Розвиток музичного мистецтва. ХVІ-ХVІІ ст. — період справжнього розквіту музичного мистецтва в Україні

ХVІ-ХVІІ ст. — період справжнього розквіту музичного мистецтва в Україні. Особливого роз­витку набули жанри народної пісні та думи, які прославляли героїв боротьби з татарською та ту­рецькою агресією: Байду, Самійла Кішку та ін. Багато історичних пісень і народних дум присвячено Наливайкові, Сулимі, Павлюкові, Острянину.

Як правило, пісні супроводжувалися грою на різних музичних інструментах: цимба­лах, волинці, бандурі, кобзі, лірі, сопілці

Темами пісень були взаємини людини з природою, праця на землі, особисті стосунки між людьми. Оспівувалася працьовитість, героїзм, лю­бов до рідної землі. Виконавцями історичних пісень та дум були мандрів­ні музиканти — кобзарі, бандуристи, лірники. Вони мандрували містами й селами України, часто супроводжували козаків у небезпечних походах. Нерідко кобзарями ставали незрячі люди, які йшли в науку до старших кобзарів.

Поряд з традиційною народною музикою розвивалася й поширювалася музична культура, що виникла та культивувалася в братських школах. У Києво-Могилянській колегії студенти здобували систематичну музичну освіту — їх навчали партесного співу (співу за партія ми для декількох голосів). Багато ченців з України — співаків і співачок — виїжджало до Москви (з 1654 року приходили навіть вимоги надіслати київських співаків); тому в чоловічих і жіночих московських монастирях служба велася з популярним «київським співом». Найкращими вважалися співаки Братського монас­тиря та Києво-Могилянської колегії. Багато випуск­ників колегії стали відомими співаками, потрапили до дворів європейських вельмож, де зробили гарну кар'єру.

Розвиток інструментальної музики спричинив появу в містах музичних цехів на зразок ремісничих. Такі цехи виникли в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському, во­линських містах. Цехові музиканти грали на весіллях, народних гуляннях, похоронах. До їхнього репертуару входило багато народних пісень і танців.

Найвидатніші діячі доби: Йоаникій Волкович, Дмитро Туптало, Симеон Полоцький, Памво Беринда