріальних ресурсів основні напрями природоохоронної діяльності можуть бути визначені як такі, що закріплюють сучасний стан ландшафтів і використання ресурсів, що допускає зниження якості середовища яа рівні, який не є нижчим за нормативний.

Date: 2015-07-24; view: 678; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию