Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Добір матеріалів і написання курсової роботиПошук матеріалів за темою дослідження є важливим етапом підготовки курсової роботи. Літературу та інші інформаційні джерела студенти добирають самостійно, користуючись консультаціями керівника. Роботу з літературними джерелами оптимально розбити на кілька етапів: попередній вибір по каталогах, реферативним оглядам, спискам літератури; пошук джерел у відповідності зі сформованим списком; аналіз першоджерел, їхній добір, копіювання, конспектування. Для складання найбільш повного попереднього списку літератури необхідно переглянути каталоги, реферативні журнали, збірки наукових праць, періодичні видання. Починати перегляд періодичних журналів найкраще з останнього номера за кожний календарний рік, де, як правило, публікується зміст статей за весь попередній рік. Бібліографічні покажчики складаються з переліку бібліографічних записів, часто без анотацій і рефератів. Реферативні видання містять також реферати, де в стислому вигляді відображені основні моменти оригіналу публікації. Крім усього перерахованого, інформація про літературу може бути знайдена у книжкових переліках посилань. Для підвищення ефективності пошуку матеріалів в мережі Інтернет, корисно застосовувати деякі спеціальні прийоми. У першу чергу необхідно вибрати пошуковий сервер. Деякі сервери мають унікальні особливості, що можуть бути корисними при пошуку інформації. Інтернет-каталоги являють собою набір посилань на інші ресурси Всесвітньої мережі, упорядковані по різних категоріях. Більшість каталогів мають набір стандартних категорій, кожна з яких в свою чергу може мати кілька підрозділів. Така структура дозволяє поступово наближатися до об'єкта пошуку. Однак для того щоб результати пошуку максимально відповідали запиту, необхідно його правильно скласти. З цією метою можна використовувати «розширений пошук» («advanced search»). Ця опція дозволить більш точно задати пошуковий запит: указати перелік слів, які повинні зустрічатися в документі, задати визначену фразу, або тип документа. Усе це дозволить шукати Web-сторінки більш точно, автоматично відсіваючи непотрібні результати. Хоча опції розширеного пошуку в більшості пошукових систем мають простий інтерфейс, іноді зручніше користатися спеціальними операторами. Їхнє використання практично дублює розширений пошук, однак вводити їх потрібно безпосередньо в пошуковому рядку, разом із ключовими словами запиту. Пошук конкретної інформації на Web-сайті як правило вимагає значних часових ресурсів. У цьому випадку рекомендовано застосовувати спеціальні програми, що називають оффлайновыми браузерами. Такі утиліти багато в чому нагадують звичайний Web-браузер Internet Explorer. Відмінність полягає в тому, що вони розраховані на завантаження ресурсів цілком чи частково з метою подальшої їхньої обробки без активного з'єднання з Інтернетом. Функція, властива більшості подібних програм, — можливість настроювання глибини занурення в структуру сайта при його завантаженні і фільтрація файлів, що завантажуються. У підсумку пошуку і копіювання одержують великий вихідний документ, на основі якого виконується аналітичний огляд для курсової роботи. Розмір цього документа в кілька разів більше необхідного. Перша задача — провести ревізію зібраних матеріалів. У ході перегляду документів, скомпонованих в один файл, для кожного закінченого текстового блоку формулюють короткий заголовок, що характеризує його зміст. Не виключено, що окремі заголовки будуть повторюватися кілька разів, тоді їх нумерують цифрами. До кожного з поставлених заголовків застосовують стиль заголовка. У програмі Microsoft Word стиль оформлення тексту вибирають у списку, що розкривається, на панелі форматування. Щоб заголовки не виглядали занадто великими до них застосовують стиль третього рівня, наприклад, Заголовок 3. Коли всі зібрані матеріали прочитані і заголовки розставлені, документ переглядають у режимі структури, передбаченому в текстовому процесорі Microsoft Word. У цьому режимі можна охопити весь документ одним поглядом і проаналізувати зібрані матеріали, а також систематизувати отримані матеріали. З тексту видаляють усі фрагменти, що повторюються, коректують місця, де відбувається перехід від одного розглянутого питання до іншого. При виникненні додаткових питань по досліджуваній проблемі, відповіді на них доцільно навести в остаточній редакції роботи. У підсумку загальний обсяг документа буде скорочено в 5—6 разів, і багато раніше зібраних матеріалів повинні бути замінені власними судженнями, узагальненнями і висновками. Приступати до написання вступу методологічно краще не на початку, а по закінченні дослідження, коли основна частина роботи вже цілком готова. У протилежному випадку буде важко уникнути похибок, непослідовностей і повторного написання. Вступ може мати самостійну тему, наприклад, актуальність дослідження. Вступ починається з невеликої преамбули, де згадується сутність і стан проблеми, що підлягає дослідженню, її значимість у сучасних умовах, вказується на необхідність проведення наукового дослідження. Наприкінці вступу доцільно привести структуру курсової роботи. Іноді додають і перелік базових положень, що мають бути винесені на захист. У курсових роботах висновки можна оформляти у вигляді тез. У них не наводять матеріали, додаткові до основного тексту. Тобто висновки легко готуються на основі тексту роботи. Важливо тільки зробити їх короткими і чіткими. У висновках необхідно співвіднести отримані результати з цілями і задачами, поставленими у вступі. Тут повинні бути підсумовані основні результати дослідження, сформульована сутність вирішеної проблеми. Висновки можуть супроводжуватися практичними рекомендаціями з використання/впровадження результатів дослідження. У висновках можна вказати перспективні суміжні теми для дослідження — ті проблеми, що були визначені в ході дослідження, але не були розкриті при написанні курсової роботи. Перелік умовних скорочень, як правило, приводиться в тому випадку, якщо в роботі використані маловідомі скорочення й абревіатури. Причому якщо вони зустрічаються досить рідко (менш трьох разів), перелік не складається, а розшифровка наводиться безпосередньо в тексті роботи, після першого згадування. Перелік друкується після змісту, перед вступом двома колонками: у лівій (вузькій) перераховані скорочення, праворуч (у більш широкій) - їхня розшифровка. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 віддає перевагу списку використаних джерел, складеному в порядку їхнього згадування в тексті роботи. Однак, складання списку за абеткою також визнається припустимим. Вважається, що не слід включати в перелік ті джерела, на які не було посилань у тексті роботи.
|