Стан та проблеми державного сектору економіки України

В науковій літературі існують різні точки зору щодо масштабів державного сектора економіки: від необхідності його значного скорочення до суттєвого розширення його меж. Проте, слід відмітити, що значення даного сегменту залишається незмінним, оскільки він, в певній мірі, виконує важливі функції макроекономічного регулювання, в приймає участь у формуванні державних фінансів, бюджету [5, с.222].

Більшість зазначених дослідників для оцінки відносних масштабів державного сектора економіки використовують універсальний підхід, що відображає формування комплексного показника активності суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та сфери їх функціонування. При цьому основними факторами, що враховуються при розрахунку даного показника, як правило, є показники, що відображають внесок даного сегменту в у формування та використання різних видів виробничих ресурсів (частка державного сектора в загальній чисельності зайнятих, в загальному обсязі основних фондів, у валовому випуску продукції, в загальній чисельності підприємств, в обсягах капіталовкладень в країні).

Вибір такого підходу обумовлений можливістю врахування вплив діяльності та поточного стану суб’єктів державного сектора економіки як на макро-, так і мікрорівнях [4, с.104].

Проте, різними авторами застосовується відмінний кількісний склад формуючих параметрів для визначення масштабів державного сектора економіки. Це зумовлює необхідність уніфікації підходів щодо формування інтегрального показника відносних масштабів, яка, на нашу думку, має забезпечувати врахування в комплексі його параметрів кількісних та якісних показників, що відображають сучасні тенденції розвитку соціально-економічної системи.

Для дослідження сучасних тенденції формування відносних масштабів державного сектора економіки України як фактора оптимізації співвідношення державного та приватного секторів у національній економіці можна використати інтегральний показник відносних масштабів державного сектора економіки, що є усередненим структурним параметром його присутності в економіці країни, який обраховується як середнє арифметичне за системою показників, яка відображає внесок даного сегменту в соціально-економічний розвиток.

На нашу думку, найбільш повно відображає масштаби державного сектора економіки та його внесок в економічний розвиток країни інтегральний коефіцієнт, що розраховується наступним чином (1):

Кі = (К₁ + К₂ + К₃ + К₄)/4 (1)

де К₁ – частка державного сектора в загальній чисельності зайнятих в країні;

К2 – частка державного сектора в загальному обсязі основних фондів в країні;

К3 – частка державного сектора у валовому випуску продукції в країні;

К4 – частка державного сектора в загальній кількості підприємств в країні.

Інтегральний показник відносних масштабів державного сектора змінюється в межах від 0 до 100 відсотків. При цьому, його наближення до 0 свідчить про відсутність державного сектора, а, відповідно, якщо значення даного показника становить близько 100 % - про його домінуюче положення [16, с.255].

Основні кількісні показники, що характеризують масштаби державного сектора за період 2005-2011 рр. подано табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка масштабів державного сектора економіки України

за період 2005-2011 рр.

*складено за даними автора 6

Частка державного сектору в загальній чисельності зайнятих в економіці України характеризує ресурсний потенціал даного сектора та ступінь поглинання ним робочої сили. Так, якщо в 2005 р. в державному секторі було зайнято 1853701 особа, або 21 % від загальної чисельності зайнятих в економіці, то в 2011 р. спостерігається зменшення зайнятих до 1076776 осіб, що становить 14,9 % в загальній структурі зайнятості. Зауважимо, що, якщо в економіці в цілому спостерігається зниження рівня зайнятості лише на 18,4 %, то в державному секторі даний показник за період 2005-2011 рр. скоротився майже на половину. Аналогічний дисбаланс спостерігається і стосовно середньорічної вартості основних фондів: якщо в національній економіці їх вартість збільшилася практично 2,53 рази, то в державному секторі - лише в 1,54 рази. Протягом 2005-2011 рр. обсяги реалізації державного сектора зросли в 2,08 рази, що нижче, ніж в цілому по економіці країни, де коефіцієнт зростання становить 2,64 рази. Загальна кількість державних підприємств та організації в 2011 р. скоротилася на 42,8% у порівнянні з 2005 р.

Тобто, на основі проведено аналізу, ми можемо констатувати факт щодо диспропорцій, що відмічаються в державному секторі в порівнянні з економікою в цілому. Така ситуація склалася, по-перше, внаслідок проведення політики щодо зменшення обсягів державного сектора, по-друге, спрямування його в основному на виконання управлінських та соціальних функцій держави.

Під час аналізу необхідно звертати увагу на динаміку інтегрального показника масштабів державного сектора економіки, оскільки його значення визначає тенденції зміни обсягів державного сектора в національній економіці залежно від потреби в посилені або зменшенні його ролі і участі в процесах соціально-економічного розвитку [17, с.854].

Загальна динаміка зміни інтегрального показника відносних масштабів державного сектора економіки України за період 2005-2011 рр. представлена на рис. 1.

У вітчизняній економіці намітилася тенденція до зменшення обсягів державного сектора, підтвердженням чого є зниження інтегрального показника у 2011 р. до рівня 9,8 %. При цьому суттєве зниження обсягів присутності державного сектора в національній економіці відбулося протягом 2006-2007 рр., що було наслідком проведення відповідної державної політики щодо трансформації відносин власності.

Рис. 1 Динаміка інтегрального показника відносних масштабів державного сектора економіки України за період 2005-2011 рр. та факторів його формування

*складено за даними автора 20

З метою виявлення причин зменшення масштабів державного сектора економіки України в цілому проведемо дослідження кількісних показників державного сектора економіки України та розрахуємо інтегральний показник в розрізі видів економічної діяльності. Аналіз кількісних показників державного сектора економіки за видами діяльності здійснюватимемо виходячи із рівня поглинання ним робочої сили, з рівня концентрації, вартості основних фондів та з рівня результативності діяльності [18, с.304].

Інформація щодо зміни частки зайнятих в державному секторі економіки у розрізі видів економічної діяльності за 2005 р. та 2011 р. наведена на рис. 2.

Рис. 2 Структура зайнятих в державному секторі економіки України за видами економічної діяльності

*складено за даними автора 20

Як видно з рисунку 2 ресурсна база суб’єктів даного сегменту за видами економічної діяльності коливається в 2011 р. від 0,4 до 35,4 %. Так, найбільша питома вага в загальній кількості зайнятих спостерігається у сфері транспорту та зв'язку. Десятивідсотковий бар’єр подолали лише такі види економічної діяльності, як сільське господарство, промисловість, операції з нерухомістю, значення даного показника для яких складає 12,4 %, 18,2 %, 11,8 % відповідно. Найменша частка зайнятого працездатного населення в державному секторі України представлена в оптовій та роздрібній торгівлі – 0,4 %, фінансовій діяльності – 1,3 %, будівництві – 1,5 %. Скорочення даного показника спостерігається за такими видами діяльності, як будівництво (на 9,35 %), транспорт і зв'язок (на 33,2 %), фінансова діяльність (на 20,7 %).

Зміна питомої ваги середньорічної вартості основних фондів державного сектора в загальній їх вартості у розрізі видів економічної діяльності в 2005 р. та 2011 р. представлено на рис. 3.

Рис. 5 Структура складу суб’єктів господарювання державного сектора економіки України за видами економічної діяльності

*складено за даними автора 20

Як бачимо, відмічається зменшення як абсолютних, так і відносних показників, що характеризують розвиток державного сектора України за даним параметром. У 2011 році в розрізі окремих видів економічної діяльності питома вага суб’єктів господарювання державного сектора економіки в загальній кількості підприємств та організацій коливається в межах від 0,1 % (торгівля) до 1,8 % (освіта). Така ситуація, на нашу думку, може бути оцінена як прояв недостатньої обґрунтованості державної політики щодо розвитку державного сектора економіки в умовах посткризового періоду І як результат, в 2011 р. відносні масштаби державного сектора економіки в розрізі видів економічної діяльності, оцінені за інтегральним показником, мають таке значення(рис 6).

Так, найбільше державний сектор представлений в 2011 р. за такими видом економічної діяльності як діяльність транспорту та зв’язку, відповідно інші види діяльності характеризуються домінуванням приватного сектора. Слід відмітити, що враховуючи необхідність подолання впливу фінансової кризи 2008 р. на ефективність функціонування суб’єктів господарювання відбулося посилення ролі державного сектора економіки у фінансовій діяльності, промисловості та операціях з нерухомістю, де існувала необхідність державної фінансової підтримки їх розвитку.

а) види економічної діяльності з інтегральним показником відносних масштабів державного сектора економки до 10 % за даними 2011 р.

б) види економічної діяльності з інтегральним показником відносних масштабів державного сектора економки більше 10 % за даними 2011 р.

Рис. 6 Динаміка інтегрального показника відносних масштабів державного сектора економіки України в розрізі видів економічної діяльності за період 2005-2011 рр.

*складено за даними автора 20

В розрізі інших видів економічної діяльності протягом періоду, що аналізується, відбувається зниження кількісних показників державного сектора економіки. Слід зауважити, що порівняно стабільний рівень інтегрального показника відносних масштабів державного сектора економіки є характерним готельно-ресторанного бізнесу, житлово-комунального господарства та охорони здоров’я.

В свою чергу, слід відмітити, що галузева структура державного сектора України дещо відрізняється від європейських країн. За відносним масштабом державного сектора економіки види економічної діяльності поділяють на три групи: економічна діяльність з високим рівнем державного сектора, що складає більше 30 %, з помірним рівнем – від 10 до 30 % та низьким рівнем – менше 10 % [19, с.310].