При проектуванні слід складати i аналізувати варіанти обґрунтування, обирати кращі рішення

Необхідно визначити роль господарства в міжгосподарському виробництві, встановити існуючи міжгосподарські зв’язки в процесі сільськогосподарського виробництва для створення необхідних територіальних умов, що сприяють розвитку господарства із врахуванням його переходу до більш поглибленої виробничої спеціалізації та виробництву продукції на промисловій основні. Під час проектування великої уваги слiд приділяти питанням раціонального використання земель, їх захисту від водної та вітрової ерозії, застосування обґрунтованих, для умов господарства, агрохімічних прийомів, а також природоохоронних робіт. Здійснення науково-технічного прогресу в народному господарстві, в першу чергу в його агропромисловому комплексі завдяки його раціональним використанням землі – найважливішого засобу виробництва i природного ресурсу. Раціональне використання природних ресурсів, перш за все сільськогосподарського призначення, регулювання земельних відносин – складна проблема. Її вирішення потребує максимального втілення земель i в сільськогосподарському обігу, рішення розширення продуктивних угідь, підвищення інтенсивності їх використання i культури землеробства, активної боротьби з ерозією, іншими негативними процесами. Землеустрій – це система заходів, направлених на забезпечення положень земельної реформи i земельного законодавства, рішень рад народних депутатів по підвищенню інтенсивності використання земель i раціональної організації виробництва, перш за все правильного встановлення господарської i внутрігосподарської спеціалізації та сумісності галузей, покращення матеріального забезпечення трудовими ресурсами. Велика роль в справі раціонального використання земель належить внутрігосподарському землеустрою. Найбільш велика i питома роль внутрігосподарського землеустрою – проектування, складання i обґрунтування проекту – серцевина всього процесу землеустрою.

Створення виробничих пiдроздiлiв в якості структурних одиниць забезпечує чітку систему управління в виробництві i трудовим колективом для успішного виконання господарських задач i вирішення соціальних проблем.

В зв’язку із переведенням сільськогосподарського виробництва на агропромислову основу, збільшенням його технічного оснащення i подальшої інтенсифікації різко зросла роль автомобільних перевезень. Вони – невід’ємна частина технологічного процесу в агропромисловому комплексі. Дорожня сітка господарства повинна забезпечувати транспортні зв’язки із найбільшим економічним ефектом, краща організація транспортних робіт, мінімум капіталовкладень в будівництво доріг i дорожніх споруд.

Головною метою організації угідь є встановлення малого складу площ та розміщення угідь на перспективу, при яких можливо створити необхідні умови для високоефективного використання землі, а також подальшого розвитку спеціалізації i концентрації виробництва. Під організацією угідь розуміють встановлення їх складу i співвідношення, господарське цілеспрямоване розміщення на території. Її мета – підвищення інтенсивності використання землі для отримання максимального виходу сільськогосподарської продукції при зберіганні та збільшенні родючості ґрунтів, інших компонентів природного середовища. Задача проектування сівозмін в тому, щоб створити територіальні умови для підвищення культури землеробства, збільшення валового збору сільськогосподарської продукції, а також раціонального використання технічних та трудових ресурсів.

Міцну агротехнічну основу створює введення i освоєння сівозмін. Агротехнiчно вірні чергування посівів, чистих, або зайнятих парів сприяє підвищенню економічної родючості, та запобіганню ерозії ґрунтів.

Проектування системи сівозмін, що забезпечує виконання вказаної задачі зводиться до визначення типів, видів, розмірів сівозмінних масивів, розміщення їх по території, закріпленню за бригадами та іншими підрозділами, розробки схеми чергування посівів i парів. Кожне із перерахованих складових частин даного курсового проекту потребує вирішення комплексу складних питань.