Розділ 1. Суть та мета економічної частини

Економічна частина є завершальним розділом дипломного проекту, в якому робляться остаточні висновки щодо економічної ефективності запропонованої розробки, проводиться техніко-економічне обґрунтування доцільності нової розробки.

В економічній частині потрібно розрахувати реальний економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення в конкретних умовах.

Крім розрахунку економічного ефекту від впровадження запропонованого технічного рішення, студент також повинен довести, що його нове технічне рішення буде кращим за існуючі аналоги, тобто зробити техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки нового технічного рішення, яке визначено темою дипломного проекту.

Обґрунтування доцільності, актуальності, прогресивності, перспективності, необхідності, економічної ефективності виконання запропонованих студентом технічних, технологічних, схемних, програмних та інших інтелектуальних розробок за обраною темою дипломного проекту здійснюються в тому випадку, коли студент удосконалює (модернізує) або пропонує новий варіант виробу, техніки, конструкції, механізму, машини, схемного рішення, приладу, верстата, обладнання, оснащення, пристрою, навчального стенда, методу, алгоритму, програмного продукту, засобу автоматизації, комп'ютеризова­ної системи обробки інформації тощо, який покращує існуючі варіанти техніки та технології або вирішує принципово нові задачі, які до цього в такому трактуванні не вирішувались, а також, коли студент удосконалює (модернізує) або розробляє новий технологічний процес, автоматизовану систему управління технічними, технологічними і іншими процесами, проектує (модернізує) нову виробничу дільницю, цех, підприємство, розробляє та виготовляє новий лабораторний стенд, здійснює наукові дослідження тощо. В подальшому все перераховане вище будемо називати нове технічне рішення або нова розробка.

Варіант виробу, техніки, технології, конструкції, механізму, ма­шини, верстата, схемного рішення, програмного продукту, засобу ав­томатизації, комп'ютеризованої системи обробки інформації тощо, з яким в процесі обґрунтувань здійснюється порівняння технічних і економічних показників нової розробки, називається базовим варіантом або аналогом.

В розділі "Економічна частина" повинен бути зроблений ретельний аналіз майбутнього технічного або інтелектуального рішення та доведена його актуальність, доцільність та ефективність з різних точок зору.

Так, аналіз технічної доцільності нового технічного рішення полягає в визначеності його прогресивності, тобто, в відповідності або перевершені кращих вітчизняних та закордонних зразків техніки і технології за такими показниками, як точність, надійність, продуктивність, потужність, коефіцієнт корисної дії, безвідмовність в роботі, ремонтоздатність, складність кінематичної схеми, маса та габарити, можливість застосування типових технологічних процесів тощо.

Організаційна доцільність розробки нового технічного рішення полягає в покращенні виробничої структури підприємства, цеха, дільниці, де будуть виготовлятися нові вироби, скороченні циклу підготовки виробництва нового виробу та тривалості виробничого циклу, покращенні режиму роботи обладнання, підвищенні рівня спеціалізації виробництва, його механізації та автоматизації, ритмічності виробництва тощо.

Соціальна доцільність полягає в покращенні умов праці, більш ефективному використанні сучасних інформаційних технологій в побуті, освіті, спорті, мистецтві тощо, покращенні умов життя людини, зменшенні шкідливого впливу на довкілля тощо. Аналіз соціальної доцільності може бути доповнений такими характеристиками, як естетичність нової продукції, її особливість, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу, стилю тощо.

Економічна доцільність нового технічного рішення полягає в створенні таких нових розробок, які б забезпечували загальну економію матеріальних, трудових та фінансових ресурсів на їх розробку, виробництво та експлуатацію з урахуванням якісної зміни основних технічних показників.

Економічне обґрунтування доцільності нової розробки не слід плутати з розрахунками економічної ефективності від впровадження цієї розробки. Якщо економічні обґрунтування здійснюються для того, щоб довести необхідність розробки нового технічного рішення в порівнянні з кращими існуючими аналогічними рішеннями, то розрахунки економічної ефективності здійснюються для того, щоб підрахувати, яку економічну вигоду принесе вже розроблене нове технічне рішення в результаті заміни ним певного застарілого технічного рішення в конкретній ситуації.

Техніко-економічні обґрунтування базуються на застосуванні якісного та кількісного підходів до оцінювання переваг та недоліків як відомих, так і нових технічних рішень, що пропонуються до розробки. Якісний аналіз варіантів здійснюється без розрахунків на основі оцінок: "краще-гірше", "більше-менше", "дешевше-дорожче" тощо. Він виконується на основі досвіду і знань як дипломника, так і керівника дипломного проекту. Перевага такого аналізу полягає в міні­мізації витрат часу та коштів на обґрунтування вибору кращих варіантів.

Але тут може виникнути загроза помилок в визначенні правильних шляхів вирішення поставлених задач, зменшити які здатен кількісний аналіз запропонованих варіантів. Кількісний аналіз базується на розрахунку певних індивідуальних, часткових або узагальнених показників, які характеризують відомі та запропоновані варіанти технічних рішень в процесі їх розробки, виготовленні та експлуатації. Кількісний аналіз є більш точним, але вимагає витрат часу на його проведення, застосування певних методик тощо.

В процесі дипломного проектування студент повинен запропонувати два або більше варіантів можливих рішень основної задачі проекту, зробити їх порівняльний аналіз та визначити найкраще технічне рішення, яке буде прийняте для подальшої розробки.

Обґрунтування вибору оптимального варіанта передбачає здійснення таких робіт:

1-й крок: вибір критерію, за яким буде здійснено оцінювання варіантів технічних рішень основної задачі проекту. Вибір критерію здійснюється на основі задач, які були поставлені перед студентом при виконанні дипломного проекту (роботи);

2-й крок: проведення розрахунків та порівнянь, на основі яких робиться висновок щодо вибору оптимального варіанта.

Для тощо, щоб якісно зробити техніко-економічне обґрунтування представленої розробки, дипломнику потрібно:

а) сформулювати суть технічної проблеми, що виникла на сучасному етапі розвитку науки, техніки і технології. Описати відомі (існуючі) способи вирішення технічної проблеми, зробити їх аналіз, порівняння, визначити недоліки та переваги;

б) обґрунтувати і вибрати базовий варіант (аналог) як найкра­щий із варіантів техніки і технології, програмного продукту тощо, що були досліджені студентом, або зробити аналіз існуючих методів вирішення задачі, що розглядається студентом. За базу для порівняння завжди приймають техніко-економічні показники кращої техніки, аналогічної за призначенням;

в) подати в вигляді таблиці технічні показники аналога (або існуючого методу вирішення задачі) та нового технічного рішення, що пропонується дипломником до розробки. Наприклад, якщо виникла проблема підвищити точність вимірювання нового приладу, то основні технічні показники аналога та приладу, що проектується, можуть бути зведені до таблиці (див. таблицю 3.1).

Таблиця 1.1 – Основні технічні показники аналога і нової розробки.

г) прокоментувати дані, роблячи наголос на тому, що базовий варіант техніки вже не задовольняє сьогоднішні вимоги. Наприклад, це можуть бути такі вирази:

- "існують такі-то прилади для вимірювання потрібних парамет­рів, але їх точність недостатня ";

- "існуючі способи обробки інформації не дають змогу вирішити такі-то питання, в той же час з 'явилися нові покоління мікропроцесорів (комп'ютерів, програмних продуктів), що відкривають можливості роз­робки нових способів обробки інформації (сигналів тощо), які дозволя­ють це зробити" тощо.

Разом з тим, звернути увагу на кращі технічні показники нової розробки. Наприклад, "нова розробка буде мати вищу точність, надій­ність, буде виконувати більше функцій " тощо;

д) пояснити, за рахунок чого планується вирішити поставлену задачу із технічним рівнем вищим, ніж існуючий. Наприклад, це можуть бути такі вирази:

- "внаслідок внесення змін до конструкції або технології виготов­лення виробу, машини, агрегату тощо"',

- "внаслідок заміни елементної бази"',

- "внаслідок запровадження нового програмного продукту";

-"внаслідок організації нової виробничої дільниці з виготовлення но­вої продукції;

- "внаслідок матеріалізації результатів, отриманих в ході прове­дення науково-дослідної роботи ";

- "внаслідок автоматизації виробництва" тощо.

Тобто, має бути зроблений висновок про принципову можливість вирішення поставленої технічної задачі;

е) при необхідності, уточнити технічні вимоги до об'єкта проек­тування. При уточненні технічних вимог до об'єкта проектування потрібно пам'ятати, що на цей об'єкт може поширюватись дія стандартів, технічних умов тощо. В цьому випадку технічні вимоги не можуть виходити за межі діючих нормативів. Якщо стандартів та технічних умов не встановлено, то дипломник має більшу свободу в розробці технічних вимог до об'єкта проектування;

ж) в загальному виді сформулювати цінову політику на нову розробку. При цьому слід ураховувати стан конкуренції на ринку, співвідношення основних технічних показників розробки і аналогів, залежність величини попиту від ціни розробки тощо. В результаті проведе­ного аналізу потрібно зробити відповідний висновок, наприклад:

- "рекомендується продавати об'єкт розробки за ринковою ціною, яка тепер складає... грн. ";

- "зважаючи на кращі параметри, рекомендується продавати роз­робку за більш високою ціною, а саме за... грн., що на... грн. більше, ніж ціна аналога ";

- "рекомендується продавати розробку за ціною, яка на... грн. ни­жче ринкової, оскільки пропонується запровадження нового принципу ви­рішення задачі, реалізація якого приведе до зниження витрат виробницт­ва на... грн.";

- інші;

й) при можливості, визначити конкурентів і спрогнозувати їх можливі дії. Потрібно зазначити, хто саме займається вирішенням подібної проблеми, які він має досягнення, чим може зашкодити даній розробці. Непогано, якщо будуть запропоновані контрзаходи, спрямовані на придушення можливого опору конкурентів. Наприклад, це може бути зниження ціни реалізації нової розробки, підвищення рівня сервісу тощо;

к) провести розрахунки, які б підтверджували економічну доціль­ність нової розробки. Це найскладніший етап обґрунтувань, тому що потребує проведення попередніх розрахунків, певних спрощень, наявності відповідних методик, урахування різноманіття технічної спрямованості нових розробок тощо.

В тому випадку, коли дипломник вирішує питання удосконалення (модернізації) або пропонує новий варіант виробу, техніки, конструкції, механізму, машини, схемного рішення, приладу, верстата, обладнання, оснащення, пристрою, навчального стенда, методу, алгоритму, програмного продукту, засобу автоматизації, комп'ютеризованої системи обробки інформації тощо, обґрунтування робляться шляхом зіставлення капітальних та експлуатаційних витрат нової розробки з капітальними та експлуатаційними витратами аналога. Капітальні вкладення К та експлуатаційні витрати Е розраховуються за методикою, що представлено у додатку А.

В тому випадку, коли дипломник вирішує питання удосконалення (модернізації) технологічного процесу, проектування нової дільниці, цеха, підприємства тощо, обґрунтування робляться шляхом зістав­лення додаткових капітальних вкладень із загальною величиною економії на собівартості виготовленої продукції. Додаткові капітальні вкладен­ня DК та економія на собівартості DS визначаються за методикою, що представлена у додатку Б;

л) зробити загальний висновок про доцільність, актуальність та економічну ефективність нової розробки. Наприклад, це може бути фраза: "На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що нове технічне рішення, що пропонується для розробки, буде мати кращі тех­нічні показники, ніж існуючі, вирішить такі-то задачі тощо, є більш ефективним в порівнянні з аналогами, і тому його розробка та впрова­дження є актуальною та доцільною ".

Зрозуміло, що наведений перелік питань, які можуть бути розглянуті при виконанні техніко-економічного обґрунтування не є вичерп­ним. В конкретних випадках студент може розглянути і інші питання, які є актуальними для даного дипломного проекту (роботи). Перелік таких питань визначає студент разом з консультантом з економічної частини та керівником дипломного проекту (роботи).