Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как противостоять манипуляциям мужчин? Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Складання розбивного креслення для перенесення проекту в натуру





Перенесення проекту землевпорядкування в натуру заключається в прокладанні і закріпленні на місцевості меж ділянок, шляхів і інше, які спроектовані на плані. Для перенесення проекту в натуру використовують найбільш прості методи, потребуючі менших витрат часу і робочої сили виконання даного виду робіт і забезпечуючи в цей же час,точність задовольняючу економічним і технічним вимогам землевпорядного господарства.

Технічно, перенесення проекту в натуру представляє дію, зворотню зйомці: під час зйомки і складання плану контури угідь і ділянки місцевості наносяться на план , при перенесенні ж проекту в натуру межі ділянок чи плану переносяться на місцевість. Відповідно точність, перенесення проекту в натуру можна порівняні з точністю зйомки. Якщо перенесення проекту в натуру проводиться по геодезичним даним кутам і довжинам ліній, отриманим шляхом вираховувань при проектуванні аналітичним способом, то на точність перенесення проекту в натуру ділянок буде впливати тільки погрішність вимірювань. Якщо ж перенесення проекту в натуру виконується по даним, визначеним графічно по плану, то на точність перенесення проекту в натуру, окрім польових вимірювань, буде впливати і погрішність графічно визначених величин кутів і довжин ліній по плану. Від перенесення проекту в натуру як завершальної стадії землевпорядних робіт у великій мірі залежить точність розміщення на місцевості ділянок, паралельність їх сторін, розходження дійсних площ ділянок з площами, вказаними в експлікаціях та інше.

Перенесення проекту в натуру проводиться наступними методами:

- промірним приладом (стрічкою, дальноміром):

- кутомірним;

- теодолітом з мірним приладом;

- графічним-мензулою.

Застосування цих методів можливо для будь-якого землевпорядного проекту і на матеріалі будь-якого виду зйомки, але детальність застосування того чи іншого методу залежить від:

1)технічних вимог до паралельності і перпендикулярності сторін проектних ділянок;

2) способупроектування, який застосовувався при складанні проекту;

3) топографічним умовам місцевості;

4) видам проектних ліній (прямі чи ломані)

5) види планово-картографічного матеріалу, який застосовується при проектуванні (плани теодолітної, мензульної зйомки, аерофотозйомки та інше).

Перенесенню проекту вимірювальним приладом необхідно завжди віддавати перевагу перед іншими методами, особлива в тих випадках коли: місцевість відкрита, тобто прокладання проектних ліній на місцевості не зважають насадження, будови, рельєф; знаходження кінців переносних в натуру ліній визначається проміром поміж точками, які позначені на плані і надійно визначаються в натурі (знаки, стовпи, кілки, вершини кутів поворотів чітко визначених контурів ситуацій).

Якщо проектування виконувалось аналітичним чи графічним способом, коли в процесі проектування обчислювалися довжини промірі, то як опору при перенесенні проекту використовуються точки раніше прокладених теодолітних ходів або пункти інших видів геодезичних мереж.

При проектуванні планіметром у сполученні з графічним способом, як опору для перенесення проекту в натуру, можуть бути використані прямі лінії контурів орнихземель, прямі дороги, вершини кутів поворотів чітко відображених контурів ситуації величиною не менш 40° і не більш 140 .

Перенесення проекту в натуру теодолітом і мірним приладом виконують у випадках, коли: умови місцевості через залісенність, зачагарникованість наявності деревних насаджень, забудованість чи холмистого рельєфу, що закривають видимість у потрібних напрямках, не дозволяють здійснити перенесення проекту тільки методом промірів; проектні межі представляють ламані лінії і при їх прокладанні виникає необхідність будувати кути; точки ситуації не можуть служити надійною опорою для перенесення проекту в натуру і виникає необхідність визначати положення проектних точок шляхом побудови кутів і промірів ліній від точок і ліній теодолітних ходів і пунктів інших геодезичних мереж.

Перенесення проекту в натуру мензулою бажано робити в суху погоду І при наявності плану мензульної чи аерофотозйомки складених переважно на твердій основі, якщо:

· проектування виконувалось механічним у сполученні з графічним способом; не потрібно сувора паралельність і перпендикулярність сторін ділянок, наприклад, сінокісних і пасовищних угідь;

· точки ситуації не можуть служити надійною опорою для перенесення проекту і виникає необхідність визначати положення проектної точок полярним способом, тобто шляхом побудови напрямку і проміру лінії; по межах землекористування й усередині нього відсутні теодолітні ходи, наявна мережа геодезичних пунктів рідке і застосування теодоліта недоцільно.

Методи і прийоми перенесення проекту повинні відповідати способамзнімальних і проектувальних робіт, наприклад не можна переносити в натуру, щодо точок контурів ситуації, проект, складений аналітичним способом, але немаєнеобхідності прокладати теодолітний хід для визначення меж між ділянкаминеправильної конфігурації, у яких в наслідок зрізаності і криволінійності контурувідсутні прямі кути сторони між собою не рівнозначні. У цьому випадку цілкомдоцільно застосування способу визначення межі ділянок промірами від чого відображених точок контурів ситуації. Складання розбивного креслення дляперенесення проекту в натуру.

Розбивне креслення складають тільки після нанесення на проектний план усіхпроектних ліній спроектованих об'єктів і записів на ньому усіх відрізків (промірів) ікутів, необхідних для перенесення проекту в натуру. Він є технічним документом,також як абрис теодолітної чи тахеометричної зйомки, прикладається до технічногоділоводства і свідчить про порядок і правильність виконання польових робіт. Ним передбачається такий порядок перенесення проекту, що забезпечить найбільшупродуктивність праці виконавця, скоротить недоцільні пересування робочої сили ідозволить виконати роботи з необхідною точністю.

Розбивні креслення складають у туші на восківці в масштабі проектного плану тільки на ті частини землекористування, на яких проект буде переноситися протягом одного-трьох робочих днів (щоб уникнути псування усього розбивного креслення в польовій обстановці. Якщо проект нескладний, то розбивне креслення може бути складене схематично на листі папера.

На розбивне креслення наносять тільки те, що необхідно для перенесення проекту в натуру, а саме: проектні межі; величини проектних кутів,ліній, які потрібно побудувати і відміряти на місцевості; пункти геодезичного обґрунтування, використовуються при перенесенні проекту; контури ситуації, що полегшують перебування на місцевості точок геодезичного обґрунтування або які служать опорою для перенесення проекту; номери і назви полів і ділянок.

На розбивному кресленні чорною тушшю прийнято зображувати існуючі на місцевості межі, контури угідь, умовні знаки (значно розріджені) і стосовні до існуючого границям напису геодезичних даних (румби, довжини ліній), а червоної туш-все проектоване: межі, номера ділянок, геодезичні дані. При цьому (проектовані) теодолітні ходи, допоміжні магістральні лінії і стосовні до них геодезичні дані краще показувати іншим кольором (синім, фіолетовим).

У добре продуманих кресленнях дотримується визначений порядок у розташуванні написів: якщо довжину проектних відрізків між границями ділянок на проектному плані записують уздовж або проти цих відрізків, то проміри до межі ділянок на розбивному кресленні записують наростаючим підсумком по ходу, починаючи від однієї опорної, точки до наступної, біля проектних і кінцевих опорних точок. Запис відліків по мірному приладі (промірів) наростаючим ярмом між кожною парою опорних крапок помилок при підсумовуванні довжин відрізків, робить, безупинний процесвиміру при перенесенні проекту, а отже підвищує точність. Цей процес зручний як при застосуванні стрічки, так і при застосуванні електромагнітних далекомірів або електронних тахеометрів, коли в початковій точці опорної лінії встановлюють світловіддалемір, а уздовж лінії переміщають відбивач. Одержання контрольноговідліку наприкінці опорної лінії, рівного її довжині, свідчить про те, що саме по цій лініїпереноситься проект в натуру.

Записом на розбивному кресленні подвійних даних (розмірів між межами ділянок і промірів наростаючим підсумком) забезпечується контроль іможливість відновити в полі затерті написи, а також можливість зручного маневрування у випадках непередбаченої зміни порядку виконання польових робіт. Тоді по відрізках легко обчислити проміри в зворотному напрямку ходу.

Складаючи розбивне креслення продумують маршрут руху при виконанні польових робіт і відзначають його вказівними стрілками. Одночасно з цим відзначають точки, у яких будуть установлені віхи для орієнтування при прокладанні бічних ходів і ліній, які використовуються в якості опорних для розбивки інших ділянок.

В окремих випадках, коли перенесення проекту в натуру не відрізняється складністю і виконавець у достатній мірі знайомий з місцевістю і станом геодезичного обгрунтування, розбивне креслення складають у виді схеми з необхідними геодезичними даними, для перенесення проекту в натуру мензулою потрібно бути в достатньому ступені обізнаним про збережені на місцевості пунктах аналітичної і геометричної мереж і в якості розбивного креслення мати викопіювання на восківці, на якій нанесені тільки спроектовані ділянки, їхня нумерація і замітки про порядок польових дій. Усі лінійні дані при цьому визначають вимірником на плані (планшеті) у поле і записують їх на розбивному кресленні. Чим змістовніше проведена підготовка до перенесення проекту, тим швидше і з меншими погрішностями виконується польоваї робота.

Дане креслення можна побачити в додатку 14.

Перенесення проекту в натуру методом промірів.

Після складання розбіжних креслень, продумують організацію польових робіт з перенесення проекту. Ще по попередньому проекту землевпорядник визначає необхідне число межових знаків (залізобетонних чи дерев'яних стовпів, залізних гончарних чи азбестових труб, обрізків кутового заліза) і завчасно замовляє землекористувачу їхнє виготовлення, якщо воно не виробляється в централізованому порядку.

Знаки для закріплення межі ділянок на місцевостівиготовляють довжиною не коротше 1м і товщиною близько 0,1м, щодозволяє написати номера полів, на межі яких буде поставлений такий знак. На деяких знаках написи роблять із трьох і чотирьох сторін для випадків,коли в одній точці сходяться межі декількох полів і ділянок. Для надійногозакріплення знака в землі нижню частину знака роблять ширше або вставляютьпоперечну втулку, хрестовину. Перед початком польових робіт виконавецьзнайомить робітників з їхніми обов'язками, з вимогами до виконання робіт.

Перенесення проекту в натуру виконується відповідно до розбивного креслення,на якому відзначена вихідна точка, напрямок руху мірного приладу, записані всі проміри між проектними й опорними точками, що визначає положення проектних точок. По кінцях кожної опорної лінії, на якій одержують положення проектних точок, установлюють віхи, довгі лінії провішують. Лінії при перенесенні проекту відміряють від однієї опорної точки до іншої в напрямку, зазначеному на розбивному кресленні, при цьому місце постановки знака, відповідно до проміру, тимчасово закріплюють колом.

Якщо лінія проходить по похилій місцевості, то кіл, а з ним і мірний прилад пересувають уперед на величину виправлення за нахил у довжину даного проміру. Якщо проектування виконувалося графічним або механічним способом і не виконувались обчислення для дотримання строгої паралельності сторін ділянок, то виправлення за нахил уводять при кутах нахилу більш 5°, а при аналітичному способі проектування більш 1,5°.

Досягши кінця опорної лінії, записують по розбивному кресленні результат її виміру, що, через погрішності, буде відрізнятися відконтрольного промірузаписаного на розбивному кресленні при його складанні. Якщо вимір опорної лінії до перенесення й у процесі перенесення проекту виконувався з однаковою точністю, то отримана різниця результатів виміру не повинна перевищувати розбіжності, що допускається між двома вимірами.

Розбіжності можуть бути великими, якщо результати виміру опорних ліній нерівноточні, наприклад, при складанні разбивного креслення довжина опорної лінії отримана за проектним планом графічно. Якщо опорними є контурні крапки, то ця розбіжність допускається до 1 мм на плані.

Якщо проектування виконувалося аналітичним способом та вироблялися обчислення, що забезпечують строгу паралельність сторін ділянок, то розбіжність, що не перевищує 1/1000 ширини проектованих ділянок, не вказують, тобто положення проектних крапок, закріплених колами, не переміщають. Розбіжність, що перевищує зазначену межу, погоджують шляхом пересувки колів у створі опорної лінії пропорційно сумі промірів від початку опорної лінії.

Якщо проектування вироблялося графічним чи механічним способом без обчислення, що забезпечує паралельність сторін ділянки, то розбіжність, що не перевищує точності масштабу (0,1 мм на плані), не погоджують. Якщо розбіжність дорівнює подвоєної точності масштабу, то виправлення вводять у положення двох останніх проектних крапок. При розбіжності, що Перевищує подвоєну точність масштабу, виправлення вводять пропорційно сумі промірів від початку опорної лінії.

Після перенесення проекту на розбивному кресленні виправляють червоною тушшю всі лінії, які вводилась похибка при перенесення проекту в натуру.

В залежності від розташування проектних точок щодо пунктів геодезичного обгрунтування, в практиці, перенесення проекту в натуру теодолітом можуть бутидвавипадки визначення положення проектних точок на місцевості:

1) з однієї станції полярним способом;

2) з декількох станцій, що утворять проектний теодолітний хід.

Проект в натуру переносять мензулою якщо, через умови місцевості, застосування тільки мірного приладу утруднено, а застосування теодолітанедоцільно. Разом з цим наявність великої кількості опорних контурних точок унапівзакритій місцевості робить застосування мензули для перенесення проекту внатуру досить ефективним.

Оскільки при перенесенні проекту в натуру теодолітом і мірним приладом кутові і лінійні величини в деяких випадках допускається вимірювати транспортиром і вимірником на плані, то перенесення проекту в натуру мензулою в цих випадках буде давати більш точні і швидкі результати. Це пояснюється тим, що побудова кутів на мензулі виконується точніше, ніж вимір транспортиром і, крім цоьго, на кожній станції планшет орієнтується не по одному, а по декількох пунктах. Тоді погрішність побудови кута в кожній проектній точці у відкритій і напівзакритій місцевості не залежить від погрішностеій побудови кутів у попередніх точках, як у теодолітному ході.

У цьомузаключаєтьсяосновна перевага мензули перед теодолітом,розуміється в тих випадках, коли для перенесення проекту по тим чи іншимпричинам не можна використовувати обчислені координати точок, обмірювані намісцевості кути і лінії. Крім того, при перенесенні проекту мензулою зменшуєтьсяможливість одержання грубих помилок, оскільки вся робота ведеться іконтролюється в полі. Застосування мензули звільняє виконавця від великихпідготовчих робіт і лише перед перенесенням проекту в натуру мензулою необхіднопереконатися в наявності на місцевості пунктів геодезичної мережі і на основі їх інадійних контурних точок побудувати чи відновити геометричну мережу потрібноїгустоти.

Перенесення проекту за допомогою мензули особливо ефективно в степових районах, геодезична мережа пунктів у них рідка і розміри ділянок, переносимих у натуру, великі. Перенесення проекту мірним приладом (стрічкою, оптичним далекоміром) у таких районах вимагає виміру великих відстаней від пунктів геодезичної мережі чи від контурних точок і ефективним буде лише застосування електромагнітних далекомірів.

Для перенесення даного проекту в натуру складається робоче креслення. Його масштаб відповідає плану. В даному випадку складається на плані. Існуючі контури на кресленні відображені чорною тушшю, а проектні – червоною. На кресленні зображуємо номери маршрутів та направлень, всі необхідні дані для перенесення проекту в натуру. Перенесення проекту буде проводитись мірною стрічкою, так як проектування проводилось механічним способом, а значить всі дані для перенесення проекту відомі та маються на плані.

Метод промірів стрічкою міститься в тому, що встановлення проектних точок виконується за допомогою метода промірів від опорної точки в заданому направленні.

Лінійні елементи для перенесення проекту були взяті з плану.

Межі ділянок та полів закріплюються на місцевості відповідними межовими знаками.

По закінченні робіт по перенесенню проекту в натуру виконується затвердження робіт, складається акт затвердження робіт по перенесенню проекту в натуру.

З актом господарству передається тимчасове креслення внутрігосподарського землеустрою, план здійснення всіх запроектованих дій.

 








Date: 2015-07-24; view: 505; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2017 year. (0.023 sec.) - Пожаловаться на публикацию