Розрахунок виробничої собівартості матеріального носія з програмним продуктом

До виробничої собівартості продукції, робіт, послуг входять:

прямі матеріальні витрати,

прямі витрати на оплату праці,

інші прямі витрати,

загальновиробничі витрати, які поділяються на змінні та пос­тійні. Постійні загальновиробничі витрати поділяються, в свою чергу, на розподілені та нерозподілені.

Решта витрат, такі як адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності в виробничу собівартість продукції не входять.

Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції передбачає визначення таких статей витрат:

Л.1 Витрати на комплектуючі та матеріали К, які розраховуються за формулою:

грн., (Л.1)

де n – кількість видів комплектуючих та матеріалів;

Н_i – кількість комплектуючих та матеріалів i-го виду, шт.;

Ц_і – покупна ціна комплектуючих та матеріалів i-го виду, грн.;

К_і – коефіцієнт транспортних витрат, К _i = 1,1...1,15.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Л.2 Витрати на силову електроенергію В_е розраховуються за фор­мулою:

грн., (Л.2)

де В – вартість 1 кВт-години електроенергії, яка в 2007 році складала В = 0,40 грн./кВт;

П –установлена потужність обладнання, кВт;

Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, яке задіяне на виготовлення одного виробу, годин;

К_п – коефіцієнт використання потужності, К_п < 1.

Л.3 Витрати на основну заробітну плату операторів З_р розрахо­вуються за формулою:

грн., (Л.3)

де n – число робіт по видах та розрядах;

t_і – норма часу на виконання конкретної операції, годин;

С_і – погодинна тарифна ставка оператора відповідного розряду, який виконує певну роботу, грн./год.:

грн./годину, (Л.4)

де М_м – мінімальна місячна оплата праці оператора, грн. З 1.01.2007 – 400 грн.;

К_i – тарифний коефіцієнт робітника даного розряду (див. до­даток М);

Т_р – число робочих днів в місяці, приблизно Т_р = 21...23 дні;

Т_зм – тривалість зміни, Т_зм = 8 годин.

К_с – коефіцієнт співвідношень, установлений Генеральною тарифною угодою між урядом і профспілками, К_с =1...5;

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Л.4 Додаткова заробітна плата З_д операторів розраховується як 10... 12 % від основної заробітної плати операторів.

Л.5 Нарахування на заробітну плату Н_зп операторів розраховую­ться як 37,2...40 % від суми їхньої основної та додаткової заробітної плати, тобто, від суми (3_р+3_д) (див. додаток М).

Л.6 Витрати на інтелектуальну власність І_в, яку закладає розроб­ник в кожен матеріальний носій із записаним програмним продуктом, розраховуються за формулою:

грн./шт. рік, (Л.5)

де І_р – кошти, які буде отримувати розробник від реалізації кожного матеріального носія з програмним продуктом за рік, грн.;

к – коефіцієнт, який враховує відповідні нарахування на заробітну плату; рекомендується приймати к = 1,372... 1,4.

Л.7 Розрахунок загальновиробничих статей витрат.

Загальновиробничі витрати охоплюють: витрати на управління організацією, оплату службових відряджень, витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, охорону праці тощо.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на одиницю продукції пропорційно установленій базі розподілу (годинам праці, заробітній платі, обсягу діяльності тощо), виходячи із фактичної потужності підприємства в звітному періоді.

Постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт пропорційно установленій базі розподілу (годинам праці, заробітній платі, обсягу діяльності тощо), виходячи із нормативної потужності підприємства.

Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу реалізованої продукції в період їх виникнення.

Величину загальновиробничих витрат в розрахунку на одиницю продукції можна розрахувати за нормативами відносно до основної заробітної плати основних робітників, які виготовлять цю продукцію.

Конкретні нормативи розподілу загальновиробничих витрат наведені в таблиці Л1:

Таблиця Л1 – Нормативи загальновиробничих витрат (в % до основної заробітної плати основних робітників).

Л.8 Сума всіх попередніх статей витрат утворює виробничу собівартість матеріального носія з програмним продуктом – S_в.