Зміст економічної частини науково-дослідного дипломного проекту

В цьому випадку в економічній частині студент повинен:

а) скласти кошторис витрат на проведення науково-дослідної чи дослідно-конструкторської роботи – В. Методика розрахунків наведена в додатку Г. При складанні кошторису потрібно ураховувати тільки ті витрати, які характерні для проведення науково-дослідної роботи;

б) визначити ефективність отриманих в результаті виконання науково-дослідної роботи результатів.

Економічна ефективність науково-дослідної роботи базується на визначенні таких видів ефектів:

- науково-технічного, який визначає науково-технічну корисність отриманих наукових результатів. Показниками такого ефекту можуть бути: обсяги накопиченої інформації (тобто, опубліковані монографії, статті, наукові доповіді тощо); визнання НДР, яке характеризується от­риманими патентами, дипломами, преміями, посиланнями на резуль­тати досліджень в наукових виданнях тощо; підвищення кваліфікації кадрів, наприклад, кількість захищених докторських, кандидатських, магістерських дисертацій; покращення виробничих і експлуатаційних показників техніки, при виробництві якої будуть впроваджені отрима­ні результати: наприклад, зниження матеріаломісткості, енергомісткості, підвищення надійності, точності, безвідмовності тощо;

- організаційно-виробничого, який покращує виробничі показ­ники праці (наприклад, підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості), скорочення виробничого циклу, підвищення рівня автоматизації та механізації виробничих процесів, скорочення втрат робочого часу тощо;

- соціального, який передбачає покращення умов праці, техніки безпеки, захист навколишнього середовища, впровадження прогресивних технологій в навчання, медицину, освіту, спорт тощо;

- економічного, який виявляється в економії матеріальних, трудо­вих та фінансових ресурсів і вимірюється в грошових одиницях.

Розрахунок економічного ефекту – складна задача, тому що прогнозовані результати НДР практично завжди носять ймовірносний характер. До того ж самі результати оцінюються відносними показниками, балами тощо. Тому в дипломних роботах розрахунок економічної ефективності НДР можна замінити оцінкою внеску дипломника в досягнення сукупного економічного ефекту від розробки і впровадження результатів НДР.

Для цього спочатку потрібно визначити коефіцієнт наукової зна­чимості отриманих результатів НДР, а потім підрахувати внесок дипломника в досягнення цих результатів.

Коефіцієнт наукової значимості результатів проведеної науково-дослідної роботи К_зн можна підрахувати за формулою:

, (1.1.1)

де b_i – значимість отриманих результатів:

b₁ – ступінь наукової новизни,

b₂ – рівень теоретичної обґрунтованості,

b_з – ступінь експери­ментальної перевірки результатів. Бальна оцінка отриманих результатів наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 1.1 – Показники для оцінювання наукової значимості результатів виконаної НДР.

Максимальне значення отриманих за кожною характеристикою результатів можна прийняти в межах 7... 10 балів;

d_i – питома вага кожної характеристики, значення якої наведені в таблиці 1;

3 – кількість характеристик, за якими була зроблена оцінка результатів науково-дослідної роботи.

Внесок дипломника в досягнення отриманих результатів НДР можна розрахувати за формулою:

, (1.1.2)

де k_тві – коефіцієнт творчої участі кожного виконавця НДР, який оцінюється таким чином: проведення досліджень – 3 бали, робоче проектування – 1,5 бали, освоєння – 1,0 балів. Якщо виконавець приймав участь в декількох видах робіт, то береться сума відповідних балів;

З_і – заробітна плата кожного виконавця НДР, грн.;

n – кількість всіх виконавців науково-дослідної роботи: наукові керівники, відповідальні виконавці, спеціалісти, наукові співробітники, робітники різних професій тощо.

Обґрунтування доцільності виконання науково-дослідної роботи НДР часто базується на експертних оцінках і тому носить імовірнісний характер, що ускладнює процес самих обґрунтувань. Разом з тим, в процесі обґрунтування дипломник може зосередити свою увагу на таких моментах:

- по-перше, описати можливі ефекти від проведення НДР та впровадження її результатів. Наголос можна зробити на науково-технічному значенні отриманих результатів, на соціальних наслідках впровадження результатів НДР, на можливій економії матеріальних та трудових ресурсів, на підвищенні організаційно-технічного рівня виробництва тощо;

- по-друге, використати для обґрунтування доцільності виконання НДР спеціальний комплексний показник, що враховує важливість, результативність роботи, можливість впровадження її результатів у виробництво, величину витрат на роботу тощо.

Комплексний показник К_р рівня НДР може бути розрахований за формулою:

, (1.1.3)

де І – коефіцієнт важливості роботи, І = 2...5;

n – коефіцієнт використання результатів роботи;

n = 0, якщо результати роботи не будуть використовуватись;

n = 1, якщо результати будуть використовуватись частково;

n = 2, коли результати роботи будуть використовуватись в дослідно-конструкторських розробках;

n = 3, коли результати можуть використовуватись навіть без проведення дослідно-конструкторських розробок;

Т_с – коефіцієнт складності роботи, Т_с = 1...3;

К – коефіцієнт результативності роботи;

якщо результати робо­ти плануються вище відомих, то К=4; якщо результати роботи відповідають відомому рівню, то К=3; якщо нижче відомих результатів, то К=2; якщо результат роботи не визначений, то К=1;

В – вартість НДР, тис.грн.;

t – час проведення досліджень, років.

Визначення показників І, n, Т_с, К, В, t здійснюється експертним шляхом або на основі нормативів.

Якщо К_р = 1, то науково-дослідну роботу можна вважати ефек­тивною з високим науковим, технічним та економічним рівнем.