I. Вступ

I.1.Текстовий редактор MS Word

Дайте визначення наступним поняттям

Текстовий редактор, редагування тексту, форматування тексту, абзац, міжрядковий інтервал, шрифт, кегель, пункт, список, табуляція, стиль тексту, макрос, колонтитул, шаблон документа, текстові поля, ліва і права границя абзацу.

Текстовий редактор WORD є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Це обумовлюється його численними перевагами, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості. Важко знайти таку задачу при роботі з текстами, яку не можна було б розв'язати засобами Word.

Текстовий редактор Word для Windows (далі просто Word) входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Ехсеl і систему управління базою даних Ассеss, тобто основні програми, які можуть використовуватися для формування документообігу в установах. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли формату Word. і навпаки.

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.

Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три - з правого. Ліва кнопка - це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь - якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга - відновлює нормальний розмір вікна, третя - закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл - робота з файлами документів;

Правка - редагування документів;

Вид - перегляд документів;

Вставка - вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат - форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис - сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица - робота з таблицями;

Окно - робота з вікнами документів;

? - довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватись клавішами горизонтального переміщення курсору. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу [Enter]. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt - підкреслена літера меню - підкреслена літера підменю].

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю.

При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення.

Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).

В Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкту.

Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши команду Правка / Отменить.

Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів - це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для натискування кнопки слід клацнути мишкою по кнопці. При фіксації курсору миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану - коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Однак користуватись кнопками панелі значно швидше і зручніше. Word забезпечує користувача декількома панелями інструментів.

Для вибору потрібної панелі слід скористатися командою Вид / Панели инструментов. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогу Панели инструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванню Word виводить на екран панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментів Рисование виводиться при побудові малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Windows способом.

Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл / Открыть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файлу.

Структура головного вікна MS Word. Використання розривів

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.

Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три - з правого. Ліва кнопка - це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь - якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга - відновлює нормальний розмір вікна, третя - закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл - робота з файлами документів;

Правка - редагування документів;

Вид - перегляд документів;

Вставка - вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат - форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис - сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица - робота з таблицями;

Окно - робота з вікнами документів;

? - довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватись клавішами горизонтального переміщення курсора. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу [Enter]. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt - підкреслена літера меню - підкреслена літера підменю].

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю.

При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення.

Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).

В Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті, слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкту.

Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши команду Правка / Отменить.

Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів - це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для натискування кнопки слід клацнути мишкою по кнопці. При фіксації курсору миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану - коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Однак користуватись кнопками панелі значно швидше і зручніше. Word забезпечує користувача декількома панелями інструментів.

Для вибору потрібної панелі слід скористатися командою Вид / Панели инструментов. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогу Панели инструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванню Word виводить на екран панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментів Рисование виводиться при побудові малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Windows способом.

Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл / Открнть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файлу. Для введення такої інформації використовуються вікна діалогу (мал. 1.)

Мал. 1.
Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, перемикачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється або за допомогою миші, або при натискуванні клавіші [ТАВ]. Ім'я групи можна також виділити, натиснувши комбінацію клавіш [Alt - підкреслена літера в імені поля]. Переміщення всередині групи здійснюють за допомогою клавіш переміщення курсору.

В разі введення допоміжної інформації у вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів із списку, введення і редагування тексту в полях введення.

Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких в разі їх ввімкнення з'являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.

Перемикачі (зображуються у вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з декількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола.

В рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, при відкритті якого-небудь файлу необхідно вказати його ім'я. Останнє можна вибрати із списку файлів або набрати в рядку введення.

Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, вибір шрифту). Поки маркер знаходиться всередині цього списку, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсору. Елемент списку виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші [Enter]). Особливою формою списку є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, направлену вниз. Для розкриття такого списку слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву клавішу миші (натиснути комбінацію клавіш [Alt - стрілка керування курсором]. Після розкриття списку і вибору елемента список знову закривається. Деякі однорядкові списки, елементом яких є число, мають справа дві стрілки, направлені вгору та вниз. При клацанні мишею на стрілці, направленій вниз, значення елемента зменшується, а по стрілці, направленій вгору - збільшується.

В правій частині або внизу вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка ОК (клавіша [Enter]) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду.

Кнопка ОТМЕНА (клавіша [Esc]) анулює всі зміни; діалог закінчується, але відповідна команда не виконується.

Крім кнопки ОК і ОТМЕНА в цьому вікні залежно від призначення конкретного вікна можуть бути й інші кнопки управління діалогом.

Багато вікон діалогу мають таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому випадку діалог організовується за сторінками-вкладинками. Кожна вкладинка має у верхній частині вікна ім'я. Для відкриття вкладинки слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші.

Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. При вибиранні такого поля розкривається наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.

Word є багатовіконним редактором. Всередині вікна редактора може існувати декілька вікон документів. Користувач може встановлювати розмір і положення кожного вікна традиційними для Windows засобами. В кожному вікні може редагуватись свій текст. Зовнішній вигляд вікна документа показано на мал. 2.

Мал. 2.

У верхньому рядку розміщується заголовок вікна, який включає ім'я файлу, що редагується, кнопку виклику управляючого меню, кнопку згортання меню до піктограми, кнопку відновлення нормального розміру і кнопку закриття. Якщо у вікно не завантажено файл, то в заголовку вказується ім'я Документ. Праворуч і знизу розміщені смуги вертикальної і горизонтальної прокрутки. Смуги мають маркери, які показують, в якому місці документа знаходиться в даний момент користувач. Перемістивши маркер на потрібну позицію полоси прокрутки, можна перейти в будь-яке місце документа. Під рядком заголовка розміщується горизонтальна лінійка, на якій розміщені маркери відступу рядків, абзаців, позицій табуляції. Детальніше призначення елементів горизонтальної лінійки буде розглянуто далі. Горизонтальну лінійку можна вилучити з екрана за допомогою команди Вид / Линейка, а потім за допомогою цієї самої команди повернути на екран.

Одне з вікон є активним. Активне вікно зображується на передньому плані і може закривати інші вікна. В активному вікні знаходиться текстовий курсор (мерехтливий вертикальний штрих) і горизонтальна риска. Текстовий курсор вказує місце, куди можна вводити символи. Горизонтальна риска визначає кінець тексту.

В багатьох текстових процесорах реалізована функція форматування. При цьому форматувати можна як окремі абзаци, так і весь текст. Форматування, як правило, містить:

* установлення лівої межі абзацу (тексту);

* установлення правої межі абзацу (тексту);

* зсув початку першого рядка абзацу відносно його лівої межі;

* розбиття тексту на сторінки та ін.

Форматування також включає розмічування та виділення окремих елементів тексту, наприклад:

* зміну шрифту окремих слів, рядків, абзаців;

* підкреслювання, розрядка слів, посилення яскравості (жирності).

Текст документа можна розбивати на сторінки. При цьому перед розбиванням тексту задаються параметри сторінок. Ці параметри можуть містити:

* установку міжрядкового проміжку в інтервалах;

* установку довжини сторінки в інтервалах;

* установку номера першої сторінки документа.

В ряді текстових процесорів вгорі кожної сторінки крім її номера може розміщуватися рядок з постійною інформацією, наприклад, з найменуванням документа. Рядок з такою інформацією часто називають «колонтитул».

Майже в усіх текстових процесорах реалізовано функцію друкування документів. При цьому в багатьох з них можна керувати режимами друкування. Управління режимами друкування звичайно містить:

* установлення якості друкування. Якість друкування залежить від того, чи друкується текст за допомогою шрифту, вбудованого в принтер, чи він друкується у графічному режимі. У графічному режимі кожен рядок друкується за два або більше проходів друкувальної головки. Чим більше проходів головки у кожному рядку, тим вища якість друку;

* установлення міжрядкового проміжку в інтервалах;

* установлення лівого поля;

* установлення горизонтальної щільності друкування. Як правило, текст друкується зі щільністю 10 символів на дюйм (при цьому на стандартному аркуші паперу формату А4 вміщується 80 символів).

У деяких текстових процесорах допускається встановлення ширини позиції для так званих вузьких символів (наприклад, знака оклику), які займають на папері місця менше, ніж стандартні символи. Крім того, часто документ можна друкувати зі щільністю 16,6 символу на дюйм (у цьому випадку на стандартному аркуші паперу А4 розміщується 132 символи).

Створити засобами MS Equation математичні формули у відповідності до варіанту

Формула №1

Формула №2;

Формула №3;

+ =
1.4 Вкажіть призначення «гарячих» клавіш MS Word

Комбінація клавіш

призначення F1

допомога Home

В початок документа F2

Редагування іменні файлу End

В кінець F3

авто текст Ctrl+Home

В початок документа F4

Ставлення тексту Ctrl+End

В кінець F5 пошук Ctrl+>або<

Перехід до наступного вікна чи таблиці F6

Період до слідкуючої області Ctrl+^абоv

Перехід до наступного вікна чи таблиці F7

правопис Ctrl+F

пошук F8

виділення Ctrl+Del

Забирання останнього абзацу F9

Поновлення полів Ctrl+BkSpace

Шаг назад F10

Перехід підміню PgUp або PgDown

Листання документа F11

перехід Alt+Ctrl+Home

Виклик під меню F12

Відкриття вікна, та збереження Shif+Tab

Перехід з виділенням

Форматування

Шрифта

Абзаца Ctrl+B

Виділення тексту Ctrl+L

Ctrl+I

курсив Ctrl+E

По центру текст Ctrl+U

підкреслення Ctrl+R

З лівого краю Ctrl+[або]

Зміна шрифту Ctrl+J

табуляція Ctrl+Shift+*

Непечатаємі символи Ctrl+M

оступи Ctrl+Shift+W

форматування Ctrl+T

Оступи зліва Ctrl+(Shift)+=

процентне співвідношення Ctrl+Q

Текст з лівого краю Shift+F3

пошук Ctrl+1 або 2 або 5

Форматування Шрифта Абзаца Ctrl+B

Виділення Ctrl+L

абзац Ctrl+I

підкреслення Ctrl+E

По центру Ctrl+U

курсивом Ctrl+R

По правому краю Ctrl+[або]

Зменшення шрифта Ctrl+J

По ширенні Ctrl+Shift+*

не печатні знаки Ctrl+M

одступи Ctrl+Shift+W

підкреслення Ctrl+T

табулятор Ctrl+(Shift)+=

зменшення в% Ctrl+Q

По правому краю Shift+F3

Збільшення шрифту Ctrl+1 або 2 або 5

Зміна стилю Вставка символів друкованих недрукованих (r) або Alt+Ctrl+R

Поновлення вікна Space (пробіл)

Пробіл (tm) або Alt+Ctrl+T

Перехід в звичайний режим Shitf+Enter

Шаг в низ (c) або Alt+Ctrl+C

Пошук в справочнику Ctrl+Enter

Перехід на інший абзац Alt+Ctrl+.

Настройка клавіатури Ctrl+Shift+Enter

Перехід на іншу сторінку Alt+Cray

перехід Ctrl+Shift+Space

Видалення інформмації Ctrl+Alt+Cray

Настройка таблиць Ctrl+

Зміна розміру тексту Ctrl+Shift+-

Знищення тексту Tab

Перехід Ctrl+0171 aбо 0187

формат

І.2. види текстових редакторів, області використання

1. Текстовий редактор, призначення й основні функції.

2. Можливості текстового редактору.

2.1 Створення документа.

2.2. Редагування тексту.

2.3. Форматування тексту.

3. Формати текстових файлів.

1. Текстовий редактор, призначення й основні функції.

· Для роботи з текстами на комп'ютері використовуються програмні засоби, називані текстовими редакторами або текстовими процесорами. Існує велика кількість різноманітних текстових редакторів, що розрізняються по своїх можливостях, - від дуже простих навчальних до потужних, багатофункціональних програмних засобів, називаних видавничими системами, які використовуються для підготовки до печатки книг, журналів і газет. Найбільш відомі серед користувачів IBM-Сумісних комп'ютерів текстові редактори Lexicon і Word for Windows.

Основне призначення текстових редакторів - створювати текстові файли, редагувати тексти, переглядати їх на екрані, змінювати формат текстового документа, роздруковувати його на принтері.

Текст, що набирається на клавіатурі комп'ютера, відтворюється на екрані дисплея в робочому полі редактора. Спеціальний значок - курсор указує те місце на екрані, на якому користувач у цей момент може робити вплив (створювати, змінювати символи й т.д.) за допомогою редактора. Працюючи з текстовим редактором, можна одержати на екрані інформацію про поточний стан курсору, тобто його координатах на екрані (номер рядка й позиції в рядку), а також про номер сторінки тексту, його форматі, використовуваному шрифті й т.д.

Інтерфейс практично кожного текстового редактора дозволяє мати на екрані меню команд керування редактором - зміна режимів роботи, звертання за допомогою, форматування тексту, печатки й т.д. Як правило, меню має не тільки текстову форму, але й форму піктограм, що вказують на виконувану команду.

Функціональні можливості більшості сучасних текстових редакторів дозволяють користувачеві виконувати наступні операції:

· набирати текст із клавіатури;

· виправляти символи, вставляти новий символ на місце помилкового;

· вставляти й видаляти групи символів у межах рядків, не набираючи заново весь рядок, а зрушуючи частину її вліво/вправо в режимі вставки;

· копіювати фрагмент тексту, використовуючи певну частину пам'яті - так званий «буфер» (або «кишеня», як говорять програмісти) для тимчасового зберігання

· копируемих фрагментів тексту;

· видаляти одну або кілька рядків, копіювати й переміщати їх в інше місце тексту;

· розсовувати рядка набраного тексту, щоб вставити туди новий фрагмент;

· вставляти фрагменти з інших текстів, переглядати тексти й виявляти групи, що зустрічаються в цьому тексті слова або, слів, заздалегідь виділених користувачем;

· зберігати набраний текст (а при необхідності й всі проміжні варіанти цього тексту) у вигляді файлу на магнітному диску або іншому запам'ятовувальному пристрої;

· форматувати текст (тобто змінювати довжину рядка, межстрочние відстані, вирівнювати текст по краї або середині рядка й т.д.);

· змінювати шрифти, їхній розмір, робити виділення за допомогою підкреслення або застосування різного написання букв (курсивного, напівжирного й т.п.);

· роздруковувати підготовлений текст на принтері.

Більшість редакторів тексту мають також режим орфографічного контролю тексту. У цьому випадку в пам'яті комп'ютера зберігається досить великий словник. Завдяки цьому стає можливим автоматичний пошук орфографічних помилок у тексті й наступне їхнє виправлення.

Широкі можливості текстових редакторів дозволили комп'ютеру практично витиснути друкарські машинки з діловодства, а використання комп'ютерних видавничих систем багато в чому змінило організацію підготовки рукопису до видання, автоматизувало працю людей декількох типографських професій - верстальщика, складача, коректори й др.

2 Можливості текстового редактору.

1Зазвичай текстові редактори містять у собі такі можливості:

2— Набір тексту

3— Корегування набраного тексту звичайним способом, тобто зміна букв,

4слів і т. д.

5— Вирізання фрагментів тексту, запам'ятовування їх протягом поточного сеансу роботи, а також у вигляді окремих файлів.

6— Вставка фрагментів у потрібне місце тексту.

7— Пошук у тексті потрібних слів або речень.

8— Заміна слів одне на інше частково або повністю у всьому тексті.

9— Форматування тексту, тобто надання йому певного вигляду за такими параметрами: ширина текстового стовпчика, абзац, поля з обох боків, верхнє й нижнє поле, відстань між рядками, вирівнювання краю рядків.

10— Автоматична розбивка тексту на сторінки із заданим числом рядків.

11— Автоматична нумерація сторінок.

12— Автоматичне введення підзаголовків у нижній або верхній частині сторінки.

13— Виділення частини тексту жирним, курсивним або підкресленим шрифтом.

14— Переключення програми для роботи з іншим алфавітом.

15— Табуляція рядків, тобто створення постійних інтервалів для розміщення і тексту у вигляді стовпчиків.

16— Друкування тексту або окремих його частин.

17-Найпотужніші редактори включають також додаткові можливості, такі як:

18— Можливість побачити на екрані текст у готовому вигляді, тобто таким, |яким він буде роздрукований принтером.

19— Широкий вибір шрифтів.

20— Можливість вставки в текст формул, таблиць, малюнків.

21— Можливість створення кількох текстових стовпчиків на одній сторінці.

22— Автоматичний пошук і виправлення граматичних помилок.

23— Вибір готових стилів і шаблонів.

2.1 Створення документа.

Шаблони

Найпростіший спосіб створення нового документа полягає у використанні І шаблонів. Шаблони являють собою стандартні заготовки документів певного типу і використовуються для полегшення підготовки документів. Шаблони дозволяють складати й зберігати універсальні бланки документів різного типу: листів, службових записок, доручень, платіжних доручень. Складовою частиною шаблонів є стилі, що визначають зовнішній вигляд символів і абзаців. Починаючи складати певний документ, ви спочатку викликаєте шаблон і цього типу документів, а вже потім заповнюєте його. Складання документа при цьому зводиться до заповнення його певних полів текстом. Один раз зроблений на основі стандартів шаблон може надалі багаторазово використовуватися для створення документів певного виду.

Деякі текстові процесори (наприклад Microsoft Word) зберігають у шаблонах не тільки інформацію, потрібну для створення нового документа, але також і деякі елементи середовища: склад панелей інструментів і меню, набір макросів, коефіцієнт масштабування при відображенні документа і т. п. Цікаво, і що документ, створений у Microsoft Word, може бути власним шаблоном. У розвинутих текстових процесорах існує цілий ряд інструментів, що сприяють і автоматизації створення шаблонів. Серед них найважливішими є поля підстановки й макроси. Використання полів підстановки дає можливість вставляти в шаблон документа нові поля, призначені для подальшого їх заповнення користувачем.

Відкриття документа

Для того щоб відредагувати вже існуючий документ, якого поки що немає на 1 екрані, треба спочатку відкрити його, тобто викликати з диска. При цьому документ, який відкривається, не зникає з диска, просто його копія переноситься в пам'ять комп'ютера. Як тільки документ відкритий, його можна редагувати, роздруковувати або просто читати.

Режим вставки і заміни символів

Текстовий процесор завжди знаходиться в одному з двох режимів — вставка або заміна. Для їхнього перемикання зазвичай використовується клавіша <Ins>. У режимі вставки текст, що вводиться з клавіатури, відсуває вправо текст документа, що стоїть праворуч від курсору, не видаляючи його. У режимі заміни замість символу, що стоїть над курсором (або праворуч від нього), вводиться новий символ із-клавіатури. Режим вставки руйнує існуючий текст документа.

Коли текст вводиться вперше, зручніше користуватися режимом вставки, а також при редагуванні тексту, коли в текст додається символ, слово або речення. Якщо ж ви хочете замінити один символ іншим, то використовуйте режим заміни.

Режим вставки — метод доповнення тексту в документ, при якому існуючий текст зміщається вправо, звільняючи місце текстові, що вводиться.

Режим заміни — метод доповнення тексту в документ, при якому символ, який стоїть над курсором, заміняється тим, що вводиться з клавіатури.

2.2. Редагування тексту.

Поняття фрагмента тексту і його виділення

Фрагментом називається безперервна частина тексту. Виділення фрагмента робить його об'єктом наступної команди. Виділити фрагмент — означає «підсвітити» його за допомогою миші або клавіатури. Виділений фрагмент може бути рядковим, блоковим або лінійним. Рядковий фрагмент складається з послідовності цілих рядків. Блоковий фрагмент зазвичай поєднує частини рядків, що утворюють у сукупності прямокутник. Лінійний (потоковий) фрагмент може містити в собі послідовність (необов'язково) цілих рядків. У деяких текстових процесорів (наприклад Microsoft Word) немає рядкового виділення. Однак його легко здійснити за допомогою перетягування мишею. У текстового процесора MultiEdit передбачені всі три способи виділення. Існують спеціальні способи виділення для слова, рядка, речення тощо (наприклад, подвійний або потрійний клік мишею в Microsoft Word).

Копіювання й переміщення фрагментів тексту Найбільш часто використовувані операції в текстових процесорах — копіювання, переміщення й видалення фрагментів тексту. Ці операції можуть виконуватися як із буфером проміжного зберігання, так і без нього. У Лексиконі, наприклад, такі операції виконуються тільки через буфер. У процесорах MultiEdit і Microsoft Word — і так, і так. Наприклад, у текстовому процесорі Microsoft Word є можливість перетягувати фрагменти мишею на нове місце (з видаленням зі старого місця або без видалення) без допомоги буфера. Сутність операцій, що використовують буфер проміжного зберігання, полягає в тому, що позначений фрагмент тексту переноситься на нове місце, копіюється туди або просто видаляється. Технологія виконання цих операцій включає кілька етапів:

— виділення частини тексту (фрагмента);

— перенесення виділеного фрагмента в буфер проміжного зберігання;

— переміщення курсору в потрібне місце документа;

— копіювання (перенесення) виділеного фрагмента з буфера в те місце документа, що позначене курсором.

Оскільки всі додатки Windows працюють через загальний системний буфер проміжного зберігання, операції із фрагментами тексту можуть торкатися не тільки зовнішніх документів, але й інших додатків. Так, ви можете перенести (скопіювати) позначений фрагмент із вашого поточного документа, створюваного в Microsoft Word, у який-небудь документ у табличному процесорі Excel, або, навпаки, використовувати частину зовнішнього документа, що знаходиться в іншому вікні, створюваному вами.

Видалення тексту

У сучасних текстових процесорах можна видалити символ, слово, рядок, фрагмент тексту (рядковий або блоковий).

При цьому видалення останнього введеного символу (тобто символу, що стоїть ліворуч від курсору) здійснюється за допомогою клавіші <Backspace>, а символу, що йде за курсором, — за допомогою клавіші <Delete>.

Видаленню слова, рядка, речення або будь-якого іншого фрагмента тексту передує виділення відповідного елемента тексту, а потім застосування або клавіші <Delete>, або операції видалення. Місце, яке займав видалений елемент тексту, автоматично заповнюється розміщеним після нього текстом.

Видалений фрагмент тексту переноситься в буфер проміжного зберігання, так само як в операції переміщення. При необхідності його можна відновити, якщо туди не зроблений новий запис чергової операції копіювання, переміщення, видалення. Новий фрагмент тексту замінює попередній.

Операція відкочування

У багатьох програмних засобах, у тому числі й у текстовому процесорі, передбачена операція відкочування. Для реалізації цієї операції текстовий процесор фіксує послідовність дій щодо зміни тексту у вигляді послідовних кроків. Спеціальною командою відкочування (Undo) користувач може повернути документ до того стану, який був за кілька кроків тому, тобто «відкотитися». Глибина можливого відкочування залежить від середовища, потужності використовуваного комп'ютера й інших причин. Поряд із командою відкочування існує команда скасування відкочування (Redo).

2.3. Форматування тексту.

Суть форматування

Операції форматування включають у себе розбивку тексту на рядки (у рамках абзацу) і сторінки, вибір розташування абзаців, відступів між абзацами, обтікання окремих абзаців, а також видів і написання шрифтів. Ці операції виконуються різними текстовими процесорами з різним ступенем автоматизації. Наприклад, розбивку на рядки й сторінки Microsoft Word виконує автоматично (ця властивість — характерна риса потужних текстових процесорів). Лексикон автоматично розбиває тільки на рядки, а розбивку на сторінки виконує лише за спеціальною командою. MultiEdit і те й інше виконує за командою. Таким чином, після введення з клавіатури вихідних установок (команд) форматування, обумовлених конкретним видом документа, текстовий процесор автоматично переформатує документ.

Суть форматування полягає в здатності текстового процесора змінювати оформлення документа на сторінці, а саме:

— змінювати границі робочого поля, визначаючи поля зверху, знизу, зліва, справа;

— встановлювати міжрядковий інтервал (розрідженість рядків на сторінці) і міжбуквений інтервал у слові;

— вирівнювати текст — центрувати, притискати до лівої або правої границі;

— рівномірно розподіляти слова в рядку;

— використовувати різні шрифти і т. ін.

При редагуванні документа змінюється його вміст, а при форматуванні — його зовнішній вигляд. У текстових редакторах розрізняють форматування символів і форматування абзаців.

При форматуванні символів, як правило, задаються параметри шрифту гарнітура, розмір, написання, тип підкреслення та інше.

Гарнітура шрифту — це термін, яким визначається загальна форма символів. Наприклад, гарнітура roman є загальною назвою для цілого сімейства класичних шрифтів і відрізняється зарубками на кінцях букв і комбінацій товстих і тонких ліній у накресленні символу. Ця гарнітура легко читається, тому розроблювачі шрифтів створили на її базі безліч шрифтів подібного вигляду, наприклад шрифт Times New Roman, що поставляється з Windows

Для будь-якого фрагмента документа (слова, рядка, абзацу, речення або всього документа) можна задати шрифт. Поняття шрифту містить у собі сукупність таких параметрів:

— тип шрифту (або гарнітура). Це може бути Тайме, Кур'єр і т. д.,

— розмір шрифту. Задається в пунктах. Наприклад: 14 пт, 16 пт і т. д.,

— написання (звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив);

— тип підкреслення (одинарне, подвійне, хвилясте і т. д.);

— колір шрифту;

— ефекти (верхній і нижній індекс, закреслювання, тінь і т. д.);

Для задавання іншого шрифту виділіть спочатку фрагмент, у якому ви збираєтеся поміняти шрифт. Потім для зміни типу шрифту, розміру й написання скористайтеся панеллю інструментів.

Якщо потрібно збільшити (зменшити) розмір шрифту, то розкрийте список розмірів і виберіть потрібне значення або введіть його самостійно.

Щоб змінити тип шрифту, розкрийте список шрифтів і виберіть необхідний.

Зробити виділений фрагмент тексту напівжирним, курсивом або підкресленим (у будь-яких поєднаннях) можна натисканням відповідних кнопок на панелі інструментів. З їхньою ж допомогою відповідні ефекти можна скасувати.

У редакторі Microsoft Word тонше форматування шрифту можна виконати, виділивши фрагмент тексту і вибравши команду Формат/Шрифт. Ця команда викликає діалогове вікно, у якому можна зробити всі передбачені варіанти шрифтового оформлення.

За допомогою елементів цього вікна можна змінити не тільки тип і розмір шрифту, але й усі інші його параметри. Зробивши необхідні настроювання, натисніть клавішу ОК.

До більшості шрифтів, крім звичайних символів, зображених на клавішах клавіатури, входять спеціальні символи й значки. Ці символи застосовуються при створенні документів наукового або технічного характеру, а також при роботі не з англійською, а з деякими іншими мовами. Оскільки символів такого Роду на клавіатурі немає, у Word є діалогове вікно для їх вставки

Поняття абзацу

Форматування часто застосовується до абзаців.

Ви помітили, що як тільки введений текст досягне правої межі, текстовий процесор автоматично переведе його на наступний рядок. Інакше кажучи, якщо слово, що вводиться, занадто довге і не вміщається на рядку, що залишився, текстовий редактор автоматично починає новий рядок. Якщо ви закінчили цей абзац і хочете, щоб курсор перемістився на початок наступного, натисніть клавішу введення <Enter>. Таке натискання слід розглядати як команду, за якою поточний абзац закривається. У текстовому процесорі Microsoft Word при завершенні абзацу клавішею <Enter> новий абзац повторює стиль попередніх.

Абзац — фрагмент тексту, процес введення якого закінчився натисканням на клавішу введення <Enter>.

Мінімальний набір типових операцій

Мінімальний набір типових, операцій включає операції, що здійснюються над документом в цілому, над абзацами документа і над його фрагментами. До операцій, що здійснюються з документом, належать:

— створення нового документа — присвоєння документу унікального імені й набирання усього тексту документа на клавіатурі;

— завантаження попередньо створеного документа в оперативну пам'ять;

— зберігання документа — копіювання документа з оперативної пам'яті в зовнішню;

— видалення документа — видалення створеного або завантаженого документа з екрана;

— друк документа — створення твердої (паперової) копії документа.

Операції, що здійснюються над абзацами

Абзац є ключовим елементом у структурі документа для багатьох текстових процесорів (хоча є й інші, наприклад, у Microsoft Word — розділи).

Указані операції включають установку границь абзаців і абзацних відступів, вирівнювання, а також вмикання переносу слів.

Установку границь абзаців здійснюють за. допомогою маркерів відступів, що знаходяться на координатній лінійці, або відповідними командами меню.

Вирівнювання (виключна). Розрізняють чотири види горизонтального (вліво, вправо, по центру, по ширині) і три види вертикального вирівнювання (вгору, вниз, по висоті).

Перенос. При вимкнутому режимі автоматичного переносу слово, яке не помістилося на рядку, повністю переноситься на наступний рядок. Це не додає тексту елегантності; його правий край залишається нерівним. Для поліпшення зовнішнього вигляду тексту використовують режим переносу. При ручному варіанті переносу користувач сам визначає місце переносу, вводячи дефіс, і жорстким переведенням каретки (натисканням на клавішу <Enter>) переходить на наступний рядок. Використання такого режиму переносу призводить до необхідності видалення дефісів при повторному форматуванні тексту документа.

При ввімкнутому режимі автоматичного переносу реалізується м'який варіант переносу: текстовий процесор сам ділить слово на склади і переносить його найкращим способом. Цей режим не створює ніяких труднощів при повторному Форматуванні.

Операції, здійснювані над фрагментами тексту.

Ці операції включають виділення фрагмента тексту, його переміщення, копіювання або видалення. Крім того, виділений фрагмент тексту можна надрукувати, зробити пошук і заміну символів, застосувати шрифтове виділення " Ряд інших операцій.

3 Формати текстових файлів.

1 Програмні засоби, призначені для створення, редагування та форматування текстових документів, називаються текстовими процесорами. Документи можна поділити на прості та комплексні. Прості являють собою форматований текст. Складні документи можуть містити об’єкти іншої природи – малюнки, таблиці, формули, тощо.

2 Сучасні текстові процесори опрацьовують документи трьох типів: друковані документи, електронні та Web-документи.

3 Друковані створюються та друкуються на одному робочому місці. Подальше просування таких документів здійснюється на паперовому носієві.

4 Електронні документи передаються у вигляді файлів. Як правило, вони призначені для подальшого редагування.

5 Web-документи призначені для розміщення в мережі Internet. Їх особливістю. є те, що вони можуть змінювати свій вигляд в залежності від ресурсів комп’ютера, на якому вони будуть відображатись.

6 Документ може буди записаний у різних форматах. Основними є:

7 doc – стандартний формат офісного текстового документа, призначається за умовчанням;

8 rtf – формат, що використовується для сумісності між різними версіями текстових процесорів;

9 txt – текстовий формат, містить текст у ASCII-кодах, використовується для сумісності з ОС MSDOS;

10 dot – формат шаблону документа; шаблон - це також документ, на який встановлений захист і який використовується як зразок для створення інших документів;

11 htm – формат web-документа.

12 При записі тексту за умовчанням використовується стандартний doc –формат. Але в деяких випадках цей формат потрібно змінити. Наприклад, при створенні електронної форми, яка є шаблоном документу, або для подальшої обробки документу в текстовому редакторі операційної системи MS DOS. В останньому випадку користувач повинен пам’ятати, що форматування документу, а також використання спеціальних символів, малюнків, формул та інших об’єктів буде втрачене.

ІІ. Створення складних канцелярських таблиць, виконання MS Word 2007

ІІ.1. нові можливості MS Word 2007

ІІ.2. структура вікна, елементи вікна та їх призначення

– Характеристика елементів вікна Word: заголовку вікна, меню, панелей інструментів, лінійки, текстового курсору і курсору миші, вікна текстового документу, рядка стану, кнопок переміщення тексту у вікні, смуг прокручування.

Вікно текстового редактора MS Word має всі основні елементи вікон операційної системи Windows.

Вікна документів, які обробляються у текстовому редакторі можуть займати весь простір вікна редактора (повновіконний розмір) або тільки його частину (нормальний розмір). Кожне вікно документа нормального розміру має свій заголовок з кнопками керування. Ці вікна можуть розміщуватись у вікні редактора з перекриттям, каскадом, одне поруч одного або одне під одним. У повновіконному режимі на передньому плані завжди розміщене вікно одного документа, а всі інші заховані за ним. Кнопки керування вікном активного документа розміщуються у рядку меню редактора, під кнопками керування вікном редактора (другий ряд кнопок керування вікном).

Вікно текстового редактора може містити декілька панелей інструментів, які можуть розміщуватись у різних місцях вікна (за бажанням користувача: ліворуч, праворуч, знизу, зверху або посередині вікна).

Над вікном документа, та ліворуч від нього може розміщуватись лінійка, яка має сантиметрову або дюймову шкалу і може містити додаткові елементи керування фрагментами документа. За допомогою лінійки також зручно оцінювати місце розташування цих фрагментів на аркуші паперу.

Знизу і праворуч можуть розміщуватись лінійки прокручування, завдяки яким можна легко переміщуватись сторінками документа. Маркер вертикальної смуги прокручування завжди показує відносне положення фрагмента, який відображено на екрані, у документі. Якщо встановити на ньому курсор миші і натиснути ліву кнопку миші, ліворуч від смуги прокручування буде показано, на якій сторінці документа знаходиться цей фрагмент. Переміщуючи маркер вздовж смуги прокручування можна вибрати будь-яку сторінку документа.

У нижній частині вертикальної смуги прокручування є дві нові кнопки:

– здійснює перехід до першого рядка попередньої сторінки документа;

– здійснює перехід до першого рядка наступної сторінки документа.

ІІ.3. правила макетування та оформлення таблиць (Верстка таблиць)

ІІ.4. Засобі створення таблиць

Оформлення тексту у вигляді таблиці

Таблиці дозволяють організовувати інформацію у вигляді рядків та стовбців, що дуже зручно для представлення даних. В таблиці заносяться факти та цифри, на які читач може не звернути увагу в тексті, але які дуже наглядно представляються в таблицях.

Таблиця складається з:

~ Рядків – відображають інформацію по горизонталі;

~ Стовпців – відображають інформацію по вертикалі;

~ Комірки – це клітинка, що з’явилася на місці перетину рядків та стовпців.

Створення таблиці

Microsoft Word дозволяє три різних способи створення таблиці в документі:

~ Створення таблиці в документі за допомогою мишки;

~ Визначення розмірів таблиці за допомогою діалогового вікна де вказується стовпці і рядки;

~ Визначення розмірів таблиці за допомогою мишки та випадвючих меню.

Створення таблиці за допомогою мишки.

Для того щоб створити таблицю за допомогою мишки потрібно:

1. Вибрати команду Таблиця Намалювати таблицю

З’явиться панель інструментів Таблиці та границі, а покажчик миші прийме вигляд олівці.

2. Підведіть покажчик мишки до того місця в документі, де потрібно вставити таблицю.

3. Утримуючи натисненою ліву кнопку мишки (ЛКМ), намалюйте рамку таблиці необхідного розміру.

4. Відпустіть ліву кнопку мишки.

Word відобразить границі таблиці, намальовані сплошними лініями.

5. Перемістить вказівник мишки в середину таблиці, щоб намалювати її стовпці та рядки. Ви можите малювати лінії не тільки по вертикалі та горизонталі а й по діагоналі.

Повторяйте ці дії необхідну кількість разів.

В тому випадку, якщо ви допустили помилку, клацніть на кнопці Ластик на панелі інструментів Таблиці і границі, після чого клацніть на лінії, яку необхідно видалити. Потім клацніть на кнопці Намалювати таблицю і продовжуйте малювати таблицю.

6. Натисніть клавішу «Esc», як тільки закінчите малювати таблицю.

Вказівник мишки прийме вигляд звичайного курсору. Тепер можна вводити текст в комірки тільки що створеної таблиці.

Визначення параметрів таблиці за допомогою меню Таблиця

Більш чітку таблицю можна створити за допомогою:

1. Виберіть команду Таблиця Добавити Таблиця.

З’явиться діалогове вікно Вставка таблиці (мал. 1).

2. Введіть потрібне число стовпців в поле Число стовпців.

3. Введіть потрібне число рядків в поле Число рядків.

4. В группі Автопідбір ширини стовпців потрібно вибрати один з трьох перемикачів:

~ Постійна. можна вибрати Авто, а це означає, що ширина стовпця буде залежити від тексту, поміщеного в стовпець. Інші параметри цього значення визначаються в сантиметрах.

~ По змісту. Ширина стовпця буде залежити від самого довгого рядка, поміщеного в стовпець.

~ По ширині вікна. Ширина таблиці встановлюється на основі ширини вікна, в якому відображається таблиця.

5. Якщо клацнути на кнопку автоформат, зявиться діалогове вікно Автоформат таблиці (мал. 2).

6. В списку Формати потрібно клацнути на одному з форматів таблиці, і якщо формат не влаштовує користувача то він може змінювати всі доступні параметри в цьому діалоговому вікні.

У вікні Зразок буде показан зразок таблиці, створеної з використанням вибраного формату. При установці якого-небудь вспоміжного перемикача в групі Змінити оформлення у вікні Зразок будуть відображені всі змін. зв’язані з цим перемикачем.

7. Після вибору формату таблиці і зв’язаних з ним параметрів потрібно клацнути на кнопці ОК.

Знову з’явиться вікно Вставка таблиці (мал. 1).

8. Клацніть по кнопці ОК.

Додавання та видалення рядків і стовпців таблиці

Щоб видалити рядок або стовпець, потрібно:

1. Помістити курсор мишки в той рядок або в той стовпець, який потрібно видалити.

2. Вибрати команду Таблиця Видалити Рядки або Стовпці.

Щоб добавити рядок або стовпець, потрібно:

1. Помістити курсор мишки в любий рядок або стовпець.

2. Вибрати команду Таблиця Добавити Стовпці зліва або стовпці зправа, або Рядки вище, Рядки нижче.

Щоб добавити комірки, потрібно:

1. Помістіть курсор мишки в ту комірку, яку потрібно видалити.

2. Вибрати команду Таблиця Добавити Комірки.

З’явиться діалогове вікно Добавлення комірок.

3. Встановити необхідний перемикач, і натиснути на ОК.

Зміна розмірів таблиці, висоти рядків і ширини стовпців

Для зміни висоти рядка або ширини стовпця, потрібно:

1. Виберіть команду Вигляд Лінійка.

Word відобразить вертикальну лінійку зліва від сторінки і горизонтальну лінійку – зверху.

2. Клацнути в таблиці яку потрібно змінити.

Відобразяться маркери настройки рядків та стовпців таблиці. (мал. 3)

3. Підвести курсор к одному із маркерів Висота рядка таблиці (сірі прямокутники) на вертикальній лінійці або Переміщення стовпця таблиці (сірі квадратні маркери) на горизонтальній лінійці.

4. Потім потрібно натиснути ліву кнопку мишки і перетащити маркер вверх або вниз.

Word відобразить пінктирну лінію, яка показує, якою буде висота рядка або ширина стовпця після того, як буде отпущена мишка.

5. Після чого потрібно відпустити мишку, коли получите необхідний результат

Мал. 3. Маркери настройки рядків та стовпців таблиці на лінійках розмітки сторінки

Ввід точного значення висоти рядка або ширини стовпця.

Щоб задати точне значення рядка або ширини стовпця, потрібно:

1. Клацніть мишкою в рядку або стовпці, які потрібно змінити.

2. Виберати команду Таблиця Властивості таблиці.

З’явиться діалогове вікно Властивості таблиці (мал. 4).

3. Перейти на вкладку Рядок або Стовпець.

ІІ.4.1. Малювання таблиць

Рисування таблиці

Можна нарисувати складну таблицю, наприклад, із клітинками різної висоти, або з різною кількістю стовпців у рядку.

Клацніть місце, де потрібно створити таблицю.

На вкладці Вставлення у групі Таблиця виберіть елемент Таблиця, а потім Намалювати таблицю.

Зображення стрічки Word

Вказівник миші перетвориться на олівець.

Щоб визначити зовнішні межі таблиці, нарисуйте прямокутник. Потім нарисуйте лінії стовпців і рядків усередині цього прямокутника.

Рисування таблиці

Щоб видалити одну або кілька ліній, у секції Табличні знаряддя на вкладці Конструктор у групі Накреслити межі натисніть кнопку Гумка.

Виберіть лінію, яку потрібно видалити. Щоб видалити всю таблицю, див. розділ Видалення таблиці або її вмісту.

Після завершення створення таблиці клацніть клітинку й розпочніть введення тексту або додайте рисунок.

Перетворення тексту на таблицю

Вставтероздільники, наприклад, коми або символи табуляції, щоб указати, де потрібно поділити текст на стовпці. Використовуйте символи абзаців, щоб указати новий рядок.

Наприклад, щоб створити таблицю з двома стовпцями, у списку з двома словами на рядок вставте кому або символ табуляції після першого слова.

Виділіть текст, який потрібно перетворити.

На вкладці Вставлення у групі Таблиця виберіть елемент Таблиця, а потім Перетворити на таблицю.

Зображення стрічки Word

У діалоговому вікніПеретворити на таблицю у групіРоздільник виберіть роздільник із тексту.

Виберіть інші потрібні параметри.

На початок сторінки На початок сторінки

Розміщення однієї таблиці всередині іншої

Таблиці, розташовані всередині інших таблиць, називаються вкладеними й часто використовуються для створення веб-сторінок. Якщо вважати веб-сторінку однією великою таблицею, яка містить інші — з текстом і зображеннями всередині різних клітинок таблиці — можна впорядкувати різні частини сторінки.

Вставити вкладену таблицю можна, якщо вибрати клітинку, а потім вставити таблицю будь-яким способом або ж нарисувати вкладену таблицю в потрібному місці.

Примітка Можна також скопіювати та вставити наявну таблицю в іншу.

4. Всатновіть флажок Висота або Ширина в групі Розмір, щоб задати значення висоти рядку або ширини стовпця, наприклад 0,5 см.

5. Клацнути в полі режим групи Розмір і вибрати один з варіантів – Мінімуму або Точно (при настройці ширини стовпців виберіть варіант Сантиметри або Процент).

Якщо вибрати варіант Мінімум, висота строк ніколи не буде меньше вказаного значення, але може бути більше цього значення (що залежить від кількості тексту, введеного в рядок). Якщо необхідно, щоб всі рядки були однієї висоти, потрібно вибрати варіант Точно.

Вибрав варіант вимірення ширини стовпця в сантиметрах, можна буде задати точне значення ширини стовпця. якщо ж користувача більше цікавить не ширина стовпця, а зовнішній вигляд таблиці, незалежно від того, як буде змінюватись її розміри, потрібно вибрати варіант Процент.

6. Клацнути на кнопку ОК.

ІІ.4.2. Створення таблиць

Таблицю стандартної конфігурації можна створити за допомогою команди Table/Таблица и Insert/Добавить и Table/Таблица.

У діалоговому вікні Insert Table/ Вставка таблицы вказують кількість стовпців та рядків. Заздалегідь можна встановити ширину стовпців, зокрема:

Fixed column width/Постоянная - ширина стовпців фіксується у полі праворуч;

AutoFit to contens/По содержимому - на екран виводиться таблиця, яка має мінімальну ширину;

AutoFit to windows/По ширине окна - утворюється таблиця шириною робочого екрана зі стовпцями однакової ширини;

Параметр Set as default for new tables/По умолчанию для нових страниц дає змогу створювати наступні таблиці такого ж виду.

Таблицю стандартної конфігурації, але без можливості налаштування додаткових параметрів, можна створити також за допомогою кнопки піктографічної панелі. Після натискання на кнопку потрібно у низхідному полі зі структурою таблиці виокремити потрібну кількість рядків і стовпців. Після відпускання клавіші мишки таблиця вибраного розміру буде введена в документ.

Таблицю довільної конфігурації можна накреслити за допомогою команди Table/Таблица и DrawTable/Нарисовать таблицу або натисканням на кнопку піктографічної панелі Standard/Cтандартная. Після виконання цих операцій на екрані з'являється піктографічна панель Tables and Borders/Таблицы и границы, де потрібно натиснути на кнопку. Курсор набуде вигляду олівця. Натиснувши на ліву клавішу мишки і, не відпускаючи її, малюють рамку бажаного розміру. Для внутрішнього окреслення таблиці треба підвести курсор до потрібного місця на зовнішній рамці і потягти курсор до протилежного боку. Для зміни внутрішнього окреслення активізують кнопку (гумка), підводять до непотрібного відрізка і натискають ліву клавішу мишки. Для виходу з режиму рисування таблиці потрібно повторно натиснути на активну піктографічну кнопку.

Третій тип таблиці застосовується у випадку, якщо потрібно використати можливості табличного процесора Excel. Для цього користуються кнопкою піктографічної панелі Insert Microsoft Excel Worksheet/Добавить таблицу Excel. Після виокремлення потрібної кількості комірок на екрані можна побачити таблицю, оточену зі всіх боків характерною рамкою, а також командний рядок і піктографічні панелі редактора Excel.

Щоб вийти з цього режиму треба ввести курсор за межі таблиці і клацнути клавішею мишки. Для внесення виправлень потрібно двічі клацнути всередині таблиці. Така таблиця є вбудованим об'єктом Excel і тому засоби редагування та форматування процесора Word 2000 до неї не застосовуються.

Переміщення по таблиці

Tab - до наступної комірки рядка;

Shift+Tab - до попередньої комірки рядка;

Alt+Home - до першої комірки рядка;

Alt+End - до останньої комірки рядка;

Alt+Page Up - до першої комірки стовпця;

Alt+Page Down - до останньої комірки стовпця;

й - до попереднього рядка;

к - до наступного рядка.

Під час роботи з таблицями зручно використовувати піктографічну панель Tables and Borders/Таблицы и границы, яку можна викликати командою View/Вид и Toolbars/Панелі інструментов и Tables and Borders/Таблицы и границы. Розлянемо призначення кнопок піктографічної панелі:

Draw Table/Нарисовать таблицу - увімкнення/вимкнення режиму креслення ліній;

Eraser/Ластик - увімкнення/ вимкнення режиму затирання ліній;

Border Style/Тип границы - вибір типу оздоблення рамки;

Border Width/Толщина границы - вибір ширини рамки;

Border Color/Цвет границы - вибір кольору рамки;

Borders/Границы - вибир типу окреслення рамки;

Shading Color/Цвет заливки - вибір кольору фону комірки;

Table Insert/Добавить таблицу -додавання до таблиці рядків, стовпців, комірок;

Merge Cells/Обьединить ячейки - об'єднання виокремлених комірок в одну;

Split Cells/Разбить ячейки - розділення виокремленої комірки або групи комірок (в діалоговому вікні зазначають кількість нових стовпців та рядків);

Cell Alignment/Выравнивание в ячейке - вирівнювання тексту в комірці;

Distribute Rows Evently/Выровнять высоту строк - вирівнювання висоти виокремлених рядків;

Distribute Columns Evently/Вировнять ширину столбцов - вирівнювання ширини стовпців;

Table AutoFormat/Автоформат - оздоблення таблиці за готовим шаблоном;

Change Text Direction/Изменить направление текста - зміна напряму тексту в комірці;

Sort Ascending/Сортировка по возрастанию - сортування за зростанням вмісту таблиці за визначеним стовпцем;

Sort Descending/Сортировка по убыванию - спадне сортування вмісту таблиці за визначеним стовпцем;

AutoSum/Автосумма - уставляння в виокремлену комірку функції суми.

Нагадаємо, що для форматування структури таблиці, треба виокремити фрагмент таблиці (рядок, стовпець, комірка або блок комірки). Для цього можна скористатись командою Table/Таблица и Select/Выделить або застосувати інші способи. Для виокремлення рядка курсор потрібно підвести ззовні до лівого краю рядка і, коли курсор набуде вигляду білої стрілки, напрямленої вправо, натиснути на ліву клавішу мишки. Якщо, не відпускаючи клавішу мишки, протягнути курсор донизу, виокремлюється потрібна кількість рядків. Для виокремлення стовпця курсор підводять ззовні до верхньої межі таблиці і, коли він набуде вигляду чорної грубої стрілки, нарямленої вниз, потрібно натиснути ліву клавішу мишки і потягнути ліворуч або праворуч.

Для виокремлення активної комірки (де знаходиться курсор) потрібно підвести курсор до лівої межі комірки зсередини. Курсор набуде вигляду чорної грубої стрілки, нахиленої вліво. Якщо натиснути на ліву клавішу мишки і потягнути курсор в певному напрямку, виокремлюється блок комірок.

Для виокремлення за допомогою клавіатури використовують клавіші:

Tab - виокремлення вмісту наступної комірки;

Shift+Tab - виокремлення вмісту попередньої комірки;

Shift+и (з, й, к) - виокремлення вмісту відповідних комірок;

Як змінити структуру стандартної таблиці

Для додавання нового рядка або стовпця потрібно виокремити фрагмент таблиці або розмістити курсор у комірці, виконати команду Table/Таблица и Insert/Добавить і вибрати одну з підкоманд:

Columns to the Left/Столбцы слева - стовпці зліва;

Columns to the Left/Столбцы справа - стовпці справа;

Rows Above/Строки выше - рядки знизу;

Rows Below/Строки ниже - рядки зверху.

Щоб додати нову комірку, застосовують команду Table/Таблица и Insert/Добавить и Cells/Ячейка і в діалоговому вікні активізують одну з можливостей:

Shift Cells Right/Со сдвигом вправо - зі зсувом вправо;

Shift Cells down/Со сдвигом вниз - зі зсувом вправо;

Insert entire row/Вставить целую строку - вставити рядок;

Insert entire column/Вставить целый столбец - вставити стовпець;

Для вилучення виокремлених рядків або стовпців використовують команду Table/Таблица и Delete/Удалить. Для вилучення виокремленої комірки або блоку комірок потрібно активізувати одну з можливостей у діалоговому вікні Delete Cells/Удалить ячейки.

Для вилучення усієї таблиці, її потрібно виокремити і скористатись описаними командами.

Уведення даних у таблицю та їх редагування

Для введення даних у таблицю треба клацнути лівою клавішею мишки у потрібній комірці таблиці і вводити туди інформацію. Для переміщення по таблиці використовують клавішу Tab, яка забезпечує переміщення зліва направо вздовж рядків; комбінацію Shift+Tab для переміщення справа наліво та клавіші керування курсором.

Редагування даних в комірках таке ж, як для звичайного тексту. Для зміни шрифту, його розміру, кольору та стилю використовують команду Format/Формат и Font/Шрифт та кнопки на піктографічній панелі Formating/Форматирование. Для задання міжрядкової відстані користуються командою Format/Формат и Paragraph/Абзац. Цю ж команду виконують, якщо потрібно усунути розрив таблиці між сторінками. На закладці Paragraph Line and Page Breaks/Положение на странице потрібно активізувати пункт Keep line together/Не разрывать абзац.

Для вилучення інформації з виокремленого фрагмента таблиці натискають на клавішу Delete або виконують команду Edit/Правка и Clear/Очистить. Дані з таблиці зникають, однак таблиця залишається.

Форматування таблиці

Щоб розділити виокремлену комірку на декілька можна скористатись командою Table/Таблица и Split Cells/Разбить ячейки, або натиснути на піктографічну кнопку. У діалоговому вікні вказують кількість рядків та стовпців, на які буде поділена комірка. Якщо активізувати можливість Merge cells before split/Обьединить перед разбитием, тоді попереднє розділення виокремленого блоку не буде враховано.

Розділити комірку на частини можна за допомогою кнопки.

Для об'єднання виокремлених фрагментів достатньо виконати команду Table/Таблица и Merge Cells/Обьединить ячейки, або скористатися кнопкою.

Для розділення таблиці на дві частини потрібно зафіксувати курсор у рядку, який буде першим в нижній таблиці і виконати команду Table/Таблица и Split Table/Разбить таблицу.

Зміна розмірів таблиці

Для зміни висоти та ширини фрагмента таблиці можна скористатися командою Table/Таблица и AutoFit/Автоподбор і вибрати автоматичне вирівнювання ширини рядків та стовпців.

Можна запропонувати спосіб регулювання ширини та висоти комірки безпосередньо на робочому екрані. Для цього курсор підводять до межі між комірками і, після того як він прийме вигляд двонапрямленої стрілки, треба натиснути на ліву клавішу мишки і перемістити його. Можна використати також і координатні лінійки: попередньо клацнувши лівою клавішею мишки на комірці чи таблиці, треба навести курсор на потрібну межу на координатній лінійці і, після того як він змінить вигляд, змістити межу або, зачепившись за повзунок С на лінійці, перемістити його у потрібний бік.

Описані команди можна вибрати у низхідному списку кнопки Table Insert/Добавить таблицу піктографічної панелі Tables and Borders/Таблицы и границы.

Оздоблення таблиці

Рамки і фон таблиці можна задати за допомогою кнопок піктографічної панелі Tables and Borders/Таблицы и границы, де можна вибрати тип, товщину і колір рамки, прозорість та колір фону. У низхідному списку кнопки можна вибрати різні типи окреслення виокремлених фрагментів.

Для зручності користувача в процесорі Word2000 наявна велика кількість шаблонів оформлення таблиць, які можна застосувати, виконавши команду Table AutoFormat/Автоформат таблицы.

У лівій частині діалогового вікна є перелік шаблонів, які демонструються праворуч у вікні Preview/Образец.

Блок Formats to apply/Изменить дає змогу застосувати формат відповідно до:

Borders/Границы - межі;

Shading/Заливка - заповнення;

Font/Шрифт - шрифту;

Color/Цвет - кольору;

Autofit/Автоподбор - автопідбору.

У блоці Apply special formats to/Изменить оформление можна активізувати такі параметри:

Heading rows/Строк заголовка - перший рядок таблиці сприймається як заголовок і, у випадку довгої таблиці, повторюється на кожній сторінці. Цю можливість можна застосува